Рішення

від 28.03.2024 по справі 570/5489/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/5489/23

Номер провадження 2-о/570/30/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Януль-Сидорчук Х.В.

представника заінтересованої особи - Самолюк І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник просить суд встановити факт самостійного виховання та утримання доньки.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву та пояснив суду, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , вони є батьками дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб був розірваний в 2019 році. А з лютого 2022 року дитина стала проживати з заявником, колишня дружина залишила Україну, повторно вийшла заміж у Німеччині, де наразі проживає. Заявник має намір реалізувати свої права, зокрема, набуття ним статусу «одинокий батько» надасть можливість отримати додаткові гарантії при працевлаштуванні, користуватися пільгами, отримати додаткову оплачувану відпустку, тощо. Іншим способом, ніж як у судовому порядку, він не може отримати статус «одинокий батько», тому звернувся з відповідною заявою, яку просить задоволити. Додатково зазначив, що заперечує проти залучення у справу ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки він має відстрочку від призову на військову службу, і його звернення до суду не є наміром уникнути призову до лав ЗСУ.

Представник заявника пояснила про обставини, що описані вище.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради пояснила суду, що вони проводили обстеження житлово-побутових умов заявника за його заявою. У квартирі проживає заявник, його донька, та батьки заявника, які також займаються вихованням дитини заявника. При обстеженні дитина пояснила, що її мама перебуває за кордоном.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

Позиція заявника та фактичні обставини справи.

Заявник та ОСОБА_2 уклали шлюб 07.09.2013 року.

Шлюб був розірваний згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31.05.2019 року, справа № 570/632/19 (а.с.9).

Заявник та ОСОБА_2 є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

У справі наявний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, згідно якого 05.06.2021 року зареєстровано актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , після реєстрації шлюбу вона отримала прізвище « ОСОБА_2 ».

Заявник зазначає, що він самостійно, без сторонньої допомоги, виховує доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., з лютого 2022 року. Донька проживає з ним в одній квартирі.

Він не бажає позбавляти колишню дружину батьківських прав, оскільки не бачить «практичної реалізації такого рішення».

Також не бажає стягувати аліменти з матері дитини на свою користь на утримання доньки, оскільки «щодо цього питання він не прийняв рішення».

Зазначає, що він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, проте суду не надав відповідних доказів.

Зазначає, що не бажає залучати до справи як заінтересовану особу відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки не вбачає такої потреби.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради пояснила суду, що вони проводили обстеження житлово-побутових умов заявника за його заявою. У квартирі проживає заявник, його донька, та батьки заявника, які також займаються вихованням дитини заявника. Проводити повторне обстеження у них не було підстав.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що заявник проживає з дитиною у квартирі в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області з лютого 2022 року, а матір дитини перебуває у Німеччині, там вийшла заміж.

За клопотанням про витребування доказів судом була постановлена ухвала про витребування доказів щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 .

На виконання ухвали суду від 16.01.2024 р. була отримана відповідь про те, що ОСОБА_2 (за останнім записом) в`їхала на територію України 03.05.2021 року. Надалі відомості про її виїзд з України відсутні.

Відомості про перетин державного кордону України (в`їзд та виїзд) щодо ОСОБА_2 відсутні.

Отже, твердження заявника про те, що його колишня дружина перебуває за межами України з лютого 2022 року, не підтверджені відомостями Адміністрації державної прикордонної служби України.

Законодавство, яке враховує суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

Як зазначено у постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 року (справа № 449/1352/15): «провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відкриваються судом на підставі подання письмової заяви, і така заява подається за місцем проживання фізичної особи - заявника. За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 235 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, на заявника покладено обов`язок визначати заінтересованих осіб у справі. Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником. Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній. Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту».

Згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, які: самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Як зазначено у постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2018 року (справа № 822/2446/17):

49.Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

50.Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір`ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

В Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженому постановою КМУ від 07.07.2021 № 693, зазначено: «Одинока мати - мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком».

Висновки суду.

Заявник не надав суду доказів того, що він самостійно виховує та утримує дитину, позаяк дитина проживає і з ним, і з його батьками, а зі слів заінтересованої особи, дідусь та бабуся також приймають участь у вихованні онуки (доньки заявника). Матір дитини спілкується з нею через за стосунок «Viber», про що пояснила свідок ОСОБА_6 , проте відзначила, що іноді дитина зі своєї ініціативи не бажає такого спілкування.

Заявник не довів суду ту обставину, що матір дитини взагалі не приймає участі у вихованні чи утриманні дитини.

Рішення суду про позбавлення матері батьківських прав відсутнє, і заявник пояснив що не вбачає у цьому сенсу.

Дитина народилася у шлюбі, і запис про матір дитини не був вчинений за вказівкою батька.

Заявник не надав суду доказів того, що він на даний час не перебуває у шлюбі.

Заявник заперечив щодо участі у справі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 як заінтересованої особи з огляду на положення ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заявник не навів доказів того, що йому було відмовлено у прийнятті на роботу через відсутність у нього статусу «одинокий батько», чи що він має проблеми у реалізації інших трудових прав, адже у своїй заяві він зазначає, що саме через потребу у реалізації та захисті трудових прав він звернувся до суду.

За наведеного відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Поштова, 2, м. Рівне).

Суддя: Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 02 квітня 2024 року.