Рішення
від 28.03.2024 по справі 906/1459/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1459/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

за участю представників учасників справи:

- від прокуратури: Пустовіт М. Л., службове посвідчення №071192 від 01.03.2023

- від позивачів: не прибули

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Малинської міської ради

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Приватного підприємства "Корона-Сервіс + "

про стягнення 195265,24 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПП "Корона-Сервіс +" про стягнення 195265,24 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками у період з 01.09.2020 по 14.08.2021, а також стягнення судового збору.

Ухвалою від 03.11.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 01.12.2023 о 12:00; витребував в учасників справи відповідні процесуальні документи (а. с. 204).

20.11.2023 до суду від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшли письмові пояснення щодо підтримання позовних вимог (а. с. 209 - 213).

Ухвалою від 01.12.2023 господарський суд відклав підготовче засідання на 26.12.2023 о 15:30; постановив направити копії цієї ухвали, у тому числі, на адреси реєстрації засновників відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також повідомити відповідача про дату і час наступного засідання суду телефонним зв`язком, враховуючи повернення до суду як не врученої ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2023 (а. с. 215).

04.12.2023 до суду від Малинської міської ради надійшло пояснення від 30.11.2023, вих. №271 із підтриманням позовних вимог (а. с. 216 - 230).

Як вбачається з телефонограми секретаря судового засідання Воробйової І. Г. від 21.12.2023, відповідач не повідомлений про дату і час судового засідання за номерами телефонів, вказаними в ухвалі господарського суду від 01.12.2023, у зв`язку з їх відключенням (а. с. 231).

Ухвалою від 26.12.2023 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 02.02.2024, призначив підготовче судове засідання на 25.01.2024 о 10:30; постановив повідомити відповідача про дату і час судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 235).

Ухвалою від 25.01.2024 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 29.02.2024 об 11:30 (а. с. 240).

Ухвалою від 29.02.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 28.03.2024 о 14:30 (а. с. 244).

Присутня в засіданні суду прокурор повідомила про незмінність позовних вимог.

Позивачі своїх представників в судове засідання не направили.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив; правом на подання відзиву не скористався; про дату і час судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином.

Копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2023, що направлялась рекомендованим листом на юридичну адресу ПП "Корона-Сервіс+" зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 200), повернулась 17.11.2023 до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою (а. с. (а. с. 206 - 208).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, про дату і час судових засідань відповідач повідомлявся шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 236, 241) та направленням відповідних ухвал господарського суду на наявні в матеріалах справи електронні адреси ПП "Корона-Сервіс+".

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки його представника в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутнього в засіданні суду прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

1.1 Обставини, встановлені господарським судом у справі №906/1054/21:

- Поліській дослідній станції імені О. М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (далі - Поліська дослідна станція) передано у постійне користування земельні ділянки площею 1166,8 га на території Малинського району Житомирської області для науково-виробничої діяльності, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ЖТ №17-29000007;

- 01.09.2020 між Поліською дослідною станцією та ПП "Корона-Сервіс+" було укладено договір про спільний обробіток землі (спільну діяльність), за умовами п. 1.1 якого сторони за даним договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна і зусиль спільно займатись вирощуванням сільськогосподарської продукції, визначеної підприємством, на земельних ділянках, згідно додатку №1, що розташовані на території с. Федорівка, Малинського району та Вишевицької ОТГ, Радомишльського району, Житомирської області та належать інституту на праві постійного користування землею (а. с. 83 - 87);

- у додатку №1 до договору сторони виклали перелік та опис характеристик земельних ділянок, які використовуються сторонами у визначений договором спосіб для цілей здійснення спільної діяльності в рамках договору: 1. 1823488400:02:000:0009 площею 86,4581 га; 2. 1823488400:02:000:0012 площею 8,5562 га; 3. 1823488400:02:000:0015 площею 23,9014 га; 4. 1823488400:03:000:0004 площею 39,2757 га; 5. 1823488400:03:000:0005 площею 33,3920 га; 6. 1823488400:04:000:0004 площею 31,6347 га; 7. 1823488400:04:000:0008 площею 7,3564 га; 8. 1823488400:02:000:0010 площею 235,0833 га; 9. 1823488400:04:000:0002 площею 84,5857 га; 10. Акт постійного користування 158,46 га; всього, 708,7035 га (а. с. 89);

- 01.09.2020 між сторонами договору підписано відповідний акт приймання-передачі (а. с. 90);

- керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Національної академії аграрних наук України до Поліської дослідної станції та ПП "Корона-Сервіс+" про: визнання недійсним договору про спільний обробіток землі (спільну діяльність) від 01.09.2020, укладений між відповідачами; повернення на користь відповідача 1) земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823488400:02:000:0009 площею 86,4581га, 1823488400:02:000:0012 площею 8,5562га, 1823488400:02:000:0015 площею 23,9014га, 1823488400:03:000:0004 площею 39,2757га, 1823488400:03:000:0005 площею 33,392га, 1823488400:04:000:0004 площею 31,6347га, 1823488400:04:000:0008 площею 7,3564га, 1823488400:02:000:0010 площею 235,0833га, 1823488400:04:000:0002 площею 84,5857га, що знаходяться на території Федорівської сільської ради (нині Малинської міської ради Коростенського району), а також земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1269 площею 156,9436 га на території Вишевицької ОТГ (нині Житомирського району);

- в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що між відповідачами існували відносини з передання у користування земельних ділянок, метою яких було отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощувались, а умови укладеного договору між відповідачами свідчили про те, що останні фактично уклали договір оренди земельних ділянок. Укладення оскаржуваного договору з метою приховування іншого правочину, а саме договору оренди землі, що свідчило про удаваність, було підставою для визнання договору недійсним в судовому порядку. Як наслідок ПП "Корона-Сервіс+" незаконно набуло право на користування земельними ділянками Поліської дослідної станції, а державне майно використовувалось не за цільовим призначенням.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 30.05.2022 у справі №906/1054/21 позов задовольнив повністю (а. с. 25, 54).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 зазначене рішення господарського суду залишено без змін (а. с. 55 - 82).

1.2. Обставини, встановлені господарським судом у справі №906/1459/23.

23.01.2023 між Поліською дослідною станцією та ПП "Корона-Сервіс+" (відповідач) підписано акт приймання-передачі земельних ділянок, у якому зазначено, що вказаний акт складений на виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1054/21 від 16.01.2023, виданого на примусове виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №906/1054/21, а також вказано, що земельні ділянки, вказані в акті, фактично повернені Поліській дослідній станції 15.08.2021 (а. с. 91).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №351696152, 351695474, 351696415, 351695724, 351695584, 351696040, 351695901, 351695189, 351695288 від 25.10.2023 власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823488400:04:000:0002, 1823488400:03:000:0004, 1823488400:02:000:0009, 1823488400:04:000:0004, 1823488400:03:000:0005, 1823488400:02:000:0010, 1823488400:04:000:0008, 1823488400:02:000:0012, 1823488400:02:000:0015 є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а. с. 107-133).

Згідно з розрахунком, здійсненим Виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області, розмір неотриманих органом місцевого самоврядування коштів за період використання ПП "Корона-Сервіс+" земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні Поліської дослідної станції складає 195265,24 грн (а. с. 145).

Мотивуючи позовні вимоги прокурор з посиланням на п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, вказує, що у ПП "Корона-Сервіс+" виникло зобов`язання щодо сплати податків та зборів за користування землею, яке не було реалізоване через укладення удаваного правочину.

На підставі викладеного, прокурор звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 195265,24 грн безпідставно збережених коштів за користування 9-ма земельними ділянками.

2. Висновок Господарського суду Житомирської області щодо представництва прокуратури у справі.

Прокурор подав позов в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Згідно із ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Коростенська окружна прокуратура листами-повідомленнями у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру від 21.04.2023, вих. №52/1-3314вих-23 та вих. №52/1-3313вих-23 повідомила позивачів про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави (а. с. 186-189, 191-195).

Малинська міська рада у листі від 25.10.2023, вих. №236 повідомила прокурора, що до суду з відповідним позовом не зверталась та просила останнього вжити відповідних заходів представницького характеру для захисту інтересів держави (а. с. 190).

Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, серед іншого, повідомлено, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням стосовно сплати судового збору, що позбавляє можливості самостійно звернутися до суду, не заперечує щодо звернення Коростенської окружної прокуратури з позовом, про що свідчить лист від 27.10.2023, вих. №10-6-0.6-3840/2-23 (а. с. 196).

З наведених відповідей позивачів вбачається відсутність намірів на здійснення судового захисту порушених інтересів держави.

Таким чином прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до господарського суду.

3. Норми права, застосовані господарським судом.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

4. Висновок господарського суду щодо порушення прав, за захистом яких звернувся прокурор.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав у період з 01.09.2020 по 14.08.2021 9-ма земельними ділянками, які були передані Поліській дослідній станції імені О. М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України у постійне користування, що встановлено судами під час розгляду справи №906/1054/21.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №351696152, 351695474, 351696415, 351695724, 351695584, 351696040, 351695901, 351695189, 351695288 від 25.10.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823488400:04:000:0002, 1823488400:03:000:0004, 1823488400:02:000:0009, 1823488400:04:000:0004, 1823488400:03:000:0005, 1823488400:02:000:0010, 1823488400:04:000:0008, 1823488400:02:000:0012, 1823488400:02:000:0015, що розташовані за адресою: Житомирська область, Малинський (нині Коростенський) район, Федорівська сільська рада, сформовані як об`єкти цивільних прав, а їх власником є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а. с. 107-133).

При дослідженні питання про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів з 01.09.2020 по 14.08.2021, суд виходив з того, що початком зазначеного періоду є дата укладення між Поліською дослідною станцією та ПП "Корона-Сервіс+" договору про спільний обробіток землі, який в подальшому судами був визнаний недійсним, у той час як кінець періоду зазначеного нарахування визначений датою передачі ПП "Корона-Сервіс+" постійному користувачеві земельних ділянок, про що свідчить акт приймання-передачі земельних ділянок від 23.01.2023 (а. с. 91).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п. 71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

За ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

У матеріалах справи наявні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо 8-ми земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823488400:03:000:0004, 1823488400:02:000:0009, 1823488400:04:000:0004, 1823488400:03:000:0005, 1823488400:02:000:0010, 1823488400:04:000:0008, 1823488400:02:000:0012, 1823488400:02:000:0015, окрім земельної ділянки з кадастровим номером 1823488400:04:000:0002 (а. с. 136-143)

Проведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати містять всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати), тож є обґрунтованими та підставними.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Таким чином, суд на підставі поданих доказів встановив, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками.

Правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою, за змістом ст. 206 ЗК України, пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки.

Як було зазначено судом раніше, власником спірних земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, однак предмет позову підлягає стягненню саме в дохід Малинської міської територіальної громади, на території якої земельні ділянки розміщені, виходячи з такого.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України.

До місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок (п. 10.1.1, 10.1.2 п. 10.1. ст. 10 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 195265,24 грн за використання 9-ти земельних ділянок з 01.09.2020 по 14.08.2021, суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

4. Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь особи, яка його сплачувала, в даному випадку - Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Корона-Сервіс" (07231, Київська область, Вишгородський район, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4, код ЄДРПОУ 40970242) на користь Малинської міської ради (11601, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, пл. Соборна, буд. 6а; код ЄДРПОУ 26556344) 195265,24 грн безпідставно збережених коштів.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Корона-Сервіс" (07231, Київська область, Вишгородський район, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4, код ЄДРПОУ 40970242) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950; на р/р UA598201720343110001000011049 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) 2928,98 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - Коростенській окружній прокуратурі на ел. пошту: kmpzpost@zhit.gp.gov.ua та ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - Житомирській обласній прокуратурі (Електронний суд)

4 - Малинській міській раді (Електронний суд)

5 - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (Електронний суд)

6 - ПП "Корона-Сервіс +" на ел. адреси: koronaservis123@gmail.com та koronaserviceplus@ukr.net

Дата ухвалення рішення28.03.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118129574
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/1459/23

Рішення від 28.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 25.01.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 26.12.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 01.12.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 03.11.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні