Рішення

від 03.04.2024 по справі 904/190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024м. ДніпроСправа № 904/190/24

за позовом Синельниківської окружної прокуратури, м. Синельникове, в особі Раївської сілької ради, с. Раївка, Синельниківський райн, Дніпропетровська область, Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Раївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ", м. Львів

2. Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради, с. Раївка, Синельниківський райн, Дніпропетровська область

про визнання недійсними угод, стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

прокурор: Ємельянов В.А., посвідчення № 069932 від 01.03.2023;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Москаленко Є.А., адвокат, посвідчення № 3150 від 19.09.2016.

ПРОЦЕДУРА

Синельниківська окружна прокуратура в особі Раївської сілької ради, Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ», Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Раївської сільської ради в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 15.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 16.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 17.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 19.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 20.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 21.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 22.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 23.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 11.01.2021, укладеного Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Раївської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» до місцевого бюджету Раївської сільської територіальної громади України надмірно сплачені грошові кошти за договором № 1 від 11.01.2021 в сумі 194 690, 79 грн. у вигляді застосування наслідків недійсності додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, №9 від 23.01.2021.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву Синельниківської окружної прокуратури в особі Раївської сілької ради, Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області залишено без руху.

24.01.2024 від Синельниківської окружної прокуратури надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.03.2024.

08.02.2024 від Раївської сільської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

12.02.2024 від Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву.

20.02.2024 від Синельниківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкладено підготовче засідання до 20.03.2024.

Ухвалою суду від 20.03.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 03.04.2024.

В судове засідання 03.04.2024 з`явився представник відповідача-2 та прокурор. Представник позивача -1, позивача-2 та відповідача-1 до судового засідання не з`явились.

Щодо повідомлення відповідача-1.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвали суду від 26.01.2024, 04.03.2024, 20.03.2024 була надіслана відповідачу-2 на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 79019, м. Львів, проспект Чорновола, буд. 63.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

22.02.2024 на адресу суду повернувся направлений відповідачу-1 конверт із копією ухвали суду від 26.01.2024, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з викладеним, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача-2 про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового засідання 03.04.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 03.04.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора викладена у позовній заяві

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що при укладанні додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021 до договору № 1 на постачання природного газу від 11.01.2021 сторонами порушені вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає принципу максимальної економії бюджетних коштів.

На думку прокурора, спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, оскільки підвищення ціни товару більш ніж на 10 % за відсутності належного підтвердження фактів пропорційного збільшенню ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку;

Прокурор зазначив, що внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що спричинило безпідставне витрачання коштів місцевого бюджету, нераціональне та неефективне їх використання. Замовник фактично отримував електроенергію за значно більшою вартістю, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» в частині досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.

Позиція позивача-1

Заперечень проти задоволення позовних вимог прокурора позивач-1 не надав, просив прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Позиція позивача-2

Заперечень проти задоволення позовних вимог прокурора позивач-2 не надав, просив прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 зазначає, що протягом січня 2021 року ТОВ «КАСТУМ» були надані додаткові угоди на збільшення ціни газу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради стверджує, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тому, згідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» кожна Додаткова угода до Договору не збільшувалась більше ніж на 10% до попередньої додаткової угоди.

Таким чином, КНП «ЦПМСД`РСР» діяло у спірних правовідносинах в межах вимог чинного законодавства з урахуванням роз`яснень, наданих Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020.

Позиція прокурора викладена у відповіді на відзив

Прокурор стверджує, що ТОВ «КАСТУМ» та КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради дев`ять разів підвищували ціну на газ додатковими угодами, а саме кожного разу на 10% від дати договору до наступної додаткової угоди та у подальшому від попередньої додаткової угоди до наступної лише на підставі 1 документа в якому є інформація про зростання ціни на ринку газу (цінова довідка Харківської Торгово-промислової палати № 1/21 від 04.01.2021).

У ціновій довідці Харківської Торгово-промислової палати № 1/21 від 04.01.2021 зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі TTF до кордону України станом на 04.02.2020 та 04.01.2021 та коливання між вказаними датами:

Природний газ (станом на 04.12.2020) за 1000 куб.м 7682,33 грн.

Природний газ (станом на 04.01.2021) за 1000 куб.м 10045,99 грн.

Рівень коливання ціни +30,76%.

В зазначеній довідці аналізуються дати зміни ціни (04.12.2020 та 04.01.2021), які взяті станом до укладання Договору №1 від 11.01.2021 та додаткових угод до нього №№ 1-9 від 15.01-23.01.2023, а саме у періоди в які Договір та додаткові угоди до нього ще не мали юридичної сили.

Тобто посилання на період коливання ціни, який не співпадає з періодом укладання Договору до першої додаткової угоди про зміну ціни та в подальшому від попередньої до наступної додатковими угодами, вказує на те що зазначене коливання ціни жодним чином не підтверджує факт коливання ціни на ринку у розумінні п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі.

У вказаній довідці аналізуються лише дві дати, а не весь період в цілому, що вказує на вибірковий метод аналізу ціни між двома датами, які вигідні для відображення більш високої ціни коливання. Також відповідно до інформації з цієї довідки, коливання ціни відбулося на 30, 76 %, однак відповідно до вищевказаних додаткових угод ціна договору за одиницю товару від ціни Договору збільшилась на 135%.

Крім того, відсутні будь-які підтвердження щодо факту отримання КНП «ЦПМСД» РСР» зазначених документів про коливання ціни на ринку газу від ТОВ «КАСТУМ» та інших організацій або підприємств, а також не підтверджено, що перед укладанням зазначених угод взагалі перевірявся факт коливання ціни на ринку газу, що у свою чергу свідчить про те що вищевказані додаткові угоди укладались без належного підтвердження коливання ціни на ринку газу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради за процедурою відкритих торгів проведено закупівлю 104 190 м. куб природного газу ДК 021:2015:09120000-6. Дата поставки: до 31 грудня 2021 року. Очікувана вартість предмета закупівлі 937 710 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2020-11-30-006640-b. Єдиним критерієм вибору переможця є ціна.

Участь у даній закупівлі взяли наступні учасники:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" з ціновою пропозицією 385 503 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" з ціновою пропозицією 384 461, 10 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» з ціновою пропозицією 740 790, 90 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 625 140 грн.

За результатами проведення торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастум».

11.01.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради (далі відповідач-2, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі відповідач-1, Постачальник) було укладено договір № 1 на постачання природного газу (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу протягом 2021 року, за кодом «Єдиний закупівельний словник» - ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо (Природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати Газ на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору плановий обсяг постачання газу за Договором до 104 190 куб. м.

Пунктом 1.3 договору Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 104 190 куб. м, у тому числі по місяцях та кварталах:

1 квартал2 квартал3 квартал4 кварталсічень19500квітень6740липень50жовтень7000лютий19500травень50серпень50листопад19000березень13200червень50вересень50грудень19000

Ціна газу становить 3 075 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 615 грн, всього з ПДВ 3 690 грн (пункт 3.2 договору).

Пунктом 4.2 договору, ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.6 договору, загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачі за даним Договором і становить 384 461, 10 грн (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 10 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 64 076, 85 грн.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (пункт 4.1 договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються до відносин, які склалися між Сторонами з 01 січня 2021 року. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (пункти 11, 11.2 договору).

За час дії договору відповідачами 1-2 до нього укладено ряд додаткових угод про зміну ціни, встановленої договором.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 3 382, 19 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 676, 44 грн, всього з ПДВ 4 058, 63 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 94 726 куб. м.

Додатковою угодою № 2 від 16.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 3 720, 07 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 744, 01 грн, всього з ПДВ 4 464, 08 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 86 123 куб. м.

Додатковою угодою № 3 від 17.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 4 091, 70 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 818, 34 грн, всього з ПДВ 4 910, 04 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 78 301 куб. м.

Додатковою угодою № 4 від 18.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 4 500, 46 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 900, 09 грн, всього з ПДВ 5 400, 55 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 71 189 куб. м.

Додатковою угодою № 5 від 19.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 4 950, 05 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 990, 01 грн, всього з ПДВ 5 940, 06 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 64 723 куб. м.

Додатковою угодою № 6 від 20.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 5 444, 56 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 088, 91 грн, всього з ПДВ 6 533, 47 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 58 844 куб. м.

Додатковою угодою № 7 від 21.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 5 988, 47 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 197, 69 грн, всього з ПДВ 7 186, 16 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 53 500 куб. м.

Додатковою угодою № 8 від 22.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 6 586, 71 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 317, 34 грн, всього з ПДВ 7 904, 05 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 48 641 куб. м.

Додатковою угодою № 9 від 23.01.2021 змінено ціну за одиницю Товару.

Викладено пункт 3.2 договору в наступній редакції:

«Ціна газу становить 7 244, 72 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 448, 94 грн, всього з ПДВ 8 693, 66 грн.».

Обсяг постачання зменшено до 44 223 куб. м.

Необхідність укладення додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни на ринку, на підтвердження ним надано:

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1/21 від 04.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 11/21 від 05.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 37/21 від 11.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 38/21 від 12.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 39/21 від 12.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 53/21 від 12.01.2021;

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 79/21 від 14.01.2021.

Прокурор зазначає, що фактично внаслідок укладення вказаних додаткових угод ціна за одиницю товару зросла на 135, 6 %, а обсяг товару зменшився більше ніж удвічі.

За даними ТОВ «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України на дату укладання договору № 1 станом на 11.01.2021 - становила 7 661, 16 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 1 станом на 15.01.2021 - становила 7 924, 07 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 2 станом на 16.01.2021 - становила 7 924, 07 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №3 станом на 17.01.2021 - становила 7 924, 07 грн (відсутня котирувальна ціна у цей день, у зв`язку із чим застосовується середньозважена ціна, що склалася у попередній торговий день тобто 16.01.2021); середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 4 станом на 18.01.2021 - становила 7 924, 07 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 5 станом на 19.01.2021 - становила 7 924, 14 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №6 станом на 20.01.2021 - становила 7 924, 14 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 7 станом на 21.01.2021 - становила 7 924, 14 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 8 станом на 22.01.2021 - становила 7 924, 65 грн; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 9 станом на 23.01.2021 - становить 7 924, 65 грн. (відсутня котирувальна ціна у цей день, у зв`язку із чим застосовується середньозважена ціна, що склалася у попередній торговий день тобто 22.01.2021).

На думку прокурора, вищезазначене свідчить про недійсність додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021, як такі що укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Прокурор стверджує, що ТОВ «Кастум» поставило Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради 38, 90964 тис м3, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі природного газу № РН-000339 від 23.03.2021, №РН-000502 від 16.04.2021, №РН-000605 від 07.05.2021, №РН-000736 від 16.06.2021, №РН-000785 від 09.07.2021, №РН-000824 від 31.07.2021

За результатами виконання вказаного правочину TOB «Кастум» внаслідок укладення додаткових угод та збільшення внаслідок цього договірної ціни отримало 338 267, 36 грн.

За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на природний газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце надмірна сплата коштів у розмірі 194 690, 79 грн.

Синельниківська окружна прокуратура вважає, що вищевказані додаткові угоди, якими внесено зміни до основного Договору № 1 постачання природного газу від 11.01.2021, підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені грошові кошти на їх виконання поверненню, що і стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо представництва прокурора

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При зверненні із цим позовом в інтересах держави в особі Раївської сільської ради та Виконавчого комітету Раївської сільської ради прокурор доводив у чому саме полягає бездіяльність уповноважених органів, які будучи обізнаними про порушення інтересів держави, за наявності відповідних повноважень, не вживали належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо поновлення права територіальної громади стосовно використання коштів місцевого бюджету.

При цьому, на переконання Прокурора, останнім встановлено виключний випадок для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави та вжиті усі можливі заходи в межах Закону України "Про прокуратуру" для захисту майнових інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Саме приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб норми процесуального закону відносять прокурора та визначають підстави участі цієї особи у господарській справі.

Так, відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст.53 ГПК України).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва, є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, необхідно відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 74, 77 ГПК України).

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення Прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання ч. ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України та ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради з огляду на таке.

Відповідно ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 5 частиною 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Синельниківською окружною прокуратурою на адресу КНП «ЦПМСД» РСР» направлено листи № 04/65-3116вих-23 від 23.10.2023, № 04/65-3470вих23 від 22.11.2023 на адресу Равської сільської ради направлено листи № 04/65-3627вих-23 від 07.12.2023, № 04/65-3812вих-23 від 27.12.2023, № 65-43вих-24 від 04.01.2024 та лист на адресу Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 65-42вих-24 від 04.01.2024.

КНП «ЦПМСД» РСР» листом від 10.11.2023 № 834 надано відповідь, якою проігноровано всі питання окружної прокуратури, в тому числі щодо здійснення заходів претензійно-позовного характеру.

КНП «ЦПМСД» РСР» також надано відповідь від 27.11.2023 № 867, в якій повторно проігноровано всі питання окружної прокуратури, в тому числі щодо здійснення заходів претензійно-позовного характеру.

Листом Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 01-23-2538/0/2-23 від 15.12.2023 надано відповідь в якій проігноровано всі питання окружної прокуратури, в тому числі щодо здійснення заходів претензійно-позовного характеру.

Листом Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 01-23-24/0/2-24 від 03.01.2024 повідомлено окружну прокуратуру, що за результатами перевірки встановлено, що КНП «ЦПМСД» РСР» та ТОВ «КАСТУМ» не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод №№ 1-9 до договору на постачання природного газу № 1 від 11.01.2021, а також що станом на 03.01.2024 заходи претензійно-позовного характеру стосовно відшкодування надмірно сплачених бюджетних коштів за вищевказаними додатковими угодами № 1-9, в тому числі щодо визнання їх недійсними Раївською сільською радою не вживались.

Також у зазначеному листі вказано, що фінансування КНП «ЦПМСД» РСР» проводилось за КПКВ 0212111 «Первина медична допомога населенню, що надається центрами медичної (медико-санітарної) допомоги за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» за рахунок коштів місцевого бюджету. Головним розпорядником коштів є Виконавчий комітет Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Фінансування закупівлі UA-2020-11-30-006640-b проводилось за рахунок коштів місцевого бюджету.

Листом Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 01-23-45/0/2-24 від 04.01.2024 також повідомлено, що заходи претензійно-позовного характеру (зокрема звернення до суду з позовною заявою) стосовно відшкодування надмірно сплачених бюджетних коштів не здійснювались та не будуть здійснюватися до 15.01.2024, у зв`язку із стислими строками та відсутністю коштів на вказані видатки.

Отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі в особі Раївської сілької ради та Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Щодо визнання недійсними додаткових угод

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідно до документів, отриманих з веб-порталу публічних закупівель "Рrozorro" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-30-006640-b) вбачається, що ТОВ «Кастум» в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару, згідно оспорюваних додаткових угод, надало експертні висновки Харківської торгово-промислової палати:

- від 04.01.2021 № 1/21, згідно з яким вартість природного газу 04.12.2020 та 04.01.2021 складала 7 682, 33 грн - 10 045, 99 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 05.01.2021 № 11/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 21.12.2020 та 05.01.2021 складала 8 323, 66 грн 10 383, 30 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 12.01.2021 № 37/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 07.01.2021 та 09.01.2021 складала 9 030, 33 грн 9 874, 08 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 12.01.2021 № 38/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 08.01.2021 та 11.01.2021 складала 9 971, 78 грн 10 331, 05 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 12.01.2021 № 39/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 06.01.2021 та 11.01.2021 складала 9 567, 67 грн 10 606, 88 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 12.01.2021 № 53/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 11.01.2021 та 12.01.2021 складала 10 606, 88 грн 11 424, 42 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

- від 14.01.2021 № 79/21, згідно з яким вартість природного газу станом на 12.01.2021 та 13.01.2021 складала 11 424, 42 грн 13 102, 73 грн за 1 тис кубічних метрів з ПДВ;

Вказані документи не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження коливання цін на ринку, а отже не можуть слугувати достатньою підставою для зміни істотної умови за договором № 1 від 11.01.2021 в частині підвищення ціни за одиницю товару з огляду на наступне.

Вищевказані документи не містять жодних відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в них відсутній аналіз вартості ціни газу на внутрішньому ринку України, на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували саме коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У листах Харківської торгово-промислової палати надані середньозважені ціни, при цьому розрахунок проводився шляхом ділення загальної вартості укладених на товарній біржі "Українська енергетична біржа" угод з урахуванням ПДВ щодо купівлі-продажу даного ресурсу на суму обсягів купівлі-продажу даного ресурсу за результатами укладених угод протягом усього періоду його продажу. Варто зазначити, що у примітці до указаних документів зазначено, що цінові довідки носять виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховують умови договорів і контрактів.

Крім того, суд звертає увагу, що експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, містять інформацію про вартість природного газу на європейських хабах (до кордону України) та стосуються зміни цін на зовнішньому (світовому) ринку на європейських хабах (TTF, GASPOOL,CEGH, NCG) до кордону України, які є газорозподільчими центрами і являють собою майданчики для торгівлі газом.

Таким чином, відповідачем-1 не надано належних документів, які обґрунтовують наявність підстав для зміни ціни на природний газ у бік збільшення за період з часу укладення договору про постачання природного газу по дату укладення додаткової угоди № 1 від 15.01.2021, а також, у подальшому за аналогічні періоди між укладеними додатковими угодами № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021.

Зокрема, наведена у долучених ТОВ "Кастум" у довідках Харківської торгово-промислової палати інформація не підтверджує той факт, що у період з 11.01.2021, тобто з часу укладення основного договору постачання природного газу по 15.01.2021, тобто по дату укладення додаткової угоди № 1 до договору, відбулося значне коливання ціни на ринку товарів у бік її підвищення, про яке відповідач-1 не міг знати на момент підписання договору.

Аналогічним чином, у подальшому ТОВ "Кастум" не підтвердило документально, що у період між додатковими угодами № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021 відбулося коливання ціни на ринку товарів у бік її підвищення.

З урахуванням викладеного, надані ТОВ "Кастум" документи, не можуть свідчити про наявність коливання ціни природного газу протягом зазначених періодів.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (від 11.12.2018 № 3304-04-54265-06) міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку природного газу, як суб`єкти сфери публічних закупівель змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку природного газу. Також у роз`ясненні зазначено, що об`єктивно виникає потреба в укладанні додаткових угод для коригування ціни. При цьому, визначення нової ціни може бути врегульовано за допомогою формули, яка враховує динаміку курсу ЄВРО, зміну цін на міжнародній біржі (Natural gas NCG Eur/MWh month+1) та цін на українській енергетичній біржі (УУБ):СР=РСР х Кс/Kb+(AvgNCG-NCGbas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2+ (Avg UEEx-UEEx bas) x 0,05. При цьому, жодних подібних розрахунків відповідач-1 не надав.

Згідно публічної інформації електронних біржових торгів ТБ "Українська енергетична біржа" (https:// www.ueex) середньозважена ціна на природний газ станом на:

- 11.01.2021 - 7 661, 16 грн за 1 000 куб м;

- 15.01.2021 18.01.2021 - 7 924, 07 грн за 1 000 куб м;

- 19.01.2021 21.01.2021 - 7 924, 14 грн за 1 000 куб м;

- 22.01.2021 23.01.2021- 7 924, 65 грн за 1 000 куб м;

За інформацією, розміщеною на веб-порталі НАК "Нафтогаз України" (http://www.naftogaz.com), ціна природного газу за 1 000 м3 станом на 31.12.2020 становила - 6 900 грн з ПДВ, у січні 2021 року - 7 800 грн.

З викладеного вбачається, що під час проведення процедури закупівлі, відповідач-1, при поданні остаточної пропозиції, свідомо занизив ціни на продукцію з метою отримання перемоги та створення несприятливих умов для учасників торгів, їх дискримінації, непрозорості, спотворення добросовісної конкуренції тощо.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 № 925/683/18, від 26.03.2019 № 912/898/18, від 16.04.2019 № 915/346/19, неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження, відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

У свою чергу, вищевказане підтверджує відсутність коливання ціни на предмет закупівлі, а Додаткові угоди № 1-9 до договору, укладені без належного обґрунтування, достатнього документального підтвердження, а також за відсутності коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач-1, пропонуючи нижчу ціну, усвідомлював усі ризики щодо ефективності своєї підприємницької діяльності на весь період дії договору та не міг з самого початку орієнтуватися виключно на негайну можливість зміни ціни закупівлі у бік її збільшення.

Отже, уклавши договір на постачання природного газу від 11.01.2021 із Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастум» прийняло на себе зобов`язання постачати предмет закупівлі (природний газ) протягом усього періоду договору, тобто - до 31.12.2021 та підприємство усвідомлювало всі фінансові ризики такої підприємницької діяльності.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Водночас, починаючи з 15.01.2021, відповідач-1 почав ініціювати питання щодо збільшення закупівельної ціни з підстав коливання ціни на ринку товарів. Указане свідчить про наявність мети переможця закупівлі не виконувати умови договору про закупівлю товарів згідно наданої пропозиції.

Такі дії відповідача-1 порушують принципи закупівель, встановлені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", такі як: принцип максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Так, в основі поняття "права на добросовісну конкуренцію" лежать такі фундаментальні ознаки, як добропорядність, розумність та справедливість. Публічна закупівля передбачає вільну конкуренцію серед учасників. І учасники публічної закупівлі мають забезпечити її дотримання також і на стадії виконання укладеного договору, як із переможцем закупівель. Відповідно до Конституційних принципів захисту конкуренції, держава гарантує збереження та розвиток ринкової конкуренції, недопущення зловживань монопольним становищем, забезпечення регулювання сфер державних і природних монополій, а також прийняття та реалізацію такого законодавства, яке сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців, продавців продукції та інших осіб, що господарюють на товарних ринках України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 у справі № 6-93цс11.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмет закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Таким чином, вказане збільшення ціни сторонами шляхом укладання спірних додаткових угод до договору суперечить п. 2 частині 5 статті 41 цього Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі № 916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.

З 19.04.2020 введено в дію Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ. Додаткові угоди №№ 1-10 до договору укладенні на час дії Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Законом України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 не встановлювалась нікчемність правочину, у зв`язку з порушеннями положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021 до договору № 1 на постачання природного газу від 11.01.2021 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону «Про публічні закупівлі», є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо стягнення надмірно сплачених коштів

Положеннями ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно актів приймання-передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" поставлено, а Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради прийнято природний газ у кількості 38, 90964 тис куб м на загальну суму 338 267, 36 грн.

Водночас, за первісною ціною по 3 690 грн за 1000 куб. м така кількість газу мала б коштувати 143 576, 57 грн, тобто різниця від первісної ціни договору становить 194 690, 79 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З висновку суду про недійсність додаткових угод та вищенаведених положень законодавства слідує, що зобов`язання сторін регулювалися умовами основного договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи наведене, загальна вартість отриманої відповідачем-2 в кількості 38, 90964 тис куб м природного газу становить 194 690, 79 грн. Відтак, решта коштів в сумі 194 690, 79 грн позивачем сплачена за товар, поставка якого відповідачем не здійснена підлягає поверненню Раївській сільській раді.

Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" коштів у суми 194 690, 79 грн, надмірно сплачених на виконання додаткових угод.

З приводу особи, на користь якої підлягають стягненню грошові кошти в сумі 169 991, 31 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4, 8 статті 60 Закону № 280/97-BP).

Частинами 2 та 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Згідно із статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов?язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно до пункту 1.2 Статуту власником КНП «ЦПМСД» РСР» є Раївська сільська рада.

Відповідно до пункту 1.5. Статуту Раївська сільська рада є представником та органом до сфери управління якого входить КНП «ЦПМСД» РСР».

Пунктом 4.2. Статуту встановлено, що КНП «ЦПМСД» РСР» користується закріпленим за ним майном, що є комунальною власністю Раївської сільської ради.

Майно КНП «ЦПМСД» РСР» є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно КНП «ЦПМСД» РСР» становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому власником (пункт 5.1 Статуту).

Відповідно до п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.4. Статуту джерелами формування майна та коштів КНП «ЦПМСД» РСР», окрім іншого, є комунальне майно, а також бюджетні та цільові кошти.

Відповідно до п.п.7.4.3. Власник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю Раївської сільської ради та закріплене за КНП «ЦПМСД» РСР» на праві оперативного управління.

З аналізу положень частин 1, 3 статті 3 Господарського кодексу України, вбачається, що укладення медичним закладом договору про постачання природного газу за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" є господарською діяльністю останнього. Разом з цим контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу здійснює засновник Раївська сільська рада.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме маймо, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад передбачено зокрема і питання об`єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад.

Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад також належать управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Крім цього, щодо повернення незаконно використаних бюджетних коштів слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство складається в тому числі з нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 372 від 02.04.2014, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

В силу положень ст. 22 Бюджетного кодексу України, виконавчий комітет Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області є головним розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, який здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, виконує інші повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 54, ст.22, ст. 26 Бюджетного кодексу України, рішення Раївської сілької ради від 23.12.2020 № 78-2/VIII «Про бюджет Раївської сільської територіальної громади на 2021 рік», паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2021 рік органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Виконавчий комітет Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21, Синельниківська окружна прокуратура вірно визначила позивачем у справі Раївську сільську рада, яка є засновником Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради.

Отже, видатки на придбання газу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради проводилися за рахунок коштів місцевого бюджету, кошти, про стягнення яких просить прокурор у позовній заяві, повинні бути перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому судовий збір за подання позову в розмірі 24 224 грн слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастум".

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 17.01.2021, № 4 від 18.01.2021, № 5 від 19.01.2021, №6 від 20.01.2021, № 7 від 21.01.2021, № 8 від 22.01.2021, № 9 від 23.01.2021 до договору № 1 на постачання природного газу від 11.01.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Раївської сільської ради 52523, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Раївка, вул. Квітнева, буд. 15А; ідентифікаційний код 37741878) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" (79019, м. Львів, проспект Чорновола, буд. 63; ідентифікаційний код 41087491).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (79019, м. Львів, проспект Чорновола, буд. 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Раївської сільської ради (52523, Дніпропетровська область, Синельніквський район, с. Раївка, вул. Таланова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 04339474) грошові кошти в розмірі 194 690, 79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (79019, м. Львів, проспект Чорновола, буд. 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) витрати зі сплати судового збору 24 224грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.04.2024

Суддя В.І. Ярошенко