Постанова

від 03.04.2024 по справі 200/3022/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року справа №200/3022/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гаврищук Т. Г., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. у справі № 200/3022/23 (головуючий І інстанції Мозговая Н.А.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 про відмову у виплаті додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн ОСОБА_1 за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі оперативно-стратегічного угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 09 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн ОСОБА_1 за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі оперативно-стратегічного угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 09 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов.

Скаржник зазначив, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно наказу Командувача угрупування об`єднаних сил (по стройовій частині) №109/дск від 10.06.2022 позивач вибув зі складу угрупування об`єднаних сил до складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.06.2022.

Позивач у період з 09.03.2022 по 31.12.2022 безпосередньо приймав участь в бойових діях, однак йому виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, замість 100 000 грн, яка передбачена постановою КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Так, на підставі наказу Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №4/дск від 13.06.2022 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об`єднаних сил з 11 червня 2022 року. Позивач зазначив, що зазначений наказ підтверджує його безпосередню участь у бойових діях, а відповідно він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн.

Витребувані судом першої інстанції документи відповідачем надані суду не були.

Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції не просив суд продовжити строк для подання витребуваних судом документів, а також не зазначив протягом якого строку планується подання до суду витребуваних документів, а суд першої інстанції повторну ухвалу про витребування таких доказів заходів процесуального примусу у вигляді штрафу не вжив.

Суд першої інстанції у порушення норм матеріального та процесуального права взагалі не вирішував питання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, не надав оцінку діям суб`єкту владних повноважень.

Таким чином, враховуючи невиконання суб`єктом владних повноважень за відсутності поважних причин процесуального обов`язку щодо надання витребуваних доказів, що впливає на порушення принципу рівності сторін, суд першої інстанції повинен був застувати до відповідача заходи процесуального примусу шляхом стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічний висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року справа № 160/13564/22.

Скаржник наголошує, що як вбачається з довідки про доходи позивача №77/56 від 07.03.2023 та копій наказів командиру відповідача про виплату додаткової винагороди, що з 09.03.2022 по 31.12.2022 позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. пропорційно часу проходження служби, яка визначена постановою КМУ №168. Додаткова винагорода до 100000 грн. в цей період не сплачувалась, що сторонами визнається.

Вказана винагорода виплачувалась за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

Факт безпосередньої участі у бойових діях підтверджується Наказом Командувача об`єднаних Сил №45/дск від 09.03.2022, яким наказано вважати такими, що залучені до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування об`єднаних сил щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та підпорядковуються командувачу угрупування об`єднаних сил.

Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України визначено райони ведення воєнних (бойових) дій: з 24.02.2022 по 12.03.2022 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 року №84; з 13.03.2022 по 31.03.2022 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 року №102; з 01.04.2022 по 30.04.2022 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.04.2022 року №125.

Наказом Командувача угрупування об`єднаних сил (по стройовій частині) №109/дск від 10.06.2022 вважати таким, що вибув зі складу угрупування об`єднаних сил до складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.06.2022 старшого солдата ОСОБА_1 , механіка експлуатаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 .

Наказом Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №4/дск від 13.06.2022 залучити до сил і засобів оперативно- стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань: військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 з 11.06.2022 старшого солдата ОСОБА_1 , механіка експлуатаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 .

Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України визначено райони ведення воєнних (бойових) дій: з 01.08.2022 по 10.08.2022 року з 11.08.2022 по 31.08.2022 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №237 від 01.09.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №262 від 01.10.2022; з 01 по 31 січня 2023 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №67 від 17.03.2023; з 01 по 25 лютого 2023 - наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №52 від 01.03.2023.

Всі вказані докази містяться в матеріалах справи.

Отже, на підставі Наказу Командувача об`єднаних Сил №45/дск від 09.03.2022 року, Наказу Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №4/дск від 13.06.2022, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об`єднаних сил з 09.03.2022 по 31.12.2022.

Підставою для видачі наказу №4/дск від 13.06.2022 року стало: бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України від 09.06.2020 №3912, лист начальника СКП - ЗН А та ППО з БУ від 12.06.2022 №350/173/79 дск/скп (вх. №63/ОСУВ/дск від 13.06.2022).

Отже, зазначений наказ підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, а відповідно позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволенням, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму №248/1298 від 25.03.2022р.

У пункті 1 вищезазначеної телеграми зазначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

07.07.2022 Урядом України була прийнята Постанова №793, Про внесення змін до постанови КМ України від 28.02.2022 року №168 (набрала чинності 19.07.2022 року), згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови №168.

Так, згідно з пунктом 2 Постанови №168 (в редакції від 07.07.2022), порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Також, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було видано окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022.

Пунктом 13 Окремого доручення Міністра вважається такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 року № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 року № 248/1217, від 25.03.2022 року № 248/1298, від 18.04.2022 року № 248/1529.

Крім того, начальником Генерального штабу Збройних Сил України затверджено Методичні рекомендації щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців в бойових діях від 14.05.2022 №13459/С.

У відповідності до бойового розпорядження СКПА та ППО ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2022 № 94т/скп в/ч НОМЕР_1 у відповідності до функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує не веде бойові дії, відповідно особовий склад в/ч НОМЕР_1 не приймає безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях.

В телеграмі командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 04.07.2022 № 350/1/329/пс зазначено, що не є підставою для включення військовослужбовця в наказ на виплату підвищеної винагороди (до 100 000 грн.) зокрема: перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії.

Тобто, враховуючи той факт, що позивач входить до складу оперативно - стратегічного угрупування ІНФОРМАЦІЯ_1 та безпосередньо не виконував бойові завдання у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії, командуванням військової частини НОМЕР_2 здійснюється виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень.

Будь-яких документів та доказів на право виплати в підвищеному розмірі 100 000,00 гривень військовослужбовець ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не надавав, та військова частина НОМЕР_2 не веде бойові дії у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), тому відсутні правові підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди в підвищеному розмірі за виконання бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, відповідно до позовних вимог позивача, одне перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є правовою підставою для виплати 100 000 грн, як додаткової винагороди, оскільки для такої виплати необхідний перелік документів, які є доказами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначене окремим дорученням від 23.06.2022. Таких даних військовослужбовець не надав, це свідчить про суб`єктивне трактування норм законодавства, оскільки до військовослужбовця було доведено порядок виплат та порядок дії окремого дорученням МОУ №912/з/29 від 23.06.2022. Тобто військовослужбовець був обізнаний щодо порядку виплати додаткової винагороди, отримував усі належні виплати.

Окрім цього, військовослужбовцю було здійснено усі виплати, визначені наказами командира військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і додаткова винагорода.

Також, виходячи з приписів законодавства, довідка про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яка за своїм змістом та формою створюється лише з метою підтвердження участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та слугує для отримання статусу учасника бойових дій.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить публічну службу у Військовій частині НОМЕР_1 (підрозділ ЗСУ).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №53 від 28.02.2022 позивач зарахований до особового складу та на всі види забезпечення з 28.02.2022, призначений на посаду солдата, електрозварника експлуатаційного взводу.

Згідно з довідкою ОСОБА_1 в період з 01.05.2018 по 08.08.2018 та з 18.08.2018 по 27.01.2019 та з 12.02.2019 по 07.04.2019 та з 23.04.2019 по 29.04.2020 та з 01.06.2020 по 14.07.2023 та з 16.08.2021 по 23.02.2022 брав участь здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення заходів у м. Краматорськ Донецької області.

Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 27.07.2023 №350/172/247/65/395/лс в період з 24.02.2022 по 27.07.2023 записи відносно позивача до журналу бойових дій не вносилися.

З довідки про доходи №77/56 від 07.03.2023 та копій наказів командиру відповідача про виплату додаткової винагороди вбачається, що з березня 2022 року по грудень 2022 року позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. пропорційно часу проходження служби.

З урахуванням змісту заяв сторін по суті справи судом встановлено, що у червні 2022 року позивач був направлений до складу оперативно-стратегічного угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_1 , де проходив службу по грудень 2022 року.

Зі змісту заяв сторін по суті справи також вбачається, що між ними відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами підстав нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на час прийняття) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

У решті зміст пункту 1 цієїпостановив частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, у 2022 році не змінювався.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, доповненого згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цієюпостановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Телеграмами від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529 та окремим дорученням від 23.06.2022 №912/з/29, до відома органів військового управління, з`єднань, військових частин тощо доведені рішення Міністра оборони України, прийняті з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

Так, телеграмою від 07.03.2022 №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022 (додається, далі - Порядок).

Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.

Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); наказ (по стройовій частині); журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки; список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності): бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися; постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.

У телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 був визначений перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

Абзацом третім пункту 3 цієї телеграми наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім того, абзацом четвертим пункту 3 і пунктом 4 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 на командирів військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), покладено обов`язок надавати довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах та щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

Телеграмою Міністра оборони України від 18.04.2022 №248/1529 пункт 4 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 і додаток №1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що в підставах про видання довідки (додаток №1) необхідно обов`язково зазначати документи, визначені абзацами третім або четвертим та абзацом п`ятим пункту 3 телеграми від 25.03.2022 №248/1298.

23.06.2022 Міністр оборони України видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01.06.2022, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 01.06.2022 не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).

У пункті 1 вказаного окремого доручення розширено перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

Водночас визначений в абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах, залишився таким самим, як у телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.

Аналогічним залишився й обов`язок керівників органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення (абзац перший пункту 4 окремого доручення).

Алгоритм дій посадових осіб щодо документування безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах наочно розкритий у Методичних рекомендаціях щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, які затверджені начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18.05.2022 (далі - Методичні рекомендації).

У вступі до Методичних рекомендацій зазначено, що ці рекомендації визначають механізм дій посадових осіб під час заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачених пунктом 1 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 25.03.2022 №248/1298, а їхнє застосування сприятиме забезпеченню своєчасної виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

Відповідно до Методичних рекомендацій документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях схематично здійснюється в такому порядку: 1)після отримання військовою частиною бойового розпорядження вищого штабу про передачу її в підпорядкування створеного угрупування військ та висування у район виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкт наказу по стройовій частині щодо вибуття особового складу, який залучено до виконання бойового завдання; командир підрозділу подає рапорт про особових склад підрозділу, який буде виконувати отримане завдання; начальник штабу робить відповідний запис у журналі ведення бойових дій та готує проєкт бойового наказу; командир частини видає бойовий наказ (бойове розпорядження) щодо сил і засобів та порядку виконання поставлених завдань; 2)після прибуття визначених підрозділів до району ведення бойових дій та початку виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкти наказів по стройовій частині щодо прибуття в район виконання завдань визначеного особового складу; командир підрозділу виконує бойові завдання та подає рапорти (донесення, звіти) про результати виконання бойових завдань; начальник штабу робить відповідні записи у журналі ведення бойових дій; командир частини видає бойові розпорядження щодо виконання бойових завдань; 3)під час здійснення військовою частиною заходів з організації виплати додаткової винагороди за минулий місяць: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, перевіряє, зокрема, наявність документальних підстав для видачі довідок про безпосередню участь у бойових діях військовослужбовців приданого підрозділу іншої військової частини та готує проєкти відповідних довідок за формою, визначеною додатком 1 до рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298; начальник штабу підписує відповідні довідки; командир частини підписує наказ про виплату додаткової винагороди підпорядкованому особовому складу.

Отже, виплата відрядженому військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою), до якої відряджений військовослужбовець, безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця.

При цьому, якщо в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов`язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року справа № 560/1216/23.

Як вже було зазначено вище, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (з подальшими змінами).

На його заміну наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

У цих переліках зазначені райони (у тому числі окремі райони Донецькій та Луганській областях), де мали місце воєнні (бойові) дії.

Проте, суд звертає увагу, що позивач не перебував в періоди за який не нарахована винагорода в населених пунктах у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

У позовній заяві позивач прямо не вказує, що приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій. Позовна заява містить загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Водночас, позивач не заперечує що не приймав участі у бойових діях або заходах безпосередньо в районах де ведуться бойові дії у період здійснення зазначених заходів, не зважаючи на необхідність їх визначення для застосування пропорційності, що передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

Також, у відповідності до бойового розпорядження СКПА та ППО ОСУВ Хортиця від 03.07.2022 № 94т/скп в/ч НОМЕР_1 у відповідності до функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує не веде бойові дії, відповідно особовий склад в/ч НОМЕР_1 не приймає безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях.

Щодо наданого позивачем листа Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 05.12.2023 з додатками , колегія суддів зазначає, що вказаний лист свідчить про відрядження позивача та його залучення до сил і засобів оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань, тобто вказаний лист також не підтверджує, що саме позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168, оскільки як зазачналось залучення не є тотожнім їх виконання.

Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких саме позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.

Таким чином, позивач не має права на додаткову щомісячну винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 100 000 гривень в спірний період в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах на підставі тих доказів, що наявні в матеріалах справи.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлені обставини безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Відтак, відсутня обов`язкова умова виникнення права на спірні виплати, що виключає задоволення позовних вимог.

Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. у справі № 200/3022/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. у справі № 200/3022/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 03 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко