Рішення

від 22.03.2024 по справі 191/3033/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3033/23

Провадження № 2/191/778/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі: головуючого судді Порошиної О.О.

за участю секретаря Вехник С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Він, є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері, який прийняв спадщину. Після смерті матері залишилось наступне майно: - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10.810 гектарів, у межах згідно з планом, розташована на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ДП №080217; - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.254 гектарів, у межах згідно з планом, розташована на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю Серія ДП Св 015172; - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.254 гектарів, у межах згідно з планом, розташована на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю Серія ДП Св 015172; - земельна ділянка площею 0,48 га, розташована на території АДРЕСА_1 , яка складається із: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства - 0,23 га, Державний акт на право приватної власності на землю Серії ДП СВ №007150; - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Він звернувся до Другої синельниківської державної нотаріальної контори щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно, але постановою нотаріуса йому було відмовлено у зв`язку з тим, що є інший спадкоємець за законом згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України. Іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 , який має право на обов`язкову частку у спадщині та у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса та прийняв спадщину за законом.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України, йому має належати 3/4 частини усієї спадщини, тоді як його брату ОСОБА_2 має належати половина частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом, тобто 1/4 частка.

Позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право приватної власності на наступне майно:

- 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10.810 гектарів, у межах згідно з планом, розташованої на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю IV-ДП №080217, кадастровий номер 1224883000:01:002:0214;

- 3/4 частини земельної ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.254 гектарів, у межах згідно з планом, розташованої на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю Серія ДП Св 015172, кадастровий номер 1224883000:01:001:0287;

- 3/4 частини земельної ділянки площею 0,48 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , яка складається із: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства - 0,23 га, Державний акт на право приватної власності на землю Серії ДП СВ №007150;

- 3/4 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись із позовом, відповідачем було подано відзив на позов в якому, вказав, що ним, ОСОБА_4 не спростовується факт смерті його матері - ОСОБА_3 та факт того, що - ОСОБА_2 , є пенсіонером 3 групи професійного захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 та копією довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №593017 від 21.03.2012р. та копією довідки про результати втрати проф. працездатності серії 10ААА №075248 від.21.03.2012 р. Таким чином, ОСОБА_2 - вважає себе спадкоємцем після смерті матері, який є повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця - ОСОБА_3 та має право на обов`язкову частку спадщини покійної матері. Так, у позовній заяві позивачем не зазначено в порядку статті 1241 ЦК України та не доведено обставинами, які мають істотне значення для зменшення судом йому - відповідачу по справі - обов`язкової частки у спадщині після смерті матері - ОСОБА_3 . З урахуванням викладеного, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними конкретними правовими доказами. Просив відмовити позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 у задоволенні позовної заяви в повному обсязі у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Представник позивача адвокат Мантула О.С. до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві просив позовну заяву розглядати без його участі, з врахуванням його правової позиції, висловленої у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, встановив наступне.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 05.11.2021 року.

На день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10.810 гектарів, у межах згідно з планом, розташованої на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, яка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДП №080217 від 13.07.2001 р.;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.254 гектарів, у межах згідно з планом, розташованої на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, яка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ДП Св 015172;

- земельної ділянки площею 0,48 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , яка складається із: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства - 0,23 га, яка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ДП СВ №007150 від 27.09.1996 року;

- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2000 р. серія АВК №323996, виданого виконуючим обов`язки державного нотаріуса Другої Синельниківської державної нотаріальної контори.

12.09.2019 року спадкодавцем, ОСОБА_3 , було складено заповіт, згідно якого вона заповіла усе майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, що вона за законом буде мати право, усі майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчено виконуючою обов`язки старости Луб`янського старостинського округу №5 Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 , зареєстровано в реєстрі 12.09.2019 за № 5-19.

Не заперечувалося сторонами, що сином спадкодавця є також, відповідач ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 є пенсіонером 3 групи професійного захворювання, що підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , копією довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №593017 від 21.03.2012 р., копією довідки про результати втрати професійної працездатності серії 10 ААА №075248 від.21.03.2012 р.

У відповідності до ч.1, ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1, ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як наголошує ч.1-2 ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до ч.1-2, ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ч. 1 ст.319, ч. 1 ст.321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права. Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05,2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В матеріалах справи є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.05.2023 року №197/02-31, з якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки після померлої ОСОБА_3 є інший спадкоємець за законом згідно ст.1241 ЦК України.

За приписами ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Як роз`яснено у п. 19 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

У Постанові Верховного Суду від 1.08.2019 року по цивільній справі №510/350/16 вказано, що право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто, право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене ст.1241 ЦК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом рішення Конституційного суду України від 11.02.2014 року №1-рп/2014 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.

Констатуючи описані норми права, суд приходить до висновку, що вказаним рішенням Конституційного суду України від 11.02.2014 року №1-рп/2014 встановлено єдиний критерій визначення повнолітнього непрацездатної особи в межах диспозиції ч.1, ст.1241 ЦК України - це медичний критерій непрацездатності фізичної особи, при цьому така особа (особи) повинні набути статусу інваліда у встановленому законом порядку.

Як вбачається з копії спадкової справи №58/2022 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину після її смерті прийняли: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Також, судом було встановлено, що інші спадкоємці після смерті спадкодавця, які б прийняли спадщину відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті своєї матері був непрацездатним, оскільки є інвалідом 3 групи, встановленої у визначеному законом порядку, у зв`язку з чим має право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст. 1241 ЦК України.

Враховуючи положення ч. 1 ст.1241ЦК України ОСОБА_2 має право на половину частки спадкового майна, яка належала б йому у разі спадкування за законом.

Отже, якби спадкування відбувалось за законом, спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину були б діти померлої, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст.1267ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. При спадкуванні за законом кожному із вказаних належало б по 1/2 частині.

ОСОБА_2 в порядку спадкування на обов`язкову частку спадщини підлягає 1/4 частина спірного майна, тобто половина від 1/2 частини.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом підлягає 3/4 частини у спірному спадковому майні.

У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на частини спадкового майна, тобто з урахуванням обов`язкової частки у спадковому майні відповідача, ОСОБА_2 , як повнолітнього непрацездатного сина, визнаного інвалідом 3 групи у встановленому законом порядку, що відповідає вимогам вказаним в рішенні Конституційного суду України від 11.02.2014 року №1-рп/2014, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а також не порушують права та інтереси інших осіб, тому позовні вимоги підлягаю задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 206, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 76, 1216, 1220, 1233, 1234, 1236, 1241, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на наступне майно:

- 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10.810 гектарів, у межах згідно з планом, розташовану на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю IV-ДП №080217, кадастровий номер 1224883000:01:002:0214;

- 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.254 гектарів, у межах згідно з планом, розташовану на території Луб`янської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний акт на право приватної власності на землю Серія ДП Св 015172, кадастровий номер 1224883000:01:001:0287;

- 3/4 частини земельної ділянки площею 0,48 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , яка складається із: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства - 0,23 га, Державний акт на право приватної власності на землю Серії ДП СВ №007150;

- 3/4 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Порошина