Ухвала

від 04.04.2024 по справі 752/6511/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6511/24

Провадження №6/752/296/24

У Х В А Л А

Іменем України

04.04.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Солодовник Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд метал компані», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд метал компані» за межі України до виконання своїх зобов`язань, -

в с т а н о в и в:

26.03.2024 року представник Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, в якій просила встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 19.06.2008 Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області (громадянство України), до виконання зобов`язань за наказом № 910/11760/23, виданим 20.12.2023 року Господарським судом м. Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд метал компані» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» 1 356 360,26 грн попередньої оплати, а також 20 345,40 грн судового збору.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу № 910/11760/23, виданого 20.12.2023 року Господарським судом м. Києва, про стягнення з ТОВ «Гранд метал компані» на користь ТОВ «Метінвест-Ресурс» 1 356 360,26 грн попередньої оплати, а також 20345,40 грн судового збору.

06.02.2024 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, однак вся кореспонденція, яка надсилається на адресу ТОВ «Гранд метал компані», та його керівника ОСОБА_1 , повертається до відділу без вручення за закінченням терміну зберігання.

На неодноразові виклики керівник товариства до відділу не з`явився, будь-яких пояснень з приводу невиконання судового наказу не надав.

Транспортні засоби за боржником не зареєстровані, нерухоме майно також на праві власності у товариства відсутнє.

07.02.2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно отриманих даних, керівником юридичної особи - боржника ТОВ «Гранд Метал Компані» є ОСОБА_1 .

Представник відділу вважає, що в діях боржника вбачається ухилення від добровільного виконання своїх зобов`язань за наказом № 910/11760/23, виданим 20.12.2023 року Господарським судом м. Києва.

Зазначає, що на даний час вжито усіх можливих заходів примусового виконання рішень, передбачених чинним законодавством. Можливість виїзду керівника боржника-юридичної особи за кордон унеможливлює вжиття державним виконавцем щодо нього заходів примусового виконання рішень та притягнення його до адміністративної відповідальності за невиконання рішення суду, внаслідок чого це надасть йому можливість ухилятись від виконання. Представник заявника вважає, що єдиним можливим способом організації виконання рішення суду є тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України.

У поданій заяві представник Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просила розглянути питання у відсутність державного виконавця.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З доданих до матеріалів заяви документів, вбачається що 20.12.2023 Господарським судом м. Києва у справі № 910/11760/23 видано наказ, яким стягнуто з ТОВ «Гранд метал компані» на користь ТОВ «Метінвест-Ресурс» 1 356 360,26 грн попередньої оплати, а також 20345,40 грн судового збору.

18.01.2024 представник ТОВ «Метінвест-Ресурс» звернувся до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання наказу № 910/11760/23 від 20.12.2023 року.

Постановою головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.02.2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу № 910/11760/23, виданого 20.12.2023 року Господарським судом м. Києва, про стягнення ТОВ «Гранд метал компані» на користь ТОВ «Метінвест-Ресурс» 1 356 360,26 грн попередньої оплати, а також 20345,40 грн судового збору.

07.02.2024 року державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Гранд метал компані».

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Гранд метал компані» (03191, м. Київ, вул. Юрія Смолича, б. 6, офіс 5; ідентифікаційний код юридичної особи 43885108) є ОСОБА_1 (громадянин України; АДРЕСА_1 ).

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також стаття 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок,визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Підставою для тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням.

Згідно п. 2 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду, має обов`язково містити, зокрема, обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань.

Під ухиленням від виконання зобов`язань слід розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Виходячи зі змісту статті 33 Конституції України, статті 313 ЦК України, пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» , статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в`їзду в Україну громадян України», в їх системному зв`язку, вбачається, що право боржника (в даному випадку керівника юридичної особи-боржника ОСОБА_1 ) на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв`язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

У тексті поданої заяви державний виконавець посилається на те, що вся кореспонденція, яка надсилалась на адресу боржника ТОВ «Гранд метал компані», та керівника товариства ОСОБА_1 , поверталась до відділу без вручення адресатам за закінченням терміну зберігання.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем вчинено всі передбачені законом дії для доведення до відома боржника - юридичної особи - ТОВ «Гранд метал компані», а також її керівника ОСОБА_1 інформації про відкриття виконавчого провадження 6 лютого 2024 року, накладення арешту на майно боржника 7 лютого 2024 року, а також викликів ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби, матеріали справи не містять та державним виконавцем таких доказів в розпорядження суду не надано.

Відтак, доводи державного виконавця про неявку керівника товариства ОСОБА_1 за неодноразовими викликами до відділу, не надання пояснень з приводу невиконання наказу, не ґрунтуються на доказах, а тому є припущеннями.

Крім того, матеріали заяви не містять доказів, зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформації з Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, які б стверджували обставини відсутності у боржника - юридичної особи на праві власності рухомого та нерухомого майна, а також розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах.

Таким чином, державним виконавцем не надано до суду як доказів звернення до відповідних установ та реєстрів з метою отримання вказаної інформації щодо боржника ТОВ «Гранд метал компані», так і доказів отримання такої інформації.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що виконавче провадження відкрито у лютому 2024 року.

Доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем було вчинено ряд заходів, спрямованих на примусове виконання наказу суду, зокрема здійснено ряд запитів з метою виявлення рухомого, нерухомого майна та грошових коштів боржника, направлення на адресу керівника боржника викликів державного виконавця, якими зобов`язано у встановлений строк надати пояснення з приводу невиконання рішення суду та подати відомості про доходи та майно, тощо, в розпорядження суду не надано.

Відтак, висновки державного виконавця про те, що керівник боржника-юридичної особи ТОВ «Гранд метал компані» ОСОБА_1 , умисно допустив бездіяльність, направлену на ухилення від виконання наказу суду, за відсутності доказів на підтвердження таких обставин, є такими, що ґрунтуються на припущеннях.

А тому, заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи ОСОБА_1 є передчасними, та не можуть бути виправданими та пропорційними меті його застосування з урахуванням обставин, встановлених судом.

Керуючись ст.ст. 441, 258-260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд метал компані», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд метал компані» за межі України до виконання своїх зобов`язань, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя