Рішення

від 28.03.2024 по справі 495/1682/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1682/24

Номер провадження 2/495/1447/2024

28 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово - судді Савицького С.І.,

при секретарі Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Свої позовні вимоги позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що відповідно до Договору дарування посвідченого 29.05.2003 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №399 та Витягу з Державного реєстру речових прав №364677342 від 06.02.2024 року, вони є власниками 2/5 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: житлового глинобитного будинку, житловою площею 24,0 кв.м, загальною площею 34,8 кв.м літ. «А», житлового глинобитного будинку, житловою площею 46,4 кв.м, загальною площею 77,6 кв.м літ. «В», саманного сараю, загальною площею 64,1 кв.м літ. «Б», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 6,9 кв.м літ. «Г», літньої ячеїсто-бетонної кухні, загальною площею 16,4 кв.м літ. «Д», ячеісто-бетонної літньої кухні, загальною площею 39,6 кв.м літ. «Є», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 14,0 кв.м літ. «Ж», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 9,3 кв.м літ. «З», ячеісто-бетонного гаражу, загальною площею 18,0 кв.м літ. «І», ячеісто-бетонної вбиральні літ. «К», ячеісто-бетонного підвалу, загальною площею 18,2 кв.м літ. «Л», навісу, загальною площею 4,0 кв.м літ. «Н», ячеісто-бетонного гаражу, загальною площею 25,92 кв.м літ. «С», споруд №1-12.

Інші 3/5 часток зазначеного вище домоволодіння належать відповідачці ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.10.2012 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., зареєстрованого в реєстрі за №3853 та Витягу про державну реєстрацію прав №36477812 від 29.11.2012 року.

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна №272 від 29.11.2023 року, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , за технічними показниками 2/5 частки домоволодіння, які належать в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і складаються з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 60,2 кв.м., загальною площею 119,2 кв.м, сараю літ. «С», гаражу літ. «У», підвалу літ. «у», споруд № НОМЕР_1 , 3, 10-13, розташовані на земельній ділянці площею 0,0441 га, кадастровий номер 5110300000:01:003:0042, є відокремленою частиною, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

Однак, відповідачка ОСОБА_6 ухиляється від укладення нотаріального договору про поділ зазначеного вище домоволодіння, тому позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 змушені звертатися до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явились, проте надали на адресу суду заяву, згідно якої просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_6 не з`явилась, проте її представник за довіреністю ОСОБА_7 надала на адресу суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Договору дарування посвідченого 29.05.2003 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №399 та Витягу з Державного реєстру речових прав №364677342 від 06.02.2024 року, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками 2/5 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: житлового глинобитного будинку, житловою площею 24,0 кв.м, загальною площею 34,8 кв.м літ. «А», житлового глинобитного будинку, житловою площею 46,4 кв.м, загальною площею 77,6 кв.м літ. «В», саманного сараю, загальною площею 64,1 кв.м. літ. «Б», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 6,9 кв.м літ. «Г», літньої ячеїсто-бетонної кухні, загальною площею 16,4 кв.м літ. «Д», ячеісто-бетонної літньої кухні, загальною площею 39,6 кв.м літ. «Є», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 14,0 кв.м літ. «Ж», ячеісто-бетонного сараю, загальною площею 9,3 кв.м літ. «З», ячеісто-бетонного гаражу, загальною площею 18,0 кв.м літ. «І», ячеісто-бетонної вбиральні літ. «К», ячеісто-бетонного підвалу, загальною площею 18,2 кв.м літ. «Л», навісу, загальною площею 4,0 кв.м літ. «Н», ячеісто-бетонного гаражу, загальною площею 25,92 кв.м літ. «С», споруд №1-12.

Також відповідно до Договору дарування земельної ділянки, посвідченого 29.05.2003 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №301394441 від 19.05.2022 року, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками в рівних частках земельної ділянки площею 0,0441 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:01:003:0042.

Інші 3/5 часток зазначеного вище домоволодіння належать відповідачці ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.10.2012 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., зареєстрованого в реєстрі за №3853 та Витягу про державну реєстрацію прав №36477812 від 29.11.2012 року.

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна №272 від 29.11.2023 року, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , за технічними показниками 2/5 частки домоволодіння, які належать в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і складаються з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 60,2 кв.м, загальною площею 119,2 кв.м, сараю літ. «С», гаражу літ. «У», підвалу літ. «у», споруд № НОМЕР_1 , 3, 10-13, розташовані на земельній ділянці площею 0,0441 га, кадастровий номер 5110300000:01:003:0042, є відокремленою частиною, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

На даний час сторони користуються різними частинами зазначеного вище домоволодіння, будь-яких споруд та приміщень будинків, якими би позивачі та відповідачка користувалися спільно не має, проведені окремі комунікації, у кожного власний вхід до свого будинку, у дворі встановлений паркан, який розділяє будинки і споруди.

Однак, відповідачка ОСОБА_6 ухиляється від укладення нотаріального договору про поділ зазначеного вище домоволодіння, тому позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 змушені звертатися до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів.

Стаття 317 ЦК України визначає зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У той же час, згідно ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

Частиною 1 ст.183 ЦК України закріплено, що річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною.

Згідно вимог частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно достатті 358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Виходячи з положень статей183,367 ЦК Українита роз`яснень, викладених у пунктах 6, 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», зазначено, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із с відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відлов розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Згідностатті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно зістаттею 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьта цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимПостановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127.

Відповідно до пункту 56 Порядку для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: 1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; 2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки, а саме витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку.

Відповідно до частини першоїстатті 356 ЦК України, власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої, третьоїстатті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4ст. 364 ЦК України).

Виходячи з положеньстатті 367 ЦК України,майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Згідно зістаттею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділу натурі часткиіз майна,що єу спільній частковій власностів частині виділення в натурі майна, що належить їм на праві спільної часткової власності та припинення спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , є обґрунтованими, доведеними, такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а тому, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивачів в частині присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, утвореного шляхом виділу частки в натурі, суд зазначає, що згідно діючого законодавства суд не має повноважень щодо надання окремої поштової адреси об`єктам нерухомості та такими повноваженнями наділені виключно органи місцевого самоврядування.

Керуючись статями325, 327,356,358,361,364 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 223, 247,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділу натурі часткиіз майна,що єу спільній частковій власності задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках, 2/5 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 119,2 кв.м, житловою площею 60,2 кв.м, сараю літ. «С», гаражу літ. «У», підвалу літ. «у», споруд № 2, 3, 10-13, розташованих на земельній ділянці площею 0,0441 га, кадастровий номер 5110300000:01:003:0042.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках, право власності на 2/5 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 119,2 кв.м, житловою площею 60,2 кв.м, сараю літ. «С», гаражу літ. «У», підвалу літ. «у», споруд № 2, 3, 10-13, розташованих на земельній ділянці площею 0,0441 га, кадастровий номер 5110300000:01:003:0042.

Припинити між співвласниками право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Савицький С.І.