Рішення

від 04.04.2024 по справі 274/6591/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/6591/23 Провадження №2/0274/169/24

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.24р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс", представником якого є ОСОБА_1 ,доОСОБА_2 , представником якої є ОСОБА_3 ,простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс" (далі Товариство) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 37664,90грн.

Позов обґрунтований тим, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та ОСОБА_2 на підставі заяви №001-05813-160513 укладено кредитний договір від 16.05.2013р., за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 10000,00грн. Між Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та Товариством укладено договір №2253/к від 20.06.2020р., за умовами якого право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 16.05.2013р. відступлено Товариство. ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором від 16.05.2013р. у розмірі 37664,90грн.

ОСОБА_2 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила, проте від її представника надійшла заява від 04.04.2024р., у якій він зазначає, що ОСОБА_2 не заперечує отримання кредиту у розмірі 10000,00грн. від Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" та наявність відповідного боргу, проти просить відмовити у задоволенні позову, так як Товариство пропустило строк позовної давності.

Судом з`ясовано, що 16.05.2013р. ОСОБА_2 підписала заяву №001-05813-160513 та Графік платежів, надані Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", у заяві пропонувала Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" надати їй кредит на власні потреби, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, у розмірі 10000,00грн., з розміром процентної ставки 9,99% річних, строком на 48 місяців, зобов`язувалася здійснювати погашення заборгованості щомісячно не пізніше 16 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 603,00грн. у відповідності до Графіку платежів, який є невід`ємною частиною цієї пропозиції (а.с.8, 9).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та ОСОБА_2 було 16.05.2013р. укладено кредитний договір (№001-05813-160513).

Також ОСОБА_2 підписала заяву про надання / перерахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному товаристві "Укргазбанк" (а.с.10).

З виписки по рахунку від 20.05.2013р. вбачається, що на рахунок № НОМЕР_1 17.05.2013р. було зараховано кредит у розмірі 10000,00грн. (а.с.11).

Крім того, як зазначалось вище, представник ОСОБА_2 не заперечив отримання нею кредиту у розмірі 10000,00грн. від Публічного акціонерного товариства "Дельта банк".

Таким чином Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" виконало зобов`язання за кредитним договором від 16.05.2013р. (№001-05813-160513) з надання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 10000,00грн.

Між Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та Товариством укладено договір про відступлення права вимоги №2253/К від 02.06.2020р., відповідно до умов якого, зокрема, право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 16.05.2013р. (№001-05813-160513) відступлено Товариству (а.с.15 16, 17, 18).

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що до Товариства перейшло право грошової вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_2 за кредитним договором від 16.05.2013р. (№001-05813-160513).

Зобов`язань за кредитним договором від 16.05.2013р. (№001-05813-160513) ОСОБА_2 належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї станом на 15.09.2023р. (дата звернення Товариства з позовною заявою, а.с.23) виникла заборгованість у загальному розмірі 37664,90грн., яка складається з безпосередньої заборгованості за договором у розмірі 37011,93грн., що підтверджується додатком №1 до договору 2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020р. (а.с17), та нахованих на окремі складові цієї заборгованість 3% річних у розмірі 652,97грн., що підтверджується розрахунком, наведеним у позовній заяві (а.с.2).

Проти обставин, наведених у попередньому абзаці, ОСОБА_2 не заперечила та доказів на їх спростування не подала, проте її представник, як вказувалося вище, просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою та другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, Суд, приходить до висновку, що позов Банку до ОСОБА_2 є обґрунтованим.

Разом з тим, як було зазначено вище, представника ОСОБА_2 просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність цестрок,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу. Загальнапозовна давністьвстановлюється тривалістюу трироки.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Судом вище, за умовами кредитного договору від 16.05.2013р. (№001-05813-160513) ОСОБА_2 зобов`язувалася здійснювати погашення заборгованості щомісячно не пізніше 16 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 603,00грн. у відповідності до Графіку платежів, з останнього вбачається, що до складу цього платежу входило погашення основної суми кредиту, сплата процентів за користування кредитом та плата за обслуговування кредитної заборгованості, останній платіж мав бути сплачений 16.05.2017р. (а.с.9).

З позовом Товариство звернулося 15.09.2023р. (а.с.23), тобто з пропуском позовної давності (три роки) по всім платежам.

Частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного Суд вважає, що у задоволенні позову Товариства необхідно відмовити у зв`язку з спливом позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 141, 206, 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс" (м.Львів, вул.Богдана Хмельницького,212, офіс 413, код ЄДРПОУ 43160452) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП (за даними позовної заяви) 2504509881) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Корбут