Постанова

від 01.04.2024 по справі 908/3745/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3745/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23

за позовом - Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012, електронна пошта - avt@zp.pfu.gov.ua, представник - Струч С.В., електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247)

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 250 929,12 грн., -

в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відкритті провадження у справі за позовом ГУ ПФУ в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 250 929,12 грн.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, в обгрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом скаржника, оскільки згідно з ст.ст. 7, 39 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України спір у справі має розглядатися в межах справи про банкрутство відповідача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.04.2024р.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач також не скористався своїм правом для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Скаржником подано до апеляційного суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович.

19.12.2023 до Господарського суду Запорізької області, для розгляду в межах справи № 908/3468/13, надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 1) у розмірі 1 250 929,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відкритті провадження у справі за позовом ГУ ПФУ в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 250 929,12 грн.

Відмовляючи у відкритті провадження місцевий господарський суд виходив з того, що спір у справі є публічно-правовим, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України не відноситься до юрисдикції господарських судів, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час пред`явлення позивачем позову у даній справі набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 14 ст. 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

За абз. 3 ч. 8 ст. 45 КУзПБ, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

В силу п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

За п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтєю 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156. ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 14.1.175. ПК України).

Втім, як вбачається зі змісту позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області предметом позову є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 1).

Отже, у даному випадку, спір не стосується стягнення грошового зобов`язання (податкового боргу), визначеного відповідно до Податкового кодексу України, адже підстави та порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», а відшкодування таких витрат не має ознак податку або збору.

Виходячи з вищевикладеного та приписів ч.ч. 1, 2 ст. 7, ч. 14 ст. 39, абз. 3 ч. 8 ст. 45 КУзПБ, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним застосування місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023р. у справі № 320/12137/20, адже з огляду на предмет, підстави позову та зміст правовідносин у згаданій справі, вони не є релевантними для справи № 908/3745/23.

Натомість в постанові від 30.01.2023р. у справі № 815/6486/17, відкритої за позовом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що законодавство з питань банкрутства не розрізняє кредиторські вимоги за суб`єктом їх пред`явлення - кредитором - особою публічного права чи кредитором - особою приватного права, винятком є лише спори, пов`язані з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а оскільки на час звернення позивача до суду з цим позовом, в провадженні господарського суду перебувала справа про банкрутство відповідача, заявлені у справі позовні вимоги про стягнення заборгованості підсудні господарському суду і не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, оскаржувану ухвалу Господарського суду Запорізької області про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ГУ ПФУ в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не здійснюється розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою скаржником судового збору за подання апеляційної скарги має бути здійснений судом першої інстанції у відповідності до ст. 129 ГПК України за наслідками вирішення справи.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023р. у справі № 908/3745/23 - скасувати.

Справу № 908/3745/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 03.04.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз