Рішення

від 02.04.2024 по справі 320/47117/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року № 320/47117/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (далі позивач) із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №7 від 06.06.2023 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення;

- стягнути судові витрати з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним з огляду на наступне. В період з 23.03.2023 по 24.03.2023 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено перевірку господарської одиниці магазину «Делві №11», що розташована за адресою: вул. Металургів, 10а, смт. Нове, суб?єкта господарської діяльності ТОВ «ОПТТОРГ-15». 23.03.2023 представники ГУ ДПС у Кіровоградській області залишили в приміщенні магазину запит про надання документів №б/н від 23.03.2023 з проханням надати документи до 10 год 00 хв 24.03.2023, а саме копій: реєстраційного посвідчення на РРО, довідки про опломбування РРО, КОРО та РК, довідки опломбування РРО, документів, що підтверджують походження товару, який знаходиться в реалізації магазині і зазначені у вибірковому знятті фактичних залишків, бухгалтерських залишків товару, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. На адресу ТОВ «ОПТТОРГ-15» не надходило та не вручалось керівнику або уповноваженій особі жодних оформлених відповідно до чинного законодавства запитів, вимог щодо надання інформації та/або документів суб?єктом господарювання контролюючому органу під час здійснення ним перевірки. Також запит оформлено не на бланку органу державної податкової служби, не підписаний керівником (заступником керівника) та відсутня печатка контролюючого органу. Незважаючи на це, ТОВ «ОПТТОРГ-15» завжди дотримується вимог чинного законодавства, тому його представники намагались вручити перевіряючим копії документів, які стосувалися предмету перевірки, проте вони відмовились отримувати їх, у зв?язку з чим копії документів були направлені ТОВ «ОПТТОРГ-15» засобами поштового зв?язку на адресу Головного управління ДПС у Кіровоградській області в останній день перевірки, які в подальшому були отримані контролюючим органом поштою (поштове відправлення №5003600565092 від 24.03.2023). Проте, 04.04.2023 на адресу ТОВ «ОПТТОРГ-15» надійшов Акт №206611/11/PРО/3969120 B40 27032023, складений за результатами позапланової перевірки за дотриманням суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно відомостей, викладених в Акті, 23.03.2023 спеціалістами Головного управління ДПС у Кіровоградській області, з метою розпочати позапланову перевірку здійснено вихід до магазину «Делві №11», що розташований за адресою: вул. Металургів, 10а, смт. Нове, м. Кропивницький, Кіровоградська область. В приміщенні магазину «Делві №11», в присутності керуючої магазином ОСОБА_1 , працівників Головного управління ДПС у Кіровоградській області було допущено до перевірки. В ході перевірки встановлено, що з метою дослідження питання формування цін на товари, які підлягають державному регулюванню, було надано запит про надання документів від 23.03.2023 №б/н, що підтверджують походження товару, який знаходиться в реалізації магазині і зазначені у вибірковому знятті фактичних залишків. В запиті не було конкретизовано, на які саме соціально значимі продукти необхідно надати документацію (накладні). Проте, представникам позивача у наданому запиті від 23.03.2023 №б/н були відсутні вимоги щодо надання документів на соціально значимі продукти, які знаходяться на господарській одиниці, а саме: 1) Молоко пастеризоване «Волошкове поле» 2,5% (в плівці) 0,9л в кількості 4 шт.; 2) Борошно в/г «Хуторок» 2 кг в кількості 12 шт.; 3) Олія «Олейна» 0,85 л в кількості 53 пл. Відповідач не перевіривши інформацію надану ГУ ДПС у Кіровоградській області дійшов помилкового висновку, що ТОВ «ОПТТОРГ-15» створено перешкоди посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питання дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47117/23 передана 21.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 р. адміністративну справу №320/47117/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області вважає доводи викладені позивачем безпідставними, неправомірними, недоведеними, необґрунтованими, бездоказовими, надуманими і такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27.06.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» надійшло Рішення №7 Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення від 06.06.2023.

Рішення винесено відповідачем на підставі пунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 18, пункту 4 частини першої статті 20 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами за створення перешкоди посадовим особам уповноваженого органу для виконання функцій при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питання дотримання законодавства про ціни і ціноутворення.

Даним рішенням до ТОВ «ОПТОРГ-15» застосовано адміністративно-господарську санкцію в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) грн, регламентованих пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №7 від 06.06.2023 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли між суб?єктом владних повноважень та суб?єктом господарювання щодо правомірності формування цін на продукти, що мають істотну соціальну значущість.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі Закон №5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону №5007-VI у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб?єктом господарювання; доплата - збільшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості; торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб?єкта господарювання, що пов?язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб ектом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі; фіксована ціна - обов?язкова для застосування суб?єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Статтею 2 Закону №5007-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб?єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб?єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №5007-VI суб?єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб?єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ч.1 ст. 12 Закону).

Згідно з 4.1 ст.13 Закону №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов?язкових для застосування суб?єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів). контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов?язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб?єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Згідно зі ст. 18 Закону №5007-VI уповноважені органи мають, крім іншого, право: проводити у суб?єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Законами України «Про ціни і ціноутворення» і «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені права органів державного нагляду (контролю) та їх посадові особи (уповноважених органів) проводити перевірки, одержувати безоплатно від суб?єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, а також визначений обов?язок суб?єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати, зокрема документи та матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі Положення №667) встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та яка реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та зокрема, з контролю за цінами.

Одним із завдань Держпродспоживслужби є реалізація державної політики з контролю за цінами та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (пп. 1, пп. 2 п. 3 Положення №667).

Відповідно до п. 7 Положення №667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Таким чином, Головне управління Держпродепоживслужби в Кіровградській області є територіальним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати державний нагляд щодо дотримання суб?єктами господарювання вимог законодавства стосовно формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України від 01 квітня 2022 року №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податковим органам надано повноваження здійснення державного нагляду (контролю) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» шляхом внесення доповнень підпунктом 69.27 до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в якому зазначено, що податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 26.05.2023 за вх. №2471/08.3-36 від Головного управління ДПС у Кіровоградській області були отримані матеріали фактичної перевірки магазину «Делві №11» за адресою: с. Нове, вул. Металургів 10а суб?єкта господарської діяльності ТОВ «Оптторг-15».

В ході проведення фактичної перевірки посадовими особами уповноваженого органу зафіксовано зняття фактичних залишків (вибірково) та надано відповідний письмовий запит про надання первинних документів, що підтверджують походження товару (накладні на придбання), у тому числі що підлягають державному регулюванню для визначення рівня торговельної надбавки (націнки), розмір якої затверджено пунктом 41-12 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами.

Пунктами 2 та 3 частини першої статі 18 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-V1 «Про ціни і ціноутворення» уповноваженим органам надано право одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб?єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб?єктами господарювання на їх вимогу.

На письмові вимоги уповноваженого органу посадовими особами магазину ТОВ «Опторг-15» первинні документи, що підтверджують придбання продуктів харчування, не надано, чим не дотримано вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 18 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-V1 «Про ціни і ціноутворення». Вказані дії створили перешкоди посадовим особам уповноваженого органу для функцій при здійснені заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення, про що складено відповідні акти, які наявні в матеріалах справи.

За результатами фактичної перевірки органом податкової служби складено акт фактичної перевірки від 24.03.2023 №2066/11/11/РРО/ НОМЕР_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

Крім того, в акті зафіксовано факт ненадання при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення посадовими особами магазину первинних документів, що підтверджують придбання продуктів харчування, що підлягають державному регулюванню для визначення рівня торговельної надбавки (націнки) не надано.

В листі від 24.03.2023 зафіксовано часткове надання документів, які підтверджують походження товарів, а саме алкогольних напоїв та ненадання документів на інші товари зазначені в акті зняття фактичних залишків, зокрема, борошна «Хуторок», олія «Олейна», молоко «Волошкове поле».

Позивач подання документів не у повному обсязі не заперечує.

Суд звертає увагу, що в основу позовної заяви покладено доводи позивача щодо невідповідності письмової вимоги щодо надання документів вимогам чинного законодавства.

Тобто доводи позивача в обґрунтування своєї позиції фактично зводяться до незгоди з діями та висновками податкового органу, що не є предметом розгляду в межах даної справи.

Крім того, до суду не надано доказів оскарження означених дій та рішень Головного управління ДПС у Кіровоградській області в адміністративному та/або судовому порядку.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: - для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов?язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; - запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов?язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов?язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов?язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Також згідно з п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов?язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов?язаних із визначенням об?єктів оподаткування (податкових зобов?язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов?язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов?язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому, платник податків зобов?язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов?язані з предметом перевірки. Такий обов?язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ) та не пов?язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.

Позивач у позові трактує норми пункту 73.3 ст. 73 ПКУ щодо оформлення письмових запитів під час здійснення фактичної перевірки контролюючими органами.

Зазначена норма ПКУ регламентує правовідносини контролюючого органу з платником податків в розумінні інформаційних відносин поза межами проведення перевірки.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб?єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 73.3 статті 73 Кодексу. Зокрема підставами для надсилання запиту має бути результат аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, за яким виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов?язковим зазначенням таких фактів у запиті; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Кодексом.

Для цих цілей постановою КМУ від 27.12.2010 Nє 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, на який також помилково посилається Позивач.

Згідно з пунктом 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб?єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

В даному випадку контролюючий орган діяв як уповноважений орган для функцій при здійснені заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення.

Позивач в позові посилається на неконкретизованність в запиті щодо назви товарів, на які необхідно було надати документи.

Разом з тим, судом встановлено, що в п.4 запиту визначено надати документи, що підтверджують походження товару, який знаходиться в реалізації в магазині і зазначений у вибірковому знятті фактичних залишків. Тобто поданню запиту передувало вибіркове зняття фактичних залишків в магазині, яке зафіксоване в акті з відповідними назвами товарів, кількості, ціни за одиницю товару та загальної суми, зокрема борошна «Хуторок», олії «Олейна», молока «Волошкове поле» який отриманий під розпис керуючої магазину.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав частково вимоги запиту, надавши документи на алкогольні напої.

Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону №5007-VI доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, до уповноважених органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення також відносяться податкові органи, крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Права уповноважених органів передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статі 18 Закону України №5007-V1, зокрема право на одержання документів необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення.

За створення перешкод посадовим особам уповноваженого органу при виконанні функцій при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення передбачена відповідальність у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій - штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, регламентованих пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами.

Відповідно до положень ст.75, 80 86 ПКУ, за результатами проведеної контрольної розрахункової операції посадовими особами контролюючого органу складається акт проведення розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг), який підписується, також особою, що фактично здійснює розрахункові операції (надається). Тобто, посадовими особами контролюючого органу було ідентифіковано особу, що здійснювала розрахункові операції і в даному випадку це керуюча магазином «Делві №11» ОСОБА_1 .

Це право надано податковому органу у відповідності до п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПКУ:

Відповідно до згаданої норми контролюючи органи під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску мають право перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції.

З огляду на що посадова особа - керуюча магазином «Делві №11» Пономарчук-Зінковська А.О. була уповноважена на здійснення розрахункових операцій і відповідно отримання запитів та акту фактичної перевірки, що вказує на помилковість доводів позивача у цій частині.

За наведених обставин у сукупності, під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем норма закону, які б у сукупності наведених сторонами доводів свідчили про необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.