Ухвала

від 03.04.2024 по справі 160/6738/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа №160/6738/22

адміністративне провадження №К/990/10307/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №160/6738/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо реєстрації 06.05.2020 за №181201270783, поданої ОСОБА_2 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3;

- скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3, здійснену 06.05.2020 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за №181201270783;

- стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 скасовано, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо реєстрації 06.05.2020 за номером ДП 181201270783 декларації про готовність об`єкта до експлуатації житловий будинок И-2, ганок и, гараж Л, гараж К за адресою АДРЕСА_1 , поданої ОСОБА_2 . Скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації житловий будинок И-2, ганок и, гараж К, гараж Л за адресою АДРЕСА_1 , поданої ОСОБА_2 06.05.2020 та зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за номером ДП 181201270783. Стягнуто з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3233 гривні за рахунок бюджетних асигнувань.

18.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у вказаній справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Так, у касаційній скарзі є посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з посиланням на приписи пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, посилаючись на постанови Верховного Суду, заявник зазначає, що при дослідженні судової практики ним не виявлено будь-яких судових рішень, де можна було б застосувати подібність правовідносин, яка означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, зміст правовідносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Крім того, варто звернути увагу заявника на те, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, із зазначенням підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу

Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України із належним обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, оскільки містить часткове обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстав, передбачених частиною 4 статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній неналежним чином обґрунтовано підстави, передбачені статтею 328 КАС України.

Щодо копій касаційної скарги Суд зазначає наступне

Приписами частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частина четверта статті 330 КАС України визначає, що до касаційної скарги додаються, зокрема, її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України (в цій же редакції) у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Стаття 335 КАС України регламентує порядок надіслання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи. Так, Суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі (крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет).

У порушення зазначених норм Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до касаційної скарги не додано докази надсилання її іншому учаснику справи - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 .

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивачка та третя особа ОСОБА_2 не мають електронних кабінетів та не входить переліку осіб, що в обов`язковому порядку повинні реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначених підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, та докази надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи (з урахуванням положень статті 44 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №160/6738/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для її повернення заявнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець