Ухвала

від 03.04.2024 по справі 643/775/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 03.04.2024Справа № 643/775/20 Провадження № 2/554/1627/2024

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання Михайленко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Філімонову Олену Сергіївну, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів та стягнення шкоди,-

в с т а н о в и в:

21.01.2020 року представник позивача звернувся з позовом до Московського районного суду м.Харкова до відповідача з позовом про захист прав споживачів та стягнення шкоди.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова Майстренка О.М. від 24.01.2020 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 № 2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.

Згідно з автоматизованим розподілом справа розподілена на суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 15.09.2023 року справа прийнята до провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. та призначене судове засідання.

У судові засідання позивач 20.02.2024 року та 03.04.2024 року не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, заяв та клопотань до суду від позивача не надходило.

У судове засідання відповідач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 59).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак нормичастини п`ятої статті 223 ЦПК України тапункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українидисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження№ 61-3782св21),від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

Як вбачається, у судові засідання 20.02.2024 року та 03.04.2024 року позивач та його представник не з`явилися, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавали.

У зв`язку з тим, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, тому суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин суд, керуючись п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів та стягнення шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.В.Гольник