Ухвала

від 20.03.2024 по справі 908/1966/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/147/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2024 Справа № 908/1966/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Горохов І.С., за участі секретаря судового засідання Шельбухової В.О., розглянув скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича по справі № 908/1966/22

За позовом: Приватного підприємства "ЕНХОЛ" (електронна адреса: enhol@ukr.net; lex.esto2@gmail.com; вул. Антоновича, буд. 172, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 04860128)

До відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (електронна адреса: energoatom@atom.gov.ua; вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (електронна адреса: vp.zaes@atom.gov.ua; вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 53 324 156,96 грн.

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (електронна адреса: невідома; вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

За участю представників сторін:

від заявника (відповідача) : Гриценко Вікторія Сергіївна (в режимі відеоконференції) - Витяг з ЄДР самопредставництво

від позивача: не з`явився;

від органу виконання: Єрмакова О.С. (в залі суду) - Витяг з ЄДР само представництво;

ВСТАНОВИВ:

20.02.2024 від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшла скарга № б/н від 20.02.2024 (вх. № 4049/08-08/24 від 20.02.2024) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича по справі № 908/1966/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024, вказану скаргу розподілу для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Левкут В.В., Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 № 908/1966/22 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Левкут В.В., суддя Ярешко О.В. вказано скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено 08.03.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 01.03.2024 № 908/1966/22 задоволено заяву АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС АТ "НАЕК "Енергоатом" від 29.02.2024 та Судове засідання, призначене на 08.03.2024 об 11:00 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024, враховуючи перебування суддів учасників колегії - Левкут В.В. та Ярешко О.В. на навчанні 08.03.2024, вказану скаргу розподілу для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Горохов І.С.

Ухвалою вказаної колегії суддів від 11.03.2024р. прийнято скаргу до розгляду, судове засідання призначено на 20.03.2024 о 14 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. Явка в судове засідання учасників справи визнана не є обов`язковою. Судове засідання, призначене на 20.03.2024 о 14 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування скарги заявник посилається на норми ст. 2, 30, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», п. 8 Розділу VIII, п. 14, 16 Розділу IІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, ст.ст. 339-341 Господарського процесуального кодексу України, та вказує на те, що під час виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1966/22 державний виконавець Мурихін С.В. виніс постанову про виведення виконавчого провадження НОМЕР_1 із зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2, після чого виніс постанову про арешт коштів боржника, що є неправомірним та свідчить про умисне вчинення державним виконавцем дій на користь одного стягувача - ПП «Енхол», в порушення норм Закону, яким визначено порядок виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні. Просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича щодо винесення постанов: від 07.02.2024 про виведення виконавчого провадження НОМЕР_1 із зведеного ВП НОМЕР_2; від 12.02.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про арешт коштів боржника; а також щодо стягнення з Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 коштів у розмірі 58 656 974,51 грн.

У відповідь на скаргу орган ДВС зазначив, що Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/1966/22 заяву державного виконавця про заміну сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 задоволено. На підставі статтею 30 Закону «Про виконавче провадження», державним виконавцем 07.02.2024 винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та того ж дня замінено сторону у виконавчому провадженні. Відповідно до статті 56 Закону керуючись статтями 18, 48, 56 Закону державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту. За результатами здійснення заходів примусового виконання, на депозитний рахунок відділу надійшли кошти для задоволення вимог стягувача, які відповідно до платіжної інструкції від 13.02.2024 № 73 перераховані стягувачу. На підставі викладеного, керуючись п. 9 статті 39 Закону державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду. Державний виконавець не може вчиняти будь-які дії у вказаному зведеному виконавчому провадженні, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором 11.01.2024 винесено запис про припинення юридичної особи - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в результаті реорганізації. Таким чином, відповідно до статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, скаржник повністю виконав рішення суду, але не зазначив які його права як учасника (сторони, боржника) виконавчого провадження № НОМЕР_1 порушені. Можливе задоволення скарги, яка розглядається у даній справі не відновить будь-яке право скаржника, який є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Вважає, що постанови від 07.02.2024 та від 12.02.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

ПП "Енхол" своїх пояснень до суду не надіслав.

У судовому засіданні 20.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "ЕНХОЛ" та матеріали справи № 908/1966/22 судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі № 908/1966/22 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Енхол". Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Приватного підприємства "Енхол" основну заборгованість за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.2020 у розмірі 39 689 772,32 грн., 3 % річних на суму 1 714 387,29 грн., інфляційні втрати - 11 919 997,35 грн., судовий збір в розмірі 764 236,34 грн. - на користь Державного бюджету України.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі №908/1966/22 набрало законної сили 08.11.2023, після перегляду справи в апеляційному порядку.

26.12.2023 на виконання вищевказаного рішенням судом видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 № 908/1966/22 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі № 908/1966/22.

Ухвалою суду від 29.01.2024 № 908/1966/22 задоволено заяву Міністерства юстиції України № 3754770 від 22.01.2024 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 по справі № 908/1966/22. Замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (боржника) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія " Енергоатом " (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964) по справі № 908/1966/23 на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964).

Також 29.01.2024р. судом задоволено заяву Приватного підприємства "ЕНХОЛ" №б/н від 18.01.2024 про прийняття додаткового рішення по справі № 908/1966/22 та прийнято додаткове рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" витрат зі сплати судового збору: стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964) на користь Приватного підприємства "ЕНХОЛ" (вул. Антоновича, буд. 172, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 04860128) витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 626 (тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 01 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням чинності.

Також ухвалою суду від 08.02.2024р. виправлено помилки, допущені при оформленні наказу (виконавчого документа) Господарського суду Запорізької області, виданого 26.12.2023 по справі № 908/1966/22, зазначивши правильного стягувача та суму судового збору, а саме: "стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795)" та "на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача: 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 764 236 (сімсот шістдесят чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 34 коп". Виправлено помилку, допущену при оформлені наказу (виконавчого документа) Господарського суду Запорізької області виданого 26.12.2023 по справі № 908/1966/22, а саме замість "наказ дійсний для пред`явлення до виконання державному виконавцю до 08.11.2026" вважати "наказ дійсний для пред`явлення до виконання державному виконавцю до 08.02.2024".

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 № 908/1966/22 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, ЄДРПОУ 19355964) на користь Приватного підприємства «ЕНХОЛ» (вул. Комунальна, буд. 15, м. Енергодар, Запорізька область 71504, код ЄДРПОУ 04860128) суму основного боргу за Договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020р. в розмірі 39 689 772 (тридцять дев`ять мільйонів шістсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 32 коп., 3 (три) відсотки річних - 1 714 387 (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 29 коп., 11 919 997 (одинадцять мільйонів дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 35 коп.

09.01.2024 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також у відділі на виконанні перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення коштів з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 14 розділу III примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) у разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Оскільки у Відділі на виконанні перебувало зведене виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення коштів з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», постановою від 09.01.2024 виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №908/1966/22 від 26.12.2023 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке веде ВПВР ДДВС МЮУ.

В подальшому, до Відділу звернувся стягувач із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1420 Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», було створене акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661). Відповідно до цієї постанови товариство є правонаступником усіх май немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Згідно до статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Державний виконавець звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені № НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/1966/22 заяву державного виконавця про заміну сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 задоволено.

З урахуванням викладеного на підставі ст.30 Закону державним виконавцем 07.02.2024 винесено постанову про виведення виконавчого провадження НОМЕР_1 із зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 та того ж дня замінено сторону у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становила 58 656 974, 51 грн.

На підставі ст. ст. 18, 48, 56 Закону державним виконавцем 12.02.2024р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. винесено постанову про арешт коштів боржника АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ЗАЕС» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження - 58 656 974,51 грн.

Грошові кошти, стягнуті з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 47 Закону).

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному 6 розділом Закону України «Про виконавче провадження» у визначеній черговості, в міру їх стягнення.

За результатами здійснення заходів примусового виконання, на депозитний рахунок відділу надійшли кошти для задоволення вимог стягувача, які відповідно до платіжної інструкції від 13.02.2024 № 73 перераховані стягувачу.

На підставі п. 9 статті 39 Закону державним виконавцем 27.02.2024р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду, яка разом з оригіналом виконавчого документу (наказу від 26.12.2023р.) була ним 27.02.2024р. надіслана до господарського суду Запорізької області (вх.. № 5412/08-08/24 від 07.03.2024р.).

Оцінюючі доводи сторін суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Завданням органів державної виконавчої служби відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенство права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності ( ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження (ч. 1 ст. 30 Закону).

Пунктом 16 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких зазначені рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження мають бути підстави для завершення виконавчого провадження. Зазначеним таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову (висновки ВСУ, викладені у постанові №903/889/19 від 21.10.2021).

Пояснюючи підстави для виведення виконавчого провадження № НОМЕР_1 зі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 державний виконавець вказав, що він не може вчиняти будь-які дії у вказаному зведеному виконавчому провадженні, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором 11.01.2024 винесено запис про припинення юридичної особи - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в результаті реорганізації, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, відповідно до статті 15 Закону, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Енхол», як один із стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2, звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/1966/22 заяву Міністерства юстиції України про заміну сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 задоволено.

Вказані доводи скаржником не спростовані.

Таким чином судом не встановлено порушення прав боржника (заявника) державним виконавцем, яким було виведено виконавче провадження № НОМЕР_1 зі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 та вчинено всі відповідні дії для виконання судового наказу № 908/1966/252, що виданий 26.12.2023 Господарським судом Запорізької області.

Також суд враховує, що ч. 3 ст. 343 ГПК України встановлено: якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обов`язковість судового рішення є однією з основних конституційних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Матеріалами справи підтверджується, що скаржник як відповідач у справі №908/1966/22 у повному обсязі виконав рішення суду, проте не зазначив у скарзі які його права як учасника (сторони, боржника) виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з цим порушені державним виконавцем.

Вимоги скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця, які не поєднані з вимогами щодо скасування винесених ним в межах виконавчого провадження процесуальних документів (постанов), самі по собі не тягнуть відновлення можливих порушених прав скаржника як учасника виконавчого провадження та не відновлять будь-яке право скаржника, який є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а тому не є належним способом захисту.

Його посилання на можливе порушення прав інших учасників - стягувачів за іншими виконавчими документами в межах зведеного виконавчого провадження не підтверджуються матеріалами справи, а за приписами ст. 339 ГПК такі інші сторони виконавчого провадження мають право самостійно звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. При цьому, один учасник виконавчого провадження не наділений Кодексом правом звернення до суду за захистом прав інших учасників (сторін) виконавчого провадження.

При цьому суд звертає увагу скаржника на те, що згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з тим ГПК України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, за правилами якого передбачено особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, відповідно до вимог статті 30 якого виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

При цьому суд враховує, що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Розгляд судом скарги лише в частині, яка стосується виконання саме рішення у справі № 908/1966/22, ухваленого у порядку господарського судочинства, закріпив би правову невизначеність щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження і зобов`язував би учасників виконавчого провадження одні й ті самі рішення, дії чи бездіяльність ДВС, виконавця чи приватного виконавця оскаржувати в судах різних юрисдикцій. При цьому було б порушено єдність зведеного виконавчого провадження, вилучено б було окремо виконавчі документи, оскільки вони розглядалися б окремо від зведеного виконавчого провадження, а такі дії можливі лише за наявності підстав для завершення виконавчого провадження і є компетенцією виконавця, у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, суд дійшов висновку, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказану скаргу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, якою в тому числі зазначено, що оскільки Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про необхідність оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у порядку адміністративного судочинства, скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки скарга заявника стосується дій державного виконавця вчинених вже в межах виведеного виконавчого провадження НОМЕР_1 із зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2, то господарський суд Запорізької області наділений повноваженнями щодо розгляду скарги за ст. 339 ГПК України виключно в межах цього виконавчого провадження НОМЕР_1.

При цьому оцінка правомірності дій державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2 мала б здійснюватися відповідним адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, з огляду на принципи диспозитивності та рівності сторін перед законом і судом, скарга Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича по справі № 908/1966/22 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги від 20.02.2024р. Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича по справі № 908/1966/22 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 відмовити.

2. Копію ухвали суду направити сторонам у справі а також Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

У повному обсязі ухвалу підписано 25.03.2024р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя О.С. Боєва

Суддя І.С. Горохов

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.