Рішення

від 01.04.2024 по справі 640/9894/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року м.Київ № 640/9894/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови від 01 грудня 2021 року № 2428.

Позивач зазначає, що здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП. На підставі отриманої листом від 02.11.2021 за вих. №01-13/2777 від ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» інформації, щодо перевищення обмеження у 10% від зареєстрованих обсягів купівлі електричної, що може свідчити про недотримання учасниками РДН та ВДР вимог закону, НКРЕКП проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 09.11.2021 №581. Позивач вважає, що відомості викладенні у зазначеному листі не відносяться до підстав визначених законом для прийняття рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки, виходячи з цього факт проведення перевірки є протиправним, постанова, прийнята за наслідками такої перевірки підлягає скасування. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на обставини порушення ТОВ "ЙЕ Енергія" будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», та документів, що підтверджують таке порушення. Також позивач вказує, що при визначені штрафних санкцій відповідачем постановлено накласти на позивача максимальний штраф у розмір 1 700 000 грн., у той же час на інших суб`єктів господарювання у рамках проведених перевірок з таких же підстав, накладено мінімальний штраф у розмірі 85 тис грн., що свідчить про упередженість на необ`єктивність під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що позапланова перевірка з дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а оскаржувана постанова НКРЕКП є такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Відповідач також зазначав, що постанову прийнято з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на TOB "ЙЕ Енергія" застосовано санкції відповідно до законодавства.

Також, просив позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду, встановлених ст. 122 КАС України.

Позивачем подані додаткові пояснення, в яких звернуто увагу на дотримання строку звернення до суду з даним позовом. Також зі змісту яких вбачається незгода позивача з доводами НКРЕКП щодо підтвердження правомірності оскаржуваних постанов.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Розглянувши подане представником податкового органу клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивачки до адміністративного суду з даним позовом є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч.1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим вол стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строк 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою У передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою У передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Запровадження надзвичайного і воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

З матеріалів справи вбачається, що спірна постанова була прийнята відповідачем 01.12.2021, останнім днем шестимісячного строку оскарження спірної постанови є 01.06.2022 (період дії воєнного стану в Україні).

З даним позовом позивач звернувся до суду 01.07.2022 згідно штампу на поштовому конверті.

Варто зазначити, що позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке було враховано судом при прийнятті рішення про відкриття провадження від 29 серпня 2022 року.

Отже, суд не знаходить підстав для залишення позову без розгляду, а тому відповідне клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Також, відповідачем подано пояснення відповідно до яких останній зазначає, що викладені у поясненнях підстави є такими, що не спростовують позицію Регулятора зазначену у відзиві. Звертає увагу на те, що ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» у своєму листі від 02.11.2021 №01-13/2777 надав докази переліки електропостачальників та трейдерів, зокрема, позивача, у яких спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на РНД 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень 2021. Стверджує, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Оператор ринку" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду 27.07.2023 прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального в порядку провадження.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 13.02.2024.

У судовому засіданні, призначеному на 13.02.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2023 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням від Державного підприємства «Оператор ринку» листа № 01-13/2777 від 02.11.2021 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) 08.11.2021 року була прийнята постанова №2006 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЙЕ Енергія".

За результатом проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЙЕ Енергія" 09.11.2021 року було складено акт №581, в якому зафіксовані порушення ТОВ "ЙЕ Енергія" вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), а саме, порушення:

-пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

-пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

-абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

-пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або грейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону;

-підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

-підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого ліцензіатам забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону;

-підпункту 5 пункту 2.2 глави Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

-підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону та нормативно- правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем 18.11.2021 були подані до НКРЕКП пояснення до акту №581.

01.12.2021 на засіданні НКРЕКП було прийнято постанову № 2428 «Про накладення штрафу на ТОВ "ЙЕ Енергія" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)», відповідно до якої на ТОВ "ЙЕ Енергія" накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн.

Вважаючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2428 від 01.12.2021 «Про накладення штрафу на ТОВ "ЙЕ Енергія" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII), що застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ст.19 Закону № 1540-VIII НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Спірним відносинам передували доповнення абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, внесені Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-IX від 14.07.2021 про те, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

На виконання цієї норми закону прийнято Постанову НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед»». Постановлено електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 1).

Для забезпечення дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператору системи передачі до 11:30 дня, що передує добі постачання, надавати Оператору ринку інформацію щодо зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами кожним електропостачальником та/або трейдером у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також щодо обсягів імпорту електричної енергії такими електропостачальниками та/або трейдерами.

Призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЙЕ Енергія" було зумовлено отриманням від ДП «Оператор ринку» листів від 01.10.2021 № 03-13/2522, від 02.11.2021 № 01-13/2774 та від 02.11.2021 № 01-13/2777.

У листі від 02.11.2021 №01-13/2774 ДП «Оператор ринку» повідомив, що у деяких електропостачальників та трейдерів спостерігається перевищення встановленого в Законі обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. До вказаного листа надано Додаток, який містить Перелік електропостачальників та трейдерів, у яких спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на РДН 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень та за жовтень 2021 року.

Серед переліку таких суб`єктів вказано і ТОВ "ЙЕ Енергія".

Повідомлення ДП «Оператор ринку» про порушення з боку електропостачальників та трейдерів вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» є належним виконанням обов`язку, покладеного на Оператора ринку п. 1 Постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед»».

Відповідно до п. 54 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор ринку - юридична особа, що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

Відповідно до ст. 51 цього Закону оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії.

Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк.

Оператор ринку, зокрема, забезпечує рівні умови участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку; надає Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 «Про затвердження Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» передбачено, що участь на РДН і ВДР набувається шляхом укладання з ОР договору про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку … (п. 1.2.2 глави 1.2. розділу І Правил).

Зважаючи на особливий статус ДП «Оператор ринку» на ринку електричної енергії, суд вважає, що невиконання ТОВ "ЙЕ Енергія" вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» не узгоджується з умовами п. 2.3. згаданого договору № 149/01, з повноваженнями оператора ринку створювати належні умови для регулярних торгів та його інтересами у цій сфері.

Окрім того, мета контрольних повноважень НКРЕКП - усувати порушення закону з боку підконтрольних суб`єктів. Отримавши інформацію ДП «Оператор ринку» про порушення вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» багатьма електропостачальниками та трейдерами, НКРЕКП повинна вживати заходів до їх припинення. Визнання неможливості проведення позапланової перевірки у цій конкретній ситуації призвела б до неможливості ефективного виправлення правопорушення та впливу на порушника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що звернення ДП «Оператор ринку» (лист від 02.11.2021 № 01-13/2774) є належною підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки, що передбачена п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Щодо доводів позивача щодо пропорційності застосованої відповідачем санкції, суд зазначає наступне.

Так, позивач вважає, що розмір штрафу (максимальний) є непропорційним до вчиненого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України пропорційність, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) - одна з вимог, яка оцінюється судом під час оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Відповідно до положень пп. 4 ч. 4 ст. 77 Закону «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно із ч. 5 ст. 77 цього ж Закону при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами. Таким чином, при застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема у разі, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:

« 35. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

36. Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

37. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.…

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002).

Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000, 00 грн до 1 700 000, 00 грн.

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Суд зазначає, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позиваечм та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин цієї справи, суд бере до уваги, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

Обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

В оскаржуваній постанові відповідач не оцінив серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, тобто не виконав вимог ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» не обґрунтував застосування санкції саме у максимальному розмірі, який складає в даному випадку 1.700.000 грн, та є суттєвим.

На думку суду, наведене свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципу обґрунтованості та пропорційності.

А тому, з урахуванням встановлених судом обставин, оскаржувана постанова є необґрунтованою, невмотивованою, не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 01 грудня 2021 року № 2428.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ: 39369133, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" (код ЄДРПОУ: 38863790, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.