Ухвала

від 07.03.2024 по справі 760/27117/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/27117/23

Провадження № 2-з/760/82/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСББ «Лебедів квартал» про відшкодування шкоди, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 228645,92 грн, моральну шкоду в розмірі 50000 грн, витрати на проведення оцінки в розмірі 6000 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

01 березня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - Хомишиним М.А. до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на частину майна що належать відповідачу, а саме 6,68 квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 947211480000, загальною площею 80,8 кв.м., номер відомостей про речове право 33817178, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24 жовтня 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., що зареєстрований в реєстрі за №9216.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначає, що до Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 суму матеріальних збитків у загальному розмірі 284645,92 грн, завданих залиттям квартири. Ухвалою суду 20 листопада 2023 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивачу стало відомо про те, що відповідач має намір продати належну йому квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В результаті стане неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків, у разі задоволення позовних вимог.

Невжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості поновлення порушених прав позивача, а також утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також зазначив, що він уже звертався до суду із заявою про забезпечення позову з вимогою накласти арешт на майно, що належить відповідачу, а саме на квартиру АДРЕСА_3 . Проте суд відмовив у задоволенні заяви виключно з мотивів неспівмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 березня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хомишин М.А. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСББ «Лебедів квартал», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 228645,92 грн, моральну шкоду в розмірі 50000 грн, витрати на проведення оцінки в розмірі 6000 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

01 березня 2024 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на частину майна що належать відповідачу, а саме 6,68 квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №362016679 від 16 січня 2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд вважає необхідним та достатнім застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог у розмірі 284645,92 грн, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Такий вид забезпечення позову на даний час буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 149, 150-153,154, 157 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал» про відшкодування шкоди - задовольнити.

Застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 в межах суми позовної заяви у розмірі 284645 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок п`ять) гривень 92 копійки.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Копію ухвали направити для виконання до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також сторонам для відома.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова