Ухвала

від 27.03.2024 по справі 335/1073/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.03.2024 Справа № 335/1073/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/1073/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/406/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія: ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362,

ч. 2 ст. 364 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

представника потерпілого - ОСОБА_12 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - начальника Михайлівського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2023 року, якою обвинувальний за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 264, ч. 3 ст. 362 КК України, повернуто прокурору, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021082260000277 від 6 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 264, ч. 3 ст. 362 КК України, повернуто прокурору.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт був складений без дотримання вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме: не зазначено відомості про найменування та місцезнаходження потерпілого у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що відповідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для його повернення прокурору, оскільки в обвинувальному акті відсутні всі необхідні відомості щодо потерпілого.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в обвинувальному акті зазначено всі відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, у тому числі передбачені пунктом 3 частини 2 вказаної статті.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що незаконними та злочинними діями з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» спричинено матеріальні збитки на суму 173 152 грн. та Водянській сільській раді Кам`янсько-Дніпровського (нині Василіьського) району Запорізької області спричинено матеріальні збитки на суму 158 685 грн.

Тобто, одна з потерпілих сторін у даному кримінальному провадженні є Водянська сільська рада Василівського району Запорізької області.

Висновки суду з приводу відсутності в обвинувальному акті відомостей про потерпілу сторону, а саме Водянську сільську раду, не відповідають змісту обвинувального акту, оскільки в ньому чітко зазначено, кому саме завдано матеріальні збитки.

У свою чергу, Водянська сільська рада Кам`янсько-Дніпровського (нині Василіьського) району Запорізької області, будучи обізнаною про проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та наявну у ньому шкоду, з відповідними заявами про визнання їх потерпілими, як і з позовом про відшкодування спричиненої шкоди, не зверталась.

Таким чином, у слідчого, який складав обвинувальний акт, законних підстав зазначати дані про потерпілого у обвинувальному акті немає.

Саме тому, при виконанні слідчим вимог ст. 290 КТІК України, Водянська сільська рада не повідомлялася про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням того, що нормами КІІК України не передбачено примусового залучення до провадження потерпілого, твердження суду про необхідність зазначення відомостей про потерпілого (саме сільську раду) є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Крім цього, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до слідчого звернувся депутат Водянської сільської ради ОСОБА_16 із заявою про залучення його як потерпілого та про те, що він як депутат Водянської об`єднаної територіальної громади Запорізької області постійно переймається незаконним вилученням земельних ділянок з громади та коли дізнався про вказаний факт виявив бажання представляти інтереси громади у кримінальному провадженні.

Також при розгляді кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, суд вийшов за межі ст. 314 КПК України, вдавшись до оцінки повноважень потерпілої сторони, а саме депутата Водянської сільської ради ОСОБА_17 , хоча фактично вказане підлягає дослідженню та перевірці під час судового розгляду кримінального провадження та прийняття рішення у нарадчій кімнаті при винесенні остаточного судового рішення у кримінальному провадженні.

Крім цього, суд в ухвалі про повернення обвинувального акту прокурору зазначає, що суду не надано докази про те, що Водянська сільська рада дійсно де-факто не перебуває па території, підконтрольній органами державної влади України і не здійснює своїх повноважень в інтересах відповідної територіальної громади.

Хоча прокурор під час розгляду в підготовчому судовому засіданні не зобов`язаний подавати суду докази, у даному випадку на підтвердження того, що посадові особи Водянської сільської ради перебувають на підконтрольній території України, тому висловлювання суду з цього приводу є хибним.

Отже, прокурор вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору з наведених підстав, суд вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, оцінка яким надається під час розгляду по суті, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 на адресу апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення обвинуваченого акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України в частині зазначення даних про особу потерпілого. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що обвинувальний акт був складений у відповідності до ст. 291 КПК України, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що прокурор вказує про заподіяння шкоди Водянській сільській раді, але в обвинувальному акті вказує ОСОБА_17 як представника потерпілого. У свою чергу, з витягу вбачається, що представляти інтереси потерпілого може ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а ОСОБА_16 таких повноважень не має. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав думку адвокатів.

Представник потерпілого - ОСОБА_12 судовому засіданні апеляційного суду підтримав позицію прокурора.

Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників обвинувачених, представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Будь-яких інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору законом не передбачено.

Вимоги до обвинувального акта встановлені ст. 291 КПК України та даний перелік є вичерпним.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд, повертаючи обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, послався на те, що органом досудового розслідування належним чином не встановлено відомості про потерпілого в даному кримінального провадження та адресу його місцезнаходження.

Проте, на переконання колегії суддів, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Так, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021082260000277 від 6 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 264, ч. 3 ст. 362 КК України, апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні було дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв`язку із чим рішення про його повернення прокурору слід вважати передчасним.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілими у даному кримінальному провадженні є ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», якому було спричинено матеріальні збитки на суму 173 152 грн. та Водянська сільська рада Кам`янсько-Дніпровського (нині Василіьського) району Запорізької області, які було спричинено матеріальні збитки на суму 158 685 грн.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що вказана інформація, за її змістом, може бути викладена лише щодо фізичної особи, в той час як щодо юридичної особи такі відомості відсутні, а отже і не можуть бути зазначені.

Колегія суддів зважає на те, що ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» та Водянська сільська рада Кам`янсько-Дніпровського (нині Василіьського) району Запорізької області за своїм статусом є юридичними особами, що зареєстровані та розташовані за чітко визначеними адресою, і ця інформація може бути без будь-яких перешкод з`ясована з відкритих джерел, а отже виклик представників цих потерпілих у судове засідання не являє будь-якої складності.

Також апеляційної інстанції вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що підставою для повернення обвинувального акта прокурору є не будь-яка формальна невідповідність його вимогам закону, а лише ті недоліки, що унеможливлюють призначення справи до розгляду, чого у даному випадку не вбачається.

Таким чином, при складанні обвинувального акта у даному кримінальному провадженні не було порушено вимоги процесуального закону щодо обсягу зазначення відомостей про потерпілого, у зв`язку із чим апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про передчасність рішення про повернення йому обвинувального акту.

З правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17 (провадження № 13-66кс18) вбачається, що поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі.

Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.

Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий».

Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «потерпілий», яке використано у ст. 46 КК України, вжито у його кримінально-правовому розумінні, а не кримінально-процесуальному, виходячи з такого.

Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.

Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.

У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.

Кримінальний процесуальний закон (статті 55, 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов`язками саме як учасника процесу.

Таким чином, чинний КПК України передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК України закріплює перехід до такої особи не тільки прав потерпілого, а й перехід самого процесуального статусу потерпілого.

Отже в даному кримінальному провадження ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» та Водянська сільська рада Кам`янсько-Дніпровського (нині Василіьського) району Запорізької області є потерпілими у кримінально-правовому розумінні.

З огляду на викладене, та враховуючи, що зазначені в оскаржуваній ухвалі суду підстави не є достатніми для повернення обвинувального акта прокурору, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Михайлівського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2023 року, якою обвинувальний за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 264, ч. 3 ст. 362 КК України, повернуто прокурору, - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4