Рішення

від 28.03.2024 по справі 911/1175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. Справа № 911/1175/18 (911/2810/23)

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід»

про стягнення судових витрат

у справі № 911/1175/18 (911/28010/23)

За позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід»

до 1) Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського»

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс»

про визнання недійсною додаткової угоди до договору

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1175/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда-Сервіс»

до боржника Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського»

про банкрутство

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1175/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда-Сервіс» до боржника Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2018 відкрито провадження у справі № 911/1175/18 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 12.03.2020 визнано банкрутом Обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Кришталева, будинок 3, ідентифікаційний код 39446851) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» призначено арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2021 відсторонено арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» та призначено ліквідатором Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» арбітражного керуючого Тимошенко Анастасію Анатоліївну (свідоцтво арбітражного керуючого № 1898 від 21.12.2018, адреса: 25002, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, 17/19).

До Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» надійшла позовна заява вих. № 751/09-23 від 05.09.2023 (вх. № 2400/23 від 11.09.2023) про визнання недійсною додаткової угоди до договору, у якій заявник просить суд додаткову угоду від 20.06.2017 до договору № 15.02.1.263 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 14.10.2015, укладену між Обслуговуючим кооперативом «Набережний Квартал-Жаботинського», в особі представника Комара Геннадія Миколайовича, та Якубовським Олегом Валентиновичем, визнати недійсною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладені оспорюваної додаткової угоди сторонами порушено умови договору про співпрацю № 14/10-17 від 17.10.2024, положення статуту Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» та норми цивільного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2023 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» вих. № 751/09-23 від 05.09.2023 (вх. № 2400/23 від 11.09.2023) про визнання недійсною додаткової угоди до договору до розгляду та відкрито провадження щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1175/18 про банкрутство Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського», розгляд справи призначено на 30.10.2023, залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс», зобов`язано сторін та третю особу надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/1175/18 (911/2810/23) за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.11.2023, зобов`язано відповідача 1 - Обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимошенко Анастасії Анатоліївни надати суду нормативно обґрунтовані письмові пояснення (із зазначенням власної правової позиції) по суті даного спору, зобов`язано відповідача 2 Якубовського Олега Валентиновича виконати вимоги ухвали суду від 28.09.2023 у даній справі, зобов`язано третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» виконати вимоги ухвали суду від 28.09.2023 у даній справі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2024 у справі № 911/1175/18 (911/2810/23) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» було задоволено.

До Господарського суду Київської області від представника Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» надійшла заява б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття додаткового рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2024 розгляд заяви б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття рішення суду щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат позивача призначено на 18.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2024 розгляд заяви б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття рішення суду щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат позивача було відкладено на 28.03.2024 у зв`язку з тим, що відповідачі по справі - Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал-Жаботинського» та ОСОБА_1 не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду поданої позивачем заяви б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття додаткового рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 28.03.2024 з`явився представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, який підтримав заяву б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття рішення суду щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат позивача, просив суд її задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 28.03.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття додаткового рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн та матеріали справи № 911/1175/18 (911/2810/23), суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не є заявою по суті справи, а тому, з урахуванням положень частин 2, 3 ст. 169, ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, подання такої заяви можливе як у письмовій так і в усній формі.

Судом встановлено, що у позовній заяві Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» було повідомлено, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач очікує понести, складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн та судового збору у розмірі 2 684,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідну заяву б/н від 28.09.2024 (вх. № 2139/24 від 29.02.2024) про подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат було зроблено представником позивача через канцелярію суду 29.02.2024 до закінчення судових дебатів і проголошення вступної та резолютивної частини рішення у даній справі. Крім того, у судовому засіданні 29.02.2024, позивачем було усно заявлено про те, що під час розгляду справи позивач поніс судові витрати по справі у вигляді отриманої професійної правничої допомоги, докази на підтвердження чого будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2024 (повний текст складений 19.03.2024) у справі № 911/1175/18 (911/2810/23) позовні вимоги задоволено повністю.

Докази понесення Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» витрат на професійну правничу допомогу заявником було подано до суду 05.03.2024, тобто у строк та порядку, що встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.

Так, на підтвердження понесення Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи заявником до суду надано договір про надання правової допомоги № 201/23 від 29.08.2023, укладений між фізичною особою-підприємцем адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем, який проводить діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД№002932 виданого радою адвокатів Одеської області 18.01.2017 (адвокат) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» в особі Голови наглядової ради Куруч Людмили Василівни (клієнт).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту щодо захисту в судовому порядку майнових прав на квартиру №238 (1 секція), за адресою: м.Одеса, вул. Жаботинського, 3/1, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

На виконання п. 1.1. даного Договору Клієнт надає право (уповноважує) Адвоката при здійсненні своїх повноважень:

- представляти Клієнта та захищати його права перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами;

- представляти Клієнта та захищати його права в правоохоронних та контролюючих органах, в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в приватних виконавців, судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику Клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок тощо).

Для вчинення вищезазначених дій Адвокату надається право:

- одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заяви щодо відмови від позовних вимог або залишення позову без розгляду, заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання Клієнта кредитором у справах про банкрутство, адміністративні позови, цивільні позови у кримінальних справах, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них в інтересах Клієнта, укладати з експертами та експертними установами договори щодо проведення експертних досліджень та експертиз необхідних для надання правничої допомоги Клієнту, подавати для примусового виконання до Державних виконавчих служб та приватних виконавців виконавчі документи, сплачувати від імені Клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення (вироки, рішення, постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим договором Адвокату.

Згідно з п.2.2.2 Договору, Адвокат має право вимагати сплати гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги у розмірі та в порядку, передбаченого договором.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору передбачено обов`язок Клієнта сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними, а також сплатити Адвокату витрати на надання правничої допомоги передбаченої даним договором у розмірі та в строк окремо погоджені між ними.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг Адвоката за цим Договором становить 100 000 (сто тисяч) гривень. Вартість послуг за даним договором може бути зменшена або збільшена за домовленістю сторін, у зв`язку з неможливістю або безперспективністю вжиття процесуальних заходів для захисту прав та інтересів Клієнта, або збільшена при можливості вжиття заходів для позитивного результату для Клієнта, але не може бути менш ніж 80% від загальної суми договору.

Відповідно до п. 3.2 договору витрати Адвоката пов`язані з транспортними розходами під час виконання ним своїх обов`язків за вищевказаним договором несе Клієнт в розмірі та в строки окремо погоджені між сторонами договору.

Пунктом 3.3. договору погоджено, що розрахунки за цим Договором проводяться наступним чином: оплата робіт Адвоката, проводиться до 20.09.2023 року в повному обсязі.

За бажанням Клієнта вартість послуг Адвоката може бути сплачена ним в повному обсязі достроково. При цьому Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний Сторонами договору є документом, який підтверджує здійснення повного розрахунку між Сторонами. (пункт 3.4 договору).

Згідно п.4.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту здійснення Адвокатом всіх можливих дій, необхідних для досягнення результату, в тому числі по справі для Клієнта.

Як вбачається з п.6.1 договору, детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору.

04.03.2024 між фізичною особою підприємцем Згодою Олексієм Олександровичем (Адвокат) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (клієнт) було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 201/23 від 29.08.2023 про те, що в період з 29.08.2023 по 04.03.2024, Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу, а саме: вивчення документів наданих клієнтом 29.08.2023, надання усної консультації 29.08.2023, підготовка позовної заяви та додатків до неї 01.09.2023-05.09.2023, підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 27.11.2023, підготовка клопотання про приєднання доказів та додатків до даних клопотань 27.10.2023, 12.12.2023, 02.01.2024, 27.02.2024, витрати при прийнятті участі в судових засіданнях та участь у судових засіданнях 27.11.2023 по 29.02.2024. Загальна вартість послуг Адвоката за цим актом складає 70 000,00 грн.

Вказаним актом підтверджується, що послуги надані якісно та в повному обсязі, сторони одна до одної жодних претензій не мають, загальна сума послуг 70 000,00 грн.

Проте, матеріали справи № 911/1175/18 (911/2810) не містять належних доказів на підтвердження виконання Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» п. 3.3 Договору № 201/23 про надання правничої допомоги від 29.08.2023 в частині оплати робіт адвоката.

У матеріалах справи міститься копія ордеру серія ВН № 1280965, виданого Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» на представництво інтересів Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» у Господарському суді Київської області адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем на підставі договору про надання правової допомоги № 201/23 від 29.08.2023.

Судом встановлено, що адвокат Згода Олексій Олександрович брав участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи як представник Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід».

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. (Аналогічна позиція висловлена у Постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019).

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховано, що відповідачем-1 та відповідачем-2 не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачами не подавалось.

Крім цього суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд також зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом взято до уваги й правовий висновок, зроблений Об`єднаною Палатою Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019, про те, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у своїй додатковій Постанові від 21.01.2020 у справі №904/1038/19 зазначив про те, що аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18.

Із даною позицією також погодився та підтримав Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду відповідно до Постанови від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19.

Аналогічна позиція висловлена також й Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постановах: від 02.12. 2020 року у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02. 2021 у справі №753/1203/18.

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про як повне, так і часткове перерахування коштів на користь адвоката.

Враховуючи надані представником позивача документи на підтвердження наданих адвокатом послуг, судом зазначається таке.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про можливість її часткового задоволення з огляду на таке.

У поданій заяві б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття додаткового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн, позивач просить стягнути вказані витрати солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2024 у справі № 911/1175/18 (911/2810/23) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» було задоволено, додаткову угоду від 20.06.2017 до договору № 15.02.1.263 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 14.10.2015, укладену між Обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал-Жаботинського», в особі представника Комара Геннадія Миколайовича, та ОСОБА_1 , визнано недійсною, вирішено стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського» на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 1 342,00 грн - судового збору, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 1 342,00 грн - судового збору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, регламентується виключно Законом, а саме Господарський процесуальний кодексу України.

Розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у господарській справі здійснює суд, який ухвалював судове рішення у справі, відповідно до вимог 129, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З аналізу вказаних норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов`язок» (ст. ст. 541-544 Цивільного кодексу України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Отже позивачем було помилково ототожнено інститут розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), закріплений в Господарським процесуальним кодексом України, з солідарним обов`язком та відповідальністю, які є інститутами цивільного права і виникають лише у випадку передбаченому законом або договором (ст. 541 Цивільного кодексу України).

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов`язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. (Вказана позиція міститься у Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 7 від 21.02.2013 із змінами та доповненнями до неї.)

Таким чином суд, позбавлений можливості розподілити витрати на професійну правничу допомогу шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів у випадку задоволення позову. Натомість, суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана правова позиції, викладена також у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17 (з урахуванням ухвали суду касаційної інстанції про виправлення описки від 06.07.2018).

З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість судових засідань, тривалість розгляду справи судом, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про прийняття додаткового рішення про солідарне стягнення з відповідачів судових витрати на професійну правничу допомогу, та здійснення пропорційного розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 04.03.2024 (вх. № 1843 від 05.03.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село. Петропалівська Борщагівка, вул. Кришталева, 3; ідентифікаційний код: 39446851) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 26; ідентифікаційний код: 34350285) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 26; ідентифікаційний код: 34350285) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 04.04.2024

Суддя Т.В. Лутак