Постанова

від 03.04.2024 по справі 460/21086/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21086/23 пров. № А/857/3218/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року в справі №460/21086/23 за адміністративним позовом Заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції Зозуля Д.П.,

час ухвалення рішення 26.12.2023 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 26.12.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернулася в суд з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне провизнання протиправною бездіяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Рівне стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту № 65076 окремо стоячого сховища № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту № 65076 окремо стоячого сховища № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва), у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженихНаказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу міста Рівне стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту № 65076 окремо стоячого сховища № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва)

Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Рівне вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту № 65076 окремо стояче сховище № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва) у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що окремо стояче сховище № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не відноситься до споруд цивільного захисту, відповідно на нього не поширюється дія Кодексу цивільного захисту України, Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, та Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579. Зауважує про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Також твердить скаржник, що встановлений пропускний режим на території військової частини НОМЕР_2 унеможливлює використання розглядуваної захисної споруди цивільним населенням.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до державної власності, балансоутримувачем якого є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне(код ЄДРПОУ 08005801), належить споруда цивільного захисту окремо стояче сховище № 65076 площею 96,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 ).

05.07.2023 комісією у складі представників відділу надзвичайних ситуацій Рівненської міської ради, відділу цивільного захисту Рівненського районного управління ГУ ДСНС України в Рівненській області, відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Рівненського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області, відділу житлової політики Управління житлово-комунального господарства Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, із залученням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що за адресою АДРЕСА_2 .

За результатами оцінки складено Акт, згідно якого укриття визначено як не готове до використання за призначенням та таке, що підлягає проведенню капітального ремонту приміщень, конструкцій, мереж, обладнання та приведення у належний санітарний стан. Окрім того, потребує забезпечення аварійним виходом, первинними засобами пожежогасіння, протипожежним інвентарем, утримання відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Крім того, у 2015, 2022 та поточному роках аналогічно складалися відповідні акти оцінки стану готовності сховища № 65076 за результатами яких захисна споруда оцінювалася як обмежено готова для експлуатації за призначенням.

Рівненська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону листом від 09.06.2023 № 30.55/02-1006ВИХ-23 зверталася відповідно до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне з приводу приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення зазначеної захисної споруди цивільного захисту.

Згідно інформації Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, споруда цивільного захисту окремо стояче сховище № 65076, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 64 (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва) не приведено до стану повної готовність згідно нормативів, визначених для споруд даного класу. Роботи, визначені актами обстеження стану готовність споруди, не проводяться.

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду в інтересах держави із цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно дост.131-1 Конституції Українина прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст.2,23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII(далі Закон №1697-VII) таст.53 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).

Згідно із положеннямист.23 Закону №1697-VIIпредставництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Частиною 4ст.53 КАС Українипередбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенізакономпідстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ України, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ України, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином на переконання колегії суддів саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту у належний стан.

Щодо доводів апелянта про відсутність повноважень у позивача щодо звернення до суду з таким позовом колегія суддів зазначає, що при визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, а тому зазначення інших органів окрім ГУ ДСНС не впливає на вирішення справи по суті.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВС від 25.02.2021 року у справі 912/9/20.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому судова колегія доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно дост.50 Конституції Україникожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції Українитакож визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який продовжений до цього часу.

Відповідно дост.2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII(далі - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ізст.3 Закон №1932-XIIпідготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1ст.2 Кодексу цивільного захисту України(далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно дост.4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.1ст.32 Кодексу, протирадіаційне укриття - це негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п.2 ч.1ст.21 Кодексурегламентовано, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч.4ст.32 Кодексудля вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч.5ст.32 Кодексупорядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини восьмої цієї ж статті визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

За приписами частини сьомої цієї статті, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138(далі - Порядок №138) визначено, що утримання захисних спорудце комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п.3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із п.10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1ст.20 Кодексувизначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із п.11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п.1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженихнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, (далі - Вимоги) споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (п.п.1 п.2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п.6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до п.п.1 п.2 розд.VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно доЗакону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (п.п.4 п.2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 п.2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до п.п.8 п.2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (п.п.8 п.2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п.8ст.32 Кодексута п.9 Порядку.

Так, 05.07.2023 комісією у складі представників відділу надзвичайних ситуацій Рівненської міської ради, відділу цивільного захисту Рівненського районного управління ГУ ДСНС України в Рівненській області, відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Рівненського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області, відділу житлової політики Управління житлово-комунального господарства Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, із залученням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що за адресою вул. Небесної Сотні (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва), 64, м. Рівне сховище № 65076.

За результатами оцінки складено Акт, згідно якого укриття визначено як не готове до використання за призначенням та таке, що підлягає проведенню капітального ремонту приміщень, конструкцій, мереж, обладнання та приведення у належний санітарний стан. Окрім того, потребує забезпечення аварійним виходом, первинними засобами пожежогасіння, протипожежним інвентарем, утримання відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Суд наголошує, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням.

Наразі захисна споруда цивільного захисту № 65076 окремо стояче сховище № 90, що знаходиться у військовому містечку № НОМЕР_1 за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 64 (раніше вул. Кіквідзе, Бахарєва) перебуває в стані не готовому до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до п.23-29 ч.2ст.19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, у тому числі: організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

В контексті доводів відповідача про те, що пропускний режим на території військової частини НОМЕР_2 унеможливлює використання розглядуваної захисної споруди цивільним населенням, колегія суддів зазначає, що зазначене не позбавляє балансоутримувача обов`язку привести у стан готовності відповідну захисну споруду.

У зв`язку з неналежним утриманням фонду захисних споруд цивільного захисту об`єкти цивільного захисту перебувають у стані обмеженої готовності. Незабезпечення збереження таких споруд за функціональним призначенням та утримання у стані, що не відповідає встановленим вимогам і стандартам, порушує суспільні та державні інтереси.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року в справі №460/21086/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 03 квітня 2024 року.