Рішення

від 01.04.2024 по справі 160/2333/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуСправа №160/2333/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» до Тернопільської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000202/2 від 25.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

14.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час здійснення митного контролю за МД №23UA403070004819U0 від 24.10.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: прайс-лист від 02.04.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 25.06.2023. Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, подані додаткові документи. Листом №503 від 24.10.2023 позивачем повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством, надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі. Також, поінформовано, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000202/2 від 25.10.2023, у гр. 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар № 1 за ЕМД від 04.09.2023 №UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг; - товар № 2 за ЕМД від 04.09.2023 № UA100330/2023/149387 на рівні 2,22 дол. США/кг. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.02.2024 задоволено клопотання Тернопільської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою суду від 22.02.2024 року підготовче засідання відкладено до 05.03.2024 року.

01.03.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та заява про розгляд справи за його відсутності.

У підготовчому засіданні, призначеному на 05.03.2024, за участі представника відповідача (в режимі відеоконференції), судом ухвалено закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, та у подальшому ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ», код ЄДРПОУ 42634661, зареєстроване як юридична особа 19.11.2018.

Судом встановлено, що 01.09.2021 ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро, покупець) уклало з компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO.,LTD (Китай, продавець) зовнішньоекономічний контракт №KL/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (додатку), яка є невід`ємною частиною даного контракту.

У подальшому компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO.,LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, Специфікації №2023-6В від 31.05.2023, рахунку-фактури №KL2023-6B від 17.07.2023 та пакувального листа від 17.07.2023 було здійснено поставку товарів.

Товар поставлявся на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ «ПК «ДТЗ» було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партії отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA403070004819U0 від 24.10.2023 (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД Товар №1, №2):

- Товар 1. «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові, одновісні, без фрези мотоблоку: - Мотоблок Kentavr МБ1080ДЕ-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 176шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,93/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електростартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr МБ1010Д-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 87шт. (Потужність, кВт/к.с.: 7,41/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr МБ1010ДЕ-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 81шт. (Потужність, кВт/к.с.: 7,41/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електростартер; Колеса: 6,00- 12,00). - Мотоблок Kentavr МБ1012ДЕ-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 237шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,89/12,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електростартер; Колеса: 6,00-12,00). Номери двигунів - немає даних. В розібраному стані для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;

- Товар 2. «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: - Грунтофреза 110 - 581шт. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.».

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством надано митниці документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №KL/3 від 01.09.2021; Специфікація №2023-6В від 31.05.2023; рахунок-фактура №KL2023-6В від 17.07.2023; пакувальний лист від 17.07.2023; сертифікат країни походження №23С700000889/03417 від 05.09.2023; додаткова угода №21 від 30.07.2023; технічні характеристики від 21.11.2022.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємством надано митниці: договір №К-547/21 від 01.08.2021; коносамент №HS123071560 від 30.07.2023; залізничні накладні №05054 від 17.10.2023 та №05182 від 20.10.2023; рахунок №274/23 від 22.09.2023; акт виконаних робіт №274/23 від 02.10.2023; довідка про транспортні витрати від 23.10.2023; заявка на перевезення №20 від 23.07.2023.

24.10.2023 під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів товариству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

Листом за вих. №503 від 24.10.2023 декларантом додатково надано митниці: комерційну пропозицію від 22.05.2023, прайс-лист від 22.05.2023, банківську платіжну інструкцію №1572 від 24.10.2023 та заяву на закупівлю іноземної валюти №1722 від 24.10.2023, а також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

25.10.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000202/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA403070004907U4 від 26.10.2023.

Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 547404,88 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару, у відповідності до статті 337 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000202/2 від 25.10.2023 зазначено наступне:

- митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- у разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою;

- відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару;

- декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи;

- за результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності: - прайс-лист від 02.04.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 25.06.2023;

- декларантом 25.10.2023 надано лист №112 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть;

- враховуючи вищезазначене, варто піддати сумнівів дійсності цих документів. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі;

- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов?язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар №1 - за ЕМД від 04.09.2023 №UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг; - товар №2 - за ЕМД від 04.09.2023 №UA100330/2023/149387 на рівні 2,22 дол. США/кг.

Твердження митниці щодо ненадання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, за наявності, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, є необгрунтованими.

Так, під час декларування товару за ЕМД №23UA403070004819U0 від 24.10.2023 митниці товариством надано Специфікацію №2023-6В від 31.05.2023, умовою оплати якої є 100% передоплата. У подальшому між ТОВ «ПК «ДТЗ» та компанією-продавцем задекларованого товару «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» було укладено додаткову угоду №21 від 30.07.2023, якою змінено умови оплати вартості товару, а саме: оплата вартості товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки товару (додаткова угода також надавалась товариством митниці в процесі декларування спірної товарної партії).

25.10.2023 між ТОВ «ПК «ДТЗ» та компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» було укладено додаткову угоду №22, якою сторонами змінено умови оплати вартості товару за Спецфікацією №2023-6В від 31.05.2023 та визначено, що оплата вартості товару в розмірі 231954,34 дол.США здійснюється у вигляді передоплати, а оплата в розмірі 1000,66 дол.США здійснюється протягом 365 днів з моменту фактичної поставки товару.

Позивачем у ході консультацій із митним органом, листом №503 від 24.10.2023 було надано завірену банком платіжну інструкцію в іноземній валюті №1572 від 24.10.2023 та заяву на купівлю іноземної валюти №1722 від 24.10.2023, які підтверджують факт оплати товариством вартості товару у сумі 231954,34 дол.США. Оплата залишку вартості товару в розмірі 1000,66 дол. США позивачем не здійснювалась, оскільки відповідно до акту виконаних послуг з перевезення фактична поставка товару здійснена 23.10.2023, у зв`язку із чим строк оплати зазначеної суми спливає 23.10.2024, оплата покупцем проведена не була, тому банківський платіжний документ був відсутній у товариства на момент декларування спірної товарної партії та винесення митницею спірного рішення.

Твердження митного органу щодо ненадання транспортних (перевізних) документів є необґрунтованим. Так, декларантом разом з ЕМД від 24.10.2023 було надано митному органу: договір №К-547/21 від 01.08.2021; коносамент №HS123071560 від 30.07.2023; залізничні накладні №05054 від 17.10.2023 та №05182 від 20.10.2023; рахунок №274/23 від 22.09.2023; акт виконаних робіт №274/23 від 02.10.2023; довідка про транспортні витрати від 23.10.2023; заявку на перевезення №20 від 23.07.2023.

До позовної заяви позивачем долучена завірена банком платіжна інструкія в національній валюті №1066 від 30.10.2023, яка підтверджує оплату рахунку №274/23 від 22.09.2023. У процесі консультацій щодо митного оформлення зазначена платіжна інструкція не надавалась, оскільки встановлений умовами договору ТЕО строк для здійснення такої оплати не сплинув.

Отже, митний орган під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не дослідив у повній мірі надані товариством документи та висловив необґрунтовані зауваження з наявними ознаками формальності.

Твердження митного органу щодо ненадання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування є необґрунтованими, оскільки пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України визначено, що такі документи подаються у випадку, якщо страхування здійснювалось.

Судом встановлено, що у даному випадку страхування не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить наведеним правовим нормам.

Твердження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, є необгрунтованими, оскільки виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №KL/3 (пункти 3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи ,які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином покупець, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством сторін контракту не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Твердження відповідача щодо ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією є необґрунтованим, оскільки відповідно до частини 3 статті 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відстуні означені митницею документи, а відповідно до частини 2 статті 53 МК України означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо твердження митниці стосовно прайс-листа від 02.04.2023, що містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що нібито обмежує конкурентність, та ціни якого дійсні до 25.06.2023, належить зазначити, що прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Суд також зауважує, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Частина витребуваних відповідачем документів була надана декларантом разом з листом у відповідь на електронне повідомлення митниці, вимоги щодо іншої частини не ґрунтуються на положеннях законодавства. Відтак, позивачем виконані усі умови, визначені МК України для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару.

Таким чином, позивачем під час митного оформлення надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митницею за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 за ЕМД від 04.09.2023 №UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол.США/кг; товар №2 за ЕМД від 04.09.2023 №UA100330/2023/149387 на рівні 2,22 дол.США/ г.

При цьому, у рішенні не зазначено найменування товару, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вагу товарної партії, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, метод, за яким скориговано митну вартість, умови поставки товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей неможлива, тобто митницею зазначене виключно посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, і не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

З відомостей коригування вбачається, що відбір товарів, раніше оформлених митними органами, здійснювався митницею за ваговим критерієм «за кг». У той же час на світовому ринку торгівля подібним задекларованим товаром здійснюється за ціною за одиницю товару «штука», про що свідчать і надані до митного оформлення Специфікація та інвойс. Відповідно до інформації, що міститься в ЕМД, які використовувались митницею як основа для коригування, торгова марка, умови поставки, країна відправлення, кількісні, вагові, технічні показники товару, що у них зазначений суттєво відмінні від тих же показників задекларованого товару, що має значення для визначення числових значень митної вартості та свідчить про те, що раніше оформлені митницею товари не є подібними або аналогічними, тому не могли використовуватися для здійснення коригування в даному випадку.

Так, у ЕМД від 04.09.2023 №UA100330/2023/149387, умови поставки СТР (у даному випадку - FOB); країна відправлення Польща (у даному випадку Китай); за ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 товари були задекларовані відразу за 6 «резервним» методом визначення митної вартості.

Згідно частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно частини 3 статті 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 статті 53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

у графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно пункту 2.3 Правил Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оскаржуване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 29517,41 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №37286937 від 19.01.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 29517,41 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000202/2 від 25.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 100, приміщення 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 29517,41 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна