Рішення

від 02.04.2024 по справі 520/7890/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02 квітня 2024 р. справа № 520/7890/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лихачовський елеватор" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лихачовський елеватор" (далі за текстом - заявник, перевізник, ТОВ "Лихачовський елеватор"), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 30.03.2023 року №335977 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що штраф застосовано за відсутності події вчинення правопорушення, оскільки водій транспортного засобу під час перевірки пред`являв для огляду всі документи, визначені у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях (далі за текстом - владний суб`єкт, контролюючий орган) з позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що вчинене управлінське волевиявлення з приводу застосування штрафу цілком узгоджується як із положеннями закону, так і з обставинами фактичної дійсності у вигляді скоєння правопорушення у сфері автомобільних перевезень (здійснення вантажних перевезень без необхідного комплекту документів). Наголошував на дотриманні процедури застосування штрафу.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

07.03.2023р. о 11-25год. на 315 км а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський" головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області за направленням від 06.03.2023р. №008188 відносно транспортного засобу марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом OMT.SRL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було проведено захід державного нагляду (контролю) у формі рейдової перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №252294 від 07.03.2023р. (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту викладені власні судження суб`єкта владних повноважень про порушення заявником як перевізником ст.48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" відсутність у водія товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж.

Згідно із записом у бланку означеного акту перевірки водій - ОСОБА_1 , зі змістом акту перевірки ознайомився на місці складання та його підписав. Будь-яких пояснень щодо причини порушень водій не надавав.

Повідомленням, направленим з Актом 22.03.2023р. поштовим відправленням за №0600025017940, представника ТОВ "Лихачовський елеватор" викликано на розгляд справи про порушення на 30.03.2023р. з 9.00 до 12.00.

Поштове відправлення №0600025017940 отримано 27.03.2023р. відповідно до поштового конверту та трекінгу АТ "Укрпошта".

29.03.2023р. ТОВ "Лихачовський елеватор" надав суб`єкту владних повноважень свої заперечення (вих. №86/290323) з копією міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 03.03.2023р. LV000005ADN/PA/UA, де зазначив свої аргументи проти вказаного порушення та просив розглянути справу про порушення без його участі.

30.03.2023р. із посиланням на Акт суб`єкт владних повноважень прийняв постанову №335977 про застосування 17 000,00 грн. штрафу.

Копію постанови від 30.03.2023р. №335977 направлено листом №20992/540/24-23 від 31.03.2023р. поштовим відправленням за №0600025313310 та отримано представником ТОВ "Лихачовський елеватор" 03.04.2023р. відповідно до поштового конверту та трекінгу АТ "Укрпошта".

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для вчинення цього управлінського волевиявлення суб`єктом владних повноважень були обрані приписи ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а фактичною підставою послугували судження, відображені в акті перевірки №252294 від 07.03.2023р. про відсутність у водія товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб`єктом владних повноважень з приводу застосування міри юридичної відповідальності у зв`язку із недоведеністю події вчинення правопорушення, а також порушення територіального розгляду справи, заявник ініціював даний спір.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу здійснення перевезень автомобільним транспортом регламентовані приписами Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі за текстом - Закон України №2344-III), Закону України від 08.09.2005р. №2862-IV "Про автомобільні дороги", Закону України від 30.06.1993р. "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху (затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини 7 статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами 17-20 статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до частин 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955-IV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У 2006 році Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

За приписами статті 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (стаття 9 Конвенції).

Отже, за змістом Конвенції, міжнародна автомобільна накладна (CMR) є формою договору перевезення, сторони за якою є її підписанти - відправник і перевізник.

Частиною 1 статті 6 цієї Конвенції визначено перелік відомостей, що має містити вантажна накладна, зокрема дані щодо ім`я та адреси перевізника.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спірним питанням у межах цих правовідносин є відповідність документів на підставі яких автомобільним перевізником виконувалося перевезення вантажу вимогам, визначеним статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.

Зі змісту Акту вбачається, що під час проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу - ОСОБА_1 , було надано документ товарно-транспортну накладну в електронному вигляді "телефон" та надано міжнародну товарно-транспортну накладну СМR від 03.03.2023р. LV000005ADN/PA/UA.

В наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що в ході перевірки він надавав інспектору товарно-транспортну накладну СМR від 03.03.2023р. LV000005ADN/PA/UA.

Вказані обставини відповідачем також визнані у відзиві на позов.

Дослідивши копію товарно-транспортної накладної СМR від 03.03.2023р. LV000005ADN/PA/UA, наявної в матеріалах справи, судом установлено, що СМR від 03.03.2023р. містить інформацію про господарську операцію з міжнародного перевезення вантажу, а зокрема: відправник, отримувач, тип товару, пакування та кількість, дати прийому та місця розвантаження товару, у рядку № 17 "Послідуючий перевізник" обумовленої СМR містяться ідентифікаційні дані транспортного засобу марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом OMT.SRL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за допомогою яких здійснюється вантажне перевезення.

Також, із Акту перевірки слідує, що водієм ОСОБА_1 надано до перевірки свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та посвідчення водія.

Таким чином, водій транспортного засобу марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом OMT.SRL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , надав посадовій особі відповідача передбачені ст. 48 Закону № 2344-ІІІ документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

А тому, застосування до перевізника ТОВ "Лихачовський елеватор" штрафу за порушення ст. 48 Закону № 2344-ІІІ є необґрунтованим, а отже протиправним.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14.12.2023р. у справі №140/4432/22.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Відповідно до ч.2.ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2.ст.2 КАС України, оскільки адміністративно-господарські санкції наклав з порушенням вимог закону, що зумовлює задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому поза розумним сумнівом обсязі виклав власні міркування та мотиви з приводу тлумачення змісту норм права, оцінки обставин спору та доводів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 30.03.2023 року №335977 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51; код - 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лихачовський елеватор" (місцезнаходження - 64107, Харківська обл., м. Первомайський, пров. Лісозахисний, буд. 8, ідентифікаційний код: 41527117) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева