Рішення

від 11.10.2010 по справі 20-9/198-07-6337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р. Справа № 20-9/198-07-6337

За позовом: Фізично ї особи - підприємця ОСО БА_2

до відповідача: Фізично ї особи - підприємця ОСО БА_3

Треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору, на стороні відповід ача: 1. Овідіопольська райо нна державна адміністрація О деської області;

2. Дальницька сільська рада Овідіопольського району Оде ської області

про визнання договору дійсним та визнання права вл асності на нерухоме майно

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явили сь.

Від відповідача: не з'яви лись.

Від третьої особи - Овідіо польської районної державно ї адміністрації Одеської обл асті: не з'явились.

Від третьої особи - Дальни цької сільської ради Овідіоп ольського району Одеської об ласті: не з'явились

Від прокуратури Одеської о бласті: Лянна О.А. за пос в.№98 від 4.11.98р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до від повідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з позовом про визнання дійсни м договору купівлі-продажу н ерухомого майна у вигляді бу дівлі кафе-бару “Оазис”, що зн аходиться за адресою: АДРЕС А_1, який був укладений між по зивачем і відповідачем 22.06.2007 р., та визнання за позивачем пра ва власності на нерухоме май но у вигляді будівлі кафе-бар у “Оазис”, що знаходиться за а дресою: АДРЕСА_1, і позначе не на плані: під. літ. „А” - каф е-бар, загальною площею 41,2 м2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лається на те, що з 2000 року він к ористується земельною ділян кою площею 40 м2, яка знаходитьс я за адресою: АДРЕСА_1. Ціль ове призначення земельної ді лянки - під будівництво та р озміщення кафе-бару “Оазис”.

На вищезазначеній земельн ій ділянці відповідачем без оформлення землі, відповідно го дозволу на будівництво та належно затвердженого проек ту було побудовано нерухоме майно у вигляді будівлі кафе -бару “Оазис”, загальною площ ею 41,2 м2.

22.06.2007 р. між позивачем та відпо відачем був укладений догові р купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді будівлі кафе -бару “Оазис”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На вик онання п. 2 та п. 2.1 вищевказаног о договору, у вигляді повного розрахунку за вищевказане н ерухоме майно, що знаходитьс я за адресою: Одеська область , Овідіопольський район, Даль ницька сільська рада, с.Грибі вка, позивачем було сплачено відповідачу суму, що складає 20 000 грн. З метою забезпечення в иконання умов договору відпо відач передав, а позивач прий няла нерухоме майно, про що бу в складено акт прийому- пере дачі нерухомого майна.

Разом з тим, ухилення відпов ідача від нотаріального посв ідчення договору купівлі-про дажу зумовило звернення пози вача з позовом.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 02.08.2007 р оку у справі № 9/198-07-6337 (суддя Бакл анова Н.В.) позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до відповідача Фізич ної особи - підприємця О СОБА_3 про визнання дог овору дійсним та визнання пр ава власності на нерухоме ма йно було задоволено, визнано дійсним договір купівлі-про дажу нерухомого майна у вигл яді будівлі кафе-бару “Оазис ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був укладе ний між позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБ А_2 та відповідачем Фізичн ою особою-підприємцем ОС ОБА_3 22 червня 2007 року; визнано за Фізичною особою-підпр иємцем ОСОБА_2 право власн ості на нерухоме майно у вигл яді будівлі кафе-бару “Оазис ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і позначене на п лані: під. літ. „А” - кафе-бар, з агальною площею 41,2 кв.м; стягну то з Фізичної особи - під приємця ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2 витрати по спла ті державного мита в сумі 85 /ві сімдесят п' ять/ грн. 00 коп. та в итрати на ІТЗ судового проце су в сумі 118 /сто вісімнадцять/ г рн. 00 коп.

Постановою Вищого господа рського суду України від 02.06.2010 р оку, прийнятою за касаційним поданням прокуратури Одеськ ої області, заявленим в інтер есах держави в особі Овідіоп ольської районної державної адміністрації Одеської обла сті та Дальницької сільської ради Овідіопольського район у Одеської області, рішення г осподарського суду Одеської області від 02.08.2007 року у справі №9/198-07-6337 було скасовано, справу № 9/198-07-6337 направлено на новий розг ляд до господарського суду О деської області.

Згідно з резолюцією голови господарського суду Одесько ї області справу № 9/198-07-6337 перед ано на розгляд судді Щавинсь кій Ю.М.

Враховуючи, що у постанові В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2010 року, вказівки я кої, відповідно до ст. 11112ГПК Ук раїни, є обов' язковими для с уду першої інстанції під час нового розгляду справи, зазн ачено, що рішення суду у даній справі зачіпає права Овідіо польської районної державно ї адміністрації Одеської обл асті та Дальницької сільсько ї ради Овідіопольського райо ну Одеської області, судом од ночасно із прийняттям справи до провадження ухвалою від 16. 08.2010р., до участі у справі в якост і третіх осіб, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору, на стороні відповід ача залучено Овідіопольську районну державну адміністра цію Одеської області та Даль ницьку сільську раду Овідіоп ольського району Одеської об ласті.

При новому розгляді справи , незважаючи на належне повід омлення про час та місце розг ляду справи, що підтверджуєт ься наявними у справі поштов ими повідомленнями про вруче ння судових ухвал, а також фак том ознайомлення представни ка позивача із матеріалами с прави, позивач у судові засід ання не з' явився, витребува ні судом документи не надав.

Відповідач та треті особи п равом участі у судових засід аннях також не скористалися.

У відповідності до Інформа ційного листа Вищого господа рського суду України від 15.03.2010р . №01-08/140 «Про деякі питання запоб ігання зловживанню процесуа льними правами у господарськ ому судочинстві», нез'явленн я представників учасників су дового процесу в судові засі дання без поважних причин та без повідомлення причин спр ямоване на свідоме невиправд ане затягування судового про цесу, порушує права інших уча сників судового процесу та с уперечить вимогам статті 6 Ко нвенції про захист прав люди ни і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україн а, стосовно права кожного на р озгляд його справи судом упр одовж розумного строку.

З урахуванням викладеного , суд доходить висновку про мо жливість розгляду справи за наявними матеріалами відпо відно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали спра ви, проаналізувавши наявні у докази у сукупності та надав ши їм відповідну правову оці нку, суд дійшов наступних вис новків:

Відповідно до ст.1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності, мають право з вертатися до господарського суду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів.

Завданням суду при здійсне нні правосуддя, в силу ст.2 Зак ону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, з ахист гарантованих Конститу цією України та законами, пра в і законних інтересів юриди чних осіб та фізичних осіб-пі дприємців.

Встановивши наявність у ос оби, яка звернулася з позовом , суб' єктивного матеріально го права або охоронюваного з аконом інтересу, на захист як их подано позов, суд з' ясову є наявність чи відсутність ф акту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішенн я про захист порушеного прав а або відмовляє позивачу у за хисті, встановивши безпідста вність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається із матеріалі в справи, предметом заявлено го позову є визнання дійсним відповідно до ст.220 ЦК України договору купівлі-продажу не рухомого майна у вигляді буд івлі кафе-бару “Оазис”, що зна ходиться за адресою: АДРЕСА _1, який укладений 22.06.2007 р. між по зивачем та відповідачем, а та кож визнання права власності позивача на вказане приміще ння.

Відповідно до ст. 657 Цивільно го кодексу України договір к упівлі-продажу земельної діл янки, єдиного майнового комп лексу, житлового будинку (ква ртири) або іншого нерухомого майна укладається у письмов ій формі і підлягає нотаріал ьному посвідченню та державн ій реєстрації.

Зі змісту частини 3 статті 640 цього Кодексу вбачається, що договір, який підлягає нотар іальному посвідченню або дер жавній реєстрації, є укладен им з моменту його нотаріальн ого посвідчення або державно ї реєстрації, а в разі необхід ності і нотаріального посвід чення, і державної реєстраці ї - з моменту державної реєстр ації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК Укра їни, на яку посилається позив ач, якщо сторони домовилися щ одо усіх істотних умов догов ору, що підтверджується пись мовими доказами, і відбулося повне або часткове виконанн я договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріал ьного посвідчення, суд може в изнати такий договір дійсним . У цьому разі наступне нотарі альне посвідчення договору н е вимагається.

З урахуванням викладеного , суд доходить висновку про ві дсутність правових підстав д ля застосування до вказаного правочину норми частини дру гої статті 220 ЦК України, оскіл ьки момент його укладення за коном пов'язується з державн ою реєстрацією, у зв'язку з чим він не є укладеним і не створю є прав та обов'язків для сторі н. Зазначена позиція сформул ьована також у Постанові Пле нуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009р. „Про судову практи ку розгляду цивільних справ про визнання правочинів неді йсними”.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити наступне.

Предметом доказування по с праві про визнання дійсним д оговору, який не був нотаріал ьно посвідчений, є доведення позивачем досягнення згоди щодо усіх істотних умов дого вору, наявність виконання ум ов цього договору його сторо нами та ухилення однієї із ст орін договору від його нотар іального посвідчення.

Разом з тим, в порушення ст.33 ГПК України, будь-які докази, щ о підтверджують факт ухиленн я відповідача від нотаріальн ого посвідчення договору, по зивачем не надані.

Крім того, суд зазначає, що в ідповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК Україн и, на яку посилається позивач , якщо сторони домовилися щод о усіх істотних умов договор у, що підтверджується письмо вими доказами, і відбулося по вне або часткове виконання д оговору, але одна із сторін ух илилася від його нотаріально го посвідчення, суд може визн ати такий договір дійсним. У ц ьому разі наступне нотаріаль не посвідчення договору не в имагається.

Разом з тим, за змістом вимо г ч. 3 ст. 209 вказаного Кодексу, но таріальне посвідчення може б ути вчинене на тексті лише та кого правочину, який відпові дає загальним вимогам, встан овленим статтею 203 цього Кодек су.

При цьому, згідно вимог чинн ого законодавства договір вв ажається укладеним, коли між сторонами в потрібній у нале жних випадках формі досягнут о згоди по всіх істотних умов ах. Істотними є ті умови догов ору, які визнані такими за зак оном або необхідні для догов орів даного виду, а також всі т і умови, щодо яких за заявою од нієї з сторін повинно бути до сягнуто згоди.

За загальним правилом при у кладенні договору сторони зо бов'язані у будь-якому разі по годити предмет договору. При цьому, законодавчо визначен о, що право передачі майна у ро зпорядження іншої особи нале жить виключно власникові (аб о уповноваженій таким власни ком особі).

Як свідчать матеріали спра ви (а.с.23, 29), а також стверджуєтьс я самим позивачем у тексті по зовної заяви, нерухоме майно у вигляді будівлі кафе-бару “ Оазис” загальною площею 41,2 м2 б уло побудовано відповідачем без оформлення землі, відпов ідного дозволу на будівництв о та належно затвердженого п роекту, у зв'язку з чим є, за зак онодавчим визначенням ст.376 ЦК України, самочинним будівни цтвом.

Згідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здій снює самочинне будівництво н ерухомого майна, не набуває п рава власності на нього.

Крім того, згідно зі ст. 331 Цив ільного кодексу України прав о власності на новостворене нерухоме майно (житлові буди нки, будівлі, споруди тощо) вин икає з моменту завершення бу дівництва (створення майна); я кщо договором або законом пе редбачено прийняття нерухом ого майна до експлуатації, пр аво власності виникає з моме нту його прийняття до експлу атації. Пунктом 29 Порядку прий няття в експлуатацію закінче ного будівництвом об'єкта, за твердженого постановою Кабі нету Міністрів України від 22.0 9.2004 № 1243, що діяв на час побудови м айна, встановлено, що датою вв едення в експлуатацію закінч еного будівництвом об'єкта є дата затвердження акта держ авної приймальної комісії пр о прийняття в експлуатацію ц ього об'єкта органом виконав чої влади чи органом місцево го самоврядування, що утвори в комісію. Разом з тим, доказів прийняття побудованого майн а до експлуатації у встановл еному законом порядку, сторо ни також суду не надали.

З урахуванням вищевиклад еного, суд доходить висновку про невідповідність умов вк азаного договору вимогам дію чого законодавства, додержан ня яких є необхідним для чинн ості правочину, що є підставо ю для відмови в позові про виз нання його дійсним згідно до ст.220 ЦК України, та, відповідно , для відмови у позові про визн ання права власності на підс таві зазначеного правочину.

З урахуванням відмови у поз ові, згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК Укра їни, судові витрати підлягаю ть покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення суду набирає зако нної сили в порядку ст. 85 ГПК Ук раїни.

Суддя

рішення підписано 18.10.2010рок у.