Рішення

від 03.04.2024 по справі 755/9694/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9694/23

Провадження № 2/755/953/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» (далі - ОСББ «Садовий-25») - адвокат Золотопуп С.В. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» заборгованість за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 у розмірі 13 110,41 грн. за утримання будинку та 2 423,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів, та за період з 01.09.2017 по 31.01.2022 798,81 грн. втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 261,45 грн. - 3 % річних, а всього 16 593,97 грн.; вирішити питання розподілу судових витрат та покласти їх на відповідача.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 його співвласниками створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25». ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 цього будинку, загальною площею 68,6 м.кв. ОСББ «Садовий-25» утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, на використання електричної енергії, на обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водо-, електропостачання, тощо, а співвласники отримують ці послуги та зобов`язані вчасно щомісяця сплачувати за це кошти. Особа, яка є власником приміщення в будинку, у якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна. Неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних період з 01.09.2017 по 31.01.2022 складає 16 593,97 грн.,

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2023 відкрито провадження у цій справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх право подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.

Копію зазначеної ухвали відповідачкою отримано не було, а конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій - закрито в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 у розмірі 13 110,41 грн. за утримання будинку та 2 423,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів.

Будь-яких заяв по суті справи від сторін не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»)

Судом встановлено, що на підставі протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ «Садовий-25» та за протоколом від 09.06.2015 затверджено Статут.

Згідно Статуту ОСББ «Садовий-25», метою створення даного об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання і використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Підставою для нарахування внесків на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Садовий-25» є: рішення Загальних зборів співвласників, що відбулися 19.05.2017, та оформлене протоколом, яким встановлено щомісячний розмір внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для житлових приміщень з розрахунку 4,50 грн/м2; рішення Загальних зборів співвласників, що відбулись 21.11.2018, та оформлене протоколом №5/18, яким встановлено щомісячний розмір внесків співвласників будинку на утримання (обслуговування) будинку прибудинкової території для житлових приміщень з розрахунку 6,88 грн/м2; рішенням Загальних зборів співвласників, що відбулися 18.02.2020, за яким затверджені внески на утримання з розрахунку 7,49 грн/м2.; рішення Загальних зборів співвласників, що відбулися 05.05.2020, яким затверджені внески на утримання з розрахунку 7,61 грн/м2; рішення Загальних зборів співвласників, що відбулися 026.01.2021, яким затверджені внески на утримання з розрахунку 7,76 грн/м2. (а.с. 19-63)

Відповідно до інформаційної довідки № 335085347 від 08.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкт нерухомого майна, яким є квартира АДРЕСА_3 , з 01.09.2015 року на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_1 .

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Як убачається із розрахунку заборгованості ОСББ «Садовий-25», заборгованість становить: за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 у розмірі 13 110,41 грн. за утримання будинку та 2423,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів, яка сплачена відповідачкою під час судового розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачкою виконання зобов`язань по оплаті внесків і платежів, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачки на його користь за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 інфляційні втрати в сумі 798,81 грн., 3% річних в розмірі 261,45 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення основної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, підлягають до задоволення похідні вимоги позивача про стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/92/15/15-ц визначено, що пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги до суду надано: договір про надання правничої допомоги № 06/06/2023-1 від 06.06.2023, укладений між Адвокатським бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого партнера Кулачка Тараса Миколайовича та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» в особі голови правління Звольського Юрія Анатолійовича; акт приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2023; платіжною інструкцією № 1865 від 09.06.2023; квитанцією № 1К97-1Е79-675К-КМТ2 від 08.06.2023.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України).

Клопотання про зменшення судових витрат відповідачкою не заявлено.

Таким чином, враховуючи наведене, встановлені судом під час судового розгляду обставини понесення витрат на правову допомогу, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, а їх розмір є співмірним із складністю справи, що підтверджується наданими до суду доказами, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 4 407,36 грн, які документально підтверджені наданими позивачем доказами.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій - закрито в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 у розмірі 13 110,41 грн. за утримання будинку та 2 423,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів.

При цьому, вказаною ухвалою вирішено питання про повернення із державного бюджету позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору при подачі позовної заяви до суду, згідно платіжної інструкції № 1860 від 09.06.2023 у розмірі 1 073 грн. 60 коп.

У іншій частині позовні вимоги задоволені судом, що покладає на відповідачку обов`язок відшкодувати судовий збір позивачу у вигляді 50 відсотків сплаченого судового збору при подачі позовної заяви до суду, згідно платіжного доручення № 1860 від 09.06.2023 у розмірі 1 073 грн. 60 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» (код ЄДРПОУ: 39740132, м. Київ, вул. Комбінатна, буд. 25-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» за період з 01.09.2017 по 31.05.2023 інфляційні втрати в сумі 798,81 грн., 3% річних в розмірі 261,45 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 4 407,36 грн. та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн., а всього на загальну суму 6 541 (шість тисяч п`ятсот сорок одну) гривню 22 (двадцять дві) копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: