Рішення

від 02.04.2024 по справі 120/16986/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 квітня 2024 р. Справа № 120/16986/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі військова частини НОМЕР_1 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку грошового забезпечення позивача виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023.

У зв`язку зі скасуванням пункту 6 Постанови № 103 та поновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704, на думку позивача, з 29.01.2020 відбулися зміни в законодавстві, враховуючи які у відповідача виник обов`язок провести перерахунок та виплачувати грошове забезпечення з 29.01.2020 до дати виключення зі списків особового складу військової частини, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13,14 до Постанови №704.

Проте військовою частиною НОМЕР_1 такий перерахунок грошового забезпечення проведено не було, та з 14.12.2022 по 11.10.2023 проводилася виплата грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що були визначенні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за вищезазначений період з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних особі, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, вищезазначеною ухвалою встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав. Копія ухвали про відкриття провадження отримана останнім 06.12.2023 в Електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25.03.2024 вирішено витребувати у військової частини НОМЕР_1 копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2023 №219, а також інформації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 14.12.2022 по 11.10.2023 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; інформації щодо того, яку розрахункову величину (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) було взято до розрахунку військовою частиною НОМЕР_1 у період з 14.12.2022 по 11.10.2023 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення.

29.03.2024 до суду надійшли витребувані докази.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив таке.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по стройовій частині) від 11.10.2023 №219 ОСОБА_1 звільнений з військової служби відповідно до п.п. «ґ» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» наказом командувача НГ України по особовому складу від 28.09.2023 №205 о/с в запас та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 11.10.2023.

З наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 25.03.2024 доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 №114 нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік в розмірі 51645,40 грн.

Відповідно до наказу від 11.10.2023 №219 позивачу нараховано грошову компенсацію за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток у розмірі 120505,93 грн., грошову допомогу при звільненні у розмірі 206581,60 грн.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 14.12.2022 по 11.10.2023, грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, 01.01.2023, а тому звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Водночас, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", відповідно до пункту 4 якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень.

Тобто з дня набрання чинності Постановою №481, тобто з 20.05.2023 розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 гривень.

Враховуючи наведене суд доходить переконання, що бездіяльність військової частини НОМЕР_2 НГ України щодо не проведення нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 14.12.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, є неправомірною.

Водночас щодо періоду з 20.05.2023 по 11.10.2023, суд зазначає, що за цей період відповідачем здійснено нарахування та виплати грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальними) званнями визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, тобто у розмірі 1762 грн.

Отже, враховуючи внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, які набрали чинності з 20.05.2023, підстави для здійснення нарахування та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 15.08.2023 по 11.10.2023, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - відсутні.

З приводу обрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, суд зазначає, що така допомога нарахована та виплачена позивачу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 №114.

Частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Відтак, оскільки вказана допомогу обчислюються з розрахунку місячного грошового забезпечення, а до 19.05.2023 позивачу було неправильного нараховано грошове забезпечення та його складові, тому і відсутні підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, яка нарахована ОСОБА_1 у травні 2023 року обрахована вірно.

Щодо наявності підстав для здійснення перерахунку позивачу нарахованих сум грошової компенсації за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомогу при звільненні, які нараховані позивачу у жовтні 2023 року, слід зазначити, що на момент звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини діяла нова редакція Постанови №704, якою визначено, що розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 гривень, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

У свою чергу, доказів нарахування та виплати позивачу у спірний період матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань стороною позивача до суду не надано та не здобуто судом за результатами постановлення ухвали про витребування доказів у військової частини НОМЕР_1 . Відтак, суд доходить висновку про те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у спірний період позивачу не нараховувалась, відтак, відсутні підстави для здійснення її перерахунку з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Отже, відповідача належить зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 14.12.2022 по 19.05.2023 та грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 14.12.2022 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без урахування розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 14.12.2022 по 19.05.2023 та грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення суду сформовано: 02.04.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна