Постанова

від 03.04.2024 по справі 280/4841/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4841/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року (суддя Татаринов Д.В., повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року) в справі № 280/4841/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення № 3241353/41071921 від 18 жовтня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 48 від 16 грудня 2020 року, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 3241353/41071921 від 18 жовтня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 48 від 16 грудня 2020 року; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 48 від 16 грудня 2020 року, що складена ТОВ «Груп Інтрейд».

ТОВ «Груп Інтрейд» 29 листопада 2023 року подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року заяву ТОВ «Груп Інтрейд» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ «Груп Інтрейд» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.; в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати додаткове рішення з підстав неповноти та неправильності дослідження доказів та встановлення обставин справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Апелянтом зазначено таке: справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; предмет спору не є складним, не потребує значних зусиль з боку представника позивача щодо складання позову, збирання доказів; документи, необхідні для складання позовної заяви, наявні у позивача; розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг; не зазначення у документах часу ні підготовку позову та відповіді на відзив.

Тобто апелянтом вказано про неспівмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, відсутність документів, які підтверджують здійснення правничої допомоги, відсутності доказів реальності адвокатських витрат.

Справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Суд першої інстанції, проаналізувавши надані позивачем докази та керуючись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності розміру витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, дійшов висновку, що з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг та їх значення для розгляду справи, враховуючи фактично надані адвокатом послуги, оплата яких підтверджена документально, а також складність справи, що розумним та справедливим є належний до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд погоджує висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу загалом в розмірі 5 000,00 грн.

Судом встановлено, що представником позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат заявлена вимога про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги та понесення позивачем відповідних витрат підтверджено документально, а саме договором про надання правової допомоги б/н від 01 лютого 2021 року, укладеним ТОВ «Груп Інтрейд» з Адвокатським бюро "Сергія Жечева"; додатковою угодою №1, якою встановлена вартість послуг (підготовка претензії за 1 документ - 3 000,00 грн, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь на відзив, зустрічного позову, апеляційної скарги, касаційної скарги (в незалежності від втраченого часу) за 1 документ - 5 000,00 грн; підготовка інших процесуальних документів (клопотання, заяви і т.п.) за 1 документ - 1 500,00 грн; підготовка додатків до позовної заяви та інших клопотань, заяв, скарг, в тому числі апеляційних та касаційних на 1 документ - 800,00 грн; участь на представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі в незалежності від тривалості судового засідання (в незалежності від того чи відбулось судове засідання чи ні) за 1 засідання - 3000,00 грн, за засідання у місті Запоріжжі - 4 000,00 грн за засідання за межами міста Запоріжжя; додатковою угодою №2, якою змінено строк дії договору; актом №ОУ-0000159 приймання-передачі наданої правової допомоги від 28 листопада 2023 року, відповідно до якого адвокатське бюро надало правову допомогу, а клієнт отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: підготовка позовної заяви про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії справа №280/4841/23, вартість роботи підготовка позовної заяви - 5 000,00 грн; підготовка відповіді на відзив по справі №280/4841/23, вартість роботи - 5 000,00 грн., загальна сума гонорару за надану правову допомогу складає - 10 000 грн.; рахунком-фактура №СФ-0000159 від 28 листопада 2023 року на суму 10 000 грн; платіжною інструкцією №1482 від 29 листопада 2023 року, якою позивачем сплачено адвокатському бюро суму у розмірі 10 000,00 грн за надання правової допомоги по справі №280/4841/23.

Як зазначено вище, судом першої інстанції стягнуто з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину заявлених до відшкодування витрат 5 000,00 грн.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання обґрунтованості стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням позиції відповідача про неспівмірність, необґрунтованість стягнутої суми правничої допомоги, а також не підтвердження факту надання послуг.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України встановлено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

Зважаючи на доведеність факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи в розмірі присудженої судом першої інстанції суми (5 000,00 грн.), недоведеність та власне не спростування відповідачем неспівмірності розміру таких витрат в розмірі, присудженому судом першої інстанції, зі складністю справи, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Доводи апелянта повторюють підстави, які зазначені ГУ ДПС у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення. Так, відповідач вважає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу мають бути враховані такі обставини: справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; предмет спору не є складним, не потребує значних зусиль з боку представника позивача щодо складання позову, збирання доказів; документи, необхідні для складання позовної заяви, наявні у позивача; недоведеність відомостей, зазначених в акті виконаних робіт.

Разом з тим, судом першої інстанції при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка має бути відшкодована позивачу, враховані зазначені обставини та зменшено розмір витрат, про стягнення яких просив позивач.

Зважаючи на доведеність факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., що стягнута судом першої інстанції, відсутність підстав вважати, що такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, враховуючи обсяг наданих позивачу адвокатом послуг, ціну позову, значення справи для позивача, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в справі №280/4841/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 280/4841/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 03 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко