Рішення
від 26.03.2024 по справі 918/15/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа № 918/15/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (ТОВ "РОЕК"): Гуз О.С. (довіреність № 2 від 01.01.2024 року);

від відповідача (КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради): не з`явився;

прокурор: Кривецька - Люліч Т.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Відповідач 1) та до Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (далі - Відповідач 2), в якій просить: визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 16.03.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 02.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 06.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 30.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 04.10.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 05.10.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 09.11.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 11.11.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Рівненської міської ради кошти у розмірі 212 521,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами опрацювання системи публічних закупівель "Прозорро" встановлено, що КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради проведено закупівлю UA-2021-01-11-001085-а за предметом "Електрична енергія", фінансування якої здійснюється з місцевого бюджету. За результатами переговорної процедури переможцем визначено учасника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р. на суму 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Згідно комерційної пропозиції (додаток № 2), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ.

Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару до 10 %, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, зокрема: додатковою угодою № 2 від 16.03.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 1,98712 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.02.2021 р. (+ 8,5 %); додатковою угодою № 4 від 02.09.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,15627 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 р. (+ 17,8 %); додатковою угодою № 5 від 03.09.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,34232 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 р. (+ 27,9 %); додатковою угодою № 6 від 06.09.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,54695 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 р. (+ 39,1 %); додатковою угодою № 8 від 30.09.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,74950 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2021 р. (+ 50,2 %); додатковою угодою № 9 від 04.10.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,93489 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.09.2021 р. (+ 60,3 %); додатковою угодою № 10 від 05.10.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,16967 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 15.09.2021 р. (+ 73,2 %); додатковою угодою № 11 від 09.11.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,45696 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.10.2021 р. (+ 88,9 %); додатковою угодою № 12 від 11.11.2021 р. збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,77295 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.10.2021 р. (+ 106,1 %). Відтак, за період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника 9 разів збільшено ціну за електричну енергію з 1,83 грн без ПДВ до 3,77295 грн без ПДВ. На понад 100 %.

Прокурор вказує, що згідно актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ "РОЕК" поставлено 323 983 кВт*год електричної енергії на загальну суму 923 987 грн, та відповідно до платіжних доручень КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради сплачені постачальнику. При цьому, КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради повинен був сплатити за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним у Договорі, в обсязі 323 983 кВт*год кошти у розмірі 711 466,67 грн (323983 * 1,83 + 20 % ПДВ). Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод мала місце переплата коштів у розмірі 212 521 грн (923 987 - 711 466,67).

На думку прокуратури, додаткові угоди укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання останніх недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з ТОВ "РОЕК" на користь Рівненської міської ради. Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК. Відповідно, безпідставно отримані ТОВ "РОЕК" кошти у сумі 212 521 грн в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Рівненської міської ради в дохід місцевого бюджету.

26.01.2024 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає позовну заяву необґрунтованою та безпідставною, та просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити. При цьому, вказує про те, що прокуратурою в порушення вимог положення до позовної заяви не долучено жодного доказу про те, що Держаудитслужбою вживалися в установленому порядку заходи по усуненню виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме керівника та інших осіб установи, що контролюють усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідач зазначає, що прокурор звертаючись в інтересах держави а особі Рівненської міської ради в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Рівненської міської ради по Договору (спірних додаткових угод). При тому, що даний договір (спірні додаткові угоди) укладені між КНП "Пологовий будинок" та ТОВ "РОЕК", до яких Рівненська міська рада немає жодного відношення та не є стороною даного договору.

За твердженням відповідача, додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами у відповідності до вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умов п. 13.8. Договору. Ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідач вважає, що оскільки позовні вимоги, що є предметом розгляду в межах даного спору, фактично зводяться до зобов`язання ТОВ "РОЕК" повернути на користь Рівненської міської ради суму 212 521,00 грн, яка є складовою частиною ціни договору та вартості поставленого товару, задоволення даного позову призведе до зміни такої істотної умови договору як ціна, після його повного виконання, що суперечить приписам ч. 3 ст. 632 ЦК України.

16.02.2024 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідно до якої просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що власником та засновником КНП "Пологовий будинок" є територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради, підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного і закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Власник майна (засновник), закріпленого за підприємством на праві оперативного управління, здійснює контроль за використання та збереження належного йому майна. Таким чином, прокурором вірно визначено орган в інтересах якого вжито заходи представницького характеру, в порядку визначеному ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому, безпідставно отримані ТОВ "РОЕК" кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Рівненської міської ради в дохід місцевого бюджету.

Разом з тим, прокуратурою зазначено, що необґрунтованим та безпідставним є твердження представника відповідача про те, що Законом України "Про публічні закупівлі" прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%.

За твердженням прокуратури, оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, з огляду на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 212 521 грн.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "23" січня 2024 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.01.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про продовження строку для подання відзиву - задоволено частково, продовжено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" строк для подання відзиву на позовну заяву до 29.01.2024 року.

В судовому засідання 23.01.2024 року оголошено перерву до 07.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.02.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 02.04.2024 року та оголошено перерву у підготовчому засіданні до "06" березня 2024 р.

Представником відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради в судовому засіданні 06.03.2024 року визнано позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/15/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на "26" березня 2024 р.

Прокурор в судовому засіданні 26.03.2024 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача - ТОВ "РОЕК" в судовому засіданні 26.03.2024 року позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві.

Представник позивача - Рівненської міської ради в судове засідання 26.03.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 06.03.2024 р.) надіслано одержувачу Рівненській міській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 06.03.2024 року.

Представник відповідача - КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради в судове засідання 26.03.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 06.03.2024 р.) надіслано одержувачу КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 06.03.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Прокурор зазначає, що за результатами опрацювання системи публічних закупівель "Прозорро" встановлено, що КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради проведено закупівлю UA-2021-01-11-001085-а за предметом "Електрична енергія", фінансування якої здійснюється з місцевого бюджету. За результатами переговорної процедури переможцем визначено учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р. на суму 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн.

21.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (далі - Споживач) укладено Договір № 16629-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.1. - п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 5.1. - п. 5.4. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 13.1. Договору).

Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор Ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua. - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "Оператор Ринку" за відповідний період, які оприлюднюються ДП "Оператор Ринку" згідно законодавства або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари. Визначати зміни ціни товару на ринку. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та /або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та /або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП). 8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідно до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.), підписаною споживачем - КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради 21.01.2021 року, початок постачання - січень 2021 року.

У додатку 1 до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., підписаного споживачем передбачено вид об`єкта (лікувальний корпус, господарський корпус) адреса об`єкта споживача (м. Рівне, вул. Медична, 7) та ЕІС-коди точок (точки) комерційного обліку.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту - Тендер" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп - Тпередача (грн/ кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн/кВт*год; Цп - ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Дане значення ціни не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії. Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках даної комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Згідно п. 4 вищевказаної "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок - фактуру та/або акт приймання - передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акту приймання - передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов`язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або Акт приймання - передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням п. 1. комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акту приймання - передачі.

Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.12.2021 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання. Даний договір, відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної у цьому договорі (абз. 1 та абз. 2 п. 9 "Комерційної пропозиції").

Відповідно до п. 2. - п. 4. Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р. "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 420,0 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 1 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 2 від 16.03.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 1,98712 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 2 від 16.03.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 390,9 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 1 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 4 від 02.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,15627 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 4 від 02.09.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 300,2 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 5 від 03.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,34232 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 5 від 03.09.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 293,75 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 6 від 06.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,54695 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 6 від 06.09.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 287,75 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом № 3165/268 від 13.09.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 8 від 30.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,74950 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 вересня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.09.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 8 від 30.09.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 327,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом № 3174/268 від 14.09.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 9 від 04.10.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,93489 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 вересня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 14.09.2021 р.".

Згідно п. 3. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 9 від 04.10.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 322,5 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн.Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом № 3187/242 від 15.09.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 10 від 05.10.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,16967 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 15 вересня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 15.09.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 10 від 05.10.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 317,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом № 3664/250 від 13.10.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 11 від 09.11.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,45696 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 жовтня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.10.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 11 від 09.11.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 327,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом № 3665/250 від 13.10.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано експертний висновок Рівненської торгово - промислової палати.

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 12 від 11.11.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово - промислової палати про моніторинг ринкових цін на постачання електричної енергії на РДН, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,77295 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 жовтня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 14.10.2021 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 12 від 11.11.2021 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 324,0 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 1,83 грн/кВт*год до 3,77295 грн/кВт*год (понад 100 % від первинної ціни).

Як зазначив прокурор, додаткові угоди № 2 від 16.03.2021 р., № 4 від 02.09.2021 року, № 5 від 03.09.2021 р., № 6 від 06.09.2021 р., № 8 від 30.09.2021 р., № 9 від 04.10.2021 р., № 10 від 05.10.2021 р., № 11 від 09.11.2021 р., № 12 від 11.11.2021 р., якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год без ПДВ з 1,83 грн/кВт*год до 3,77295 грн/кВт*год, укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р., а саме за 1,83 грн/кВт*год без ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 212 521 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України на користь Рівненської міської ради в дохід місцевого бюджету.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії та актів прийняття-передавання товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 323 983 кВт*год, на загальну суму 923 997,59 грн, а саме:

- № А-6029023022 за січень 2021 року, обсяг - 24 688 кВт*год, на суму 54 313,49 грн з ПДВ;

- № А-6073190743 за лютий 2021 року, обсяг - 33 050 кВт*год, на суму 78 809,18 грн з ПДВ;

- № А-6074620201 за березень 2021 року, обсяг - 37 943 кВт*год, на суму 90 476,73 грн з ПДВ;

- № А-6075798881 за квітень 2021 року, обсяг - 33 607 кВт*год, на суму 80 137,38 грн з ПДВ;

- № А-6089443045 за травень 2021 року, обсяг - 34 654 кВт*год, на суму 82 633,98 грн з ПДВ;

- № А-6220739442 за червень 2021 року, обсяг - 28 369 кВт*год, на суму 67 647,12 грн з ПДВ;

- № А-6078012272 за липень 2021 року, обсяг - 25 364 кВт*год, на суму 60 481,57 грн з ПДВ;

- № А-6125171170 за серпень 2021 року, обсяг - 25 802 кВт*год, на суму 78 859,70 грн з ПДВ;

- № 4890011654/9/1 за вересень 2021 року, обсяг - 30 071 кВт*год, на суму 107 528,10 грн з ПДВ;

- № 489001654/10/1 за жовтень 2021 року, обсяг - 32 938 кВт*год, на суму 143 893,02 грн з ПДВ;

- № 489001654/11/1 за листопад 2021 року, обсяг - 17 497 кВт*год, на суму 79 217,32 грн з ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради перераховано ТОВ "РОЕК" кошти за електричну енергію на загальну суму 923 997,59 грн, зокрема: № 13 від 10.02.2021 р. на суму 54 313,49 грн; № 34 від 22.03.2021 р. на суму 78 809,18 грн; № 50 від 13.04.2021 р. на суму 90 476,73 грн; № 67 від 21.05.2021 р. на суму 80 137,38 грн; № 85 від 24.06.2021 р. на суму 82 633,98 грн; № 95 від 23.07.2021 р. на суму 67 647,12 грн; № 109 від 18.08.2021 р. на суму 60 481,57 грн; № 122 від 14.09.2021 р. на суму 78 859,70 грн; № 132 від 12.10.2021 р. на суму 107 528,10 грн; № 144 від 15.11.2021 р. на суму 143 893,02 грн; № 153 від 29.11.2021 р. на суму 79 217,32 грн.

Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-11-001085-а, дата формування - 30.11.2021 р., замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок" Рівненської міської ради, учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", строк дії договору про закупівлю - 21.01.2021 - 31.12.2021, Сума оплати за договором про закупівлю 923 997,59 UAH (в тому числі ПДВ 153 999,59 UAH).

За змістом п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ.

Таким чином, КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради відповідно до укладеного Договору повинно було сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 323 983 кВт*год кошти в розмірі 592 888,89 грн з ПДВ (323 983 х 1,83 + 20% = 711 466,67), однак з рахуванням укладення оспорюваних додаткових угод, фактично було сплачено 923 997,59 грн.

За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 212 530,92 грн. Разом з тим, прокуратурою заявлено про стягнення у розмірі 212 521,00 грн.

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, вказав, що укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною. Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків. Власником та засновником КНП "Пологовий будинок" є територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради, підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного і закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Власник майна (засновник), закріпленого за підприємством на праві оперативного управління, здійснює контроль за використання та збереження належного йому майна. При цьому, Рівненська міська рада не використовує надані повноваження, не вжито жодних заходів спрямованих на усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та не звернулась до суду щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення коштів.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Статуту КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 4741 від 16.08.20218 року, засновником та власником підприємства (КНП "Пологовий будинок") є територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради (далі - Засновник). Підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Органом управління (далі - Уповноважений орган) є управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради, яке здійснює функції управління відповідно до цього статуту та рішень Рівненської міської ради.

Майно підприємства є комунальною власністю, що належить територіальній громаді міста Рівного в особі Рівненської міської ради, і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п. 1 розділу 5 Статуту КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради).

Згідно п. 1 розділу 7 Статуту КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради, управління підприємством здійснює засновник. Уповноважений орган управління (Управління охорони здоров`я) та Головний лікар підприємства здійснюють функції управління і забезпечення господарського використання комунального майна із забезпеченням участі в управлінні трудового колективу відповідно до цього статуту, рішень засновника та чинного законодавства України.

У п. 10 Постанови Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) викладено висновок щодо застосування норм права:

"10.1. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

10.2. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33)."

У п. 45 - п. 54 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 року у справі 924/1283/21 викладено правову позицію:

"45.Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

46. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2 пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

47. У контексті заявлених Прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Школи Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

48. Колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

49. Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

50. За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

51. Ураховуючи наведене, навчальний заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, що визначені Війтовецькою селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

52. Згідно із частиною четвертою статті 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

53. З огляду на викладене апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад "Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області" є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб`єкта.

54. Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами."

Суд погоджується з доводами прокурора щодо правомірності визначення Рівненської міської ради позивачем по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Судом враховано, що Рівненська міська рада не є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Рівненська окружна прокуратура листом № 50-56-10295ВИХ-23 від 13.12.2023 року звернулася до Рівненської міської ради в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Рівненської міської ради, як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у правовідносинах, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів. При цьому, у вказаному листі прокуратура просила надати інформацію про вжиття заходів реагування із вказаного питання (прийняті рішення, скеровані пропозиції, звернення до суду, тощо).

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Рівненська міська рада листом № 105-3550 від 21.12.2023 року повідомила, що Рівненською міською радою не вчинялись дії щодо вжиття заходів, спрямованих на стягнення з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" сплачених коштів за електричну енергію у розмірі 212 521,00 грн.

Рівненська окружна прокуратура листом № 50-56-10734ВИХ-23 від 27.12.2023 року звернулася до Рівненської міської ради в якому повідомила, на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", про прийняття рішення про звернення до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та до Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р. та стягнення коштів у розмірі 212 521 грн.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 917/665/20, 07.04.2021 р. у справі № 913/124/20, 09.06.2021 р. у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

У п. 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18. Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. За змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ.

Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор Ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua. - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "Оператор Ринку" за відповідний період, які оприлюднюються ДП "Оператор Ринку" згідно законодавства або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари. Визначати зміни ціни товару на ринку. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та /або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та /або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП). 8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У п. 52 - п. 63 та п. 88 - п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцемЗаконом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).

Так, підприємство, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписало оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила понад 100 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваною додатковою угодою є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 212 521 грн.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зокрема, положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актами приймання-передачі електричної енергії та актами прийняття-передавання товарної продукції за січень 2021 року - листопад 2021 року відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 323 983 кВт*год на загальну суму 923 997,59 грн, які повністю оплачені КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, загальна вартість отриманої позивачем електричної енергії в кількості 323 983 кВт*год становить 711 466,67 грн. Відтак, решта коштів в сумі 212 521 грн сплачена КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради за товар, поставка якого відповідачем не здійснена, підлягає поверненню Рівненській міській раді. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткова угода № 2 від 16.03.2021 р., укладена між сторонами після виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, обумовленого Договором, що є порушенням частини 3 статті 632 ЦК України.

Щодо додаткових угод № 4 від 02.09.2021 року, № 5 від 03.09.2021 р., № 6 від 06.09.2021 р., № 8 від 30.09.2021 р., № 9 від 04.10.2021 р., № 10 від 05.10.2021 р., № 11 від 09.11.2021 р., № 12 від 11.11.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 р., то вони укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод мала місце переплата позивачем грошових коштів в розмірі 212 530,92 грн, проте, прокурором заявлено до стягнення 212 521 грн переплаченої суми, а відтак, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, вимога прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, з урахуванням визнання відповідачем 2 позовних вимог до початку розгляду справи по суті, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 13 671,91 грн покладаються на відповідача 1 - ТОВ Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та у розмірі 6 835,96 грн на відповідача 2 - КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради .

Разом з тим, суд дійшов висновку відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України повернути Рівненській обласній прокуратурі з Державного Бюджету України 50 % судового збору від позовних вимог, які визнані відповідачем 2 (6 835,95 грн).

Керуючись ст. ст. 129, 191, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 16.03.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 02.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 06.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 30.09.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 04.10.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 05.10.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

9. Визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 09.11.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

10. Визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 11.11.2021 р. до Договору № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії від 21.01.2021 р., укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334) кошти у розмірі 212 521,00 грн (двісті дванадцять тисяч п`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077; р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 13 671,91 грн (тринадцять тисяч шістсот сімдесят одну гривню 91 копійку) витрат по сплаті судового збору.

13. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (33019, м. Рівне, вул. Медична, 7, код ЄДРПОУ 21084107) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077; р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 6 835,96 грн (шість тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 96 копійок) витрат по сплаті судового збору.

14. Повернути Рівненській обласній прокуратурі (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) з Державного бюджету України 6 835,95 грн (шість тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 95 копійок) судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно платіжної інструкції № 2459 від 19.12.2023 року.

15. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334).

Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003).

Відповідач (боржник) щодо судового збору: Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (33019, м. Рівне, вул. Медична, 7, код ЄДРПОУ 21084107).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04 квітня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк

Дата ухвалення рішення26.03.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118130621
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/15/24

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Рішення від 26.03.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Рішення від 26.03.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 06.03.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 07.02.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 19.01.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 04.01.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні