Рішення

від 03.04.2024 по справі 460/1634/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2024 року м. Рівне№460/1634/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» (далі позивач), звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 № UA204150/2023/000006/2; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2023 № UA204150/2023/000021; 3) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 № UA204150/2023/000008/2; 4) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 № UA204150/2023/000025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант, за наявності усіх необхідних документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою суду від 16.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024, вказана справа надійшла у провадження судді Комшелюк Т.О.

Ухвалою суду від 22.02.2024 справу прийнято до провадження та розгляд справи початий спочатку.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23.03.2023 між ТОВ «ТСК Захід», як покупцем, та компанією CENTRINA UNITED SDN BHD (Малайзія) як продавцем, укладено контракт № 23-03/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною контракту (п. 1.1 Контракту).

Загальна сума Контракту становить 31932,61 доларів США (п. 1.2).

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10 % авансовий платіж до 30.04.2023; 90 % від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

23.03.2023 була оформлена Proforma Invoice № 23HS10035Р на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Kelang North, Malaysia на загальну суму 31932,61 USD.

30.03.2023 згідно платіжної інструкції № 75JBKLN3 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 3194 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10 %.

28.08.2023 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця Commercial invoice № 23HS10035F на поставку товарів на умовах FOB Kelang, Malaysia, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 32377,55 USD.

Додатковою угодою № 1 до контракту, що була укладена 02.10.2023, сторони змінили суму контракту на 32377,55 доларів США.

03.10.2023 згідно платіжної інструкції № 1003DTMJI ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 29183,55 USD, тобто решту платежу в розмірі 90 %. Таким чином позивач повністю оплатив партію товару в загальній сумі 32377,55 USD.

28.11.2023 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204150000330U6 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 35287,23 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Згідно поданої декларації товар, що ввозився на митну територію України це: «Троси, Гвинти з різьбою, головками з хрестоподібним шліцом, Болти з різьбою з головками, Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12мм, Самостопорні гайки, Контргайки. Торговельна марка: CENTRINA UNITED, Країна виробництва : МY, Виробник : CENTRINA UNITED SDN BHD», що надійшов з Федерації Малайзія. Всього по даній декларації ввозиться 7 позицій товарів.

До вказаної МД з метою митного оформлення товарів та підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано наступні документи:

Контракт № 23-03/23 від 23.03.2023;

Додаткова угода № 1 від 02.10.2023 до контракту № 23-03/23 від 23.03.2023;

Експортна митна декларація країни-відправлення № 2090320762023В18 від 30.09.2023;

Рахунок-проформа № 23HS10035P від 23.03.2023;

Рахунок-фактура № 23HS10035F від 28.08.2023;

Пакувальний лист б/н від 28.08.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 75JBKLN3 від 30.03.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 1003DTMJI від 03.10.2023;

Висновок про вартісні характеристики товару № І-235 від 30.10.2023;

Сертифікат про походження товару № KLMCC F23 13702 від 09.10.2023;

Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS6A8920 від 16.11.2023;

Накладна ЦІМ/УМВС № 44783 від 23.11.2023;

Коносамент № MSPKGGDN2309362 від 29.09.2023;

Прейскурант (прайс-лист) б/н від 23.03.2023;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4517509 від 02.11.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 415201 від 02.11.2023;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023

В ході митного оформлення 29.11.2023, відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції; 4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 5) підтвердження оплати за надані послуги з ТЕО, відповідно до пунктів 4.1.3.1 та 4.1.3.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 6) відомості щодо числових значень витрат, пов`язаних із мультимодальним перевезенням товарів, а саме щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.

Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару, оскільки Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості схожих товарів за назвою згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби

Позивачем додаткових документів надано не було та 29.11.2023 повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

29.11.2023 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA204150/2023/000021.

29.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2023/000006/2.

Вказане рішення обґрунтоване таким:

1. Митна вартість імпортованого товарів № 4, 5, 6, 7 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) Асортимент товарів згідно наданого до митного оформлення Прайс-листа від 23.03.2023 відповідає асортименту товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах, CENTRINA UNITED SDN BHD виготовляє та реалізує набагато ширший спектр товарів;

2) Експертний висновок рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок. Згідно посилань експертом здійснювався аналіз товарів китайського виробництва, в той же час до митного оформлення заявлені товари виробництва Малайзії;

7) Відповідно до пункту 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023 (Далі - Договір ТЕО) під кожне перевезення складається заявка, в якій зазначаються умови перевезення, проте декларантом до митного оформлення даний документ не наданий;

8) Відповідно до пункту 4.1.3.1 Договору ТЕО при перевезенні вантажів морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та або розвантаження вантажу, агентські, портові збори) здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту, відповідно до пункту 4.1.3.3 договору ТЕО при перевезенні вантажів автомобільним та або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на склад клієнта. Рахунок - фактура від 02.11.2023 № LS-4517509 відповідно до умов Договору ТЕО станом на 28.11.2023 мав би бути оплаченим, проте декларантом до митного оформлення не надано підтвердження оплати послуг ТЕО;

9) Рахунок - фактура від 02.11.2023 № LS-4517509 не містить інформації щодо вартості витрат, пов`язаних із здійсненням мультимодального перевезення, зокрема відсутня інформація щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом,

Товар № 4 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209170/2023/072252 - 2,38дол.США/кг.

Товар № 5 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209150/2023/009074 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 6 за митною декларацією від 20.11.2023 № UA500500/2023/041258 - 1,93дол.США/кг

Товар № 7 за митною декларацією від 11.10.2023 № UA209230/2023/107741 - 1,93дол.США/кг

ІII. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції:

4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023

5) підтвердження оплату за надані послуги з ТЕО, відповідно до пунктів 4.1.3.1 та 4.1.3.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023

6) відомості щодо числових значень витрат, пов`язаних із мультимодальним перевезенням товарів, а саме щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів. зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товарів визначено про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом:

Товар № 4 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209170/2023/072252 - 2,38дол.США/кг.

Товар № 5 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209150/2023/009074- 1,93дол.США/кг.

Товар № 6 за митною декларацією від 20.11.2023 № UA500500/2023/041258 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 7 за митною декларацією від 11.10.2023 № UA209230/2023/107741 - 1,93дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товарів у валюті рахунку та по курсу НБУ на день заявлення до митного оформлення становить:

Товар № 4: 2,38дол.США/кг*6070 кг = 14446,60дол.США, або 523216,8462грн.

Товар № 5: 1,93дол.США/кг*10910 кг =21056,30дол. США, або 762602,3340грн.

Товар № 6: 1,93дол. США/кг*877,85 кг = 1694,25дол. США, або 61361,1605грн.

Товар № 7: 1,93дол. США/кг*1177,93 кг =2273,41дол.США, або 82336,7720грн.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 30.11.2023 № 23UA204150000366U4 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МКУ.

Сума додатково нарахованих митних платежів, внаслідок коригування митної вартості товарів № 4, 5, 6, 7, становить 124097,65грн.

08.05.2023 між ТОВ «ТСК Захід», як покупцем, та компанією Haining Hisene Trade Co.,LTD (Китай) як продавцем, укладено контракт № 08-05/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною цього контракту (п. 1.1 Договору).

Загальна сума контракту визначена на рівні 30962,63 USD (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1. контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10 % авансовий платіж до 01.06.2023; 90 % від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

04.05.2023 була оформлена Proforma Invoice № 23HS10051Р на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Zhapu, China (Incoterm 2010), на загальну суму 30962,63 USD.

12.05.2023 згідно платіжної інструкції № 81JBKLN5 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 3097 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10 %.

05.09.2023 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця Commercial invoice № 23HS10051F на поставку товарів на умовах FOB Zhapu, China, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 31942,42 USD.

Додатковою угодою № 1 до контракту, що була укладена 28.07.2023, сторони змінили суму контракту на 31942,42 USD.

19.09.2023 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту, згідно платіжної інструкції № 99JBKLN9 сплатило на банківський рахунок продавця 28845,42 USD і таким чином повністю оплатило партію товару в загальній сумі 31942,42 USD.

01.12.2023 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію типу № 23UA204150000390U3 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 34710,74,23 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Згідно поданої декларації товар, що ввозився на митну територію України це: "Гвинти без головки з оцинкованої сталі з межею міцності на розтягування менш як 800МПа; Болти анкерні з різьбою, головками з хрестоподібним шліцом; Гвинти самонарізні для дерева; Гвинти самонарізні; Вироби без різьби: металеве будівельне кріплення - втулка розпірна для газобетону. Торговельна марка: Haining Hisener, Країна виробництва: CN, Виробник: Haining Hisener Trade Co.,Ltd», що надійшов з Китайської Народної Республіки. Всього по даній декларації ввозиться 5 позицій товарів. Умови поставки FOB Zhapu, China

До вказаної МД з метою митного оформлення товарів та підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано наступні документи:

Контракт № 08-05/23 від 08.05.2023;

Додаткова угода № 1 від 28.07.2023 до контракту № 08-05/23 від 08.05.2023;

Експортна митна декларація країни-відправлення № 298120230000077579 від 06.09.2023;

Рахунок-проформа № 23HS10051 від 04.05.2023;

Рахунок-фактура № 23HS10015F від 05.09.2023;

Пакувальний лист б/н від 05.09.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 81JBKLN5 від 12.05.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 99JBKLN9від 19.09.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується оплати транспортних послуг № 698 від 31.10.2023;

Висновок про вартісні характеристики товару № I-232 від 24.10.2023;

Сертифікат про походження товару № 233304А1377/01082 від 05.09.2023;

Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS69JNW2 від 07.11.2023;

Накладна ЦІМ/УМВС № 44399 від 18.11.2023;

Коносамент № HYSF2023080585 від 07.09.2023;

Прейскурант (прайс-лист) б/н від 04.05.2023;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4515296 від 23.10.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023.

В ході митного оформлення 01.12.2023, відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції; 4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 5) коносамент №292184013.

Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару, оскільки Рівненська митниця володіє ціновою інформацією лише щодо вартості схожих товарів за назвою згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби.

Позивачем додаткових документів надано не було та 01.12.2023 повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

01.12.2023 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA204150/2023/000025.

01.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2023/000008/2.

Вказане рішення обґрунтоване наступним:

1. Митна вартість імпортованого товарів № 1, 2, 3, 4 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) Наданий до митного оформлення прайс-лист від 04.05.2023 вказує на те, що виробником товару є фірма HISENER INDUSTRIAL CO., LTD, що суперечить даним, заявленим в гр. 31ЕМД (Виробник : Haining Hisener Trade Co., Lid),та заявленому в гр. 44 ЕМД коду зовнішньоекономічного договору (4104). Фірма Haining Hisener Trade Co, Ltd згідно наданого прайс-листа повністю належить фірмі HISENER INDUSTRIAL CO., LTD i є торгівельним представником.

2) Експертний висновок рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок.

3) Відповідно до пункту 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023 (Далі - Договір ТЕО) під кожне перевезення складається заявка, в якій зазначаються умови перевезення, проте декларантом до митного оформлення даний документ не наданий.

4) Прайс-лист від 04.05.2023 містить посилання на умови поставки товару (FOB) та не містить географічного місця призначення.

5) Проформа-інвойс № 23HS10051Р від 04.05.2023 містить запис номеру зовнішньоекономічного договору нанесений від руки.

6) В супровідному документі Т1, гр. 44 під кодом документу 705 наведено коносамент № 292184013, який до митного оформлення не надавався.

7) П.11 Експертного висновку рівненської ТПП вказує на те, що в Україну з Китаю морем та автотранспортом ввозяться метизи. В даному випадку наявне залізничне перевезення.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом.

Товар № 1 за митною декларацією від 07.07.2023 № UA100380/2023/680469 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 2 за митною декларацією від 09.06.2023 № UA401020/2023/30073 - 2,29дол.США/кг.

Товар № 3 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038341 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 4 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038365 - 1,93дол.США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції;

4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023

5) коносамент № 292184013

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методе. зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товарів визначено про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом.

Товар № 1 за митною декларацією від 07 07.2023 № UA100380/2023/680469 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 2 за митною декларацією від 09.06.2023 № UA401020/2023/30073 - 2,29дол.США/кг.

Товар № 3 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038341 - 1,93дол.США/кг.

Товар № 4 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038365 - 1,93дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товарів у валюті рахунку та по курсу НБУ на день заявлення до митного оформлення становить:

Товар № 1: 1,93дол. США/кг*4270 кг =8241,10дол.США, або 299592,8289грн.

Товар № 2: 2,29дол. США/кг*2329,8 кг =5335.24дол. США, або 193954,6473грн.

Товар № 3: 1,93дол. США/кг* 16038.7 кг =30954,69дол. США, або 1125311,3229грн.

Товар № 4: 1,93дол. США/кг*1499,4 кг =2893,84дол.США, або 105201,2124грн.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 01.12.2023 № 23UA204150000404U6 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МКУ.

Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товарів № 1, 2, 3, 4 становить 125208,02 грн.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем вказано про те, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

Разом з тим, такі твердження є безпідставними.

Судом встановлено, що в обох випадках декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракти, з урахуванням внесених до них змін, рахунки-фактури (інвойси) і банківські платіжні документи про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Та обставина, що зміни до контрактів вносились після виставлення позивачу рахунків-фактур (інвойсів), в жодному разі не свідчить на користь фіктивності імпортних операцій. Сторони контракту, жодним чином не обмежені у праві змінювати свої договірні умови аж до повного їх виконання. Як зазначає позивач, продавець товару вже після погодження ціни контракту і отримання авансового платежу, приступав до формування партії товару, внаслідок чого формував остаточну ціну вже у інвойсі, після чого вона була погоджена ним, як покупцем, шляхом оформлення додаткових угод.

В обох випадках, на момент ввезення товару на митну територію України договірна ціна вже була врегульована додатковими угодами, що оформлені належним чином. Вартість партії товару, виходячи із такої договірної ціни, і була оплачена покупцем продавцю з наданням митному органу відповідних підтверджуючих документів. Будь-які арифметичні розбіжності у таких платах відсутні.

Більше того фактурна вартість імпортованих позивачем товарів в повній мірі відповідає фактурній вартості, яка зазначена у митних деклараціях країн відправлення.

Також позивачем в обох випадках надано усю документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Судом не встановлено жодних розбіжностей в документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Фактично, оскаржувані рішення, прийняті відповідачем виключно за рахунок того, що подані до митного оформлення документи оцінені не комплексно, а розрізнено, що саме по собі є абсолютно невиправданим заходом.

Щодо позиції відповідача про невизнання Експертних висновків Рівненської ТІП слід зазначити наступне.

В даному випадку до митного оформлення було подано висновки Рівненської торгово-промислової палати 1-235 та 1-232, на які дія п. 56 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, не розповсюджується.

В графах 33 спірних рішень № 6 та № 8 зауваження відповідача стосуються такого документу, як «Звіт про оцінку майна».

Натомість, вимоги щодо висновків ТПП регулюються п. 60 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а саме: «60. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: - замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки».

Отже, вимог щодо обов`язкової наявності додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки не встановлено.

Також суд зауважує, що в графі «Джерело інформації» Висновків ТПП зазначено не просто посилання на Інтернет ресурс, а надано повне посилання на сторінку Інтернет ресурсу, яку використовував експерт, тому за необхідності, таку інформацію неважко перевірити.

Отже, висновки відповідача, у цьому випадку, є надуманими.

Щодо змісту прайс-листів наданих до митного оформлення, то суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов`язковим зазначенням їх ціни (тарифу).

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист - це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. Прейскуранти можуть бути як у паперовому, так і електронному вигляді.

Наданий прайс-лист товарів не розглядався як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки відповідає асортименту товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах, CENTRINA UNITED SDN BHD виготовляє та реалізує набагато ширший спектр товарів.

Твердження відповідача, що наданий прайс-лист від 04.05.2023 не містить географічного пункту виконання умов поставки, є безпідставним та відхиляється судом, оскільки прайс-лист є документом продавця, відповідно декларант не має змоги впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформацію, а вимоги до змісту прайс-листу не визначені жодним положенням законодавства України, та в розумінні ч. 3 ст. 53 МКУ прайс-лист є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч. 1 ст. 53 МКУ.

Щодо поданої до митного оформлення проформи-рахунку.

В рахунку-проформі від 04.05.2023 № 23HS10051P зазначено реквізити контракту, які заповнено способом відмінним від способу заповнення інших відомостей.

Так, проформа - у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару). Рахунок-проформа може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки.

Тобто, проформа являє собою попередній документ, в якому можуть змінитися дані в процесі узгодження остаточного замовлення. Також можуть змінитися моделі або артикули деяких виробів, наприклад, ідентичні за змістом і формою, але різні за кольором. Саме, тому немає виключних вимог щодо визначеної форми чи способу заповнення відомостей в проформі. Головне, що занесені відомості не суперечать іншим документам, поданим до митного оформлення.

Щодо відсутності реквізитів контракту в інвойсі, слід зазначити, що в загальному випадку, інвойс - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.

Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати; ставки та розмір податку.

Також в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа та інші реквізити.

Таким чином, якщо в проформі-інвойс вже було попередньо зазначено номер контракту, то додатково дублювати дану інформацію в інвойсі немає необхідності, так як це не є обов`язковим його реквізитом та ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару

Щодо транспортних витрат суд зазначає таке.

Відповідачу надані отримані від перевізників документи, що підтверджують факт доставки вантажу, а саме: документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару (щодо спірного рішення МВ № 6 - накладна ЦІМ/УМВС № 44783 від 23.11.2023; коносамент № MSPKGGDN2309362 від 29.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4517509 від 02.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 415201 від 02.11.2023; щодо спірного рішення МВ № 8 - накладна ЦІМ/УМВС № 44399 від 18.11.2023; коносамент № HYSF2023080585 від 07.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4515296 від 23.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023; Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023) за 2 митними деклараціями в розмірі 105388,53грн та 100628,45грн, відповідно, згідно приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Крім того, відповідачу були надані рахунки, виставлені перевізниками та акти виконаних робіт: копія Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4517509 від 02.11.2023 на суму - 127 120,00грн; копія платіжної інструкції № 774 від 28.11.2023 на оплату суми 127120,00грн; копія акту виконаних робіт № 0008837 від 30.11.2023 року; копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4515296 від 32.10.2023 на суму - 120315,30грн; копія платіжної інструкції № 698 від 31.10.2023 на оплату суми 120315,30грн; копія акту виконаних робіт № 0008835 від 01.12.2023 року.

При цьому, суд зазначає, що зауваження відповідача до вказаних документів перевізника, до складання яких позивач не має відношення, як і не має впливу, суперечить призначенню процедури митного контролю, адже митний орган не наділений законодавцем повноваженнями визнання складових господарської діяльності перевізників необ`єктивними позаяк, перевізники самостійно приймають рішення про механізм ціноутворення власних послуг, а їх клієнти тільки оплачують такі послуги.

Так, за приписами п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів, може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізників з метою перевірки автентичності поданих документів.

За змістом висновків Верховного Суду у справі № 804/16553/14 від 31.05.2019 року, суд досліджував питання доказів якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу та зазначив, що у ч. 10 ст. 58 МКУ передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

Як вже зазначалось, в матеріалах справи міститься інформація, що позивач імпортував товар на умовах поставки FOB (згідно з Інкотермс), що означає не включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МКУ.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати, рахунки на оплату транспортних послуг та банківські документи про оплату є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо ненадання Заявок до митного оформлення:

Судом встановлено, що митному органу було надано договір "Про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.03.2023 року № 23 (далі - договір ТЕО), про що зазначено і в спірних рішеннях № 6 та № 8. Однак відповідач даний договір не врахував, оскільки положеннями даного договору, а саме пунктом 1.3 передбачено наявність Заявки, яка до оформлення не надана.

Відповідач посилається на необхідність подання до митного оформлення заявки, в якій у відповідності до п. 1.3 договору ТЕО від 17.03.2023 № 23, зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача і ін.

Дійсно, заявку не було надано, що не заперечується позивачем, однак суд звертає увагу, що перелік та вартість надаваних послуг згідно договору були підтверджені поданням до митного оформлення наступних документів, зокрема, щодо спірного рішення № 6:

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4517509 від 02.11.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 415201 від 02.11.2023;

Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією (Експертний висновок) 1-235 від 30.10.2023 (в частині підтвердження витрат на перевезення товару).

Щодо спірного рішення № 8:

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4515296 від 23.10.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023;

Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) 1-232 від 24.10.2023 (в частині підтвердження витрат на перевезення товару).

Крім того, до позовної заяви додано заявки № 413296 від 01.09.2023 року та № 415201 від 25.09.2023 року на організацію транспортування і експедирування вантажу до Договору на ТЕО № 23 від 17.03.2023.

Щодо оплати за Договором ТЕО при перевезенні вантажів:

Відповідно до пункту 4.1.3.1 Договору ТЕО при перевезенні вантажів морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та або розвантаження вантажу, агентські, портові збори) здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту.

Пунктом 4.1.3.3 Договору ТЕО передбачено, що при перевезенні вантажів автомобільним та або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на склад клієнта.

Відповідно до умов Договору ТЕО, виставлено рахунок-фактуру від 02.11.2023 № LS-4517509, яким передбачено сплату за послуги в сумі - 127120,00 грн.

Оплату було фактично здійснено 28.11.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 774 від 28.11.2023.

З приводу того, що рахунок-фактура від 28.11.2023 № LS-4517509 не містить інформації щодо вартості витрат, пов`язаних із мультимодальним перевезенням, то суд зазначає таке.

Мультимодальне перевезення - транспортування вантажів за одним договором, але виконане принаймні двома видами транспорту; перевізник несе відповідальність за все перевезення, навіть якщо це транспортування виконується різними видами транспорту.

Перевізник при цьому не повинен володіти всіма видами транспорту, і в практиці це зазвичай рідке явище. Таке перевезення часто виконується суб-перевізниками. Перевізник, що відповідає за все перевезення, називається мультимодальним транспортним оператором.

Отже, фактично, до мультимодального перевезення можна віднести будь-яку операцію з доставки вантажу, яка виходить за рамки використання автомобільного транспорту.

Відповідно до Рахунку-фактури від 28.11.2023 № LS-4517509, в ньому зазначено найменування наступних послуг:

- автотранспортні послуги на території України;

- міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України;

- експедиторська винагорода;

- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України;

- міжнародне залізничне перевезення вантажу за межами державного кордону України.

Виходячи з вищезазначеної інформації, вбачається, що вищезгаданий рахунок містить інформацію щодо вартості витрат, пов`язаних із здійсненням мультимодального перевезення.

Щодо митної декларації країни відправлення (спірне рішення № 8).

В наданій відповідачу експортній митній декларації Китайської Народної Республіки № 298120230000077579 з перекладом містяться відомості про кількість, одержувача, інвойс, та загальну вартість товару в розмірі 31942,42 долари США, яка співпадає із заявленою позивачем у митній декларації.

При цьому, судом встановлено, що спірне рішення № 8 не містить обґрунтованих із посиланням на нормативно-правові акти зауважень щодо вказаної експортної митної декларації та сумнівів у її автентичності. В свою чергу, відповідач не позбавлений права та можливості перевірити автентичність експортної митної декларації шляхом направлення запиту до митних органів Китайської Народної Республіки на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України.

Щодо порушення відповідачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 6 та № 8 не містять такого обґрунтування, а містять інформацію про відповідачем використані відомості про митну вартість схожих товарів з митних декларацій № UA209170/2023/072252 від 08.09.2023, № UA209150/2023/009074 від 08.09.2023, № UA500500/2023/041258 від 20.11.2023, № UA209230/2023/107741 від 11.10.2023 та № UA100380/2023/680469 від 07.07.2023; № UA401020/2023/30073 від 09.06.2023; № UA500500/2023/038341 від 30.10.2023; № UA500500/2023/038365 від 30.10.2023.

Окремо слід зауважити на тому, що в електронних повідомленнях митниці, які направлялися декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.

Разом з тим вказані відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своїх рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, за митними деклараціями, які взяті за основу для визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, декларувалися товари, найменування яких не співпадає з найменуванням товарів позивача. Більше того, метод визначення митної вартості за деякими такими видами товарів був резервний, а не основний.

Окрему увагу слід звернути на те, що митне оформлення певної частини товарів по митних деклараціях, де вони були схожі, згідно спірного рішення № 8, здійснювалося у червні, липні 2023 року, в той час як митне оформлення товарів позивачем проводилося в грудні 2023 року.

Крім того, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одних товарів до інших і жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються і за номенклатурою товару, і за кількістю і за якісною характеристикою.

Окрім наведеного вище, суд зазначає, що до митного оформлення за ЕМД № 23UA204150000330U6 від 28.11.2023 було подано 7 товарів. Однак, митна вартість митним органом була піднята лише щодо 4 товарів (товар № 4, 5, 6, 7). До митного оформлення за ЕМД № 23UA204150000390U3 від 01.12.2023 було подано 5 товарів, а митна вартість була піднята лише щодо 4 товарів (товар № 1, 2, 3, 4).

Тобто один і той самий пакет товаросупровідних документів для однієї частини товарів повністю підтверджує заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договору), а для іншої частини товарів - документи не підтверджують числові значення складових митної вартості. При цьому «зауваження» відповідача стосуються всього товару, а не його частини. Такі дії відповідача порушують принципи здійснення митної справи, передбаченої ст. 8 МК України, зокрема, принцип єдиного порядку переміщення товарів через митний кордон України та принцип прозорості.

За наведеного спірні рішення відповідача не відповідають ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідних від них рішень карток відмови у прийнятті митної декларації.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9795,59грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій № 917 та № 918 від 29.01.2024.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві вказано клопотання про присудження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу і долучено копію договору про надання правової допомоги №19/12/22 від 19.12.2022. Жодного іншого документу який підтверджує наявність витрат на правову допомогу позивачем суду не надано.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не підтверджений належним чином, а тому приходить до висновку що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2023/000021 та № UA204150/2023/000025.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2023/000006/2 від 29.11.2023 та № UA204150/2023/000008/2 від 01.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» суму судового збору у розмірі 9795,59грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (вул. Григорія Сковороди, 23, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39870614)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк