Рішення

від 25.03.2024 по справі 922/5403/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ХарківСправа № 922/5403/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари", м. Люботин, Харківська область про стягнення 415112,56 грн. за участю представників:

позивача - Батракова О.Ю.

відповідача - Швець Р.П.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари" (відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- суму заборгованості за договором розподілу природного газу №094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року за період березень 2022 р. - червень 2023 р. у сумі 383085,17 грн.;

- 3 % річних в сумі 10013,14 грн.; інфляційні втрати в сумі 22014,25 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 6226,69 грн.

Також, згідно позову позивач просить суд постановити ухвалу про повернення позивачеві переплаченої суми судового збору в розмірі 975,59 грн. Визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати:

- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року боргу у розмірі 10013,14 грн. за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;

- нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року боргу у розмірі 22014,25 грн. за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С сума заборгованості; ІІс індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.

При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі від 29.12.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 01.03.2024 за вх.№ 5759 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що починаючи з 07 лютого 2022 року у ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" не було у наявності об`єкту підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, а тому послуги з розподілу природного газу зі сторони АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на адресу відповідача надані бути не могли.

Позивач 11.03.2024 за вх.№ 6542 надав відповідь на відзив, згідно якої просить суд позовні вимоги у справі задовольнити у повному обсязі. При цьому у відповіді на відзив позивач вказує, що твердження відповідача, викладені у наданому до суду відзиву на позовну заяву, не узгоджуються із нормами чинного законодавства щодо розподілу природного газу та його оплати, не спростовуються фактів, викладених позивачем у позовній заяві, а отже, позовні вимоги АТ "Харківгаз" підлягають задоволенню в повному обсязі. В свою чергу, відзив ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду у зв`язку із тим, що він поданий із пропуском встановленого судом строку для подання відзиву, на стадії розгляду справи по суті, та відповідач не має зареєстрованого кабінету в Електронному суді.

Відповідач 12.03.2024 за вх.№ 6789 надав письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких просить суд залишити позовні вимоги без задоволення з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 та відсутність фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у періоді, за який позивач заявляє вимоги.

Позивач 25.03.2024 за вх.№ 7880 надав письмові пояснення, в яких просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з посиланням на те, що доводи, наведені у запереченнях ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" на відповідь на відзив на позовну заяву АТ "Харківгаз", не спростовують законність та обґрунтованість позовних вимог позивача. При цьому у поданих письмових поясненнях позивач вказує, що вчинення 07.02.2022 року представниками АТ "Харківгаз" дій, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання без механічного від`єднання газопроводу на одному з об`єктів ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" не є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання оплати на користь позивача вартості послуг за договором розподілу природного газу за договором розподілу природного газу № 094200DІ4АЕР016 від 01.01.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2024 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2024 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 січня 2016 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (на момент укладання Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", надалі - АТ "Харківгаз", оператор ГРМ) та Приватним акціонерним товариством "Люботинський завод "Продтовари" (надалі ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари", споживач) було укладено Заяву-приєднання №094200DI4AEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі заява).

Підписанням заяви відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р. (надалі договір).

АТ "Харківгаз" надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точках комерційного обліку, які визначені додатком № 4 до договору, який додається до заяви-приєднання, а саме: м. Люботин, вул. Слобожанська (Радянська), 53; м. Люботин, вул. Млинова, 32.

Відповідно до Кодексу ГРМ, Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

У спірних правовідносинах ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" згідно норм чинного законодавства має статус споживача природного газу (згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно пункту 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 р. внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 р. запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни.

Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до пункту 6.1. договору (зі змінами) оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що сторонами складено Акт № ХА00041079 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 та становить: 181765,92 м. куб. величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 15147,16 м. куб. величина замовленої потужності на місяць.

Обсяг річної замовленої потужності на 2023 рік було визначено АТ "Харківгаз" на підставі актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2021 року - січень 2022 року (акти № ХА00042708 від 31.10.2021 р., № ХА00044614 від 30.11.2021 р., № ХА00045001 від 31.12.2021 р., № ХА00000МФ00085001 від 31.01.2022 р.)

Сторонами не заперечується, що з лютого 2022 року фактичного споживання природного газу Споживачем не відбувалось, у зв`язку із чим акти приймання-передачі природного газу між оператором ГРМ та споживачем не укладались.

Загалом об`єм розподіленого позивачем відповідачу природного газу за попередній період склав: 17898,72 м. куб.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Таким чином, обсяг місячної замовленої потужності у 2023 році складав 1491,56 м. куб.

Відповідно до пункту 6.8. договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На підставі вищевикладеного та умов договору, АТ "ХАРКІВГАЗ" було складено акти наданих послуг:

- № ХАЯ82005819 від 31.03.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ82007491 від 30.04.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ82009113 від 31.05.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ82010761 від 30.06.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 року склав 15147,17 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,44 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ82012553 від 31.07.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ6008104 від 31.08.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ6009104 від 30.09.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у вересні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ6010104 від 31.10.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ6011104 від 30.11.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 року склав 15147,17 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,44 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № ХАЯ6012104 від 31.12.2022 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 15147,16 м. куб., вартість наданих послуг складає 36171,42 грн. (в т.ч. ПДВ 6028,57 грн.);

- № БХ000001087 від 31.01.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у січні 2023 року склав 1491,55 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,82 грн. (в т.ч. ПДВ 593,64 грн.);

- № БХ000002527 від 28.02.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у лютому 2023 року склав 1491,56 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,84 грн. (в т.ч. ПДВ 593,64 грн.);

- № БХ000003832 від 31.03.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2023 року склав 1491,54 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,79 грн. (в т.ч. ПДВ 593,63 грн.);

- № БХ000005912 від 30.04.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2023 року склав 1491,55 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,82 грн. (в т.ч. ПДВ 593,64 грн.);

- № БХ000008393 від 31.05.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 1491,55 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,82 грн. (в т.ч. ПДВ 593,64 грн.);

- № БХ000010925 від 30.06.2023 р., згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 1491,56 м. куб., вартість наданих послуг складає 3561,84 грн. (в т.ч. ПДВ 593,64 грн.).

Акти наданих послуг, акт приймання-передачі природного газу № ХА00000МФ00085001 від 31.01.2022 р., акт звірки №1953 було направлено споживачу листами № 610-Сл-9034-0722 від 29.07.2022 р., №2088 від 21.07.2023 р. та № 2801 від 20.11.2023 р.

Згідно позову позивач вказує, що АТ "ХАРКІВГАЗ" у повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов договору №094200DI4AEP016 від 01.01.2016 р. В свою чергу, відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена. Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача становить 383085,17 грн., з яких: 180857,12 грн. від 02.08.2022 року та 202228,05 грн. від 26.07.2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 094200DІ4АЕР016 від 01.01.2016 року та додатків 4 до неї, у ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" наявні 2 об`єкти, що розташовані за адресою: м. Люботин, вул. Слобожанська, буд. 53 та м. Люботин, вул. Млинова, буд. 32.

Відповідно до пункту 1.3. розділу І Типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.

Пунктом 12.3. розділу ХІІ договору встановлено, цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 12.5. розділу ХІІ договору встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) Споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Оператора газорозподільної системи про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) Споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.

З суті положень пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ випливає, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства України, з метою припинення свого обов`язку щодо оплати послуг розподілу природного газу, ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" необхідно було звернутись до АТ "Харківгаз" із відповідною письмовою заявою щодо розірвання договору розподілу природного газу № 094200DІ4АЕР016 від 01.01.2016 року.

Проте, АТ "Харківгаз" не отримало від ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари" письмову заяву щодо розірвання договору розподілу природного газу № 094200DІ4АЕР016 від 01.01.2016 року. Тобто, своїм правом щодо розірвання цього договору відповідач не скористався.

Окрім того, суд зазначає, що з акту № б/н від 07.02.2022 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) вбачається, що не відбувалося механічного від`єднання об`єктів відповідача від діючого газопроводу. При цьому суд зазначає, що даний акт стосується тільки об`єкту відповідача, що розташований за адресою: м. Люботин, вул. Слобожанська, буд. 53.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Верховний Суд в пунктах 53 та 54 постанови Верховного Суду від 15.11.2023 року по справі № 918/756/22 зазначив, що послуга з розподілу природного газу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів, а включає також цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, буквально означає наявність технічної можливості у будь-який необхідний споживачу час скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Щодо комплексного застосування норм абзацу 1 пункту 9 Глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 Глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС Верховним Судом у постанові № 914/3254/21 від 27.09.2022 (п. 50) було сформульовано наступний правовий висновок: "Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача".

Враховуючи вищевикладене, та те, що у справі встановлено наявність у відповідача відповідних обсягів споживання природного газу, фізичне підключення об`єктів відповідача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що відповідачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором розподілу природного газу №094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року за період березень 2022 р. - червень 2023 р. у сумі 383085,17 грн..

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2021 по справі № 922/1703/20.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3% річних у сумі 10013,14 грн. та інфляційні втрати у сумі 22014,25 грн.

Щодо посилань позивача на те, що відзив відповідача на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду, суд зазначає, що дані посилання позивача відхиляються судом, оскільки 11.03.2024 судом було поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позовні вимоги у справі підлягають задоволено повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6226,69 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" з Державного бюджету 975,59 грн. судового збору за ухвалою суду після набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари" (62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 53, код ЄДРПОУ 24486154) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за договором розподілу природного газу №094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року за період березень 2022 р. - червень 2023 р. у сумі 383085,17 грн.; 3% річних у сумі 10013,14 грн.; інфляційні втрати у сумі 22014,25 грн. та 6226,69 грн. судового збору.

Здійснити нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року боргу у розмірі 10013,14 грн. за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення; нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 094200DI4AEP016 від 01.01.2016 року боргу у розмірі 22014,25 грн. за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С сума заборгованості; ІІс індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) з Державного бюджету 975,59 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 110 від 26.05.2023, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИК СПРАВИ:

Позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Люботинський завод "Продтовари" (62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 53, код ЄДРПОУ 24486154).

Повне рішення складено "04" квітня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/5403/23