Рішення

від 28.03.2024 по справі 334/8351/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.03.2024

Справа № 334/8351/23

Провадження № 2/334/252/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2023 року до суду звернулася Голова правління ОСББ «Звенигородська 7» ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території.

В позові посилалися на те, що 15.11.2021 року створено ОСББ «Звенигородська 7», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1001031020000051982 та зареєстровано ОСББ «Звенигородська 7», якому присвоєно ідентифікаційний код 44536240. Зазначене ОСББ створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та діє на підставі статуту.

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

ОСББ «Звенигородська 7» почало роботу з 01.09.2022 року.

Квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 67.6 м2, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Загальними зборами ОСББ, протокол №2 від 19.12.2021 року був прийнятий внесок 7 грн. на витрати на управління багатоквартирним будинком.

По квартирі АДРЕСА_3 нараховано на витрати на управління багатоквартирним будинком за період з 01.09.2022 року по 30.06.2023 року в сумі 4732 грн.

Загальними зборами ОСББ, протокол №3 від 23.06.2023 року був прийнятий внесок 25 грн. з 01 липня на витрати на управління багатоквартирним будинком та з 01 серпня 2023 року внесок на витрати буде складати 7 грн. за м2.

По квартирі АДРЕСА_3 нараховано на витрати на управління багатоквартирним будинком за період з 01.07.2023 року по 31.08.2023 року в сумі 2163,20 грн.

Встановлені розміри внесків є діючими, правомірними, ніким неоспореними та не скасованими.

Відповідач у період з 01.09.2022 року по 31.08.2023 року отримує послуги з утримання будинку, але не сплачує їх, тому станом на 12.09.2023 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 6895,20 грн.

Чинним законодавством України не передбачено укладання договорів між ОСББ та співвласниками багатоквартирного будинку, а внески по утриманню будинку та прибудинкової території та внески до ремонтного фонду (послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та ремонту багатоквартирного будинку) відносяться до житлових послуг, які надаються ОСББ самостійно (власними силами) та встановлюються рішенням загальних зборів ОСББ.

ОСББ уклало договір №12/09/23 від 12.09.2023 року про надання правничої допомоги з адвокатом Мартиненко А.В. та перерахувало за адвокатські послуги суму в розмірі 2500 грн.

Повідомили, що понесені витрати становлять 2684 грн. - судовий збір, 2500 грн. - оплата за складання позовної заяви до суду, очікують понести витрати 1500 грн. - оплата послуг адвоката.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку за період з 01.09.2022 року по 31.08.2023 року у розмірі 6895,20 грн., та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» судові витрати та послуги адвоката.

26.09.2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

16.10.2023 року до суду звернувся представник відповідача за довіреністю Пирх Я.В. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю.

Відсутність між відповідачем та позивачем договірних відносин. Відповідач не звертався до позивача здійснювати продаж товарів, виконувати роботи або надавати послуги. Повідомили, що між відповідачем та позивачем в силу ст.635 ЦК України ніколи попередньо не укладався жоден з договорів. Вважають дії позивача правочином під виливом обману та під впливом насильства. В силу ст.234 ЦК України вважають правочини позивача фіктивними. Позивач в силу ст.207 ЦК України немає доказів того, що правочини вчинялися саме між ними на підстави договору. Згідно ч.3 ст.67 ЦК України він не є комусь підопічним, щодо яких невідомий йому опікун вчиняє правочини від його імені та в його інтересах. Позивач не звертався до відповідача з пропозицією укласти договір.

В матеріалах позову містяться т.зв. «Протоколи», чомусь нумерація починається з №2, в яких можемо побачити явну меншість (105 власників - 43.75% голосів) на Загальних зборах 19.12.2021 року (Протокол №2). Матеріали письмових опитувань не були додані до позову, тому встановити письмову фіксацію та підписи жителів будинку неможливо. Також в матеріалах позову не міститься письмової фіксації (установчих протоколів та підписів жителів буднику) та відеофіксації проведення установчих зборів по створенню ОСББ. Відповідач не приймав участі в установчих Зборах по створенню ОСББ, бо не був належним чином повідомлений про це.

Прохали припинити провадження за позовом про стягнення з відповідача людини ОСОБА_3 заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території; роз`яснити позивачу про юридичну відповідальність за порушення ст.ст. 13, 32 Конституції України 1996 року та Закон України «Про захист персональних даних».

07.11.2023 року до суду звернулася Голова правління ОСББ «Звенигородська 7» ОСОБА_2 з заявою про збільшення позовних вимог, в якій прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку за період з 01.09.2022 року по 31.10.2023 року у розмірі 7682,16 грн., та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» судові витрати.

06.02.2024 року до суду звернулася Голова правління ОСББ «Звенигородська 7» ОСОБА_2 з заявою про збільшення позовних вимог, в якій прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку за період з 01.09.2022 року по 31.01.2024 року у розмірі 9223,44 грн., та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Звенигородська 7» судові витрати, які складаються з судового збору 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

06.02.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

28.03.2024 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю Пирх Я.В. заперечували проти задоволення позову з підстав відсутності договірних відносин між сторонами, посилалися на незаконність діяльності ОСББ.

28.03.2024 року в судовому засіданні Голова правління ОСББ ОСОБА_2 та представник: адвокат Мартиненко А.В. позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

15.11.2021 року створено ОСББ «Звенигородська 7», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1001031020000051982 та зареєстровано ОСББ «Звенигородська 7», якому присвоєно ідентифікаційний код 44536240.

Зазначене ОСББ «Звенигородська 7» створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та діє на підставі Статуту.

ОСББ «Звенигородська 7» почало роботу з 01.09.2022 року.

Загальними зборами ОСББ «Звенигородська 7», протокол №2 від 19.12.2021 року затверджено розмір внеску на витрати на управління багатоквартирним будинком - 7 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Загальними зборами ОСББ «Звенигородська 7», протокол №3 від 23.06.2023 року затверджено розмір внеску на витрати на управління багатоквартирним будинком з 01 липня 2023 року - 25 грн. за м2, з 01 серпня 2023 року - 7 грн. за м2 загальної площі квартири.

Встановлені розміри внесків є діючими, правомірними, ніким неоспореними та не скасованими.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя від 20.09.2023 року.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (1/3 частка) належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №363217701 від 25.01.2024 року.

Відповідач у період з 01.09.2022 року по 31.01.2024 року отримував послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але не сплачував їх, тому у ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 утворилась заборгованість у розмірі 9223,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 31.01.2024 року.

Станом на час розгляду справи судом відповідач заборгованість не сплатив.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Відповідно ч.1,2ст.11ЦК Україницивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такождій осіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки.Цивільні правата обов`язкиможуть виникатибезпосередньо зактів цивільногозаконодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1,4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ст.6 вказаного Закону державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Згідно ч.6 ст.13 вказаного Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст.15 вказаного Закону співвласник зобов`язаний, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст.16 вказаного Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно ст.17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати відспіввласників своєчасноїта уповному обсязісплати всіхвстановлених цимЗаконом тастатутом об`єднаннявнесків іплатежів,у томучислі відрахуваньдо резервногота ремонтногофондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Аналогічні положення містить Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач Голова правління ОСББ «Звенигородська 7» з позовом до відповідача, як співвласника квартири АДРЕСА_2 , з вимогою про стягнення на його користь заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку за період з 01.09.2022 року по 31.01.2024 року в сумі 9223,44 грн., з підстав того, що останній не виконує свого обов`язку щодо своєчасної сплати внесків.

Суд доходить висновку, що відповідач, як співвласник квартири АДРЕСА_2 , в якому створено ОСББ «Звенигородська 7», в порушення вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», не сплачував своєчасно і в повному обсязі належні внески і платежі, в результаті чого по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за період з 01.09.2022 року по 31.01.2024 року в сумі 9223,44 грн., яка на час розгляду справи судом не погашена, тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку.

Суд не приймає посилання відповідача у відзиві на позов про відсутність між сторонами договірних відносин, з огляду на те, що законодавством України не передбачено укладення договорів між ОСББ та співвласниками багатоквартирного будинку, оскільки в даному випадку права та обов`язки між ними виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими є Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Також суд не приймає посилання відповідача на незаконність діяльності ОСББ «Звенигородська 7», з огляду на те, що 15.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1001031020000051982 та зареєстровано ОСББ «Звенигородська 7», якому присвоєно ідентифікаційний код 44536240, тому дане Об`єднання є утвореним з дня його державної реєстрації.

Крім того, вимоги відповідача у відзиві на позов: припинити провадження за позовом про стягнення з відповідача заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території; роз`яснити позивачу про юридичну відповідальність за порушення ст.ст. 13, 32 Конституції України 1996 року та Закон України «Про захист персональних даних» - взагалі не ґрунтуються на процесуальному законі, а тому не можуть бути задоволені.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, від 18.07.2006 року).

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 2684 грн.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: договір про надання правничої допомоги від 12.09.2023 року №12/09/23; платіжну інструкцію №140 від 12.09.2023 року на суму 2500 грн.; платіжну інструкцію №14 від 01.02.2024 року на суму 1500 грн.

Так, згідно п.4 договору про надання правничої допомоги від 12.09.2023 року №12/09/23 клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 1500 грн. та 2500 грн. за складення позовної заяви про стягнення заборгованості.

Таким чином, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

При цьому суд керується Постановою ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, відповідно якої: склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, про що зазначено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

Тому, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 4000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому суд враховує, що відповідачем клопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката неподано,та вважає, що до стягнення підлягає сума витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., що буде справедливим.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 137, 141, 258-259, 264-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 7» (код ЄДРПОУ 44536240, п/р НОМЕР_3 в Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку за період з 01.09.2022 року по 31.01.2024 року в сумі 9223,44 грн. (дев`ять тисяч двісті двадцять три гривні 44 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 7» (код ЄДРПОУ 44536240, п/р НОМЕР_3 в Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) витрати на сплату судового збору в сумі 2684 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., а всього в сумі 6684 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 04 квітня 2024 року.

Суддя: С.М.Телегуз