Постанова

від 13.03.2024 по справі 910/12046/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12046/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне Обладнання" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (колегія суддів: Андрієнко В. В., Шапран В. В., Буравльов С. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 (суддя Демидов В. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне Обладнання" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", 2) Акціонерного товариства "Альтбанк" про визнання недійсною та такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії,

за участю представників:

позивача - Тамазликар Л. Й.,

відповідача - 1 - Даниляк О. С.,

відповідача - 2 -Доценко Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне Обладнання" (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор) та Акціонерного товариства "Альтбанк" (далі - Банк) про визнання недійсною та такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії № 0452-PG, виданої останнім 14.12.2022.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставне перерахування Банком коштів за цією гарантією, оскільки вважає, що порушення строку поставки товарів та неповна їх поставка не спричиняє настання наслідків, передбачених банківською гарантією, тобто позивач вказував на відсутність підстав для виконання Банком банківської гарантії за вимогою про сплату гарантійного платежу Оператору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 20.12.2022 Оператор як покупець і ТОВ як постачальник уклали договір № 4600006913 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) на поставку "Устаткування повітряно-плазмового та газового різання труб" на загальну суму 10 492 200 грн з ПДВ. За цим договором постачальник зобов`язався у визначений договором строк передати покупцю інструменти для паяння м`яким і твердим припоєм і зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (устаткування повітряно-плазмового та газового різання труб), зазначені у специфікації як додатку № 1 до договору, а покупець - прийняти й оплатити товар не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки. З товаром постачальник мав передати технічний паспорт, сертифікат якості тощо. Право власності на товар переходить у дату прийняття його за видатковою накладною.

4. У пунктах 5.7, 5.8 цього договору сторони домовилися про те, що приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України. Датою поставки товарів є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.14 цього договору та передачі повністю постачальником покупцю видаткової накладної, документа про підтвердження якості товару на кожну одиницю (або партію) - паспорта виробу, сертифіката та\або декларації відповідності стандартам ДСТУ або СЕ, документа про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар, товарно-транспортної накладної, рахунка-фактури, документа про експлуатацію товарів - Інструкції з експлуатації товарів або інший аналогічний документ.

5. У цьому ж договорі сторони домовилися про надання постачальником покупцю для забезпечення виконання його умов безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - гарантія) на суму 524 610 грн, що становить 5 % ціни договору. Строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення договору - до 19.04.2023 включно.

6. 14.12.2022 ТОВ як принципал або позичальник і Банк уклали договір про надання гарантії та кредиту № 0452-РG, згідно з умовами якого Банк надає гарантію у сумі 524 610 грн на строк до 31.07.2023, а також на умовах невідновлювальної кредитної лінії надає кредит у розмірі, що не перевершує ліміт кредитування, а принципал сплачує комісію і регрес, проценти у розмірі процентної ставки, повертає кредит тощо. Внесення змін до умов гарантії здійснюється Банком у передбаченому законодавством порядку шляхом унесення змін до цього договору із визначенням комісії, яку має сплатити принципал (пункт 2.3).

7. 14.12.2022 Банк видав банківську гарантію № 0452-РG, в якій зазначено: "Основна угода: договір, що укладається за результатами процедури закупівлі по предмету закупівлі "Інструменти для паяння м`яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (Устаткування повітряно-плазмового та газового різання труб)", згідно з оголошенням про заплановану закупівлю № UА-2022-09-29-009477-а, розміщеним на веб порталі Уповноваженого органу. Сума гарантії - 524 610 грн. Гарант зобов`язався протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання належно оформленої письмової вимоги бенефіціара сплатити повністю суму банківської гарантії без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що у вимозі буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором. Строк дії гарантії - з дати видачі до 31.07.2023 включно. Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через Банк бенефіціара на SWIFT-адресу. Внесення змін до гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку. Повернення принципалу гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу Гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію гарантії.

8. 18.04.2023 Одеська регіональна торгово-промислова палата склала висновок № 2003-14/153, в якому засвідчила настання істотної зміни обставин, що склалися із сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, і вплинули на виконання ТОВ своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 20.12.2022 № 4600006913.

9. Згодом ТОВ і Оператор підписали додаткову угоду від 27.04.2023 № 1 до договору, якою додаток № 1 "Специфікація" виклали у новій редакції, домовилися, що строк поставки товарів: "Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538" у кількості 14 (чотирнадцять) штук, "Комплект ремонтний до плазмотрона LC65" у кількості 3 (три) штуки, "Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT" у кількості 3 (три) штуки становить 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати укладення договору, тобто до 18.06.2023 включно, а строк поставки товарів "Машина для газового різання труб СG2-11D" у кількості 18 (вісімнадцять) штук залишився 120 (сто двадцять) календарних днів з дати укладення договору, тобто до 19.04.2023 включно.

10. Під час приймання товарів, поставлених на підставі видаткової накладної від 12.06.2023 № 11, Оператор виявив недоліки, про які зазначив в акті приймання товарів за кількістю та якістю від 20.06.2023 № 1164. Крім того, за домовленістю сторін строк поставки товарів "Машина для газового різання труб CG2-11D" (кількість 18 (вісімнадцять) штук)) становив 120 (сто двадцять) календарних днів з дати укладення договору, тобто до 19.04.2023 включно, і він пропущений постачальником. Отже, мало місце неналежне виконання зобов`язання за договором, а саме: не поставлено товар "Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT" (кількість 3 (три) штуки)) на суму 158 472 грн з ПДВ та порушено строк поставки товару "Машина для газового різання труб CG2-11D" (кількість 18 (вісімнадцять) штук)) на суму 1 900 800 грн з ПДВ.

11. У листі від 23.06.2023 № Вих-23-8530 Оператор висловив ТОВ свої зауваження до товару, поставленого за видатковою накладною від 12.06.2023 № 11, і просив у визначений договором строк усунути недоліки, у відповідь на що ТОВ листом від 26.06.2023 № 72 повідомило про отримання покупцем товару і комплектації, визначеної договором, за результатом чого спонукав покупця до прийняття товару, підписання товаророзпорядчих документів і сплати вартості товару у встановлений термін.

12. Згодом 06.07.2023 Оператор повторно звернувся до ТОВ із вимогою про усунення недоліків, визначених в акті приймання товарів за кількістю та якістю від 20.06.2023 № 1164, у відповідь на яку ТОВ листом від 07.07.2023 № 76 відмовилося на тій підставі, що цей акт складений без позивача і зазначення стандартів, технічних умов тощо, зі свого боку, наполягав на підписанні видаткової накладної від 12.06.2023 № 11.

13. 06.07.2023 бенефіціар звернувся за допомогою ключованого електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT-адресу гаранта з вимогою повної сплати суми за гарантією від 14.12.2022 № 0452-РG унаслідок неналежного виконання принципалом умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 20.12.2022 № 4600006913. За наслідком неправильного зазначення назви особи принципала у вимозі Банк направив листа від 13.07.2023 № 12-1/1599, яким повідомив бенефіціара про невідповідність вимоги у цій частині. Банк також направив ТОВ листа на електронну адресу, в якому повідомив про отримання засобами SWIFT вимоги про сплату коштів за гарантією у зв`язку з неналежним виконанням ним договору про закупівлю і просив у строк до 12.07.2023 перерахувати кошти в сумі 524 610 грн.

14. 10.07.2023 ТОВ повідомило Банк, що станом на час виставлення покупцем вимоги про задоволення банківської гарантії покупець не підписав і не повернув постачальнику видаткової накладної від 12.06.2023, згідно із якою вартість поставленого товару становила 9 828 720 грн з ПДВ, у відповідь на що Банк листом від 11.07.2023 № 12-1/1589 повідомив ТОВ про відсутність підстав для відмови бенефіціару у виконанні платежу за банківською гарантією.

15. 14.07.2023 бенефіціар за допомогою ключованого електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT-адресу гаранта надіслав повторну вимогу щодо повної сплати суми за банківською гарантією, виданою Банком 14.12.2022 № 0452-РG, із правильним зазначенням назви особи принципала.

16. 21.07.2023 на підставі цієї вимоги гарант перерахував бенефіціару банківську гарантію у розмірі 524 610 грн.

17. 14.07.2023 ТОВ зверталося до Оператора і Банку про внесення змін до гарантії № 0452-РG, оскільки ціна товарів за договором становила 10 492 200 грн, покупцю передані товари на суму 10 333 728 грн, як наслідок, сума зобов`язання за договором становить 158 472 грн, відповідно просило внести зміни до договору про надання гарантії та кредиту від 14.12.2022 № 0452-РG і гарантії шляхом укладення додаткової угоди на зменшення суми гарантії.

18. Оператор, зі свого боку, заперечив проти цього, посилаючись на порушення строку поставки товару, а також з посиланням на те, що гарантія забезпечує виконання договору у цілому і не передбачає можливості зменшення суми гарантії у зв`язку з частковим виконанням договору.

19. 21.07.2023 листом № 12-1/1665 Банк повідомив ТОВ про те, що на підставі вимоги від бенефіціара про настання гарантійного випадку сплатив останньому 524 610 грн, повідомив позивача про надання йому кредиту на цю суму і, починаючи з 21.07.2023, нараховуватиме проценти до повного погашення заборгованості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

20. 12.10.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023, про відмову у позові.

21. Судові рішення мотивовані неналежним виконанням ТОВ своїх договірних зобов`язань, зокрема, непоставкою позивачем товару "Комплект сервісний Vmac Service Kit" у кількості 3 (три) штуки на суму 158 472 грн з ПДВ та порушенням строку поставки товару "Машина для газового різання труб CG2-11D" у кількості 18 (вісімнадцять штук) на суму 1 900 800 грн з ПДВ. Суди зазначили про відсутність домовленості між сторонами про внесення змін до договору про надання гарантії та кредиту і банківської гарантії від 14.12.2022 № 0452-РG у частині зменшення суми виплати, а також недоведення незаконності виплати гарантом бенефіціару 524 610 грн за його вимогою від 14.07.2023. При цьому зауважили, що за домовленістю сторін у договорі підписаний покупцем акт приймання товарів за кількістю та якістю є лише єдиним документом, що підтверджує дату поставки товару і належне виконання його умов. Оскільки строк дії гарантії визначений до 31.07.2023, то доводи ТОВ про звернення Оператора після закінчення терміну дії договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 20.12.2022 № 4600006913 визнали безпідставними.

Короткий зміст касаційної скарги

22. ТОВ оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове - про задоволення позову, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статей 3, 13, 560, 563, 564, 565, 617, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення НБУ), статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

23. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 563 ЦК України, викладених у постановах від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18 та від 08.11.2022 у справі № 910/1635/21.

24. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм, викладених у пункті 22 цієї постанови, у взаємному зв`язку.

25. Узагальнено ТОВ наполягає на тому, що поставлений товар за накладними від 12.06.2023 з моменту його постачання повністю відповідав умовам договору та технічним умовам. Свої зауваження Оператор не мотивував належним чином, вони зводилися лише до того, що його фахівці не розумілися на технічних характеристиках товару, тоді як позивач у письмовому порядку їх роз`яснив. Звертаючись до Банку з вимогою про виплату гарантії, бенефіціар склав її з порушенням положень чинного законодавства, не зазначивши про наявні порушення, а крім того, звернувся з вимогою вже після закінчення терміну дії договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 20.12.2022 № 4600006913 тощо.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

26. Відповідачі не скористалися наданим їм статтею 295 ГПК України правом на подання до суду відзивів на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

27. За змістом частини першої та пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю.

28. Відповідно до частин першої, четвертої статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

29. Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

30. За умовами частини першої та другої статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

31. Таким чином у правовідносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром.

32. Гарантія - односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфіціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

33. Як виду забезпечення виконання зобов`язань гарантії властиві такі ознаки: особливий суб`єктний склад, незалежність від основного зобов`язання, безвідкличність, непередаваність прав, відплатність.

34. Урегулювання міжнародних банківських гарантій Уніфікованим правилам № 758 є загальносвітовою практикою, зокрема щодо оспорюваної гарантії відповідне правило передбачене пунктом 7.7. договору № 20-4263/3-2 та в абзаці 14 пункту 77С гарантії.

35. Відповідно до статті 5 (а) Уніфікованих правил № 758 Гарантія за своєю природою не залежить від основної угоди та заяви, а гарант жодним чином не пов`язаний і не обмежений такими угодами. Посилання в гарантії на основну угоду для її ідентифікації не змінює незалежної природи гарантії. Зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин, крім відносин між гарантом і бенефіціаром.

36. Юридичним фактом, який породжує гарантійне зобов`язання між гарантом і бенефіціаром є видача гарантії. Видача гарантії - це передача гарантом належним чином оформленої гарантії принципалу чи бенефіціару. Проте, видачі гарантії передують юридично оформлені відносини між гарантом і принципалом.

37. Таким чином, у межах операції з видачі гарантії вчиняється два види правочинів: по-перше, каузальна - договір про видачу гарантії; по-друге, абстрактна - власне гарантія. Договір про видачу гарантії є каузальним правочином, який породжує зобов`язання гаранта перед принципалом з видачі гарантії. Гарантія є абстрактним правочином, оскільки зобов`язання гаранта виникає не перед стороною договору про її видачу - принципалом, а перед третьою особою - бенефіціаром.

38. Отже, для виникнення гарантійних правовідносин необхідне послідовне вчинення двох дій: договір між принципалом і гарантом про видачу гарантії; односторонній правочин - видача гарантії. Проте обов`язок гаранта з виплати гарантійної суми виникає саме з видачі гарантії і не залежить від договору про її видачу.

39. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром (постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19, від 04.03.2021 у справі № 910/3500/19, від 23.02.2023 у справі № 911/2977/21 (911/3687/21)).

40. Натомість правовідносини між гарантом та боржником опосередковані статтею 569 ЦК України, частини перша та друга якої передбачають випадки, коли гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником, та коли такого права у гаранта та кореспондуючого йому обов`язку у боржника не виникає.

41. Регресне зобов`язання є таким, що виникає лише після припинення першого. Тобто право на регрес у гаранта виникає з моменту припинення гарантії в результаті належного виконання.

42. Утім, у справі, що переглядається, питання регресного зобов`язання не розглядається.

43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені у пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

44. Оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, то право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

45. З наведеного вбачається, що, звертаючись з позовом у цій справі та заперечуючи наявність підстав для виконання гарантійного платежу, принципал фактично намагається уникнути ймовірного згодом звернення до нього гаранта з регресною вимогою, тоді як сам по собі факт виконання гарантом свого зобов`язання перед бенефіціаром не створює для боржника безумовного автоматичного обов`язку здійснити відшкодування гаранту.

46. Отже, позивач саме у спорі з Банком щодо виконання регресного зобов`язання може доводити відсутність підстав для такого, в той час, коли позовні вимоги стосуються виконання зобов`язання, стороною та управненою чи зобов`язаною особою якого позивач не є.

47. З огляду на викладене вище та установлення судами попередніх інстанцій обставин настання гарантійного випадку, який задоволений Банком, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є загалом правильними.

48. З цих це причин колегія суддів не вбачає підстав для формування саме у цій справі висновку щодо застосування статті 652 ЦК України, оскільки не має значення наявність чи відсутність домовленості сторін стосовно перенесення строків виконання ТОВ своїх зобов`язань перед Оператором, позаяк існує обставина, що зумовила настання гарантійного випадку, та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", у тому числі оскільки не є спірними питання про видачу сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

49. Скаржник також просив надати правовий висновок щодо застосування статей 3, 13 ЦК України. Водночас, приписи цих статей мають загальний, універсальний характер, та є обов`язковими при вирішенні спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу.

50. Серед іншого скаржник наполягає на неврахуванні судами висновків Верховного Суду щодо застосування статті 563 ЦК України, викладених у постановах від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18 та від 08.11.2022 у справі № 910/1635/21. Касаційне провадження у зв`язку з цим також відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Разом з тим ця підстава касаційного оскарження не підтвердилася з огляду на таке.

51. Як зазначалося раніше, вбачається з матеріалів справи та установили суди попередніх інстанцій, що предметом спору у цій справі є визнання недійсною та такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії, оскільки позивач вважає, що порушення строку поставки товарів та часткова їх недопоставка не спричиняє настання наслідків, передбачених банківською гарантією.

52. Постанова Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18, на яку посилається скаржник, прийнята за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до Міністерства оборони України про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та зобов`язання вчинити дії. У цій справі суди встановили, що позивач поставив відповідачу паливо-мастильні матеріали, які останній прийняв без будь-яких зауважень щодо якості та кількості, що стало підставою для повернення гарантії. Натомість відповідач звернувся до банку з вимогою про перерахування позивачу грошових коштів за банківською гарантією, у задоволенні якої гарант відмовив з посиланням на те, що вона не містила сутності невиконаного (неналежним чином виконаного) принципалом зобов`язання щодо постачання товару, а саме не зазначена сума невиконаного зобов`язання, в межах якої гарантія підлягає оплаті, а крім того, ця гарантія припинила свою дію. Тому, оскільки позивач виконав зобов`язання з поставки продукції повністю та без зауважень щодо якості і кількості, а також зважаючи на те, що строк дії гарантії закінчився, то суди попередніх інстанцій, з яким погодився Верховний Суд, дійшли висновку, що відповідач повинен повернути банківську гарантію позивачеві, а сама банківська гарантія є такою, що не підлягає виконанню.

53. Постанова Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 910/1635/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" та Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" і предметом спору було також визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився суд касаційної інстанції, задовольнили цей позов на тій підставі, що вимога бенефіціара скерована після закінчення строку дії договору банківської гарантії.

54. У справі, що розглядається, обставин щодо припинення строку дії гарантії та строку дії договору гарантії не встановлено, натомість йдеться про спір, який виник між позивачем як боржником та його кредитором щодо додержання умов поставки товарів за договором.

55. Отже, у цій справі аналіз висновків, зроблених у рішенні і постанові судів, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених скаржником постановах Верховного Суду, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням різних фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

56. Інші аргументи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції, до того ж у цій справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли у спірних відносинах.

57. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

61. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне Обладнання" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/12046/23 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне Обладнання" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач