ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.04.2024Справа № 910/1050/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насінницька компанія «Козацький край»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Стаф»
про стягнення 19 500,00 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Насінницька компанія «Козацький край» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Стаф» про повернення безпідставно набутого майна у розмірі 19 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 01.02.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача.
Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну збергігання".
Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.04.2020 позивачем внаслідок технічної помилки було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 19 500,00 грн згідно платіжного доручення №1207 від 29.04.2020.
У призначенні платежу зазначено: "Оплата за гориз. пласт. ємність зг. рах. №463 від 29.04.2020, в т.ч. ПДВ 3250,00 грн".
Договірних відносини між позивачем та відповідачем не існувало, а грошові кошти які надійшли від позивача на рахунок відповідача є помилково перерахованими.
21.12.2023 позивачем була направлена на адресу відповідача вимога за вих. №21/12 від 21.12.2023, відповідно до якої позивач вимагав протягом семиденного строку від дня отримання листа повернути помилково перераховані кошти згідно платіжного доручення №1207 від 29.04.2020 у розмірі 19 500 грн на реквізити позивача.
На підтвердження направлення вказаного листа на адресу відповідача, позивач долучив до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 21.12.2023 та поштову накладну №6909300860915.
Оскільки грошові кошти в розмірі 19 500,00 грн перераховані відповідачу помилково та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 19 500,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Насінницька компанія «Козацький край» здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 19 500,00 грн зі свого рахунку на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Стаф», що підтверджується платіжним дорученням №1207 від 29.04.2020 на суму 19 500,00 грн.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані грошові кошти у розмірі 19 500,00 грн були перераховані на рахунок відповідача помилково, між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов`язань, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 19 500,00 грн.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами зобов`язальних відносин, на виконання яких могли бути перераховані вказані грошові кошти.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем, у відповідності до вищезазначених приписів процесуального закону, не спростовано належними та достовірними доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 19 500,00 грн. Жодних документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано.
Вищевстановлені обставини свідчать про відсутність між сторонами договірних зобов`язань, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 19 500,00 грн, з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Як вбачається з матеріалів, відповідач не повернув безпідставно отримані кошти у розмірі 19 500,00 грн.
З огляду на вищенаведене, у зв`язку з відсутністю доказів на спростування позовних вимог позивача, а також беручи до уваги наявність листа позивача про повернення помилково перерахованих коштів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 19 500,00 грн безпідставно перерахованих коштів
Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Насінницька компанія «Козацький край» - задовольнити повністю
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Стаф» (02152, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 1-Б, офіс 356, код ЄДРПОУ - 42534057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Насінницька компанія «Козацький край» (70417, Запорізька обл., смт. Сонячне, вул. Сонячне шосе, буд. 6, код ЄДРПОУ - 37407496) 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн - безпідставно отриманих грошових коштів та 3 028(три тисячі двадцять вісім) грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118130031 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні