Ухвала
від 29.03.2024 по справі 752/6382/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6382/24

Провадження № 2-з/752/115/24

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача Акціонерного товариства "Кредобанк" адвоката Пех Максима Валерійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ "Кредобанк" звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 43836/2021 від 17.08.2021, у розмірі 613144,87 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва віда 29.03.2024 у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом із позовною заявою представник позивача адвокат Пех М.В. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Згідно вимог вказаної заяви представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , земельну ділянку в Тетіївському районі Київської області кадастровий №3224686600:03:011:0011 .

Подана заява обґрунтована тим, що 17.08.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 43836/2021. Сума виданого кредиту складає 551412 грн. з терміном виконання до 16 серпня 2028 року. Процентна ставка змінювана. Орієнтована загальна вартість кредиту 981796,44 грн. Кредит видавався на покупку транспортного засобу а саме: автомобіля марки, CHERY, модель TIGGO 8, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1971, колір-білий, рік випуску 2021. Банк належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого наявна заборгованість за кредитним договором становить 613144,87 грн. В забезпечення виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором 18.08.2021 банк та ОСОБА_1 уклали Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко Є.В. за реєстровим №2229, відповідно до якого позичальник передав в заставу банку транспортний засіб, а саме: автомобіль марки, CHERY, модель TIGGO 8, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1971, колір-білий, рік випуску 2021, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . 29.11.2023 АТ «Таскомбанк» звернулося до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Моргун О.С. про вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі застави щодо звернення стягнення на предмет застави. 21.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. відкрито виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет застави по виконавчому напису нотаріуса. На день подачі позову ОСОБА_1 подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В період відкритого виконавчого провадження стягнення не проводилось, майно не вилучено. Позичальник переховує заставне майно. Оплати по кредиту не здійснював, борг не погашений. На день подачі позову оплати по кредиту не здійснювалися 598 днів, заставне майно ОСОБА_1 переховується, в рахунок погашення боргу шляхом продажу предмету застави не передає. Враховуючи викладене, позивач може задовільнити свої вимоги за рахунок нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , в процесі примусового виконання рішення. Окрім того, до моменту отримання позивачем позитивного рішення суду позивач може відчужити, передати в заставу нерухоме майно, укласти договір дарування, також відповідач може пошкодити та знищити заставне майно, що призведе до виникнення перешкод для виконання рішення суду. На думку позивача, відповідач може вчинити фраундаторні правочини. Дії відповідача на пряму говорять про те, що вони спрямовані на уникнення звернення стягнення на майно відповідача, відповідач зловживає своїм правом.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З урахуванням положень ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликались, у зв`язку з чим, фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 613144,87 грн. за кредитним договором від 43836/2021 від 17.08.2021, здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» в особі представника ОСОБА_3 , було укладено договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко Є.В.

Даним договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у Заставодавця на підставі кредитного договору №43836/2021, від 17 серпня 2021 року укладеного ним із Заставодержателем на суму 551412,00 грн., з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу 16 серпня 2028 року. Предметом застави є рухоме майно-транспортний засіб: автомобіль марки, CHERY, модель TIGGO 8, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1971, колір-білий, рік випуску 2021, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане ТСЦ 8046 від 27 липня 2021 року. Вартість 653760,00 грн (п.1 договору).

Згідно пп. 2.1.6 наступна застава предмету застави та прийняття інших обтяжень на предмет застави без письмової згоди Заставодержателя до моменту виконання Заставодавцем всіх зобов`язань за кредитним договором не допускається.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Договору застави передбачено, що Заставодержатель вправі у будь-який час протягом дії цього Договору, за умови письмового не менше ніж за 1 день, повідомлення Заставодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета застави.

Таким чином, дія договору застави від 18 серпня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк», яким забезпечувалось виконання зобов`язань за кредитним договором №43836/2021 від 17 серпня 2021 року, що виникали з на даний час не припинилася.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає ризиків щодо реалізації майна, яким гарантувалося повернення боргу ОСОБА_1 за договором позики від 17 серпня 2021 року.

Також вважаю за необхідне звернути увагу, що в заяві про забезпечення позову не зазначено вартість об`єктів нерухомого майна, на які заявник просить накласти арешт. Не обґрунтовано, чи співмірна вартість даного майна ціні позову.

Враховуючи, що представником позивача не доведено наявність обставин, які б могли свідчити про реальну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства "Кредобанк" адвоката Пех Максима Валерійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення29.03.2024
Оприлюднено05.04.2024
Номер документу118105991
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —752/6382/24

Ухвала від 29.03.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Слободянюк А. В.

Ухвала від 29.03.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Слободянюк А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні