Ухвала

від 28.03.2024 по справі 160/7591/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 березня 2024 року Справа 160/7591/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» (далі ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29 листопада 2023 року №00/1041/32-00-07-01-19 (форма «В4»), №00/1039/32-00-07-01-19 (форма «В1»).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон №3200-IX) внесено зміни, зокрема, до КАС України, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року та частину шосту статті 18 викладено в наступній редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви».

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною другою статті 167 КАС України також передбачено, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Всупереч п.3 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено ціни позову.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2023 року №00/1041/32-00-07-01-19 (форма «В4»), №00/1039/32-00-07-01-19 (форма «В1»), що може привести до зміни руху активів позивача, а тому позовні вимоги є майновими.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08.07.2011р. №3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29 листопада 2023 року №00/1041/32-00-07-01-19 (форма «В4»), №00/1039/32-00-07-01-19 (форма «В1»).

При визначенні порядку обчислення розміру судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, суддя враховує, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Відтак, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Судом встановлено, що до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №3296 від 19.03.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3'028,00 грн., яка в свою чергу не може бути належним доказом по сплаті судового збору у справі №160/7591/24.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), визначивши його з урахуванням приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, якими передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280,00грн.).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов`язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу до електронного кабінету.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В.Кадникова