Рішення

від 19.03.2024 по справі 914/3067/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Справа № 914/3067/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Лаби Романа Ярославовича, місто Львів

до відповідача Бібрської міської ради, місто Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине Місто», місто Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область,

про визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання скасувати розподіл земельної ділянки; об`єднати земельні ділянки; прийняти рішення.

За участю представників:

від позивача: Лаба Р.Я. фізична особа-підприємець;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Шпунт М.Б. адвокат (ордер серія ВС №1246041 від 04.12.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000940 віл 27.03.2018).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради про 1) Визнання протиправним та скасування рішення сесії Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка». 2) Визнання протиправним та скасування рішення сесії Бібрської міської ради №1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка». 3) Зобов`язання Бібрську міську раду скасувати розподіл земельної ділянки комунальної власності площею 0,0375 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0110 на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га. 4) Зобов`язання Бібрську міську раду об`єднати земельні ділянки 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га, в одну земельну ділянку площею 0,0375 га. 5) Зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в м. Бібрка по вулиці Тарнавського, 8 в розмірі 72,56 грн за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27 210,00 грн, з урахуванням зміни кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка по вулиці Тарнавського № 8 за результатами об`єднання земельних ділянок.

Ухвалою суду від 18.12.2023 до участі у справі залучено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине Місто» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

Позивач в судове засідання 19.03.2024 для розгляду справи по суті з`явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання 19.03.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив, попередньо подавав відзив, де виклав свої заперечення проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання 19.03.2024 для розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні 19.03.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правові позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Позивач покликається на те, що орендує земельну ділянку площею 0,0375 га в м. Бібрка по вул.Тарнавського № 8 згідно договору оренди землі від 18.01.2013, зареєстрованого за №3020031.

Рішенням сесії Бібрської міської ради № 651 від 28.11.2013 надано дозвіл позивачу на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка по вул. Тарнавського № 8 для обслуговування будівлідрукарні.

На виконання вказаного рішення позивач виготовив звіт про експертну оцінку земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, оплатив авансовий платіж в сумі 7700,00 грн.

Згідно протоколу № 3 від 24.12.2015 постійної комісії Бібрської міської ради з повноваженнями у сфері регулювання відносин та охорони довкілля позивачу було відмовлено у зв`язку із недоліками виявленими у вказаному звіті.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з позовами, покликається на постанову Перемишлянського районного суду від 14.04.2016 у справі №449/503/14а; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 876/3323/16; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі № 8657/3576/18; постанову Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №813/2225/18; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 380/2663/20; рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 у справі № 914/3277/21 залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, ухвалу Верховного Суду у справі № 914/3277/21 від 21.06.2023.

Зазначає, що 11.10.2019 на сесії Бібрської міської ради розглянуто лист голови ОСББ «Єдине місто» Бібрської міської ради про те, що за згідно рішення Виконавчого комітету Бібрської міської ради депутатів трудящих № 3 від 13.01.1977 року за будинковолодінням №8 по вул. Шевченка у м. Бібрка закріплено прибудинкову територію та зареєстровано землекористування за ними земельною ділянкою площею 733 м.кв. За результатами вказаного сесія вирішила врахувати окрему думку ОСББ «Єдине місто» при повторному розгляді питання про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Бібрка, вул. Тарнавського, 8 ФОП Лабі Р.Я.

Вказані дії Бібрської міської ради позивач вважає незаконними, такими, що порушують його права та інтереси. Вказує, що відповідач постійно створює перешкоди з метою надання відмови у продажі земельної ділянки.

ОСББ не можуть передаватись земельні ділянки із цільовим призначенням 3.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, оскільки такі віднесені до земель громадської забудови, а не до земель житлової забудови.

ОСББ «Єдине місто» не оформивши право на земельні ділянку під власним будинком - Тарнавського, 10 звертається із заявою про поділ земельної ділянки площею 0,0375 га, на яку надано поділ, рішенням сесії Бібрської міської ради № 375 від 12.10.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель в м.Бібрка по вулицях Генерала Тарнавського, Соломії Крушельннцької, Торгова, за будівлею друкарні по вул. Генерала Тарнавського № 8 закріплено земельну ділянку площею 0,0375 га. Вказане рішення не скасовано.

Позивач зазначає, що жодних документів щодо технічної документації про поділ земельної ділянки він не підписував, на земельній ділянці із кадастровим номером 4623310300:01:002:0110 площею 0,0375 га розташовий об`єкт нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності.

Земельна ділянка (0,0375га, за адресою АДРЕСА_1 ), надана ФОП Лабі Р.Я. в оренду згідно договору оренди землі від 18.01.2013, який на даний момент є чинним і по ньому відповідач систематично отримує орендну плату, що відображається в фінансових звітах ФОП Лаби Романа Ярославовича та податкових деклараціях. Вказана земельна ділянка є вільною.

Земельна ділянка площею 733,0 м2, на думку позивача, не може бути предметом спору, так як відповідач затвердив технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель під об`єктами в м.Бібрка (рішення №375 від 12.10.2012р.), за кожним будинком закріплено відповідні площі земельних ділянок.

Позивач зазначає, що не прийняттям відповідного рішення про затвердження Бібрська міська рада порушує права позивача, а також незаконно користується коштами сплаченими останнім, як авансовий платіж в сумі 7700,00 грн.

Окрім цього, позивач вказує на те, що не може оформити право власності на вказану земельну ділянку шляхом викупу, а надалі продовжує платити орендну плату, що завдає йому значної шкоди.

З огляду на вказане позивач просить 1) визнати протиправним та скасувати рішення сесії Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка»; 2) визнати протиправним та скасувати рішення сесії Бібрської міської ради №1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка»; 3) зобов`язати Бібрську міську раду скасувати розподіл земельної ділянки комунальної власності площею 0,0375 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0110 на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га; 4) зобов`язати Бібрську міську раду об`єднати земельні ділянки 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га, в одну земельну ділянку площею 0,0375 га; 5) зобов`язати сесію Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27 210,00 грн, з урахуванням зміни кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка по вулиці Тарнавського № 8 за результатами об`єднання земельних ділянок.

Позиція відповідача.

Відповідач виклав свої заперечення проти позову у відзиві. Із заявленим позовом відповідач не погоджується, вважає його безпідставним, необгрунтованим, таким, що не грунтується на нормах матеріального права та не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідач зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Суб`єкт, який звертається до суду за захистом, має обґрунтувати порушення своїх прав, і таке порушення має бути, по-перше, реальним, а по-друге, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2019, яке набрало законної сили 16.10.2019 у справі №1.380.2019.004104, встановлено, що рішенням суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 не було зобов`язано Бібрську міську раду при вирішенні питання щодо якого звернувся позивач, враховувати лише питання строку чинності звіту та недоліків виявлених у ньому, а зобов`язано врахувати правову оцінку надану судом у рішенні щодо цих обставин, а також встановлено те, що 08.02.2019 відповідачем вчинено всі зобов`язані судом дії у спосіб, визначений виконавчим документом, відтак останнім фактично виконано в повному обсязі рішення суду.

Разом із тим, наслідками розгляду заяв позивача від 08.02.2016 та12.12.2017, а саме щодо затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 відповідачем прийнято рішення за №100 від 08.02.2019, яким відмовлено у затвердженні звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.0375 га.

Підставою ж відмови вказано, що ринкова вартість земельної ділянки станом на день прийняття даного рішення є вищою за ту, що зазначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, а відтак таке затвердження не відповідає інтересам територіальної громади, а не лист голови ОСББ «Єдине місто» Касіян О.І. від 07.10.2019 року №1470.

Водночас, докази оскарження даного рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019 р. в матеріалах справи відсутні, протилежного позивачем не доведено. Станом на сьогодні вказане рішення відповідача, як органу місцевого самоврядування не скасовувалось, в судовому порядку не оскаржувалось є чинним та обов`язковим для виконання.

З урахуванням того, що оскаржувані дії Бібрської міської ради щодо голосування на сесії міської ради 11.10.2019 року по розгляду листа голови ОСББ «Єдине місто», за результатами чого, сесія вирішила врахувати окрему думку ОСББ «Єдине місто» при повторному розгляді питання про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, не порушують права позивача в розумінні Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивачу для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн.

Як наслідок, також відсутні підстави для задоволення інших(похідних) позовних вимог. Оскаржувані дії відповідача жодним чином не порушують права позивача у приватно-правовій сфері, а обраний спосіб захисту не є ефективним та не поновить прав позивача у жодних правах.

Щодо покликань позивача на правові позиції Верховного Суду, на думку відповідача такі не підлягають врахуванню, оскільки постановленні за відмінних обставин справи (правовідносини не є подібними), предмету позову та нормативно-правого регулювання, суб`єктного складу, а також з огляду відсутність порушення прав позивача відповідачем у цій справі, на відміну від обставин що наводяться у таких постановах.

Посилання позивача на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 14.04.2016 по справі №449/299/ 16-а та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки такі жодну із обставин на яку покликається позивач не підтверджують.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивач уже звертався до суду із матеріально-правовою вимогою із тих же підстав до відповідача, а саме серед іншого просив зобов`язати сесію Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивача для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27 210,00 грн.

Вказана матеріально-правова вимога розглянута по суті, про що ухвалено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №1.380.2019.005898, яке набрало законної сили та згідно якого у задоволенні позову ФОП Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради відмовлено у повному обсязі.

З огляду на вказане відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правова позиція третьої особи.

Покликаючись на положення частини 1 статті 42 Земельного кодексу України, частину 1 статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» третя особа зазначає, що належність земельної ділянки до прибудинкової території підтверджується:

1) Рішенням Виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів №3 від 13.01.1977, яким за будинком №8 по вул.Шевченка (на даний час вул. Тарнавського, 10) у м.Бібрка закріплено та зареєстровано присадибну ділянку (прибудинкову територію) площею 733,0 м2 у конфігурації згідно графічного матеріалу, доданого до рішення. Таким чином відповідач на підставі статей 16, 20 Земельного Кодексу Української РСР у редакції, чинній станом на 13.01.1977, згідно рішення від 13.01.1977 земельну ділянку площею 733,0 м2 надав у користування мешканцям за будинком №8 по вул.Шевченка (на даний час вул. Тарнавського, 10) та таку закріплено у якості прибудинкової території за будинком №8 по вул.Шевченка у м.Бібрка (на даний час вул. Тарнавського, 10).

2) Планом земельної ділянки будинку №8 по вул. Шевченка у м.Бібрка (згідно поточних змін вул. Тарнавського, 10), складеного 16.01.1977 КП ЛОР«Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» у інвентарній справі, заведеній на будинок по вул. Тарнавського, 10 в м. Бібрка.

3) Актом приймання-передачі житлового будинку від 11.10.2019, з якого вбачається про передачу позивачу прибудинкової території площею 733,0 м2, який підтверджує приналежність спірної земельної ділянки як прибудинкової території саме ОСББ «Єдине місто».

Отже, оскаржувані рішення прийняті відповідачем на реалізацію права ОСББ «Єдине місто», як організації, що здійснює управління багатоквартирним будинком по вул.Тарнавського, 10 у м. Бібрка закріпленого приписами частини 1 статті 42 Земельного кодексу України права на отримання прибудинкової території у постійне користування. Зазначеним підтверджується наявність саме у ОСББ «Єдине місто» права на отримання прибудинкової території (спірної земельної ділянки) у постійне користування, що у свою чергу та виключає можливість надання такої позивачу.

Крім того, третя особа зазначає, що суб`єкт, який звертається до суду за захистом, має обґрунтувати порушення своїх прав, і таке порушення має бути, по-перше, реальним, а по-друге, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Своє право звернення до суду із позовом, що розглядається, позивач обґрунтовує невиконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18, яким визнано протиправним та скасовано рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області № 1049 від 16.02.2018 «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки», яка перебуває в користуванні позивача та зобов`язано Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області вирішити питання, щодо якого звернувся позивач із заявами від 08.02.2016 та 12.12.2017, а саме щодо затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2019, яке набрало законної сили 16.10.2019 у справі №1.380.2019.004104, встановлено, що рішенням суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 не було зобов`язано Бібрську міську раду при вирішенні питання щодо якого звернувся позивач враховувати лише питання строку чинності звіту та недоліків виявлених у ньому, а зобов`язано врахувати правову оцінку надану судом у рішенні щодо цих обставин, а також встановлено те, що 08.02.2019 відповідачем вчинено всі зобов`язані судом дії у спосіб, визначений виконавчим документом, відтак відповідачем фактично виконано в повному обсязі рішення суду.

Наслідками розгляду заяв позивача від 08.02.2016 та 12.12.2017, а саме щодо затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 відповідачем прийнято рішення за №100 від 08.02.2019 яким відмовлено у затвердженні звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0375 га. Підставою ж відмови вказано, що ринкова вартість земельної ділянки станом на день прийняття даного рішення є вищою за ту, що зазначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, а відтак таке затвердження не відповідає інтересам територіальної громади, а не лист голови ОСББ «Єдине місто» Касіяна О.І. від 07.10.2019 №1470.

Докази оскарження рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019 р. в матеріалах справи відсутні, протилежного позивачем не доведено.

Станом на сьогодні вказане рішення відповідача, як органу місцевого самоврядування не скасовувалось, в судовому порядку не оскаржувалось є чинним та обов`язковим для виконання.

Оскаржувані дії Бібрської міської ради щодо голосування на сесії міської ради 11.10.2019 по розгляду листа голови ОСББ «Єдине місто», за результатами чого, сесія вирішила врахувати окрему думку ОСББ «Єдине місто» при повторному розгляді питання про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, не порушують права позивача в розумінні Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивачу для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн.

На думку третьої особи, як наслідок, також відсутні підстави для задоволення інших (похідних) позовних вимог. Відтак, наявні підстави для висновку, що оскаржувані дії відповідача жодним чином не порушують права позивача у приватно-правовій сфері, а обраний спосіб захисту не є ефективним та не поновить позивача у жодних правах.

Щодо покликань позивача на правові позиції Верховного Суду, на думку відповідача такі не підлягають врахуванню, оскільки постановленні за відмінних обставин справи (правовідносини не є подібними), предмету позову та нормативно-правого регулювання, суб`єктного складу, а також з огляду відсутність порушення прав позивача відповідачем у цій справі, на відміну від обставин що наводяться у таких постановах.

Третя особа зазначає, що посилання позивача на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 14.04.2016 р. по справі №449/299/ 16-а та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. є безпідставним, оскільки такі жодну із обставин, на яку покликається позивач, не підтверджують.

Також третя особа звертає увагу на те, що позивач уже звертався до суду із матеріально правовою вимогою із тих же підстав до відповідача, а саме серед іншого просив зобов`язати сесію Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивача для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн.

Вказана матеріально-правова вимога розглянута по суті, про що ухвалено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №1.380.2019.005898, яке набрало законної сили та згідно якого у задоволенні позову ФОП Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради відмовлено у повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, вказані приписи процесуальних норм виключають можливість повторного розгляду заявленої у цій справі позовної вимоги про зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивача для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн та є підставою для закриття провадження у частині цієї позовної вимоги.

Крім цього, вказаним рішенням, належним чином перевірено доводи та обгрунтування аналогічні тим, на які ФОП Лаба Роман Ярославович покликається в обгрунтування позову у цій справі, встановлено відповідні обставини.

Третя особа зазначає, що фактично підставою пред`явлення позову позивач зазначає про порушення його прав як орендаря земельної ділянки. Поділена земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Бібрка, вул.Тарнавського, 8, площею 0,0375 га (кадастровий номер 4623310300:01:002:0110) відноситься до земель комунальної власності, жодним чином не обтяжена, в тому числі договором суперфіцію, оренди чи іншим способом, під арештом не знаходиться.

Отже, відповідач мав весь обсяг повноважень та не був обмежений, як власник майна на прийняття оспорюваних позивачем рішень сесії Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка» та №1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка».

Третя особа зазначає, що позивачем не доведено, які саме права та інтереси були порушені та яким чином обраний спосіб захисту відновить їх. За таких обставин, заявлений у даній справі позов не спрямований на ефективне поновлення позивача у правах.

З огляду на вказане, третя особа просить відмовити у задоволенні позову.

Обставини встановлені судом.

Позивач є власником будівлі друкарні площею 380,5 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1 .

Рішенням сесії Бібрської міської ради № 375 від 12.10.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель у м. Бібрка, відповідно до якого закріплено за будівлею друкарні по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею - 0,0375 га.

18.01.2013 між Бібрською міською радою Перемишлянського району Львівської області (орендодавець) та ФОП Лабою Романом Ярославовичем (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав у платне користування орендаря земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0375 га в АДРЕСА_1 категорія землі житлової та громадської забудови.

Рішенням сесії Бібрської міської ради № 651 від 28.11.2013 надано дозвіл ФОП Лабі Роману Ярославовичу на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0375 га в АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі друкарні. На виконання вказаного рішення було виготовлено звіт про експертну оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФОП Лаби Романа Ярославовича.

В грудні 2015 року позивач звернувся до Бібрської міської ради із заявою щоб затвердити звіт про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн. Продати ФОП Лабі Р.Я. земельну ділянку площею 0,0375 га для обслуговування будівлі друкарні за ціною 27210 грн., зарахувати до вартості земельної ділянки сплачений позивачем авансовий внесок за проведення експертної грошової оцінки в сумі 7700,00 грн.

Згідно протоколу № 3 від 24.12.2015 постійної комісії Бібрської міської ради з повноваженнями у сфері регулювання відносин та охорони довкілля позивачу відмовлено у зв`язку із недоліками виявленими у звіті.

Після усунення недоліків, в лютому 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн.

Бібрська міська рада 26.02.2016 відмовила позивачу у затвердженні звіту, оскільки останній не усунув недоліки. Вказану відмову позивач оскаржив до суду.

Постановою Перемишлянського районного суду від 14.04.2016 у справі №449/299/16-а адміністративний позов ФОП Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради про визнання протиправною відмови сесії Бібрської міської ради від 26.02.2016 у затверджені звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн. та зобов`язання сесії Бібрської міської ради повторно розглянути заяву ФОП Лаби Р.Я. щодо затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн., задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Перемишлянського районного суду від 14.04.2016 у справі №449/299/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області щодо невирішення в порядку та спосіб, встановлені законодавством, заяви Фізичної особи-підприємця Лаби Р.Я. від 08 лютого 2016 року про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки площею 0,0375 га, розташованої за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Тарнавського, 8, яка підлягає продажу у власність йому для обслуговування будівлі, в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн. Також, зобов`язано Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області повторно розглянути заяву Фізичної особи-підприємця Лаби Р.Я. від 08 лютого 2016 року про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки площею 0,0375 га, розташованої за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Тарнавського, 8, яка підлягає продажу у власність йому для обслуговування будівлі, в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

12.12.2017 позивач знову звернувся до Бібрської міської ради із заявою про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн.

Бібрська міська рада листом № 02-13/153 від 26.02.2018 надала відповідь та долучила рішення сесії Бібрської міської ради № 1049 від 16.02.2018, яким позивачу відмовлено у затвердженні звіту, у зв`язку із тим, що строк його чинності закінчився, недоліки, виявлені у звіті не усунуто.

Позивач оскаржив рішення Бібрської міської ради № 1049 від 16.02.2018 в судовому порядку.

10.10.2018 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2225/18 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 задоволено позов ФОП Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради, визнано протиправним та скасовано рішення сесії Бібрської міської ради від 16.02.2018 №1049 «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебувє в користуванні ФОП Лаби Романа Ярославовича, що знаходиться за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Тарнавського, 8» та зобов язано Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області вирішити питання, щодо якого звернувся ФОП Лаба Р.Я. із заявами від 08.02.2016 та 12.12.2017 щодо затвердження вказаного Звіту, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

До прийняття апеляційним судом постанови від 21.01.2019 позивач звернувся ще раз до Бібрської міської ради із заявою про затвердження даного звіту із врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року.

08.02.2019 рішенням сесії Бібрської міської ради № 100 позивачу відмовлено у затвердженні звіту, у зв`язку із тим, що ринкова вартість земельної ділянки станом на день прийняття даного рішення є вищою, за ту, що зазначена у звіті, а відтак таке затвердження не відповідає інтересам територіальної громади.

Позивачу стало відомо, що 11.10.2019 на сесії Бібрської міської ради розглядався лист голови ОСББ «Єдине місто» Касіяна О.І. про те, що згідно рішення Виконавчого комітету Бібрської міської ради депутатів трудящих № 3 від 13.01.1977 року за будинковолодінням №8 по вул. Шевченка у м. Бібрка закріплено прибудинкову територію та зареєстровано землекористування за ними земельною ділянкою площею 733 м.кв.

Бібрська міська рада вирішила врахувати окрему думку ОСББ «Єдине місто» при повторному розгляді питання про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ФОП Лабі Роману Ярославовичу .

15.11.2019 Бібрська міська рада прийняла рішення № 1350 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка». Вказаним рішенням надано дозвіл на розподіл земельної ділянки комунальної власності площею 0,0375 га - кадастровий номер 4623310300:01:002:0110 на дві земельні ділянки площею 0,0211 га та 0,0164 га.

24.12.2019 Бібрська міська рада прийняла рішення № 1538 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки ком унальної власності у м. Бібрка», яким затверджено технічну документацію щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності площею 0,0375 га - кадастровий номер 4623310300:01:002:0110 на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га.

Позивач покликається на те, що ОСББ не можуть передаватись земельні ділянки із цільовим призначенням 3.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, оскільки така віднесена до земель громадської забудови, а не до земель житлової забудови.

Рішенням сесії Бібрської міської ради № 375 від 12.10.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель у м. Бібрка, відповідно до якого закріплено за будівлею друкарні по вул.Тарнавського, 10 земельну ділянку площею - 0,0375 га, а за багатоквартирним будинком по вул. Тарнавського, 10 земельну ділянку площею - 0,0469 га.

Позивач зазначає, що ОСББ «Єдине місто» не оформивши право на земельні ділянку під власним будинком - Тарнавського, 10 звернулося із заявою про поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4623310300:01:002:0110 площею 0,0375 га, на яку надано поділ, рішенням сесії Бібрської міської ради № 375 від 12.10.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель в м.Бібрка по вулицях Генерала Тарнавського, Соломії Крушельннцької, Торгова, за будівлею друкарні по вул. Генерала Тарнавського № 8 закріплено земельну ділянку площею 0,0375 га.

Позивач зазначає, що жодних документів щодо технічної документації про поділ земельної ділянки він не підписував, на земельній ділянці із кадастровим номером 4623310300:01:002:0110 площею 0,0375 га розташовий об`єкт нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності.

Вказані дії Бібрської міської ради позивач вважає назаконними та такими, що порушують його права.

Позивач зазначає, що не прийняттям відповідного рішення про затвердження звіту Бібрська міська рада порушує права позивача, а також незаконно користується коштами сплаченими останнім, як авансовий платіж в сумі 7700,00 грн.

Окрім цього, позивач вказує на те, що не може оформити право власності на вказану земельну ділянку шляхом викупу, а надалі продовжує платити орендну плату, що завдає йому значної шкоди.

З огляду на вказане позивач просить 1) визнати протиправним та скасувати рішення сесії Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка»; 2) визнати протиправним та скасувати рішення сесії Бібрської міської ради №1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка»; 3) зобов`язати Бібрську міську раду скасувати розподіл земельної ділянки комунальної власності площею 0,0375 га кадастровий номер 4623310300:01:002:0110 на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га; 4) зобов`язати Бібрську міську раду об`єднати земельні ділянки 4623310300:01:002:0411 - площею 0,0211 га та 4623310300:01:002:0412 - площею 0,0211 га, в одну земельну ділянку площею 0,0375 га; 5) зобов`язання сесію Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27 210,00 грн, з урахуванням зміни кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка по вулиці Тарнавського № 8 за результатами об`єднання земельних ділянок.

При постановленні рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спір стосується земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка Львівської області по вул.Тарнавського № 8, яку орендує позивач та щодо якої рішенням Бібрської міської ради № 651 від 28.11.2013 надано дозвіл позивачу на продаж шляхом викупу вказаної земельної ділянки для обслуговування будівлі друкарні, що є власністю позивача.

Оспорювані позивачем рішення Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка» та №1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка» стосуються земельної ділянки площею 0,0375 га в м. Бібрка Львівської області по вул.Тарнавського № 8.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна (п.30 ч.1 наведеної статті); вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34 ч.1 наведеної статті).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 16 стаггі 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до частини другої даної статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно із частиною 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і З і статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що за наслідками проведення засідання сесії, орган місцевого самоврядування приймає в межах своїх повноважень відповідне рішення.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша стапі 55 Конституції України містить загальну норму, яка визначає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно статті 19 Цивільного кодексу України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Зміст вищевказаних норм дає підстави для висновку, що особа має право звернутися до суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено її права, свободи чи інтереси. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Керуючись завданням господарського судочинства, задоволені в господарському судочинстві можуть бути вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері приватно-правових відносин.

При зверненні до суду позивач має обгрунтувати порушення своїх прав. Таке порушення має бути реальним. Стосуватись індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Своє право звернення до суду із даним позовом, позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18, яким визнано протиправним та скасовано рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області № 1049 від 16.02.2018 «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача та зобов`язано Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області вирішити питання, щодо якого звернувся позивач із заявами від 08.02.2016 та 12.12.2017 щодо затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №1.380.2019.004104, яке набрало законної сили, встановлено, що рішенням суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 не було зобов`язано Бібрську міську раду при вирішенні питання щодо якого звернувся ФОП Лаба Роман Ярославович, враховувати питання строку чинності Звіту та недоліків виявлених у ньому, зобов`язано врахувати правову оцінку надану судом у рішенні щодо цих обставин, а також встановлено те, що 08.02.2019 відповідачем вчинено всі зобов`язані судом дії у спосіб, визначений виконавчим документом.

Разом із тим, наслідками розгляду заяв позивача від 08.02.2016 та 12.12.2017 щодо затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 813/2225/18 відповідачем прийнято рішення за №100 від 08.02.2019, яким відмовлено у затвердженні звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0375 га.

Підставою відмови вказано, що ринкова вартість земельної ділянки станом на день прийняття даного рішення є вищою за ту, що зазначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, а відтак таке затвердження не відповідає інтересам територіальної громади.

Водночас позивач рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019 не оскаржував, вказане він підтвердив в судовому засіданні, при розгляді справи по суті.

Відповідно до статті 114 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», акти місцевої ради є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

Станом на сьогодні вказане рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019, як органу місцевого самоврядування не визнано протиправним, недійсним в судовому порядку, отже є чинним та обов`язковим для виконання.

Процедура викупу земельної ділянки має певний порядок вчинення дій. Прийняття рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019, яке є чинним та обов`язковим для виконання, не дозволяє відповідачу продовжувати подальше вчинення дій щодо викупу позивачем земельної ділянки.

Позивач зазначає у позовній заяві про порушення його права як орендаря земельної ділянки.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Витягу із реєстру речових прав та їх обтяжень поділена земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Бібрка, вул.Тарнавського, 8, площею 0,0375 га (кадастровий номер 4623310300:01:002:0110) відноситься до земель комунальної власності, жодним чином не обтяжена, в тому числі договором суперфіцію, оренди чи іншим способом, та під арештом не знаходиться.

Отже відповідач, як власник земельної ділянки при прийнятті рішення сесії Бібрської міської ради № 1350 від 15.11.2019 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м. Бібрка» та рішення сесії Бібрської міської ради№1538 від 24.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності у м.Бібрка» був наділений всім обсягом повноважень та жодним чином не був обмежений.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що оскаржувані дії Бібрської міської ради щодо голосування на сесії міської ради 11.10.2019 по розгляду листа голови ОСББ «Єдине місто», за результатами чого, сесія вирішила врахувати окрему думку ОСББ «Єдине місто» при повторному розгляді питання про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, не порушує права позивача в розумінні Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність позивачу для обслуговування будівлі в в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210 грн.

Як наслідок, також відсутні підстави для задоволення інших (похідних) позовних вимог.

Щодо покликань позивача на правові позиції Верховного Суду, такі не підлягають врахуванню, оскільки постановлені за відмінних обставин справи (правовідносини не є подібними), предмету позову та нормативно-правого регулювання, суб`єктного складу, а також з огляду відсутність порушення прав позивача відповідачем у цій справі, на відміну від обставин що наводяться у таких постановах.

Покликання позивача на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 14.04.2016 по справі №449/299/16-а та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 є безпідставним, оскільки такі жодну із обставин на яку покликається позивач не підтверджують.

Також слід звернути увагу, що позивач уже звертався до суду із матеріально-правовою вимогою про зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність Позивача для обслуговування будівлі в розмірі 72,56 грн. за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27210,00 грн, із тих же підстав.

Вказана вимога позивача розглянута по суті, що відображено у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року у справі №1.380.2019.005898, яке набрало законної сили та згідно якого у задоволенні позову ФОП Лаби Романа Ярославовича до Бібрської міської ради відмовлено у повному обсязі. Водночас позивач не згадує про вказане рішення у позовній заяві.

За приписами пункту 2 частини статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти позивач, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення.

Оскільки позивач не оскаржував рішення Бібрської міської ради за №100 від 08.02.2019, що позбавляє відповідача можливості продовжувати подальше вчинення дій щодо порядку викупу позивачем земельної ділянки, оскільки така процедура припинена, відтак права позивача не порушені.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання провірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Отже, дослідивши надані учасниками справи докази, господарський суд доходить висновку, що зібрані відповідачем при розгляді справи № 54/7-20, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення є менш вірогідними, ніж докази надані позивачем в обґрунтування заперечень проти оскаржуваного рішення та під час розгляду даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог. Водночас відповідачем та третьою особою-1 спростовано підставність позовних вимог. Відтак у задоволенні позовних вимог 1- 4 слід відмовити. В частині позовної вимоги 5 провадження у справі закрити.

Розподіл судових витрат.

Враховуючи відмову суду у задоволенні позову в частині позовних вимог 1-4, судові витрати в цій частині слід покласти на позивача.

Щодо закриття провадження у справі в частині позовної вимоги 5, позивач має право на повернення судового збору відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір», за умови подання ним відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. В частині позовної вимоги про зобов`язання сесії Бібрської міської ради прийняти рішення про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, яка підлягає продажу у власність ФОП Лабі Роману Ярославовичу для обслуговування будівлі в АДРЕСА_1 в розмірі 72,56 грн за квадратний метр та ціну продажу даної земельної ділянки в розмірі 27 210,00 грн, з урахуванням зміни кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,0375 га в місті Бібрка по вулиці Тарнавського № 8 за результатами об`єднання земельних ділянок, провадження у справі закрити.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 25.03.2024 по 29.03.2024,

повний текст рішення складено 01.04.2024.

СуддяСухович Ю.О.