Рішення

від 29.03.2024 по справі 908/169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 Справа № 908/169/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/169/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Запоріжалюмінбуд", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3

до відповідача: фізичної особи-підприємця Маланічевої Марії Юріївни, АДРЕСА_1

про стягнення 130 023,31 грн

СУТЬ СПОРУ:

22.01.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 15.01.24 № 03 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Запоріжалюмінбуд" (далі ТОВ "Трест "Запоріжалюмінбуд") до фізичної особи-підприємця Маланічевої Марії Юріївни (далі ФОП Маланічева М.Ю.) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.03.22 № 70/22 у розмірі 130 023,31 грн.

22.01.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/169/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.01.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/169/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові зазначає, що в порушення умов договору оренди №70/22 від 01.03.22 не сплатив оренду плату та комунальні платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 130 023,31 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/169/24 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.01.24 про відкриття провадження у справі.

Про отримання 20.02.24 вказаної ухвали уповноваженою особою відповідача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, 11.03.24 в системі «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Великанова М.О. надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.

Представнику відповідача було надано доступ до електронної справи, а позовну заяву разом з додатками було долучено до електронної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/169/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 29.03.24.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.22 між ТОВ «Трест «Запоріжалюмінбуд» /орендодавець/ та ФОП Маланічевою М.Ю. /орендар/ було укладено договір оренди нерухомого майна №70/22 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне орендне користування нерухоме майно (майновий комплекс) - будинок спортивного залу з адміністративно-готельним блоком та кафе (інвентарний номер 10104, літ. А-2, А1-4 А2), розташованої на земельній ділянці площею 0,3271 га.

Місцезнаходження майна - м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 10 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, майно передається в оренду на строк з моменту підписання стонами акту по 28.02.25. початок строку оренди майна - з моменту підписання сторонами акту.

Акт прийому-передачі майна підписаний сторонами 01.03.22.

В п. 5.2. договору сторони обумовили, що розмір орендної плати за передане в оренду майно становить 70 000,00 грн в місяць (у т.ч. ПДВ 20% 11 666,67 грн). Зміна орендодавцем розміру орендної плати здійснюється за погодженням сторін, а також відповідно до п. 5.3. цього договору. …

Відповідно до п. 5.5. договору, крім орендної плати, зазначеної в п. 5.2. цього договору, орендар компенсує орендодавцю витрати, пов`язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією, газом, водою, за вивезення сміття.

Пунктом 7.2.2 договору визначено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю за даним договором платежі.

Додатковими угодами №2 від 01.12.22 та №3 від 30.12.22 сторонами змінено розмір орендної плати за періоди з 01.12.22 до 31.12.22 та з 01.01.23 до 30.06.23 у розмірі 500,00 грн без ПДВ за місяць.

Додатковою угодою №4 від 15.06.23 сторони дійшли згоди достроково розірвати договір оренди нерухомого майна №70/22 від 01.03.22 з 01.07.23.

30.06.23 сторонами підписано акт здачі майна до договору №70/22 від 01.03.22.

Позивачем було виставлено відповідачеві для сплати орендної плати рахунки №СФ-0001074 від 03.10.22 на суму 70000,00 грн та №СФ-0001177 від 01.11.22 на суму 70000,00 грн.

Відповідачем в порушення умов договору здійснено часткову оплату рахунку за жовтень 2022 року на суму 10 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 04.01.24. Рахунок за листопад 2022 року не сплачений, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 130 000,00 грн.

Крім того, позивачем було виставлено відповідачеві рахунок №СФ-0001277 від 30.11.22 щодо компенсації комунальних витрат на суму 55 023,31 грн. З банківських виписок за 28.12.22 вбачається, що відповідачем здійснено оплату 45 000,00 грн компенсації комунальних витрат. При цьому, позивач в позовній заяві зазначає також про сплату відповідачем 30.12.22 суми 10 000,00 грн. У зв`язку з чим заборгованість за компенсацію комунальних витрат становить 23,31 грн.

У зв`язку з наявність заборгованості за договором оренди №70/22 від 01.03.22 у сумі 130 023,31 грн, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу за вих. №36 від 04.08.23.

Відповіді на вимогу не надано, заборгованість не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у т.ч. боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (2). У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (3).

Крім того, в п. 12.3. договору сторони визначили, що закінчення строку дії даного договору або дострокове припинення строку дії даного договору не звільняє сторони від пов6ного його виконання та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час строку дії даного договору.

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачеві відповідних послуг. При цьому, відповідачем доказів оплати заборгованості не надано, правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 130 023,31 грн підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Маланічевої Марії Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Запоріжалюмінбуд" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3, код ЄДРПОУ 01239648) - заборгованість по договору оренди №70/22 від 01.03.22 у сумі 130 023 (сто тридцять тисяч двадцять три) грн 31 коп., 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 04.04.2024.

Суддя В.Л. Корсун