Постанова

від 13.03.2024 по справі 927/1124/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. Справа№ 927/1124/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ГУ ДПС у Чернігівській області: Родінченко М.М. - у відповідності до виписки з ЄДРПОУ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 (суддя Сидоренко А.С., повний текст ухвали складено та підписано - 22.12.2023)

за заявою голови ліквідаційної комісії боржника

про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 (суддя Сидоренко А.С., повний текст ухвали складено та підписано - 22.12.2023) клопотання від 04.12.2023 № 02/12-2 ліквідатора Карлової І.В. задоволено частково; затверджено звіт від 04.12.2023 № 02/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди; стягнуто з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Карлової Ірини Вікторівни 42 370,21 грн додаткової грошової винагороди; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» на користь Карлової Ірини Вікторівни 357,89 грн додаткової грошової винагороди; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» на користь Карлової Ірини Вікторівни 10 471,26 грн додаткової грошової винагороди.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 12, 30, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та мотивоване тим, що фактично комітет кредиторів ухилився від прийняття рішення щодо схвалення (затвердження) звіту ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової винагороди, що свідчить про неналежну реалізацію ним владних правомочностей і не є підставою для відмови у затвердженні відповідного звіту.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги ліквідатора Карлової І.В. щодо встановлення розміру основної та додаткової грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою», оскільки відповідний розмір основної та додаткової грошової винагороди за виконання повноважень, зокрема ліквідатора визначається законом (ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент призначення ліквідатора та прийняття комітетом кредиторів рішення про затвердження оплати його послуг) та ст. 30 нині діючого Кодексу України з процедур банкрутства).

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 в частині затвердження звіту від 04.12.2023 № 02/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди та стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Карлової Ірини Вікторівни 42 370,21 грн додаткової грошової винагороди та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити ліквідатору Карловій І.В. у задоволенні клопотання від 04.12.2023 № 02/12-2 щодо нарахування і виплати грошової винагороди.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Карлова І.В. виконувала обов`язки ліквідатора неналежним чином, однак вказаний факт не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, на переконання скаржника, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі має розглядатися судом разом із підсумковим звітом.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 927/1124/16 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1124/16 за заявою ліквідаційної комісії боржника про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою». Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/1124/16.

12.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1124/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 927/1124/16 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі №927/1124/16 залишено без руху.

01.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 927/1124/16, зокрема, задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16; розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 призначено на 13.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 927/1124/16, поміж іншого, задоволено клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

13.03.2024 у судове засідання з`явилась представник Головного управління ДПС у Чернігівській області (в режимі відеоконференції).

Інші представники учасників справи у судове засідання 13.03.2024 не з`явились; про час, місце та дату судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також, нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Слід зазначити, що 12.02.2024 копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 927/1124/16 була надіслана судом на електрону адресу Карлової І.В. та в електронний кабінет скаржника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та довідкою про доставку електронного документа.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані зареєструвати у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Заяви/клопотання подані учасниками справи

04.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Карлової Ірини Вікторівни надійшов лист, згідно з яким остання просить суд, перенести призначене судове засідання на 13.03.2024 о 14:00 на інший час для можливості надання відзиву після ознайомлення з апеляційною скаргою. Дану вимогу суд приймає як клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вищевказане клопотання ліквідатора, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, ліквідатором Карловою Іриною Вікторівною не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, оскільки апеляційну скаргу було надіслано останній 04.01.2024 засобами поштового зв?язку на адресу: АДРЕСА_1 . До того ж, 12.02.2024 на електронну пошту Карлової Ірини Вікторівни надіслано копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 927/1124/16, а отже, у ліквідатора було достатньо часу для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи та надати відзив на апеляційну скаргу.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Позиції учасників справи

13.03.2024 у судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Чернігівській області підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просила її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 скасувати в частині затвердження звіту від 04.12.2023 № 02/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди та стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Карлової Ірини Вікторівни 42 370,21 грн додаткової грошової винагороди та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити ліквідатору Карловій І.В. у задоволенні клопотання від 04.12.2023 № 02/12-2 щодо нарахування і виплати грошової винагороди.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» (надалі - боржник) подана заява про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2016 у справі № 927/1124/16 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; обов`язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» Карлову І.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 у справі № 927/1124/16 визнано вимоги Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області у розмірі 1 407 666,17 грн та 2 756,00 грн судового збору; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» у розмірі 348 328,08 грн та 2 756,00 грн судового збору; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» у розмірі 9 173,62 грн та 2 756,00 грн судового збору.

Включено до реєстру вимог кредиторів, затвердивши його в цілому, вимоги наступних кредиторів у такій сумі та з зазначеною черговістю задоволення:

Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 1 410 422,17 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору І черга задоволення, 152 027,74 грн ІІ черга задоволення, 811 004,54 грн ІІІ черга задоволення, 240 580,54 грн штрафних (фінансових) санкцій та 204 053,35 грн пені VІ черга задоволення);

Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» в сумі 351 084,08 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору І черга задоволення, 346 901,87 грн боргу ІV черга задоволення, 1 426,21 грн пені VІ черга задоволення);

Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» в сумі 11 929,62 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору І черга задоволення, 9 173,62 грн боргу ІV черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2019 у справі № 927/1124/16 здійснено заміну Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Чернігівській області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2019 у справі № 927/1124/16 визнано грошові вимоги Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення: 145 799,37 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2019 у справі № 927/1124/16 визнано грошові вимоги Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення: 393 967,00 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/1124/16 визнано грошові вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія «Північна» Ніжинської міської ради Чернігівської області з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення: 98 615,72 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2020 у справі № 927/1124/16 здійснено заміну Головного управління ДФС у Чернігівській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

08.12.2023 до Господарського суду Чернігівської області від ліквідатора Карлової І.В. надійшло клопотання від 04.12.2023 № 03/12-2, яким остання просить:

затвердити звіт про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди;

встановити основну грошову винагороду в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника підприємства (12 930,00 грн) за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою»;

встановити додаткову грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів;

стягнути з кредиторів (Головне управління ДПС у Чернігівській області; Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз») на користь ліквідатора Карлової І.В. додаткову грошову винагороду в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів - 53 203,06 грн;

видати виконавчий документ.

На обґрунтування зазначеного клопотання ліквідатор Карлова І.В. посилається на ст. 43 Конституції України, ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент призначення ліквідатора) та на ст. 30 нині діючого Кодексу України з процедур банкрутства.

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника Головного управління ДПС у Чернігівській області, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 в частині затвердження звіту від 04.12.2023 № 02/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди; стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Карлової Ірини Вікторівни 42 370,21 грн додаткової грошової винагороди.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 30 наведеного Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Так, виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

У продовження викладеної позиції судова колегія звертає увагу, що кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

У цих висновках колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г, від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011 та від 10.08.2022 у справі №916/956/13.

Разом з тим, слід наголосити, що Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

У судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2016 у справі № 927/1124/16 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; обов`язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» Карлову І.В.

В подальшому, строк ліквідаційної процедури не одноразово продовжувався, при цьому, боку ліквідатора мало місце необґрунтоване затягування ліквідаційної процедури, оскільки остання не з`являлася у судові засідання, не виконувала ухвали суду щодо надання звітів та документів.

За змістом ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Приписами ч. 5 ст. 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що зазначені вище обов`язки ліквідатором не виконувались.

Зокрема, востаннє строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора було продовжено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2023 у справі № 927/1124/16 на три місяці, до 25.07.2023 включно.

Проте, до 25.07.2023 (включно) ліквідатором не було подано до господарського суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс, а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації, який відповідно до ст. 30 КУзПБ повинен бути наданий суду за п`ять днів до закінчення зазначеної процедури.

Слід зазначити, що обставини неналежного виконання обов`язків ліквідатора Карловою I.B. з подання звітів та ліквідаційного балансу детально наведені в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2023 у справі № 927/1124/16.

Так, у вищевказаному судовому рішенні, місцевий господарський суд вказав, що «ліквідатора Карлову І.В. неодноразово було зобов`язано подати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, однак такі вимоги суду виконані не були, запитувані документи на день розгляду клопотання не надані; такі обставини свідчать про те, що на даний час процедура ліквідації триває, а тому у суду відсутні підстави для вирішення питання стягнення на користь ліквідатора Карлової І.В. основної та додаткової грошової винагороди, а також затвердження Звіту.».

Поміж іншого, судом враховано, що в порушення вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ щодо подання звітів про нарахування та виплату винагороди не менше одного разу на два місяці, ліквідатор за період з 2019 року по травень 2023 року подала комітету кредиторів лише один звіт у травні 2023 року.

Зі Звіту вбачається, що 18.05.2023 відбулось засідання комітету кредиторів, яким вирішено (протокол № 15 від 18.05.2023) «прийняти до відома звіт ліквідатора КП «НМПБ» Карлової І.В. про нарахування та виплати основної грошової винагороди та трьох відсотків додаткової винагороди від погашених вимог конкурсних кредиторів, а питання про схвалення або відмову у схваленні покласти на вирішення суду у відповідності до чинного законодавства з результатом голосування «за» 972 голоси (всі присутні кредитори).»

На підтвердження даного факту ліквідатором Карловою І.В. надано належним чином засвідчену копію протоколу № 15 від 18.05.2023.

Наведене вище свідчить про те, що Звіт не був схвалений комітетом кредиторів, що суперечить вищенаведеним положенням ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

До того ж, згідно з ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Статтею 65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

При цьому, судова процедура триває до повного завершення процедури ліквідації, господарським судом ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про його припинення.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що наразі ліквідаційна процедура не завершена, оскільки судом першої інстанції не оцінювався та не розглядався ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Таким чином, затверджуючи, у тому числі звіт про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі, суд має у тому числі надати оцінку повноті дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити такий звіт.

За таких обставин, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі має розглядатися за підсумками ліквідаційної процедури, тобто одночасно з розглядом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відтак, виходячи з положень ч. 6 ст. 30 КУзПБ, ліквідатором передчасно подано та відповідно розглянуто місцевим господарським судом звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі.

При цьому, після завершення всіх передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури, ліквідатор Карлова І.В. не позбавлена права та можливості звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням про затвердження звіту про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 у справі № 927/1124/16 скасувати в частині затвердження звіту № 02/12-1 від 04.12.2023 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди та стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Карлової Ірини Вікторівни 42 370,21 грн додаткової грошової винагороди та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким повністю відмовити ліквідатору Карловій Ірині Вікторівні в задоволенні клопотання № 02/12-2 від 04.12.2023 щодо нарахування і виплати грошової винагороди.

3. Справу № 927/1124/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 03.04.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко