Рішення

від 03.04.2024 по справі 440/8337/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8337/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" (надалі також - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 116262,08 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2022 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію у сумі 116262,08 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Копія ухвали від 27 червня 2023 року направлялася ТОВ Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" засобами поштового зв`язку та отримана уповноваженою особою товариства 05.07.2023 /а.с. 14/.

13.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. Однак, у ТОВ Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" не виникає обов`язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів тому, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік складає 5 осіб, інші особи, які зазначені як працівники підприємства працюють за сумісництвом. У звітах помилково зазначені всі робітники підприємства та не відокремлені робітники, прийняті на роботу за сумісництвом, про що свідчать відповідні накази по підприємству. Виконання нормативу розраховують на підставі даних про середньооблікову кількість штатних працівників, яка ґрунтується на обліковій кількості. Працівників прийнятих за сумісництвом з інших підприємств не включають до облікової кількості штатних працівників (пункт 2.6.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Держкомстату від 28.09.2005 №286) /а.с. 16-17/.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наполягає на тому, що у формі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 №189), ТОВ Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" відобразила дані, на підставі яких і було здійснено розрахунок, що підтверджується витягом з інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, завантаженої до Центрального банку даних з проблем інвалідності. За правильність та достовірність бухгалтерського обліку та звітності відповідальність несуть посадові особи ТОВ Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС". Розрахунок адміністративно-господарських санкцій Полтавським відділенням Фонду було здійснено відповідно до вимог законодавства. Законом не передбачено іншого механізму отримання відділенням Фонду даних для нарахування адміністративно-господарських санкцій, ніж того який передбачено статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" /а.с. 73-75/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 43163406, що учасниками справи не заперечується.

За невиконання обов`язку щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування, встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 116262,08 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Частиною першою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною шостою статті 19 Закону №875-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами дванадцять та тринадцять статті 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (частина третя статті 20 Закону №875-XII).

Згідно з частиною четвертою статті 20 цього Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частинами дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок щодо виконання нормативу та створення на підприємстві, зокрема, 1 робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю виникає лише для тих підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, в яких середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складає від 8 до 25 осіб.

З матеріалів справи встановлено, що за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачеві адміністративно-господарські санкції. Так, згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Товариству з обмеженою відповідальністю Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" нарахована сума адміністративного-господарських санкцій за 2022 рік, виходячи з наступних даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 1860193,25 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 232524,16 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02), одиниць 0; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 116262,08 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства за 2022 рік складає 5 осіб, інші особи, які зазначені як працівники підприємства працюють за сумісництвом. При цьому, у звітах помилково зазначені всі робітники підприємства та не відокремлені робітники, прийняті на роботу за сумісництвом, про що свідчать відповідні накази по підприємству.

З цього приводу суд зауважує, що на підтвердження того, що в 2022 році у товариства дійсно була середньооблікова кількість штатних працівників менше 8 осіб до матеріалів справи долучено наступні документи: - наказ (розпорядження) №21К від 13.12.2022 про прийняття на роботу з 14.12.2022 за основним місцем ОСОБА_1 ; - наказ (розпорядження) №16К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за основним місцем ОСОБА_2 ; - наказ (розпорядження) №14К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_3 ; - наказ (розпорядження) №3К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за основним місцем ОСОБА_4 ; - наказ (розпорядження) №2К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за основним місцем ОСОБА_5 ; - наказ (розпорядження) №7 від 16.11.2020 про прийняття на роботу з 16.11.2020 за основним місцем ОСОБА_6 ; - наказ (розпорядження) №6 від 21.10.2020 про прийняття на роботу з 22.10.2020 за основним місцем ОСОБА_7 ; - наказ (розпорядження) №4-11/30К від 30.11.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 30.11.2022 з ОСОБА_4 ; - наказ (розпорядження) №12/30К від 30.12.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 30.12.2022 з ОСОБА_8 ; - наказ (розпорядження) №3/3-11/22К від 22.11.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 22.11.2022 з ОСОБА_9 ; - наказ (розпорядження) №3/2-10/31К від 31.10.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 31.10.2022 з ОСОБА_10 ; - наказ (розпорядження) №3-10/03К від 03.10.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 03.10.2022 з ОСОБА_11 ; - наказ (розпорядження) №3-04/01К від 01.04.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 01.04.2022 з ОСОБА_5 ; - наказ (розпорядження) №1-03/31К від 30.03.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 31.03.2022 з ОСОБА_6 ; - наказ (розпорядження) №03/3-28-К від 28.02.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 28.02.2022 з ОСОБА_12 ; - наказ (розпорядження) №02/2-28-К від 28.02.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 28.02.2022 з ОСОБА_13 ; - наказ (розпорядження) №1-02/28К від 28.02.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 28.02.2022 з ОСОБА_2 ; - наказ (розпорядження) №02-28-К від 28.02.2022 про припинення трудового договору (контракту) з 28.02.2022 з ОСОБА_14 ; - наказ (розпорядження) №4К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за основним місцем ОСОБА_11 ; - наказ (розпорядження) №5К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за основним місцем ОСОБА_8 ; - наказ (розпорядження) №10К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за основним місцем ОСОБА_2 ; - наказ (розпорядження) №17К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_10 ; - наказ (розпорядження) №15К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_15 ; - наказ (розпорядження) №13К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_16 ; - наказ (розпорядження) №12К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_17 ; - наказ (розпорядження) №11К від 30.06.2022 про прийняття на роботу з 01.07.2022 за сумісництвом ОСОБА_9 ; - наказ (розпорядження) №9К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за сумісництвом ОСОБА_13 ; - наказ (розпорядження) №8К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за сумісництвом ОСОБА_12 ; - наказ (розпорядження) №7К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за сумісництвом ОСОБА_18 ; - наказ (розпорядження) №1К від 17.03.2021 про прийняття на роботу з 18.03.2021 за сумісництвом ОСОБА_14 ; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року з додатками 1, 4 ДФ та 5 до нього; - наказ про затвердження штатного розпису №35 від 26.09.2022; - штатний розпис ТОВ "ТПГ "ТРАНСПРОМСЕРВІС", введений з 01.10.2022; - наказ про затвердження штатного розпису №37 від 29.11.2021; - штатний розпис, ТОВ "ТПГ "ТРАНСПРОМСЕРВІС", введений з 01.12.2021; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року з додатками до нього; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року з додатками до нього; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року з додатками до нього /а.с. 18-66, 87-144/.

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач рахує середньооблікову кількість штатних працівників по кількості працюючих осіб в товаристві, в тому числі сумісників.

Проте, згідно пункту 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005, яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці (далі - Інструкція №286) передбачено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

За приписами ж підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії, зокрема, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

При цьому, згідно пункту 1.8 Інструкції №286 показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Отже, із аналізу вищенаведених обставин вбачається, що оскільки значна частина осіб, які працювали на товаристві в 2022 році були прийняті на роботу за сумісництвом, а не за основним місцем роботи, у зв`язку з чим такі працівники мають враховуватися тільки один раз за місцем основної роботи, на переконання суду, відповідач за наявності основних працівників менше 8 осіб не мав обов`язку щодо створення на товаристві 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році згідно статті 19 Закону №875-XII.

Таким чином, із наведених, встановлених судом обставин та аналізу норм чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за вищенаведеним розрахунком у розмірі 116262,08 грн, оскільки порушення вимог статті 19 Закону №875-XII, з боку відповідача, позивачем не доведено та спростовано вищенаведеними дослідженими копіями доказів, у зв`язку з чим нарахування позивачем відповідачеві адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є безпідставним та необґрунтованим.

Також, при вирішенні цієї справи слід врахувати наступне.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами частин один та два статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, з наведених норм чинного законодавства України видно, що відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій саме у разі вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід`ємним елементом правопорушення є наявність вини відповідача та причинний зв`язок між правопорушенням та його наслідками у вигляді не працевлаштування інвалідів і лише у разі, якщо відповідачем не було вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, з наведених вище досліджених судом документів вбачається, що відповідач не вчиняв правопорушення у сфері господарювання щодо соціального захисту прав та законних інтересів інвалідів, оскільки не мав обов`язку створити на товаристві 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а отже, суд приходить до висновку про відсутність вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання.

До того ж, суд зауважує, що за помилку у податковому розрахунку можуть бути застосовані фінансові, а не адміністративно-господарські санкції.

Враховуючи наведені обставини справи, відповідачем не було допущено жодних із наведених вище порушень, а тому відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських санкцій, і позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Європейська, буд. 49, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 13937406) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово промислова група "ТРАНСПРОМСЕРВІС" (вул. Київська, буд. 62Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 43163406) про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський