Рішення

від 02.04.2024 по справі 550/159/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/159/24

Провадження № 2/550/114/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мухартової Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як орган опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання законним представником дитини ОСОБА_1 в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 27.11.2023 року №164 "Про надання ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, проживає разом з бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , яка рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 27.11.2023 року №165 "Про встановлення опіки над дитиною, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 " призначена її опікуном. 20.04.2023 року бабуся ОСОБА_3 забрала онук ОСОБА_1 із с. Станіславчик, Жмеринського району Вінницької області, про що службою у справах дітей Станіславчицької сільської ради складено акт про факт передачі дитини від 20.04.2023 року, бо її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишила свою доньку у подруги у АДРЕСА_2 , а сама поїхала додому провідати свого батька і до цього часу так і не повернулась. Батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець за контрактом, зник безвісті. Дитина хворіє, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування та постійного нагляду профільних лікарів, за станом здоров`я не може відвідувати дитячий садок. Мати ОСОБА_2 , не проживає з дитиною більше року, дитина втратила з нею емоційний зв`язок та почала її забувати, як матір. Ніякої матеріальної допомоги мати дитині не надає, з днем народження не вітає, подарунків не дарує, іноді телефонує своїй подрузі, але ніколи не цікавиться розвитком доньки, станом її здоров`я та подальшою долею. Зі слів подруги відповідач веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, була повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений їй строк відзиву на позов або інших клопотань до суду не подала.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , батьками дитини є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.6).

ОСОБА_6 є військовослужбовцем, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 (а.с.11).

Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України №2/627 від 20.12.2022 року, військовослужбовець служби за контрактом, старший механік-водій танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_4 , сержант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу 15.04.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 , після виконання бойового завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Волноваха Донецької області, 10 березня 2022 року, зник безвісті (а.с.16).

Листом Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області повідомлено Службу у справах дітей Станіславчицької сільської ради про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, факт залишення матір`ю ОСОБА_2 своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 у своєї подруги ОСОБА_7 , на деякий час щоб провідати свого батька, який проживає в с. Костянтинівка Покровського району Донецької області та на даний час не повернулась. Встановити місце знаходження ОСОБА_2 та зв`язатися з нею не представилось можливим, так як даний населений пункт знаходиться неподалік зони бойових дій (а.с.15).

20.04.2023 року дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передано бабусі ОСОБА_3 , що підтверджується актом про факт передачі дитини складеним Службою у справах дітей Станіславчицької сільської ради від 20.04.2023 року (а.с.12).

Як вбачається з висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини №1221 від 02.06.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує медичного лікування (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 27.11.2023 року №164 "Про надання ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування до припинення або скасування воєнного стану в Україні або підтвердження чи спростування статусу дитини на підставі документів, передбачених законодавством України (а.с.20).

Рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 27.11.2023 року №165 "Про встановлення опіки над дитиною, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 ", встановлено опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено її опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та покладено на неї відповідальність за життя, здоров`я, фізичний і психічний розвиток дитини. Місцем проживання дитини ОСОБА_1 визначено за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідно до Актів обстеження умов проживання від 18.04.2023 року та 17.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (батько, дідусь), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (бабуся), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (син), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онука). Умови проживання в будинку задовільні, санітарно-гігієнічні норми дотримано, будинок опалюється газом, наявне електро, водопостачання. Продукти харчування в достатній кількості. Для виховання та розвитку дитини є окрема кімната з меблями, шафа для одягу, місце для ігор. Стосунки в сім`ї доброзичливі. Дід ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 не проти, щоб дружина і мати ОСОБА_3 взяла під опіку свою онуку ОСОБА_1 (а.с.17,18).

Згідно рішення виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області №14 від 25.01.2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_1 (а.с.22-23).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК Українивизначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

За приписами ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного із них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, а саме - ухилення батьків від обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження батьків із дитиною, батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами, експлуатація дитини, примушування її до жебракування та бродяжництва, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з`ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 50).

Судом встановлено, що мати ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, а саме не проживає з дитиною більше року, матеріальної допомоги не надає, не вітає з днем народження, подарунків не дарує, не цікавиться розвитком дитини та станом її здоров`я, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до с. 23-1 Закону України «Про охорону дитинства» у разі, якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових, майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Також, згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом .Якщо стягуютьсяаліменти надвох ібільше дітей,суд визначаєєдину часткувід заробітку(доходу)матері,батька наїх утримання,яка будестягуватися додосягнення найстаршоюдитиною повноліття. Якщопісля досягненняповноліття найстаршоюдитиною ніхтоз батьківне звернувсядо судуз позовомпро визначеннярозміру аліментівна іншихдітей,аліменти стягуютьсяза вирахуваннямтієї рівноїчастки,що припадалана дитину,яка досяглаповноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з дня пред`явлення даного позову з ОСОБА_2 на користь осіб або установ, в яких буде утримуватись дитина, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.02.2024 року до досягнення дитиною повноліття, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до приписів ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положеньст. 141 ЦПК України.

За частиною шостою вищевказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, а суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заяви, яка подана юридичною особою (3028,00х 2 = 6056,00) гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 19, 76-81, 189, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-283, 352, 354, 430 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь осіб або установ, в яких буде утримуватись дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, юридична адреса: с мт Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Софіївська, 15, код ЄДРПОУ- 40924458.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт № НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 .

Суддя Д.Є. Хоменко