Ухвала

від 04.04.2024 по справі 462/1973/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/1973/24

Номер провадження 2-н/462/968/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

04 квітня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Титан» (далі ОСББ «Титан»), код ЄДРПОУ: 32409513, місцезнаходження: м. Львів, вул. Ряшівська, 27, р/р НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк», МФО: 325365 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 нароження, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку,

встановив:

Рух справи.

Уповноважений представник ОСББ «Титан», в особі голови правління Геналь О. П., 07.03.2024 року (вх. № 5913) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу за вимогоюпро стягненняз ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку за період з січня 2021 року по січень 2024 року у розмірі 11876 грн. 43 коп. та 302 грн. 80 коп. судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 5 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) 07.03.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 29.03.2024 року.

Щодо можливості видачі судового наказу.

Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно п. 2-1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України,суддя відмовляєу видачісудового наказу,якщо заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Щодо недоліків заяви про видачу судового наказу.

Наказне провадження це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, як вбачається із поданої заяви (у паперовій формі) про видачу судового наказу, така в порушення зазначених вимог не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявника і боржника.

Щодо відомостей про наявність електронного кабінету.

Суд звертає увагу, що 18.10.2023 року був введений у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023 року.

Так, згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

(Абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 року зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024 року).

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За правилами встановленими ч. 8 ст. 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Підсумки.

Оскільки письмова заява про видачу судового наказу (подана 07.03.2024 року у паперовійформі) не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявника і боржника, тому суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1, 2-1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -

постановив:

У видачісудового наказу зазаявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Титан» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко