Ухвала

від 01.04.2024 по справі 520/7872/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2024 р. Справа № 520/7872/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Приватного підприємства "Ресурс+" (бульв. Нетіченський, буд. 19,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61004) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "Ресурс+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ХГоловного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Харківській області № 9569898/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 19.08.2022 року на загальну суму 112 372 (Сто дванадцять тисяч триста сімдесят два) грн. 26 коп., в т.ч. сума ПДВ 18 728 (Вісімнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) 71 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отри мання.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Харківській області № 9569899/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 21 від 19.08.2022 року на загальну суму 51 376 (П`ятдесят одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 50 коп., в т.ч. сума ПДВ 8 562 (Вісім тисяч п`ятсот шістдесят два) грн. 75 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 21 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отри мання.

3. Визнати протиправним га скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Харківській області № 9569900/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 26 від 19.08.2022 року на загальну суму 44 033 (сорок чотири тисячі тридцять три) грн. 22 коп., в т.ч. сума ПДВ 7 338 (Сім тисяч триста тридцять вісім) грн. 87 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 26 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

4. Стягнути на користь ПП «РЕСУРС+» (61004, б-р. Нетеченський, 6.19, м. Харків, код ЄДРПОУ 31359306, рахунок ИА 773005280000026002455023825 в ОТП Банк, м. Київ, МФО 300528) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, Код ЄДРПОУ : 43143704) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 084 (Дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Харківській області № 9569898/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 19.08.2022 року на загальну суму 112 372 грн. 26 коп., в т.ч. сума ПДВ 18 728 грн. 71 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отри мання; № 9569899/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 21 від 19.08.2022 року на загальну суму 51 376грн. 50 коп., в т.ч. сума ПДВ 8 562, грн. 75 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 21 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отри мання; № 9569900/31359306 від 21.09.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 26 від 19.08.2022 року на загальну суму 44 033 грн. 22 коп., в т.ч. сума ПДВ 7 338 грн. 87 коп. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 26 від 19.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 21.09.2023 року, а до суду звернувся засобами поштового зв`язку лише 27.03.2024 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що ПП «РЕСУРС+» мав намір скористатись своїм правом на оскарження незаконного рішення та подати позовну заяву до Харківського окру жного адміністративного суду 22.03.2024 року, тобто в останній день шестимісячного строку звернення до суду, проте внаслідок обстрілу міста Харкова з бо ку військових сил Російської Федерації 22.03.2024 року та пошкодження більшості енергети чної інфраструктури міста з його подальшим повним знеструмленням позивач не мав можливості подати позовну заяву в строк.

Суд погоджується з твердження позивача, що 22.03.2024 року відбулися форс-мажорні обставини у зв`язку обстрілом міста Харкова з бо ку військових сил Російської Федерації 22.03.2024 року та пошкодження більшості енергетичної інфраструктури міста з його подальшим повним знеструмленням, позивач був позбавлений можливості своєчасного звернення до суду.

Однак зазначене не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки як вже було встановлено судом вище, до суду позивач звернувся засобами поштового зв`язку лише 27.03.2024 року, тобто значно пізніше за усунення форс-мажорних обставин, а саме часткового відновлення 23.03.2024 року енергетичної інфраструктури міста.

Крім того суд наголошує, що позивач не був позбавлений можливості своєчасного звернення до суду в межах шестимісячного строку звернення до 22.03.2024 року, оскільки у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено та зазначені позивачем форс-мажорні обставини у виді пошкодження більшості енергетичної інфраструктури міста та інше, вже мали місце, а отже позивач повинен був їх передбачати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Приватного підприємства "Ресурс+" (бульв. Нетіченський, буд. 19,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61004) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дій - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.