Ухвала

від 29.03.2024 по справі 161/4809/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4809/24

Провадження № 6/161/103/24

У Х В А Л А

29 березня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Крупінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Федорової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левчук Ірини Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левчук І.О. звернулась до судуіз поданнямпротимчасове обмеженняу праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовувала тим, щона виконанні у ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 50354333, по виконанню виконавчих документів, на загальну суму з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження що становить 414293,22 грн.

Головний державний виконавець зазначає, що рішення суду боржником не виконане, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення, він не вчиняє, що суперечить вимогам частини 5статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»та свідчить, на думку приватного виконавця, про ухилення боржника від виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи , суд прийшов до висновку, що подання до задоволення не підлягає.

Згідно зістаттею 313 ЦК Українифізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Примусове виконання рішень судів в Україні, як зазначено у частині 1 статті 5 Закону, покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до положень п. 19 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Положеннями п. 2 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду, має обов`язково містити, зокрема, обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань.

Згідно із положеннями ч.ч. 1-3ст. 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення. Такі обставини суд повинен установити, виходячи з відомостей зазначених у поданні, матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна неявка за викликом державного виконавця; письмове неповідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Отже, діюче законодавство України передбачає можливість тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України у разі ухилення від виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення із поданням на виконанні у ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 50354333 по виконанню витконавчих документів, а саме: виконавче провадження № 48725850 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 11934,99 грн.; виконавче провадження № 48726510 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 19463,28 грн.; виконавче провадження № 49398642 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» боргу в розмірі 221,94 та 40,50 грн. судових витрат; виконавче провадження № 49825463 про стягнення з ОСОБА_1 в користь «Райффайзен банк Аваль» 27377,73 грн. боргу; виконавче провадження № 50205065 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 29418,07 грн. боргу та 294,18 грн. судового збору; виконавче провадження № 58831568 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 5315,28 грн. боргу; виконавче провадження № 65313109 про стягнення з ОСОБА_1 282451,39 грн.виконавчого збору; виконавче провадження № 66693320 по виконанню виконавчого напису № 32412 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 07.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 24940,89 грн. боргу в користь ТОВ «Фієпром маркет».

Даних про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчих проваджень матеріали подання не містять.

24.07.2017 року головним державним виконавцем було звернено стягнення на доходи боржника, яка працює у ДП «Укрдержекспертизі».

З акту державного виконавця від 28.11.2018 року вбачається, що при виході державного виконавця за місцем знаходження ДП «Укрдержбудекспертизи» м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького,27 з метою встановлення факту не відрахунку із заробітної плати боржника ОСОБА_1 згідно постанови про звернення стягнення із заробітної плати боржника встановлено, що уповноваженою особою ОСОБА_2 отримано вказану постанову державного виконавця та передано її у бухгалтерію для виконання. Відрахування не проводяться у зв`язку з невідомих причин. ОСОБА_1 працює головним бухгалтером підприємства. На момент перевірки ОСОБА_1 знаходилась у відпустці, а тому відібрати пояснення не виявилось можливим (а.с.36).

З матеріалів подання вбачається, що боржник ОСОБА_1 за період з 03.09.2021 року по 27.12.2023 року здійснювала поїздки за кордон на незначний термін та виїзджала протягом 2022 по 2023 роки два рази.

Однак, в судовому засіданні було встановлено, що головним державним виконавцем не були прийняті міри щодо боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Крім того, за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, однак цього державним виконавцем вчинено не було.

Наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання головного державного виконавця, представлені суду державним виконавцем докази свідчать, що вони не є достатніми для встановлення факту ухилення боржника від виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.208-210,441 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левчук Ірини Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата виготовлення повного тексту ухвали 29 березня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області С.С.Крупінська