Рішення

від 04.04.2024 по справі 912/411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа № 912/411/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у підготовчому засіданні справу № 912/411/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Марина", 26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14

до відповідача Голованівської селищної ради, 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 48

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Марина", яка містить вимоги до Голованівської селищної ради про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Марина" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,4 га, кадастровий номер 3521481300:02:000:0788, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акта на право постійного користування землею серія КР № 0117 від 10.12.2001 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 117.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із відсутністю передбаченої нормативно-правовими актами України процедури переоформлення земельних ділянок, що перебувають (перебували) у постійному користуванні фізичних осіб, Селянське (фермерське) господарство "Марина" не може переоформити та зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою із особи, якій видавався державний акт, що створює правову невизначеність та порушує права господарства у подальшому користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою від 19.02.2024 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Марина" до Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою залишено без руху.

05.03.2024 до господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Марина" надійшла заява від 29.02.2024 № б/н про усунення недоліків.

Ухвалою від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/411/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.04.2024 на 11:00.

25.03.2024 до господарського суду від Голованівської селищної ради надійшла заява від 18.03.2024 № 04-13/39 про визнання позову (в порядку ст. 191 ГПК України).

02.04.2024 до господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Марина" надійшло клопотання від 02.04.2024 про розгляд справи без участі позивача та представника позивача по справі. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

04.04.2024 суд відкрив підготовче засідання. У засіданні представники сторін участі не брали.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд встановив, що заява Голованівської селищної ради про визнання позову (в порядку ст. 191 ГПК України) не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана селищним головою - Сергієм Цобенко.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 04.04.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Рішенням дванадцятої сесії Голованівської районної ради двадцять третього скликання № 181 від 21.04.2000 року громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на оформлення проекту відведення земельної ділянки площею 50 га ріллі із земель запасу Ємилівської сільської ради в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 12).

Рішенням дев`ятнадцятої сесії Голованівської районної ради двадцять третього скликання № 357 від 19.09.2001 року із земель запасу Ємилівської сільської ради в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, громадянину ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 47,4 га ріллі (а.с. 13).

На підставі вищевказаного рішення, 10.12.2001 Голованівською районною радою народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 0117 (а.с. 14).

На підставі Розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 30.03.2001 № 207-р зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності Селянське (фермерське) господарство "Марина", голова господарства - ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (а.с. 18-19).

Відповідно до статуту Селянського (фермерського) господарства "Марина", затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 30.03.2001 року № 207-р, головою та засновником господарства є ОСОБА_1 (а.с. 21-26).

Відповідно до редакції статуту Селянського (фермерського) господарства "Марина" від 29.05.2007 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 29.05.2007, номер запису 14261050004000212, засновник господарства ОСОБА_1 , як засновник та голова господарства передав свої корпоративні права ОСОБА_2 . Відповідно до зазначених змін до установчих документів господарства ОСОБА_2 стала засновником та головою Селянського (фермерського) господарства "Марина" (а.с. 28-36).

Відповідно до нотаріальної заяви від 09.11.2010 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводою С.М., засновник Селянського (фермерського) господарства "Марина", ОСОБА_2 , передала свої корпоративні права, як засновника господарства, своєму чоловікові ОСОБА_3 (а.с. 46).

Відповідно до редакцій статуту господарства від 07.09.2012, номер запису 1426105002300212 та від 28.12.2012, номер запису 142261050026000212, засновником та головою Селянського (фермерського) господарства "Марина" є ОСОБА_3 .

Відповідно до останньої редакції статуту господарства, що затверджена рішення засновника №1 від 29.08.2019, одноосібним засновником та головою Селянського (фермерського) господарства "Марина" є ОСОБА_3 (а.с. 67-75).

Позивач зазначає, що з моменту надання земельної ділянки у постійне користування громадянину ОСОБА_1 та станом на дату подання позовної заяви до суду, Селянське (фермерське) господарство "Марина" користується земельною ділянкою згідно цільового призначення.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Кіровоградської області" Ємилівська сільська рада увійшла до складу Голованівської територіальної громади із визначенням адміністративного центру територіальної громади - селище міського типу Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області.

Земельна ділянка, яка була надана у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства міститься у додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 26-ОТГ від 08.12.2020 року "Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність" та передана у комунальну власність Голованівській селищній раді Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 78-80).

Таким чином Голованівська селищна рада є розпорядником земельної ділянки площею 47,4 га, яка розташована на території Голованівської селищної ради, та надана у постійне користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акта від 10.12.2001 року, серія КР № 0117.

22.01.2024 Селянське (фермерське) господарство "Марина" в особі голови господарства ОСОБА_3 звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотної О.С. із заявою про реєстрацію права постійного користування зазначеної вище земельної ділянки за Селянським (фермерським) господарством "Марина" (а.с. 81).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотної О.С. від 24.01.2024 року № 71255194 було відмовлено Селянському (фермерському) господарству "Марина" у реєстрації права постійного користування земельної ділянки за господарством, яка перебувала у постійному користуванні громадянина ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, площею 47,4 га серії КР № 0117, виданого на підставі рішення сесії Голованівської районної ради народних депутатів Голованівського району Кіровоградської області від 19.09.2001 року № 357. Підставою відмови зазначено, що заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою (а.с. 82).

Позивач зазначає, що у зв`язку із відсутністю передбаченої нормативно-правовими актами України процедури переоформлення земельних ділянок, що перебувають (перебували) у постійному користуванні фізичних осіб, Селянське (фермерське) господарство "Марина" не може переоформити та зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою із особи, якій видавався державний акт, що створює правову невизначеність та порушує права господарства у подальшому користуванні земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 47,4 га за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Звідси законодавством, чинним на момент створення Селянського (фермерського) господарства "Марина", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України № 937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992 року), яка діяла до 01.01.2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору, позивач Селянське (фермерське) господарство "Марина" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач аргументи позивача не спростував, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Марина" (26532, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14, код ЄДРПОУ 31373006) права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,4 га, кадастровий номер 3521481300:02:000:0788, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акта на право постійного користування землею серія КР № 0117 від 10 грудня 2001 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 117, має бути задоволена.

Господарський суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує наступне.

Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, 50 % судового збору у розмірі 1 514,00 грн покладаються на відповідача, інші 50 % судового збору у розмірі 1 514,00 грн підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Марина" (26532, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14, код ЄДРПОУ 31373006) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,4 га, кадастровий номер 3521481300:02:000:0788, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акта на право постійного користування землею серія КР № 0117 від 10 грудня 2001 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 117.

Стягнути з Голованівської селищної ради (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48, код ЄДРПОУ 04366654) на користь Селянського (фермерського) господарства "Марина" (26532, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14, код ЄДРПОУ 31373006) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути із спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, ідентифікаційний код 37918230, р/р UA178999980313161206083011567) на користь Селянського (фермерського) господарства "Марина" (26532, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14, код ЄДРПОУ 31373006) 1 514,00 грн судового збору (сплаченого згідно платіжної інструкції від 08.02.2024 № 1133, що залишається в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення після набрання ним законної сили надіслати Селянському (фермерському) господарству "Марина" (26532, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Ємилівка, вул. Котовського, буд. 14, код ЄДРПОУ 31373006).

Копії рішення надіслати Селянському (фермерському) господарству "Марина" та Голованівській селищній раді до електронних кабінетів в системі "Електронний суд".

Повне рішення складено 04.04.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук