Постанова

від 03.04.2024 по справі 460/43841/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/43841/22 пров. № А/857/12492/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.09.2022 №7321142/43064455 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» від 05.08.2022 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» від 05.08.2022 №1 датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.09.2022 №7321142/43064455 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» від 05.08.2022 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» податкову накладну №1 від 05.08.2022 датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 1240,50 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області та в сумі 1240,50 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу: в сумі 1500,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області та в сумі 1500,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 460/43841/22 залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем подано Акт, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» адвокатське об`єднання «Віталія Грабовського» надало наступні послуги:

- підготовка та подача до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 460/43841/22.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 500 гривень.

Керуючись ст. 139, ст. 229, ст. 243, ст. 252, ст. 322, ст. 325 ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонансбуд» (ЄДРПОУ 43064455) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п`ятсот) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Р. Й. Коваль А. Р. Курилець