Ухвала

від 03.04.2024 по справі 723/1260/24

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1260/24

Провадження № 1-кс/723/1936/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду,

Чернівецької області ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м.Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Чернівці, що проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не має. Зі слів інвалід 3-ї групи, проживає з батьком, який потребує догляду, хворіє на різні хвороби, раніше не судимого

встановив:

Слідчий СВ ВП № 1 (м.Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 (в подальшому - слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим із прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 (надалі прокурор), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262150000180 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на території КПП «Красноїльськ», що в адміністративних межах смт. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, під час проходження митного контролю для перетину державного кордону на виїзд з території України, переслідуючи намір на порушення законної діяльності працівників державного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою безперешкодного перетину кордону, надав службовій особі, а саме начальнику другої групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ІНФОРМАЦІЯ_4 , лейтенанту ОСОБА_7 , достовірно усвідомлюючи, що вона є службовою особою та представником влади і знаходиться при виконанні службових обов`язків, неправомірну вигоду в грошовому еквіваленту в сумі 200 євро, що становить 8498 гривень.

Слідчий та прокурор в клопотанні стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Вважають, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, про що зібрано достатньо доказів і може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення і будь-які інші запобіжні заходи окрім тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні, прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 в ході судового розгляду клопотання, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю. Підтвердив, що був засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2024 року за ч.1 ст. 121 КК України але вирок не набрав законної сили так як був оскаржений до Чернівецького апеляційного суду і апеляція ще не розглянута. Також підтвердив обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із внесенням застави, по іншому кримінальному провадженню, яке розглядається щодо нього Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч.1 ст. 313, ч.1 ст. 263 КК України. Заставу в сумі 107360 гривень сплатив і з 20.03.2024 року вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Просив застосувати до нього не цілодобовий домашній арешт оскільки йому потрібно доглядати за хворим батьком.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного і просив нецілодобовий домашній арешт, зазначаючи що підозрюваний усвідомив всі свої помилки і більше скоювати їх не буде. Також зазначив що ризики не мають підтвердження.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 01.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262150000180 внесено запис про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 передбаченим ч. 1 ст. 369 КК України.

01 квітня 2024 року, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Таким чином згідно повідомлення про підозру та письмових доказів у вигляді повідомлення про ознаки кримінального правопорушення відділу внутрішньої та власної безпеки по 31 прикордонному загоду ДПС України, протоколу огляду місця пригоди, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 вбачається, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України є обґрунтованою.

Встановлюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя знаходить, що при цьому не обов`язково аналізувати докази які підтверджують цю підозру, оскільки виходячи із п. 175 рішення від 21.04.2011 року, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини вважає, що мають існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що злочин міг бути вчинений саме підозрюваним.

Серед таких доказів в цьому кримінальному провадженні достатнім є протокол допиту свідка працівника прикордонного загону, якій і надавалась підозрюваним така неправомірна вигода та визнання цієї обставини підозрюваним. А в сукупності з іншими зазначеними доказами, об`єктивний спостерігач буде переконаний про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив про наявність двох передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності вказаних ризиків, слідчий суддя знаходить їх актуальними.

Підозрюваний ОСОБА_4 , є особою раніше не судимою, хоча щодо нього є вирок суду при визнання його винуватим, однак він не набрав законної сили, а інша справа не розглянута.

Запобіжний захід, згідно вимог п.1 ч.2 ст. 183 КПК України, у вигляді тримання під вартою, застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно в разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу.

Санкцією ч.1 ст. 369 КК України за вчинення цього злочину передбачено покарання в тому числі і штрафу в розмірі від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підозрюваний ОСОБА_4 щодо якого було обрано запобіжний захід у вигляді застави не виконав обов`язок щодо не відлучання з населенного пункту в якому буде перебувати тобто із м. Чернівці. Натомість він вчинив новий злочин в смт. Красноїльськ, не виконавши зазначений обов`язок.

Вказане невиконання, на переконання слідчого судді, свідчить і про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою і про намір ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Вчинивши спробу покинути територію України, за умови, що така дія йому заборонена, ОСОБА_4 порушив умови запобіжного заходу у вигляді застави, ухилився від розгляду кримінального провадження яке здійснюється Шевченківським районним судом м. Чернівці та ухилився від ролзгляду своєї ж апеляції на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці, що на думку слідчого судді беззаперечно є ризиком.

Крім цього слідчий суддя вважаючи, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, враховує, що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину і в даний час щодо нього розглядається також і інше кримінальне провадження, а також йому повідомлено про підозру у вчиненні ще і третього злочину. Вказане хоч і не дає підстав стверджувати про наявність судимості, але негативно характеризує підозрюваного з точки зору можливості вчинення ним кримінальних правопорушень.

В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що ризик в кримінальному-процесуальному розумінні це обґрунтована ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з цього та зважаючи, що така протидія була встановлена в поведінці і характеристиці ОСОБА_4 і він притягувався і притягується до кримінальної відповідальності, то він може знову вачинити кримінальне правопорушення як у вигляді злочину так і проступку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме наявність прямого умислу як на його скоєння та і на спробу незаконного покидання території України, з огляду на суспільну репутацію підозрюваного, який не одружений і не має дітей, що могло би бути стримуючим фактором до запобігання підтверджених ризиків, слідчий судя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, а саме домашнього арешту, на думку суду, є неможливим з огляду на недоказаність наявності такого житла, та інших обставин на які вербально і бездоказово посилалась сторона захисту.

Крім цього застосовуючи такий запобіжний захід, як не цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя знаходить, що він не забезпечить ризики встановлені судом, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, а також можливість вчинення нових злочинів.

При цьому слідчий суддя враховує вік підозрюваного, відсутність судимостей але наявність кримінальних проваджень щодо нього, тяжкість покарання за злочин передбачений ч.1 ст. 369 КК України, сімейний стан та знаходить, що наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості ОСОБА_4 , принаймні на період до закінчення досудового розслідування. Застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу, молодий вік та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного певні обов`язки.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики та обставини при яких підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення вважає, що таким розміром має бути 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В даному випадку максимальний розмір застави, визначений слідчим суддею, пов`язаний із тим, що попередній запобіжний захід у вигляді застави та його розмір не стримав підозрюваного від порушення вказаного запобіжного заходу під загрозою втратити сплочену сумі застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 обраховувати з моменту його затримання, а саме з 04 години 50 хвилин, 01 квітня 2024 року.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят ) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного)

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8