Рішення

від 02.04.2024 по справі 140/778/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/778/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 08 січня 2024 року №1-с Про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом в.о. начальника ТУ Держпродспоживслужби у Волинській області №1-с від 8 січня 2024 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю, проте не конкретизовано які саме положення посадових обов`язків ОСОБА_1 не виконав або виконав неналежно, таким чином вимоги норми ст.77 Закону України «Про Державну службу» щодо обов`язкового зазначення в наказі виду дисциплінарного проступку також не виконані.

Позивач не погоджується з наказом про накладення на нього дисциплінарного стягнення. Позивач зазначає, що на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку, про те у наказі про порушення дисциплінарного провадження взагалі не зазначено яке саме порушення перевіряється, більше того, якщо проаналізувати зміст наказу вбачається, що факт правопорушення уже встановлений для посадових осіб на підставі листа Держпродспоживслужби , а дисциплінарне провадження порушується «з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку». Усі подальші дії характеризуються, як упереджені, оскільки провадження не порушувалось для встановлення наявності порушень, а лише «з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку».

На переконання позивача дисциплінарна комісії фактично не проводила ніякої перевірки, оскільки у своєму поданні від 29.12.2023 року визнала той факт, що не може оспорювати чи спростовувати обставини, які викладені у листі Держпродспоживслужби, який і став підставою для написання 7 грудня 2023 року службової записки і порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які інструкції та посадові обов`язки, які були передбачені і обов`язкові до виконання ОСОБА_1 , а тому комісія не встановила усіх обставин, які потрібно було встановити під час дисциплінарного провадження.

З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.03.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стали факти, викладені у спільній службовій записці виконуючого обов`язки першого заступника начальника Головного управління Олександра Козія та начальника відділу правового забезпечення Івана Саламана від 07 грудня 2023 року № 09.09/2128.

Зокрема, у службовій записці вказано, що зазначена в акті від 15 вересня 2023 року № 73/16.01-08 інформація стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 діючим вимогам не відповідає дійсності, оскільки у листі Держпродспоживслужби зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів № 02.02.-07/4219 від 05 жовтня 2023 року, № 02.02- 07/4590 від 02 листопада 2023 року, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

Із змістом (обгрунтуваннями) вказаного вище листа Держпродспоживслужби позивач не погодився, і вважає, що ним правильно зроблений висновок стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 встановленим вимогам.

У той же час, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, а Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області є її територіальним органом та підпорядковане їй.

У зв`язку з цим, у Головного управління, у тому числі у дисциплінарної комісії відсутні будь-які повноваження надавати оцінку щодо відповідності змісту листа Держпродспоживслужби.

Разом з цим, у листі Держпродспоживслужби від 05 грудня 2023 року № 11.2.2- 3/25514 викладені відповідні обгрунтування щодо невідповідності (відповідає не у повній мірі) потужності ФОП ОСОБА_2 встановленим вимогам.

Отже, викладені вище обставини мали ознаки вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю, що було встановлено дисциплінарною комісією.

Також, дисциплінарною комісією було враховано пом`якшуючі обставини (відсутність дисциплінарних стягнень), відсутність заохочень та результати оцінювання службової діяльності позивача.

Відповідно до частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, позивач за виявлений дисциплінарний проступок, з урахуванням відсутності заохочень, оцінювання результатів службової діяльності та відсутності дисциплінарних стягнень, підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

З врахуванням викладеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 займає посаду головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Наказом в.о. начальника ТУ Держпродспоживслужби у Волинській області №1-с від 8 січня 2024 року на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стали факти, викладені у спільній службовій записці виконуючого обов`язки першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_3 та начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_4 від 07 грудня 2023 року № 09.09/2128.

Зокрема, у зазначеній службовій записці вказано, що зазначена в акті від 15 вересня 2023 року № 73/16.01-08 інформація стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 діючим вимогам не відповідає дійсності, оскільки у листі Держпродспоживслужби зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - Головне управління) відповідно до листів № 02.02.-07/4219 від 05 жовтня 2023 року, № 02.02- 07/4590 від 02 листопада 2023 року, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

Згідно із наказом Головного управління від 13 вересня 2023 року № 367-адм «Про проведення заходу державного контролю» та посвідчення від 13 вересня 2023 року № 237, позаплановий захід на потужності ФОП ОСОБА_2 проводився протягом 14-15 вересня 2023 року начальником управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_5 , головним спеціалістом відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів ОСОБА_1 та головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Луцького районного управління Головного управління ОСОБА_6 .

Стосовно зазначених осіб були порушені дисциплінарні стягнення.

Відповідно до наказу Головного управління від 11 грудня 2023 року № 434-од стосовно позивача було порушено дисциплінарне провадження та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Дисциплінарною комісією було встановлено, що викладені вище обставини мали місце, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За основними принципами, наведеними у ст. 4 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням, у тому числі: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII державний службовець зобов`язаний, у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 64 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами ст. 67 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 10, 11 ст. 69 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 77 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналізуючи вищенаведені положення Закону України «Про державну службу», суд враховує, що проходження державної служби зобов`язує державного службовця діяти, у тому числі, але без виключення, з дотриманням Конституції та законів України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, із забезпеченням в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державного органу, з виконанням своїх посадових обов`язків сумлінно і професійно, з виконанням рішень державного органу, наказів (розпоряджень), доручень керівника, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Високий рівень відповідальності особи, яка перебуває на посаді державної служби, зумовлює державного службовця дотримуватись принципів верховенства права, законності, професіоналізму і доброчесності.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, становить склад дисциплінарного проступку, за який згідно із ч. 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII до державного службовця застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Причини та умови, за яких державним службовцем вчинено дисциплінарний проступок, а також ступінь його вини, у тому числі обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, з`ясовуються під час дисциплінарного провадження відповідною Комісією із дотриманням прав державного службовця на надання своїх пояснень, пояснень іншими особами, яким відомі обставини дисциплінарного проступку, а також з дотриманням принципів повноти та об`єктивності цього провадження.

Дисциплінарним стягненням вважається передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом №889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Суд вказує, що саме на роботодавця покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

На необхідності обґрунтовувати рішення за результатом дисциплінарного провадження, а також наводити мотиви відхилення пропозицій чи подання дисциплінарної Комісії наголошується відповідно у змісті норм ч. 2 ст. 77 та ч. 11 ст. 69, ч.ч. 2, 5 ст. 77 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII.

Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09 грудня 2019 року у справі № 813/3820/17.

Однак наказ №1-с від 8 січня 2024 року наведеним нормам законодавства не відповідає. Наказ не містить чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку. Також хоча наказ містить посилання на вид дисциплінарного проступку та його юридичну кваліфікацію - п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про Державну службу», проте не конкретизовано які саме положення посадових обов`язків, ОСОБА_1 не виконав або виконав неналежно.

З оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є лист Держпродспоживслужби №11.2.2-3/25514 від 5.12.2023 року в якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів №02.02.-07/4219 від 5 жовтня 2023 року, 02.02.-07/4590 від 2 листопада 2023 року, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

Разом з тим, у листі також вказано, що для направлення клопотання до Генерального Директорату Європейської комісії з питань охорони здоров`я та безпечності харчових продуктів відносно потужності ФОП ОСОБА_2 немає підстав.

У той же час, листи ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів №02.02.-07/4219 від 5 жовтня 2023 року, 02,02.-07/4590 від 2 листопада 2023 року, із додатками до них, направлялись на Держпродспоживслужбу за результатами проведеної працівниками ГУ позапланового заходу державного контролю на потужності ФОП ОСОБА_2 .

Так, згідно із наказом Головного управління від 13 вересня 2023 року №367-адм «Про проведення заходу державного контролю» та посвідчення від 13 вересня 2023 року №237, позаплановим захід на потужності ФОП ОСОБА_2 проводився протягом 14-15 вересня 2023 року начальником управління забезпечення харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_5 , головним спеціалістом відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 та головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Луцького районного управління ГУ ОСОБА_6 .

Згідно акту від 15 вересня 2023 року №73/16.01-08, складеного за результатами проведеного вище заходу державного контролю, надано висновок, що потужність ФОП ОСОБА_2 , відповідає діючим вимогам.

В той же час, під час дисциплінарного провадження комісією зроблено висновок про те, що в акті від 15 вересня 2023 року №73/16.01-08 інформація не відповідає дійсності, що підтверджується листом Держпродспоживслужби.

При цьому, під час розгляду мотивів, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження було залишено поза увагою те, що захід контролю відносно ФОП ОСОБА_2 було завершено 15.09.2023 року. У подальшому, листом ГУ ДПСС у Волинської області за підписом начальника служби від 5 жовтня 2023 року №02.02-07/4219 до Держпродспоживслужби було направлено матеріал розгляду запиту про затвердження експортної потужності ФОП ОСОБА_2 щодо проведених заходів відповідно до СОП та у визначений термін, що передбачено Технологічною карткою адміністративної послуги по затвердженню експортної потужності, затвердженої наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 вересня 2021 року №601. Під час позапланового заходу контролю, встановлено, що згідно діючих нормативних документів та безпосереднього дослідження членами комісії потужності ФОП ОСОБА_2 відповідають діючим вимогам. Суд зазначає, що даний висновок ніким не скасований, а повторна перевірка не проводилася. Висновок за підписом керівника ГУ ДПСС у Волинській області був направлений до Держпродспоживслужби для подальшого скерування клопотання про можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

30 жовтня 2023 року Держпродспоживслужба надіслала на адресу ГУ ДПСС у Волинській області лист з проханням отримати в оператора ринку та надати Дерпродспоживслужбі такі відомості:

-копію затвердженого переліку постачальників сировини тваринного походження, що буде використовуватись для виготовлення продуктів, призначених для експорту в ЄС;

-копію плану виробничого (загального) лабораторного контролю за сировино, готовою продукцією, обладнанням по ходу технологічного процесу;

-затверджений асортимент перелік продукції, яка планується для експорту до СС із додатковою інформацією щодо кладу продукції із цього переліку;

-копії/зразки (погоджених за змістом форм) супровідних документів, якими буде супроводжуватись сировина тваринного походження (за різними видами: м`ясо, молочні продукти, риба), призначена для використання при виробництві продуктів призначених для експорту до СС;

- інформацію про розроблену та впроваджену на виробництві процедуру для забезпечення дієвого відділення технологічного процесу виготовлення продукції, призначеної для експорту до ЄС чи іншого виробництва (фізичне розмежування, розділення у часі тощо).

У зв`язку з запитуваною інформацією керівництво ГУ ДПСС зверталось до оператора ринку ФОП ОСОБА_2 , у відповідь на що отримали відмову, з огляду на те, що надання додаткової інформації не передбачено процедурою затвердження експортної потужності для експорту до ЄС, зокрема СОП та Технологічною карткою. При цьому, ФОП ОСОБА_2 акцентувала увагу на тому, що захід контролю здійснювався 14-15 вересня 2023 року і завершився, а запитувані документи надавали під час здійснення заходу працівникам ГУ. Підстав у службових осіб ДПСС у Волинській області для витребування вище зазначених документів після закінчення, тобто поза межами, заходу контролю не було підстав.

Виходячи з цієї інформації ГУ ДПСС у Волинської області на адресу Держпродспоживслужби було надіслано відповідний лист, і подальшому Держпродспоживслужба надіслала лист до ГУ ДПСС у Волинській області щодо відсутності підстав для подачі відповідного клопотання до ЄС.

Суд зазначає, що в даному листі не зазначалося порушень зі сторони службових осіб відповідача, та не зазначено будь яких порушень позивача під час проведення заходу контролю. На думку суду, не встановлено порушень з боку позивача і під час проведення дисциплінарного провадження.

Суд погоджується з позивачем, що на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку про те у наказі про порушення дисциплінарного провадження взагалі не зазначено яке саме порушення перевіряється, більше того, якщо проаналізувати зміст наказу вбачається, що факт правопорушення уже встановлений для посадових осіб на підставі листа Держпродслужби , а дисциплінарне провадження порушується «з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку». Усі подальші дії характеризуються, як упереджені, оскільки провадження не порушувалось для встановлення наявності порушень, а лише «з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку».

На переконання суду дисциплінарна комісії фактично не проводила ніякої перевірки, оскільки у своєму поданні від 29.12.2023 року визнала той факт, що не може оспорювати чи спростовувати обставини, які викладені у листі Держпродспоживслужби, який і став підставою для написання 7 грудня 2023 року службової записки і порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які інструкції та посадові обов`язки, які були передбачені і обов`язкові до виконання ОСОБА_1 , а тому комісія не встановила усіх обставин, які потрібно було встановити під час дисциплінарного провадження.

Судом встановлено, що дисциплінарне провадження відносно позивача проводилося лише на підставі службової записки та листа Держпродспоживслужби, інших доказів на підтвердження невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків позивачем відповідачем до суду не надано, а судом не встановлено під час розгляду справи по суті.

Факти викладені в листі Держпродслужби не перевірялися, оскільки розгляд дисциплінарного провадження стосовно позивача проводився поверхнево та формально.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу, суд наголошує, що дисциплінарне стягнення - це передбаченазакономміра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю:КЗпП України,Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень уповноваженої особи.

Дослідженням протоколу № 3 від 28.12.2023 та подання від 29.12.2023 встановлено, що дисциплінарна комісія під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, зокрема: дату, час та місце вчинення дисциплінарного проступку; ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Дослідженням дисциплінарної справи встановлено, що дисциплінарна комісія прийшла до висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку виключно на підставі службової записки та листа Держпродспожиивслужби, які слугували для призначення дисциплінарного провадження.

Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Натомість відповідач, порушуючи вимоги Порядку № 1039 таЗакону № 889-VIII під час здійснення дисциплінарного провадження, повно, всебічно та об`єктивно не дослідивши всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, визнав дії позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у неналежному виконанні службових обов`язків.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положенняст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного наказу прийнятого відносно позивача, а також відповідність прийнятого наказу критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 2 КАС України.

В порушення вимог ч. 2ст. 77 КАС України, відповідач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем службових обов`язків.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно застосував до позивача дисциплінарне стягнення, тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного наказу, суд не бере до уваги, позаяк вони не спростовують протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1211,20 грн., що підтверджуються квитанцією від 25 січня 2024 року (а.с.23).

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області №1-с від 08 січня 2024 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Д. Ковальчук