Рішення

від 04.04.2024 по справі 910/768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2024Справа № 910/768/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, просп. Берестейський, 121 В, офіс 106, ідентифікаційний код 00851519)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська 33б, 2-1 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515)

про стягнення 695 602, 05 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - відповідач) про стягнення 695 602, 05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту №31200-06001338 від 05.12.2022 в частині виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 695 602, 05 грн внаслідок настання страхової події - ДТП, яка сталася 09.11.2023, та внаслідок якої був пошкоджений застрахований транспортний засіб марки ISUZU модель АВ230 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/768/24 та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.02.2024 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджуються з позовними вимогами, оскільки позивачем не наведено поважних причин несвоєчасного повідомлення відповідача про настання ДТП, водночас факт повідомлення про ДТП Національної поліції водієм позивача свідчить про наявність такої можливості, крім цього позивачем не надано подорожнього листа з підтвердженням стану здоров`я водія та щодо справності транспортного засобу марки ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Одночасно з відзивом відповідачем подано клопотання про поновлення строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 поновлено відповідачу строк, встановлений пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/768/24, для подання відзиву.

27.02.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідачем не вказано, яким саме чином повідомлення водієм про ДТП протягом 5 годин після неї впливає на неможливість страхової компанії встановити всі її обставини, при цьому ДТП сталася під час комендантської години, та відповідач не приймав повідомлення з 22:00 до 08:00, у той же час фіксація ДТП Національною поліцією відбулась протягом 2-х годин після її настання.

19.03.2024 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" через підсистему "Електронний суд" подано заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач не погоджується з вимогами та наведеними обґрунтуваннями позивача, зауважуючи на суперечливості його доводів, оскільки позивач зазначає, що його водій дзвінок здійснити фактично не зміг внаслідок пошкодження телефону, а у відповіді на відзив вказує на неможливість здійснення дзвінка під час комендантської години, при цьому причина відмови у виплаті страхового відшкодування була відома позивачу ще до подання позовної заяви.

28.03.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про доручення доказів на підтвердження розміру судових витрат.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (далі - позивач) як страховиком та Приватним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" (далі - відповідач) як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №31200-06001338 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом, у тому числі - автомобілем марки ISUZU модель АВ 230 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є власник згідно технічного паспорту транспортного засобу.

Автомобіль ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 28.12.2019, належить позивачу на праві власності.

Страхова сума, відповідно до додатку 2 до договору по автомобілю марки ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1250000, 00 грн.

Згідно з пунктом 5.1. договору франшиза загальної страхової суми за ризиком "пошкодження" становить 1%.

Строк дії договору встановлено з 07.12.2022 по 06.12.2023.

Відповідно до п. 23.4.5. договору страховик зобов`язаний у разі настання стравного випадку здійснити виплату страхового відшкодування у строк та на умовах, передбачених цим договором.

Виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з цим договором на підставі заяви страхувальника (вигодонабувача) і страхового акта, складеного страховиком (його представником) (п. 27.2. договору).

Страхувальник, в свою чергу, зобов`язаний якнайшвидше, як тільки стало відомо про настання події, повідомити про випадок в компетентні органи, дочекатися реєстрації факту настання події й одержати від них документи, що підтверджують факт, час і обставини настання події. До прибуття представників компетентних органів страхувальник або водій зобов`язаний не змінювати картину події за винятком дій, пов`язаних з рятуванням людей, майна або запобіганням надзвичайним ситуаціям (п. 24.1.2 договору);

негайно (безпосередньо з місця події, але не пізніше 2 (двох) годин в межах міста та 5 (п`яти) годин поза межами міста) інформувати страховика по телефону про факт та обставини події, отримати та виконувати його рекомендації щодо своїх подальших дій (п. 24.1.4 договору). Якщо страхувальник або водій не могли зробити цього з об`єктивних причин (відсутність зв`язку в місці події, за станом здоров`я, настання страхового випадку за кордоном), вони повинні повідомити цілодобову сервісну службу страховика одразу, як тільки це стане можливим;

подати письмове повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку (за встановленою страховиком формою) не пізніше 2-х (двох) робочих днів від моменту її настання. Якщо з поважних причин страхувальник, його представник, водій не змогли подати страховику письмове повідомлення про подію у встановлений цим договором строк, вони зобов`язані підтвердити це документально (п. 24.1.5 договору).

У розділі 20 договору наведений перелік виключень із страхових випадків та обмеження страхування та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Зокрема, за договором не визнаються страховим випадком пошкодження, знищення чи втрата застрахованого ТЗ та/або застрахованого ДО, що відбулися внаслідок або під час керування застрахованим ТЗ (крім випадків незаконного заволодіння застрахованим ТЗ) особою, яка перебувала в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння або під впливом медикаментозних препаратів, під час застосування яких протипоказано керувати транспортними засобами (п.п. а) п. 20.1.17 договору).

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування зокрема з таких причин: порушення страхувальником, водієм або вигодонабувачем правил експлуатації та/або ремонту транспортних засобів, у тому числі використання застрахованого ТЗ, коли його експлуатація заборонена правилами дорожнього руху (ПДР) (п.п. 31.4, 31.5 ПДР) (п. 20.4. 7 договору);

несвоєчасне повідомлення страхувальником або водієм про настання події (що має ознаки страхового випадку) без поважних на це причин або створення страховикові перешкод з боку страхувальника (водія, вигодонабувача) в огляді застрахованого ТЗ (або місця події) після настання події (що має ознаки страхового випадку), у з`ясуванні обставин її настання, у визначенні характеру та розміру збитків (п. 20.5. 4 договору).

09.11.2023 о 23:00 на автошляху М-15 79 км + 800 м. Білгород Дністровського району Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впорався з керуванням, здійснив з`їзд в кювет та зіткнення з деревом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

10.11.2023 працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААД №470286 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Після ДТП транспортний засіб ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 було доставлено до станції технічного обслуговування ТОВ "Ін АВТО", та згідно рахунку на оплату по замовленню №5900 від 16.11.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП склала 695 602, 05 грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.11.2023 звертався до відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування, направивши повідомлення на електронну пошту відповідача та за допомогою месенджера Вайбер, внаслідок якої останнім було заведено страхову справу №23/000008973.

Листом від 15.11.2023 №02-23-1322 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 20.5.4. договору, оскільки водій транспортного засобу ISUZU НОМЕР_1 повідомив про ДТП лише 10.11.2023 о 09:15 шляхом телефонного дзвінка, тобто після строку, визначеного пунктом 24.1.4. договору, що позбавило можливості своєчасно здійснити огляд місця події, з`ясувати всі обставини події; також ПрАТ "СК "Еталон" була позбавлена можливості визначити стан водія на момент ДТП, який ймовірно знаходився під дією лікарських препаратів.

23.11.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо виплати страхового відшкодування, в якій просив прийняти відповідне рішення про здійснення виплат по ДТП, зокрема, що мала місце 09.11.2023, зазначивши про формальність відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки несвоєчасне повідомлення водієм про страхову подію відбулось з поважних причин, факт ДТП був зафіксований працівниками поліції протягом 2-х годин після її настання, відповідачем не проведено ретельного розслідування та не доведено факту перебування водія застрахованого т/з під дією лікарських засобів.

У відповідь на дану претензію ПрАТ "СК "Еталон" повідомило про відмову у виплаті страхового відшкодування, наголосивши, що підстава для відмови не є формальною, а наведені причини несвоєчасного повідомлення про ДТП не є поважними.

Відтак, оскільки вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 695 602, 05 грн страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є формальною і незаконною, оскільки водій транспортного засобу не міг повідомити страхувальника про факт та обставини події протягом 5 годин після неї з об`єктивних причин, при цьому працівники поліції зафіксували всі обставини ДТП, здійснили огляд місця події та пересвідчились в стані водія, склавши 10.11.2023 о 01:40 год. протокол про адміністративне правопорушення, тобто протягом 2 годин після ДТП. В свою чергу, як стверджує позивач, ПрАТ СК "Еталон" не з`ясовувало причини несвоєчасного повідомлення про ДТП. Також, як вказано позивачем, посилання у листі від 15.11.2023 №02-23-1322 про здійснення ДТП водієм під дією лікарських засобів наведено відповідачем за відсутності будь-яких належних доказів, крім того вказана обставина не була підтверджена під час розгляду справи №495/12320/23 про адміністративне правопорушення.

У відповіді на відзив позивачем додатково зауважено про відсутність обґрунтування відповідача, яким саме чином повідомлення водієм про ДТП протягом 5 годин після неї впливає на неможливість страхової компанії встановити всі її обставини, та вказано на факт неприйняття відповідачем повідомлень про страхові випадки з 22:00 до 08:00 год.

Відповідач, в свою, чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем не наведено поважних причин несвоєчасного повідомлення відповідача про настання ДТП, звертаючи увагу, при цьому, на суперечливість доводів позивача, оскільки ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" вказує на фактичну неможливість здійснення дзвінка внаслідок пошкодження телефону, що спростовується фактом повідомлення водієм поліції, та одночасно посилається на неможливість здійснення дзвінка під час комендантської години. Також у відзиві позивач вказує на ненадання позивачем подорожнього листа з підтвердженням стану здоров`я водія та щодо справності транспортного засобу марки ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року №85/96-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закону України "Про страхування"), визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 3 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

При цьому, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України "Про страхування").

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Аналогічні за змістом умови містяться у пункті 27.2. договору.

Як зазначалося вище, позивач направив відповідачу заяву про настання страхового випадку та повідомив про необхідність виплати страхового відшкодування, втім відповідач відмовив у виплаті страхових відшкодувань у зв`язку з порушенням строків повідомлення про настання страхових відпадків.

Згідно положень ст. 26 Закону України "Про страхування" підставами для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування є, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Пунктом п. 20.5. 4 договору сторони встановили, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування зокрема з причини несвоєчасного повідомлення страхувальником або водієм про настання події (що має ознаки страхового випадку) без поважних на це причин або створення страховикові перешкод з боку страхувальника (водія, вигодонабувача) в огляді застрахованого ТЗ (або місця події) після настання події (що має ознаки страхового випадку), у з`ясуванні обставин її настання, у визначенні характеру та розміру збитків.

Суд зазначає, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 916/4613/15, від 13.11.2018 у справі № 910/922/18, від 26.06.2019 у справі № 755/18001/16-ц, від 19.08.2019 у справі № 569/6516/15-ц, від 29.07.2020 у справі № 500/1286/17, від 30.07.2020 у справі № 359/3391/18, від 04.11.2020 у справі № 757/56677/19-ц, від 12.01.2022 у справі № 357/13500/18, від 17.05.2022 у справі № 569/6553/20, від 23.06.2022 у справі № 910/16064/20, від 29.06.2022 у справі № 216/1806/20.

Отже, право відмови у виплаті страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення про настання страхового випадку виникає у страховика за наявності певних умов, а саме: у разі якщо не буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку та що відсутність у страховика відомостей про це могла вплинути на його обов`язки сплатити страхове відшкодування.

Втім, відповідач не навів обґрунтованих підстав відмови від виплати позивачу страхового відшкодування та не надав доказів на їх підтвердження, яким чином несвоєчасне повідомлення позивачем про настання страхового випадку вплинуло на його обов`язок сплатити страхове відшкодування.

Посилання відповідача у листі від 15.11.2023 №02-23-1322 на відсутність можливості визначити стан водія на момент ДТП, який, ймовірно, знаходився під дією лікарських препаратів, суд визнає необґрунтованими, та жодним чином не підтвердженими, водночас матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем будь-яких дій з метою самостійного встановлення таких обставини після отримання ним повідомлення про ДТП 10:15 о 09:45 год.

Факт керування водієм ОСОБА_1 застрахованим транспортним засобом під впливом медикаментозних препаратів, під час застосування яких протипоказано керувати транспортними засобами, не зафіксований як працівниками поліції, так і не встановлений під час розгляду справи №495/12320/23 про адміністративне правопорушення, за результатами якої постановою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 08.01.2024 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено останнього від адміністративної відповідальності за вказаною статтею, обмежившись усним зауваженням.

При цьому, позивачем на вимогу відповідача, разом із заявою про виплату страхового відшкодування, був наданий повний пакет встановлених договором страхування документів.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач не мав можливості переконатися, чи подія зазначена позивачем в заяві про страховий випадок, яка направлена протягом періоду дії договору страхування, страховим випадком.

За таких обставин, враховуючи, що при укладенні договору страхування від 05.12.2022 №31200-06001338 сторони дійшли згоди, яка саме подія є страховим випадком, а несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про її настання не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, за відсутності доказів, що це перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача в частині неправомірної відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування з підстав несвоєчасного повідомлення про цю подію.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

З підписаного сторонами списку застрахованих ТЗ (додаток № 2 до договору страхування) вбачається, що сторонами погоджено страхову суму по автомобілю марки ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 1250000, 00 грн.

За змістом пункту 26.3. договору розмір страхового відшкодування (СВ) визначається за формулою: СВ = СЗб + ДВтС - СВО - СІС - НСП ) ВПП - ФР, де РЗб - розмір збитку; ДВтС - додаткові витрати, понесені страхувальником; СВО - сума, що відшкодована страхувальнику особою, винною у заподіянні збитків, або особою, що їх відшкодовує замість винуватця; СІС - сума, відшкодована іншим страховиком за цим страховим випадком; НСП - несплачені частини страхового платежу; ВПП - вартість ремонту попередніх пошкоджень; ФР - розмір франшизи.

У випадку пошкодження застрахованого ТЗ розмір збитку (РЗб) визначається за формулою РЗб = (ВВР - ВДЗ х ФЗс) * КПр, де ВВР - вартість ремонтно-відновлювальних робіт; ВДЗ - вартість деталей, вузлів, агрегатів, що замінюються згідно з документом, зо підтверджує вартість відновлювального ремонту; ФЗс - експлуатаційний знос складових застрахованого ТЗ, якщо врахування зносу передбачено п.6 цього договору, що визначається пропорційно строку експлуатації застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку; КПр - коефіцієнт пропорційності - відношення загальної страхової суми за застрахованим ТЗ та застрахованим ДО до дійсної вартості застрахованого ТЗ та застрахованого ДО, зазначеної в цьому договорі.

Згідно рахунку на оплату по замовленню №5900 від 16.11.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП склала 695 602, 05 грн.

При цьому, за умовами пункту 6 договору при визначенні розміру страхового відшкодування не враховується знос частин (деталей) ТЗ, що замінюються при ремонті.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За змістом пункту 19.1. договору франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страхувальником. При застосуванні франшизи в усіх випадках розмір страхового відшкодування зменшується на розмір франшизи за відповідним ризиком.

Отже, страхове відшкодування завжди зменшується на розмір передбаченої договором страхування франшизи.

Як встановлено судом раніше, відповідно до пункту 5.1. договору франшиза загальної страхової суми за ризиком "пошкодження" становить 1%.

Відтак, за наведених у сукупності обставин та наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку, виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду за страховим випадком, за вирахуванням франшизи, що за розрахунком суду, становить 683 102, 05 грн (695 602, 05 грн - розмір завданого збитку - 12 500 грн - франшиза (1% від страхової суми).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги 1/24 від 01.01.2024 (далі - договір №1/24), укладеним між адвокатом Адвокатським об`єднанням "Перший правничий колегіум "АСТЕРЕЯ" (далі - адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" (далі - клієнт).

Згідно до п. 1.1. даного договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Додатковою угодою №2 від 11.01.2024 до договору №1/24 (далі - додаткова угода №2) сторони погодили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги клієнту: надати усні та письмові консультації щодо стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь Клієнта страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу 1SUZU модель АВ230 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_2 ) в сумі 695 602, 05 грн (п. 1.1. додаткової угоди №2);

підготувати позовну заяву до Господарського суду міста Києва про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь Клієнта страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ISUZU модель АВ230 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_2 ) в сумі 695 602, 05 грн, (п. 1.2. додаткової угоди №2);

здійснити аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин (п. 1.3. додаткової угоди №2);

подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву з додатками, підготовлену відповідно до п.п.1.2 цієї Додаткової угоди №2 (п. 1.4. додаткової угоди №2);

здійснити представництво у встановленому законом порядку інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь клієнта страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ISUZU модель АВ230 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_2 ) в сумі 695 602, 05 грн (п. 1.5. додаткової угоди №2);

у разі необхідності готувати процесуальні документи, які пов`язані з розглядом судом позовної заяви, підготовленої відповідно до п.п.1.2. цієї Додаткової угоди №2 (п. 1.6. додаткової угоди №2).

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №2 вартість послуг Адвокатського об`єднання, що передбачені цією Додатковою угодою №2, складає фіксовану суму у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 25.03.2024 обсяг послуг, наданих адвокатським об`єднанням, за договором з урахуванням умов додаткової угоди №2, та їх вартість склали:

- Надано усні та письмові консультації щодо стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ISUZU модель АВ23О 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_3 ) в сумі 695 602, 05 грн. - 5 000,00 грн.;

- Підготовлено позовну заяву до Господарського суду міста Києва про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ISUZU модель АВ230 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_4 ) в сумі 695 602, 05 грн. 20 000,00 грн.;

- Здійснено аналіз судової практики розгляду спорів, шо виникають із аналогічних правовідносин 4 500,00 грн.;

- Подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву, зазначену вите, з додатками - 500,00 грн.;

- Підготовлено та подано до Господарського суду міста Києва Відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (код за ЄДРПОУ 20080515) на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» страхового відшкодування у розмірі вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ISUZU модель АВ23020І9 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (кузов № НОМЕР_4 ) в сумі 695 602, 05 грн. 15 000,00 грн.

Загальна вартість послуг, вказаних у пункті 1 цього акту, становить 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ.

Судом встановлено, що Бойко Т.М. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001253 від 03.11.2023 та інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, загальний розмір винагороди за договором про надання правової допомоги №1/24 від 01.01.2024 склав 45 000,00 грн.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось, натомість лише зазначено у відзиві про те, що заявлені витрати є необґрунтованими та документально не підтвердженими з посиланням на відповідну сдуову практику.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст. 129 ГПК України).

Так, судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не є складною, зважаючи, що предметом спору є стягнення страхового відшкодування, розмір якого визначався на підставі рахунку на оплату, з урахуванням умов договору, а відтак обставини даної справи не потребували додаткових даних, на підставі яких суд би встановлював обґрунтованість розміру страхового відшкодування.

Водночас, суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як "здійснення аналізу судової практики", "надання усних консультацій та роз`яснень" не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами "підготовка та подання позовної заяви".

При цьому, суд враховує, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача а отже є визначеним (Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 19 640, 60 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська 33б, 2-1 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, просп. Берестейський, 121 В, офіс 106, ідентифікаційний код 00851519) суму страхового відшкодування в розмірі 683 102 грн 05 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 246 грн 53 коп. та та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 640 грн 60 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.04.2024

Суддя Л.Г. Пукшин