Рішення

від 04.04.2024 по справі 475/1289/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1289/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.04.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Кривенко О.В.,

секретаря судового засідання Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файнес», поданого від його імені представником адвокатом Савінським Костянтином Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2023 р. представник позивач ТОВ «Профіт Файнес» - адвокат Савінський К.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1958 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 16 172,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30.01.2013 р. Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» надав кредитні кошти відповідачу в розмірі 13 000,00 грн. строком на 36 місяців.

Плата за користування кредитом (проценти) визначена в розмірі 9,99% річних. Згідно кредитного договору клієнт зобов`язується сплатити комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до кредитного договору, клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 30 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 874,00 грн. у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок.

02.06.2020 між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» був укладений договір №2253/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника відступлено позивачу.

Станом на дату звернення до суду розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 172,96 грн., в тому числі:

- основна сума заборгованості 5 815,20 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами по кредиту 2 658,78 грн;

- заборгованість по комісіях 7 259,20 грн;

- сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту 301,80 грн.;

- сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення відсотків 137,98 грн.

Таким чином, в результаті укладення договору про відступлення кредитором у зобов`язанні, за кредитним договором, стало ТОВ ПРОФІТ ФАЙНЕНС, яке відповідно до умов договору про відступлення набуло право вимагати замість первісного кредитора ПАТ ДЕЛЬТА БАНК належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань в межах переданого права вимоги, яке не момент пред`явлення цього позову залишається непогашеним.

Тому представник ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» - адвокат Савінський К.В. просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 16 172,96 грн., а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу (правову) допомогу.

Ухвалою судді від 19.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вовчанської Г.С. про застосування до спірних правовідносин положення про строк позовної давності та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Заява мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки термін дії кредитного договору закінчився 31 березня 2016 року. Після цієї дати добровільного погашення кредиту не було.

Представник відповідача зазначає, що якщо договором передбачено графік погашення заборгованості за кредитним договором, то строки позовної давності повинні рахуватися з моменту прострочення оплати чергового платежу.

Згідно графіку платежів останній платіж мав відбутися 31.01.2016 року. Оскільки платіж не було здійснено, то відлік строку позовної давності розпочався з 01.02.2016 року і закінчився 31.01.2019 року.

Керуючись ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовчанська Г.С. просить суд застосувати положення про строк позовної давності та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Вовчанська Г.С. в судове засідання не з`явилися, представник відповідача ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги не визнають в повному обсязі, просили суд задовольнити заяву про застосування норми позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 30 січня 2013 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ДельтаБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву

№012-99945-300113. Підписана заява разом з Правилами надання банківських послуг і Тарифів банку складає договір, за умовами якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 13 000 грн. зі строком кредитування 36 місяців, сплатою процентів в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом та комісії в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.

02.06.2020 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» був укладений Договір №2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №012-99945-300113 від 30.01.2013 року відступлено ТОВ «Профіт Файненс».

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредит, що підтверджується розрахунковою квитанцією про видачу готівки від 30 січня 2013 р. у поштовому відділені УДППЗ Украпошта за №25382899013.

Дата погашення кредиту згідно графіку платежів є 30.01.2016, тобто відповідач як позичальник зобов`язаний був повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати.

Однак, відповідачем заявлено вимогу про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст.261 ЦК України зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 3 ст. 267 ЦК України встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд враховує, що дійсно строк кредиту, відповідно до пункту 2.3 Частини 2 «Умови Договору» договору від 30 січня 2013 р., становить 36 місяців.

Строк договору окремо сторони не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до кожного місяця кошти (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Таким чином, первісний кредитор, як сторона договору, був обізнаний щодо умов договору та строків виконання зобов`язання.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Таким чином, строк позовної давності щодо захисту своїх прав та законних інтересів первісним кредитором, сплив після 30.01.2016 року. Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Позивач звернувся до суду з позовом 01 грудня 2023 року, тобто після спливу строку позовної давності. Доказів переривання строку позовної давності та/або заяви про поновлення позовної давності позивачем не надано. Умови про збільшення строку позовної давності, встановленої законом, договір не містить.

За таких обставин та з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності до основних та додаткових вимог про стягнення заборгованості з відповідача, суд дійшов висновку про необхідність застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити з вказаних підстав у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір сплачений позивачем, суд відносить за рахунок позивача.

Керуючись ст.141,259,264-265,354-355ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файнес», поданого від його імені представником адвокатом Савінським Костянтином Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя : О. В. Кривенко