Рішення

від 03.04.2024 по справі 279/7436/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/7436/23

Провадження № 2/279/423/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/7436/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області про зміну місця проживання дитини, стягнення аліментів, припинення стягнення аліментів за рішенням суду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини, стягнення аліментів, припинення стягнення аліментів за рішенням суду. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що з 13.10.2007 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 . Мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.07.2023 року шлюб між ними розірвано. Судовим наказом виданим 16.01.2023 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дітей в розмірі в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.10.2022 та до досягнення кожною дитиною повноліття. В даний момент його син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , відвідує Кременецький ліцей, він піклується про сина, у них психологічний контак, дитина бажає проживати з ним. Відповідач у справі покинула сина, отримуючи аліменти на його утримання. Оскільки його син, ОСОБА_5 проживає разом із ним та повністю перебуває на його утриманні просить визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, ОСОБА_1 . Припинити стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку. Також просить стягнути з відповідача на його коритсь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягняення дитиною повноліття. Просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позивач клопотав про розгляд справа за його відсутності, позовні вимоги підтримує, про що вказав в заяві до суду.

Відповідач до суду не з`явилась в заяві до суду клопотала про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області, в судове засідання не з`явилась, про день проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів чи за прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 13.10.2007 року. Мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.07.2023 року шлюб між ними розірвано.

Судовим наказом виданим 16.01.2023 року з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дітей в розмірі в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.10.2022 та до досягнення кожною дитиною повноліття.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки щодо дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18, провадження № 61-23366св19, на яку посилається заявник).

Згідно з частинами першою та другою статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Я встановлено судом, з липня 2023 року малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з батьком, позивачем у справі ОСОБА_1 в с.Кремне Коростенського району, відвідує Кременецький ліцей з 01.09.2023 року.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району, який затверджений рішенням Лугинської селищної ради Коростенського району №160 від 26.10.2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризуються з позитивної сторони, до 2023 року діти проживали разом і з матір`ю, після розірвання шлюбу сторін, менший син, ОСОБА_5 проживає разом із батьком. Батьки приймають участь у вихованні дітей, відвідують навчальні заклади. З малолітнім ОСОБА_8 було проведено первинне інтерв`ю: дитина виявила бажання проживати разом із батьком. Хлопчик сумує за матір`ю і братом, але не хоче залищати батька одного, тому що тато добрий, допомагає йому в навчанні, приділяє увагу, виявляє турботу. Було рекомендовано визначити ОСОБА_1 передавати ОСОБА_10 матері, ОСОБА_2 щонеділі для спілкування.

Вирішуючи спір, суд, враховує думку неповнолітнього ОСОБА_10 , який з липня 2023 року проживає з батьком, виявив бажання проживати з батьком, рішенням органу опіки та піклування визначено порядок спілкування малолітнього ОСОБА_5 з матір`ю, дитина спілкується з матір`ю, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки підстави для втручання суду у порядок, який фактично склався і який відповідає інтересам дитини, відсутні.

Суд може оцінювати думку малолітньої дитини з урахуванням її віку не лише безпосередньо в судовому засіданні, але і через професійне посередництво, зокрема шляхом її опитування у присутності експерта психолога, який має відповідну кваліфікацію та може проводити бесіди з дитиною і правильно передати та інтерпретувати її слова, з фіксацією його результатів для суду у вигляді висновків експерта, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду України від 13.03.2024 року, у справі справа № 753/17344/19 (провадження № 61-8479св23).

При цьому, суд зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.ст.180,182 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Стягнення з одного з батьків аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні суперечить положенням статті 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що неповнолітній син сторін, ОСОБА_5 проживає з батьком, відповідач не може вважатися таким, що утримує сина, а відтак позовні вимоги про припинення стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, оскільки розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_1 відповідно до судового наказу від 16.01.2023 року становить 1/3 частина його заробітку на утримання двох дітей, тобто розмір аліментів на одну дитину становить 1/3 частина заробітку(доходу) позивача.

Оскільки малолітній ОСОБА_5 проживає з батьком, позивачем у справ, повністю перебуває на його утриманні, про що не заперечила і відповідач у справі, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до плолжень ст.141 ЦПК України,

Керуючись ст.ст.4,7,8,11,12,13,141,247,258,259,263,265 ЦПК України, ст.ст.160, 180, 181,182,184 Сімейного Кодексу України

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області про зміну місця проживання дитини, стягнення аліментів, припинення стягнення аліментів за рішенням суду задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), відповідно до наказу виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 16.03.2023 року, у справі №281/399/22.

Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючої: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.11.2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області, місце знаходження: 11301, Житомирська область, Коростенький район, с.Лугини, вул. М.Грушевського, 4.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом