Рішення

від 04.04.2023 по справі 757/3633/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3633/21-ц

пр. 2-1910/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач, ПрАТ «АК «Київводоканал»), в якому просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги по централізованому постачанню холодної води та водовідведення та виключити з обліку заборгованість по квартирі АДРЕСА_1 заборгованості попередніх власників за період часу до 22.04.2019 року, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 22.04.2019 року на підставі договору купівлі-продажу він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . З моменту купівлі квартири від ПрАТ «АТ «Київводоканал» на вказану адресу надходять повідомлення-рахунки, де вказується борг попереднього власника квартири по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Вказує, що він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунок заборгованості за послуги по централізованому постачанню холодної води та водовідведення шляхом виключення з обліку заборгованості попередніх власників квартири за період часу до 22.04.2019 року. Листом від 23.10.2020 року ПрАТ «АТ «Київводоканал» запропонувало ОСОБА_1 звернутися до попередніх власників квартири, а у разі відмови - до суду. Крім того, відповідач вказав, що на даний час у товариства відсутні правові підстави для проведення перерахунку по квартирі АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що оскільки до 22.04.2019 року він не був споживачем таких послуг за вказаною адресою, відповідно не отримував таких послуг, наявність будь-якої заборгованості до 22.04.2019 року не може бути покладена на позивача, та як наслідок, у нього не виникає жодних зобов`язань по погашенню такої заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у попередніх власників квартири АДРЕСА_1 , а покладення на нього таких обов`язків порушує його інтереси як споживача.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, та роз`яснено відповідачу право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

19.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ПрАТ «АК «Київводоканал» Тараненко С.В. проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, оскільки питання, пов`язані зі встановленням/зміною особових рахунків є питанням внутрішнього бухгалтерського обліку ПрАТ «АК «Київводоканал». Зазначає, що відповідачем не заявлялися вимоги до позивача щодо стягнення боргу, який утворився до 22.04.2019 року, а облік такої заборгованості не впливає на права позивача. Вказує, що особовий рахунок відкривається не за особою, а за житловим приміщенням, а переоформлення відбувається за ПІБ власника або наймача, відтак відсутні підстави для виключення з особового рахунку позивача суми заборгованості попереднього власника, що виникла до 22.04.2019 року. Вважає, що позивачем не надано доказів неналежного виконання ПрАТ «АК «Київводоканал» його обов`язків відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому копії позовної заяви та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена позивачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», а позивач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що ухвала суду позивачу вручена.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 31.01.2023 року.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копію договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2019 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковською О.Р. за реєстровим № 515 (а. с. 15 - 16).

ОСОБА_1 з 22.04.2019 року є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та відведення холодної та гарячої води, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії листа ПрАТ «АК «Київводоканал» від 23.10.2020 року, на звернення ОСОБА_1 від 24.09.2020 року щодо незгоди із заборгованістю за послуги з централізованого постачання холодної води та відведення холодної та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , повідомило останнього про те, що станом на 01.04.2020 року заборгованість за спожиті послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 становила 9 711,02 грн., а станом на 01.10.2020 року - 13 548,76 грн. Також ПрАТ «АТ «Київводоканал» запропонувало ОСОБА_1 звернутися до попередніх власників квартири, а у разі відмови - до суду. Крім того, ПрАТ «АТ «Київводоканал» вказало, що на даний час у товариства відсутні правові підстави для проведення перерахунку по квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України, за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач нараховує заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який закріплений за квартирою АДРЕСА_1 , яка виникла у попередніх власників вказаної квартири до набуття ним права власності на нерухоме майно.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що заборгованість, яка утворилася в процесі договірних правовідносин між ПрАТ «АТ «Київводоканал» та попереднім власником квартири АДРЕСА_1 не має жодного відношення до позивача. Разом з тим, суд зазначає, що для погашення боргу відповідач може звернутися до суду з позовом до колишнього власника вказаної квартири.

Проте, суд вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги по централізованому постачанню холодної води та водовідведення та виключення з обліку заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 заборгованості попередніх власників, оскільки сам по собі факт нарахування за послуги не тягне за собою будь-яких правових наслідків до тих пір, поки не будуть вчинені інші дії.

Отже, оскарження дій щодо нарахування плати за надані послуги, що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, який не відповідає визначеному ст. 16 ЦК України способу захисту та є неефективним.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 723/2196/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуюче викладене, керуючись ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327629.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.04.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко