Постанова

від 03.04.2024 по справі 240/22013/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22013/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

03 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Енд Делівері» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Енд Делівері» (далі ТОВ «Трейдінг Енд Делівері») звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 № UA 101000/2023/000112/2;

-визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.05.2023 № UA101020/2023/000626 прийняту Житомирською митницею.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 № UA 101000/2023/000112/2;

-визнано протиправною і скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.05.2023 № UA101020/2023/000626.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03 травня 2023 року до відділу митного оформлення "Оліївка" митного посту "Житомир-центральний" з метою імпорту товару "мішки пакувальні виготовлені з поліпропіленових стрічок полотняного плетення" код згідно УКТЗЕД - 6305339000, що ввозився на адресу ТОВ "Трейдінг Енд Деверлі", подано митну декларацію №23UA101020015578U8.

Разом з митною декларацією подані наступні документи: договір №19 від 02.03.2023; додаткову угоду № 1 від 22.03.2023 до договору № 9 від 02.03.2023; угоду № 1 від 22.03.2023 про внесення змін до специфікації № 1 від 02.03.2023 до договору № 19 від 02.03.2023; рахунок-фактуру № Т/М-19/1 від 11.03.2023; платіжне доручення № 230313/CRE/07555 від 13.03.2023; платіжне доручення № 230411/000935924 від 11.04.2023; пакувальний лист № 19 від 10.04.2023; автотранспортну накладну № АА0068384 від 11.04.2023; книжку МДП (TIR-carnet) № XZ.85183165 від 20.04.2023; довідку про транспортні витрати № 014/2023 від 11.04.2023; повідомлення № 1 від 11.04.2023 від ФОП ОСОБА_1 ; договір-заявку № 27/03 про надання транспортних послуг від 27.03.2023; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № TMUA37956608 від 07.04.2023; рішення засновника "Трейдінг Енд Деверлі" № 2 від 09.04.2019; наказ ТОВ "Трейдінг Енд Деверлі" № 6-к/тед від 15.09.2022; акт експертизи походження товару № 37956608 від 07.04.2023; копію митної декларації країни відправлення № 07218/110423/0005560 від 11.04.2023.

04.05.2023 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Враховуючи, що експортна декларація, яку долучено до документів митного оформлення, була викладена іноземною мовою декларанту направлено також повідомлення про необхідність надати митному органу переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 11.04.2023 № 07218/110423/0005560.

На вимогу митниці декларантом надано переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення № 07218/110423/0005560 від 11.04.2023.

05.05.2023 митницею надіслано декларанту ще одне повідомлення з аналогічним текстом та вимогами.

05.05.2023 позивач повідомив про неможливість подання інших додаткових документів.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05 травня 2023 року № UA101000/2023/000112/2.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

З матеріалів справи встановлено, що з метою належного митного оформлення товару позивач подав відповідачу митну декларацію №23UA101020015578U8, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний-за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи, зазначені у графі 44.

Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки визначено розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах.

Так, за змістом спірного рішення про коригування митної вартості за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості. Зокрема:

-заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів;

-відповідно до п.2.1 Договору № 19 від 02.03.2023 загальна вартість товару становить 40 000,00 доларів США. 11.03.2023 складено рахунок-фактуру № Т/М-19/1, в якому загальна вартість товару зменшено і визначено на рівні 39 500 доларів США. При цьому, даний документ містить посилання на Додаткову угоду № 1 від 22.03.2023, яка з огляду на дату і складання не могла існувати не момент складання рахунку фактури № Т/М-19/1 від 11.03.2023;

- відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.03.2023 до договору № 19 від 02.03.2023 умови оплати за товар змінено та передбачено оплату першого 12 000,00 доларів США. Однак, згідно із відомостями платіжного доручення № 230313/CRE/07555 від 13.03.2023 оплата у розмірі 12 000,00 доларів США відбулась раніше, ніж така можливість була передбачена сторонами договору. Крім того, платіжні доручення, подані разом з митною декларацією містять посилання лише на контракт № 19 від 02.03.2023, де загальна вартість товару заявлена на рівні 40 000,00 доларів США. Договір-заявка №27/03 про надання транспортних послуг від 27.03.2023 містить інформацію про вартість вантажу на рівні 1 461 500,00 грн, тоді як згідно із відомостями про фактурну вартість, заявлену в МД № 23UA101020015578U8 у перерахунку курсів валют USD-UAH вартість партії оцінюваного товару складає 1 444 459,70 грн.

-наданий переклад митної декларації Туркменістану №07218/110423/0005560 від 11.04.2023 не може бути використаний митним органом у зв`язку з невідповідністю оформлення самого перекладу.

Поряд з цим, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що з метою усунення таких сумнівів позивачу, окрім перекладу на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 11.04.2023 № 07218/110423/0005560, було запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) прайс-лист виробника товару;

3) висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Також зазначено про можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою за власним бажанням додаткових наявних у них документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому, із доказів наданих суду вбачається, що 02 березня 2023 року між Господарським товариством "Езис Еркін" (Туркменістан) - продавець та ТОВ "Трейдінг енд Делівері" (Україна) - покупець уклали Договір №19 (а.с.106-108). За умовами договору продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар, в кількості та за ціною, передбаченими в Специфікаціях (Додатках) до цього договору, що є невід`ємною його частиною. Найменування (асортимент) Товару, кількості, одиниця виміру, розміри, вага Товару погоджуються Сторонами та відображаються у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2. Договору). Загальна вартість договору складає 40 000,00 дол США.

Перший платіж за товар, що постачається цим Договором здійснюється Покупцем у розмірі 30% від загальної вартості товару. Остаточний платіж у розмірі 70% від вартості Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів після завантаження Товару на транспортний засіб та надання Продавцем Покупцеві копій всіх відвантажувальних документів, зазначених у п. 3.7. цього договору (п.п.3.1., 3.3. Договору).

Вищезазначений договір подавався до митного органу разом із Специфікацією № 1 від 02.03.2023 до договору №19 від 02.03.2023, якою Продавець та Покупець погодили: найменування товару - Поліпропіленові мішки: Ширина 55см±1см. Довжина 105см±1см. Вага мішка 85 гр ±2гр. Колір зелений; кількість товару та одиниці виміру товару - 250 000 шт; ціну одиниці товару - 0,16 дол США; загальна вартість - 40 000,00 дол США (а.с.108 зв).

22 березня 2023 року між Господарським товариством "Езис Еркін" (Туркменістан) - продавець та ТОВ "Трейдінг енд Делівері" (Україна) - покупець укладено Додаткову угоду №1 до договору №19 від 02.03.2023, згідно з якою сторонами домовлено, зокрема:

"1. Підпункт 2.1. пункту 2 "Ціна договору і порядок оплати" Договору змінено та викладено в в новій редакції:

2.1 Загальна вартість Договору складає 39 500,00 дол США".

2. У розділи 3.1.,3.3., 5.2. Договору внести зміни:

3.1. Спочатку Продавець повинен внести перший платіж за Товар на загальну суму 12 000,00 дол. США.

3.3. Кінцевий платіж у розмірі 27 500,00 дол. США від вартості Товару, здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів після завантаження Товару на транспортний засіб і надання Продавцем Покупцю копій всіх відвантажувальних документів, зазначених у п.3.7. Договору.

5.2. У випадку якщо Товар не буде готовий до відвантаження на умовах FCA до 10.04.2023 року, Продавець зобов`язується за кожен день прострочки сплатити штраф у розмірі 0,1% від вартості Товару, який не відвантажено за умовами Договору. У випадку, якщо Продавець не підготує Товар до відвантаження на умовах FCA до 15.04.2023 року, то він зобов`язується повернути попередню оплату (12 000,00 дол. США) у строк до 20.04.2023 року.

3. Інші пункти Договору залишились без змін."

Позивач зазначив, що у додатковій угоді №1 до договору №19 від 02.03.2023 допущено технічну помилку, а саме документ укладено 11.03.2023.

За кодом "4103" контролюючому органу подано Угоду № 1 про внесення змін в специфікацію № 1 від 02.03.2023 до договору №19 від 02.03.2023, якою Господарське товариство "Езис Еркін" (Туркменістан) - продавець та ТОВ "Трейдінг енд Делівері" (Україна)-покупець, погодили Додаток №1 змінити та викласти у новій редакції, зокрема: найменування товару-Поліпропіленові мішки: Ширина 55см±1см. Довжина 105см±1см. Вага мішка 85 гр /м2±2гр. Колір зелений; кількість товару та одиниці виміру товару 250 000 шт; ціну одиниці товару - 0,158 дол США; загальна вартість - 39 500,00 дол США.

В обґрунтуванні позовної заяви позивач вказує, що в угоді № 1 про внесення змін в специфікацію № 1 від 02.03.2023 до договору №19 від 02.03.2023 допущено технічну помилку, а саме документ укладено 11.03.2023. Тобто, 11.03.2023 Сторони погодили нову загальну вартість договору (39 500,00 дол. США), порядок оплати та кількість товару (250 000 шт).

11.03.2023 Господарське товариство "Езіз Еркін" надало ТОВ "Трейдинг енд Делівері" рахунок-фактуру № Т/М-19/1 на Товар у кількості 250 000 шт на суму 39 500,00 дол. США (а.с.118).

27.03.2023 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір-Заявку про надання послуг з організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг (для перевезення другої партії товару) на таких умовах: вид вантажу мішки пропіленові (зелені); маса вантажу - брутто 21250 тон; вартість перевезення - 7300 дол. США; вартість вантажу - 1 461 500, 00 грн.; відправник вантажу - Господарське Товариство "Езіз Еркін"; отримувач вантажу - ТОВ "Трейдинг енд Делівері"; маршрут - Туркменістан м. Ашгабат - Україна м. Ніжин; дата завантаження - 10.04.2023; автомобіль - Volvo FH AC7901CK AC7901XP.

Сторонами не заперечується, що 13.03.2023 ТОВ "Трейдинг енд Делівері" сплатило на рахунок Господарського товариства "Езіз Еркін" 12 000,00 дол. США та 11.04.2023 - 27 500,00 дол. США.

Отже, на виконання умов договору №19 від 02.03.2023 ТОВ "Трейдинг енд Делівері" сплатило на рахунок Господарського товариства "Езіз Еркін" 39 500,00 дол. США.

11.04.2023 ФОП ОСОБА_1 підготовлено в митні органи України Довідку про транспортні витрати №014/2023, відповідно до якої транспортні послуги по перевезенню вантажу, автотранспортом AC0748EH причіп AC7599XF по маршруту м. Ашхабат (Туркменістан) - м/п Порубне (кордон України) - м. Ніжин (Україна): транспортні витрати до кордону України: м. Ашхабат (Туркменістан) - м/п Порубне (кордон України) - 213 561 грн (до кордону); транспорті витрати по території України складають м/п Порубне (кордон України) - Ніжин (Україна) - 53 390 грн.

З огляду на наведене, митна вартість визначена декларантом за першим методом (за ціною договору) 1 658 020,70 грн (1 444 459,70 грн (вартість товару) + 213 561,00 грн (транспортні витрати)).

При цьому, Договором (з урахуванням додаткових угод до нього) й відповідно до рахунку - фактури № Т/М-19/1, вартість товару становить саме 39500 дол. США.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що доводи відповідача стосовно розбіжностей вартості товару є не обґрунтованими, оскільки зауваження митниці фактично стосуються лише дат укладення додатків до Договору, які вносили зміни щодо ціни та не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товару, вказаного позивачем у митній декларації, та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити саме вартість товару за основним методом.

Також, судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про те, що специфікація №1 від 02.03.2023, до якої внесено зміни угодою №1 від 22.03.2023 до митного оформлення не подавась, оскільки відповідач у якості додатку до відзиву на позовну заяву від 07.09.2023 надає копію цієї специфікації разом з іншими копіями документів, що надавались позивачем для митного оформлення.

Варто зазначити і про те, що договір-заявка № 27/03 про надання транспортних послуг від 27.03.2023 в якому міститься інформацію про вартість вантажу на рівні 1 461 500,00 грн не є документом в якому зазначено митну вартість, а лише підтверджує транспортні витрати.

Твердження контролюючого органу про ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

В той же час, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на раніше визначену митну вартість схожих товарів та зауважує, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.