КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2024 року № 640/16998/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Інтро Трейд», ідентифікаційний код: 42874472, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11) з позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, ідентифікаційний код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.06.2022 №0119800707 та №0119820707.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після завершення фактичних перевірок відповідачем надіслано на адресу ТОВ «Інтро Трейд» акти перевірки, які не містять реєстраційного номер та дати реєстрації його в органі ДПС, що унеможливлює реєстрацію та співставлення винесеного податкового повідомлення-рішення з актом перевірки, на підставі якого воно виносилось. Проте, з аналізу виявлених порушень та інформації, викладеної в актах перевірки позивач дійшов висновку, що порушення полягало у відсутності найменування товару , який реалізовувався через РРО. Позивач вважає, що такі обставини не відповідають дійсності з огляду на наявність у чеку найменування товару, а код УКТ ЗЕД, який міститься у чеку, відображає безпосередньо сам товар. Тобто, зі змісту фіскального чеку можливо встановити продукцію, яка була продана, наслідком чого є відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2022 №0119820707.
Також, під час перевірки відповідач встановив факт продажу товару за ціною, що є вищою від максимально роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановленої виробником або імпортером. Позивач стверджує, що реалізація цього товару у цей день не здійснювалася, а лише на вимогу перевіряючих було проскановано та видано чек. Позивач не виключає, що даний товар був принесений перевіряючими з собою. Також зазначив, що посадовими особами відповідача контрольна закупка товару здійснювалася за власні кошти, а не за кошти відповідних бюджетних асигнувань, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України. Як наслідок, позивач зазначає про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2022 №0119800707.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2022 адміністративну справу №640/16998/22 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 витребувано від відповідача докази у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/16998/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/16998/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що за наслідками проведеної фактичної перевірки контролюючим органом виявлено порушення, які полягали у відсутності найменування підакцизного товару, який реалізується із застосуванням РРО, що унеможливлює ідентифікацію споживчих якостей реалізованого товару, а також встановлено факт продажу цигарок по ціні, вищій від максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановленої виробником або імпортером. Наслідком виявлених порушень є застосування до позивача фінансових санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2022 №1760-п на підставі підпункту 80.2.5 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон №265/95-ВР, Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», а також інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, призначено проведення протягом 2022 року фактичних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-20) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки). У додатку №8 до наказу серед переліку суб`єктів господарювання зазначено ТОВ «Інтро Трейд», код ЄДРПОУ 42874472, адреса: м. Київ, вул. Бориспільська, 3.
На виконання означеного наказу на підставі направлень на перевірку від 08.06.2022 №№ 4797/26-15-07-07-01 та 4796/26-15-07-07-03 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку кіоску, розташованого за адресою м. Київ, вул. Січових Стрільців, 115, суб`єкта господарського діяльності ТОВ «Інтро Трейд», за результатами проведення якої складено акт від 09.06.2022 №13491/26/15/07/42874472, зареєстрований в органі ДПС 10.06.2022 (далі по тексту акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення:
- пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме, режим програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизного товару, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості використовуються з порушенням. Згідно фіскального чеку від 08.06.2022 №4790 відсутнє найменування підакцизного товару, який реалізується із застосуванням РРО, що унеможливлює ідентифікацію однозначно, споживчі якості реалізованого товару;
- статті 11-1 Закону №481/95-ВР, а саме: встановлено факт продажу цигарок «Kent Nano White», дата виробництва вказана на пачці 05.05.2022, по ціні 79,00 грн, що є вищою від максимальної роздрібної цінника тютюнові вироби, встановленої виробником або імпортером (на пачці зазначено 69,52 грн).
Акт перевірки містить відмітку про відсутність зауважень та про отримання примірника акта перевірки позивачем 09.06.2022. Додатки до акта перевірки: Х-звіт, запит, фото бар, опис 1 арк.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.2022 №0119800707, яким за порушення статті 11-1 Закону № 481/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 61798 грн, та №0119820707, яким за пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі5100 грн.
Рішенням ДПС України від 31.08.2022 №10061/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги, зокрема на податкові повідомлення-рішення 24.06.2022 №0119800707 та №0119820707, означені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР) та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР ( далі - Закон № 481/95-ВР).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Щодо посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки господарської діяльності, суд зазначає наступне.
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
У постановах від 01.06.2022 у справі №520/7331/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21 Верховний Суд вказував, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У свою чергу, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №320/8042/21, від 19.10.2022 у справі №560/4883/21, від 06.07.2022 у справі № 420/1242/21.
Як убачається з наказу від 06.06.2022 №1760-п «Про проведення фактичної перевірки», підставою для його проведення є доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 06.06.2022 №513/26-15-07-07-0012.
Отже, приймаючи наказ від 06.06.2022 №1760-п «Про проведення фактичної перевірки», відповідач здійснював свої функції у сфері обігу товарів підакцизної групи у спосіб, що визначений нормами ПК України.
При цьому, з направлень на перевірку Головного управління ДПС у м. Києві від 08.06.2022 №4997/26-15-07-09-06 та №4996/26-15-07-07-01 вбачається, що продавцю ОСОБА_1 пред`явлено посвідчення посадових осіб, вказані направлення на перевірку та вручено копію наказу, що підтверджується її особистим підписом. Означені обставини не спростовані позивачем під час судового розгляду справи.
З урахуванням викладеного, судом відхиляються доводи позивача в частині процедурних порушень під час проведення перевірки.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.06.2022 №0119820707, суд зазначає таке.
Відповідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
За правилами п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД.
Обов`язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.
Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).
Відповідно до абзаців третього-четвертого пункту 215.1 статті 215 розділу VI «Акцизний податок» ПК України тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах належать до підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.
Податок справляється з таких товарів та обчислюється за ставками, визначеними в підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.
Зокрема, сигарети з фільтром код УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 - 2257,4 гривень за 1000 штук.
Тобто, обчислення акцизного податку відбувається відповідно до визначеного коду товарної підкатегорїї, виключний перелік у підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.
Як слідує з матеріалів справи, фактичною перевіркою встановлено, що згідно фіскального чеку №4790 від 08.06.2022 позивачем здійснено продаж сигарет «Кент нан вайт» в кількості 1 пачка за ціною 73 грн, у фіскальному чеку зазначено код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, а саме, 2402 20 90 20.
Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорїї (десять знаків).
За першими цифрами коду 24 відповідає коду групи «Тютюн і промислові замінники тютюну», код УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 зазначений у фіскальному чеку №4790 відповідає дійсному виду проданого товару.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.
Дослідивши наданий податковим органом фіскальний чек №4790 від 08.06.2022, суд зазначає, що останній містить найменування товару зі скороченням, однак таке зазначення назви у фіскальному чеку дозволяє ідентифікувати товар, який реалізується, а висновки перевіряючих про не зазначення у фіскальному чеку найменування підакцизного товару, зокрема найменування товару "сигарети/цигарки" не дає підстав для висновку про порушення позивачем вимог Закону.
Водночас, перевіркою встановлено порушення, а саме відсутнє найменування підакцизного товару, тобто спірним у даному випадку є не зазначення коректної назви товару, а не ідентифікація проданого товару за категорії товару.
Натомість суд наголошує, що перед назвою реалізованого товару «Кент нан вайт» у чеку зазначено код УКТ ЗЕД, який відображає безпосередньо сам товар, а саме, код "2402209020" - це сигарети з фільтром.
Також суд зазначає, що Податковий кодекс України слово "сигарети" відносить до опису продукції (п.п.215.3.2 п.215.3 ст. 215) і не визначає його як найменування.
Отже обґрунтування відповідача щодо не зазначеннями найменування підакцизного товару не приймаються та спростовуються вищевикладеним.
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2022 № 0119820707 щодо порушення позивачем п.11 статті 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким застосовано штрафну санкцію в сумі 5100,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 24.06.2022 № 0119800707, суд зазначає таке.
Як убачається з акту перевірки, під час перевірки встановлено порушення позивачем статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби встановлених виробником таких тютюнових виробів.
Зокрема, реалізовано товар - сигарети «Кент нан вайт» по ціні 73 грн, у той же час на пачці зазначено ціну 69,52 грн, що є порушенням Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Позивач, не погоджуючись з таким висновком, зазначив, що продавець не здійснювала реалізацію товару, а даний товар можливо принесли посадові особи відповідача.
Суд критично оцінює такі доводи та зазначає, що у матеріалах справи міститься фіскальний чек на зазначений товар, який підтверджує реалізацію цього товару за ціною 73 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимально роздрібної ціни.
Максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимально роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Декларація про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує виконання та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ).
Встановлені виробником або імпортером максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва (п. 220.11 ст. 20 ПКУ).
Згідно із статтею 111 Закону № 481/95-ВР, встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Згідно із статтею 17 Закону № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10 000 грн.
За таких обставин суд вважає, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у вигляді податкового повідомлення-рішення від 24.06.2022 № 0119800707.
Щодо доводів позивача про розрахунок податковим перевіряючим за власні кошти контрольно - розрахункової операції під час проведення перевірки суд зазначає, що жодним законодавчим та нормативним документом не визначене порядок проведення контрольних розрахункових операцій та виділення коштів на їх проведення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн згідно квитанції про сплату від 04.10.2022 №1994, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 198,48 грн, що складає 8% від загальної суми заявлених позовних вимог, які задоволено судом.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 24.06.2022 №0119820707.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» (ідентифікаційний код: 42874472, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11) судовий збір у сумі 198,48 грн (сто дев`яносто вісім грн 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене та підписане 01.04.2024
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 05.04.2024 |
Номер документу | 118109943 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні